Постанова

від 12.03.2019 по справі 903/980/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Справа № 903/980/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" на рішення Господарського суду Волинської області від 04 грудня 2018 року у справі №903/980/17 (суддя Шум М.С.)

за позовом ОСОБА_2, м. Луцьк

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг", м. Луцьк

про визнання недійсним рішення загальних зборів СГ ТОВ "Агропродторг" від 21.06.2017

оформленого протоколом №45

за участю представників сторін :

позивача - ОСОБА_2, Богачук Я.О. ордер № 000,020286 від 22.11.17

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04 грудня 2018 року у справі №903/980/17 задоволено позов ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" про визнання недійсним рішення загальних зборів СГ ТОВ "Агропродторг" від 21.06.2017, оформленого протоколом №45.

Не погодившись з прийнятим рішенням Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 04 грудня 2018 року у справі №903/980/17 скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі обставини, що мають значення для справи. Зокрема, суд першої інстанції не врахував те, що на момент прийняття зборами оскаржуваного рішення загальних зборів СГ ТОВ "Агропродторг" від 21.06.2017 позивач був виключеним учасником, що свідчить про відсутність порушених його прав на момент прийняття оскаржуваного рішення. Також, суд першої інстанції посилаючись на Статут СГ ТОВ "Агропродторг" в редакції від 27.01.2017 не врахував, що ОСОБА_2 не є учасником товариства за цим статутом, а відповідно на нього і не могли поширюватись правила скликання та проведення загальних зборів учасників.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2019 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" на рішення Господарського суду Волинської області від 04 грудня 2018 року у справі №903/980/17 - залишено без руху.

Зобов'язано скаржника протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: - подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2400,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 18.01.2019 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" надіслало до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №5673/19 від 04.02.2019) до якої долучено платіжне доручення №727 від 01.02.2019 про сплату судового збору в розмірі 2400,00 грн (т.2 а.с. 25-26).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №903/980/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" на рішення Господарського суду Волинської області від 04 грудня 2018 року у справі №903/980/17 та призначено розгляд апеляційної скарги на 12 березня 2019 року об 10:30 год. Запропоновано позивачу в строк до 01.03.2019 подати до суду відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.263 ГПК України.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №903/980/17 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.2 а.с. 40-41).

На виконання вимог суду, 28.02.2019 позивач надіслав на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№8769/19), в якому просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (т.2 а.с. 42-46).

12.03.2019 на електронну адресу суду надійшло від СГ ТОВ "Агропродторг" клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника - адвоката Мартинюка С.І. в судове засідання на 12.03.2019 за станом здоров'я.

В судове засідання 12.03.2019 з'явились позивач та його представник.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з'ясувавши позицію учасників процесу, щодо поданого відповідачем клопотання, які в свою чергу заперечили про задоволення даного клопотання, суд вважає за необхідне його відхилити, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 202 цього Кодексу.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (частина 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, заявником клопотання не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без його участі, судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України, здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, посилаючись на підстави зазначені у відзиві, просять відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення позивача та його представника, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Відповідно до статуту СГ ТОВ "Агропродторг" (далі - Товариство), затвердженого зборами засновників, протокол №37 від 21.01.2016, засновниками (учасниками) Товариства були: ОСОБА_5 з часткою у статутному фонді - 12%, ОСОБА_6 - 18%, ОСОБА_2 - 35%, ОСОБА_7 - 35% (т.1, а.с.14-23).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т.1, а.с.47-60), Товариство володіє нерухомістю за адресою вул. Потебні, 71 у м. Луцьк: 1) водонасосна площею 32,5 кв.м.; 2) насосна станція площею 93,2 кв.м.; 3) цех хлібобулочних виробів площею 873,2 кв.м.; 4) цех макаронних виробів площею 434,3 кв.м.; 5) земельна ділянка площею 0,6266 га.

27.01.2017 рішенням загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг", яке оформлене протоколом зборів учасників №44, ОСОБА_2 було виключено з числа учасників Товариства та затверджено нову редакцію статуту Товариства (т.1, а.с.62-75, 125-132), прийнято інші рішення. Вказане рішення Товариства (в частині щодо виключення ОСОБА_2) визнано судом незаконним (постанова Верховного суду у справі №903/128/17 від 27.11.2018).

21.06.2017 СГ ТОВ "Агропродторг" було проведено загальні збори учасників товариства, які оформлені протоколом №45 (т.1, а.с.108-109).

Згідно даного рішення зборів Товариства, на вказані загальні збори прибули: ОСОБА_5 (12% статутного капіталу), ОСОБА_6 (18% статутного капіталу), ОСОБА_7 (35% статутного капіталу), СГ ТОВ "Агропродторг" (35% статутного капіталу).

Першим пунктом другого питання зборів вирішили погодили проект договору поворотної фінансової допомоги та надали директору Товариства дозвіл на його підписання та укладення, другим - з метою забезпечення виконання взятих на себе грошових зобов'язань, надали директору Товариства дозвіл на підписання та укладення договору іпотеки на нерухоме майно Товариства з ОСОБА_8 (інд. код НОМЕР_1). Рішення прийнято одноголосно.

21.06.2017 між СГ ТОВ "Агропродторг" та ОСОБА_8, укладено договір поворотної фінансової допомоги, за яким ОСОБА_8 надає Товариству поворотну фінансову допомогу в розмірі 631000,00 грн.

04.08.2017 було укладено договір іпотеки, за яким СГ ТОВ "Агропродторг" передало ОСОБА_8 в іпотеку зазначені вище об'єкти нерухомості Товариства, в якості забезпечення договору поворотної фінансової допомоги.

З метою захисту своїх прав позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" від 21.06.2017, звернувся з позовом до суду, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що в порушення вимог Закону України Про господарські товариства та статуту Товариства, його не було повідомлено про збори учасників Товариства, що унеможливило участь в них, висловлення заперечень; оскаржуване рішення прийняте неповноважним складом учасників товариства та за відсутності кворуму: не було необхідної кількості голосів для прийняття рішення про отримання позики та передачу майна в іпотеку, а також останнє було прийнято з метою передачі нерухомості Товариства іншим особам та спрямоване на заподіяння збитків Товариству шляхом позбавлення останнього основних засобів (нерухомого майна).

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України.

Згідно із положеннями ст.98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно ч.1-2 ст.167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття рішення) учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Згідно із ст.11 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства зобов'язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Відповідно до ст.58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Рішення загальних зборів учасників як вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/9431/15).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2018 у справі №903/128/17 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" від 27.01.2017, яке оформлене протоколом зборів учасників №44, в частині виключення ОСОБА_2 зі складу засновників (учасників) Товариства та скасовано внесені даним рішенням зміни до складу учасників Товариства та перерозподіл їх часток.

У разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, це рішення є недійсним з моменту його прийняття. Такий висновок вбачається з постанови Верховного Суду України від 13.03.2017 у справі №6-147цс17.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СГ ТОВ "Агропродторг" (сформований 26.12.2017), в якому серед учасників Товариства значиться ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного капіталу - 7411,25 грн.), отже на дату прийняття спірного рішення ОСОБА_2 не виключений з реєстраційних документів СГ ТОВ "Агропродторг", а частка його корпоративних прав є незмінною (т.1 а.с. 43-46).

Встановивши зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що на момент прийняття загальними зборами СГ ТОВ "Агропродторг" рішення від 21.06.2017 про надання згоди на отримання позики та передачі майна в іпотеку, яке оформлене протоколом №45, ОСОБА_2 був учасником СГ ТОВ Агропродторг .

Оскільки ОСОБА_2 незаконно виключили із складу Товариства СГ ТОВ Агропродторг , суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Товариством було порушено право позивача на управління товариством шляхом обмеження його участі у загальних зборах товариства.

Слід зазначити, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Частиною 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Аналогічні за суттю положення містить і Статут СГ ТОВ Агропродторг від 27.01.2017 (п.5.7-5.9).

Відповідач у поясненнях зазначив, що оскільки вважав ОСОБА_2 виключеним зі складу учасників Товариства, тому останнього про скликання загальних зборів не повідомляли.

Права учасника юридичної особи можуть бути визнанні порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (абз. 2 п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду від 25.02.2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Як встановлено судом першої інстанції та як вбачається з наявних матеріалів справи, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 повідомлявся про час та місце проведення 21.06.2017 загальних зборів СГ ТОВ Агропродторг у спосіб, визначений Законом та Статутом, немає.

Встановивши обставини відсутності повідомлення позивача, частка якого складає 35% статутного капіталу Товариства, про час, місце і порядок денний Зборів, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятого на Зборах рішення.

Як встановлено судом, рішенням загальних зборів СГ ТОВ "Агропродторг" від 21.06.2017, оформленого протоколом №45, вирішено питання про надання позики Товариству та передачу майна в іпотеку.

Пунктом 5.4 статуту СГ ТОВ Агропродторг від 27.01.2017, який був діючим на момент прийняття спірного рішення, визначено:

5.4. Виключною компетенцією Зборів Засновників є:

и) прийняття рішення про отримання товариствам кредитів, затвердження умов та порядку вчинення правочинів щодо забезпечення виконання товариством зобов'язань, в тому числі надання поруки, гарантій іншим суб'єктам підприємницької діяльності та громадянам.

Рішення з питань, зазначених у п.п. б, д, и, і, м, відчуження майна товариства на суму, що перевищує 75000,00 гривень приймаються якщо за нього проголосували Учасники, що володіють у сукупності більш, як 3/4 загальної кількості голосів товариства.

За вказане рішення проголосували ОСОБА_5 (12% статутного капіталу), ОСОБА_6 (18% статутного капіталу), ОСОБА_7 (35% статутного капіталу), тобто учасники із 65% статутного капіталу СГ ТОВ Агропродторг . Частка СГ ТОВ Агропродторг в силу ст.53 ЗУ "Про господарські товариства" (35% статутного капіталу - згідно статуту від 27.01.2017) не враховувалась.

Твердження відповідача про те, що для укладення договорів про поворотну фінансову допомогу та іпотеки, в якості забезпечення договору поворотної фінансової допомоги взагалі не було потрібно рішення загальних зборів Товариства, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки за діючим статутом Товариства (п.5.4 пп. и), рішення про отримання товариством кредитів, затвердження умов та порядку вчинення правочинів щодо забезпечення виконання товариством зобов'язань, в тому числі надання поруки, гарантій іншим суб'єктам підприємницької діяльності та громадянам, приймаються якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 3/4 загальної кількості голосів учасників товариства.

Договір іпотеки є забезпеченням виконання основного зобов'язання, тому для позитивного результату при прийняті вказаного рішення, згідно статуту СГ ТОВ Агропродторг від 27.01.2017 (п.5.4), необхідно було 3/4 загальної кількості голосів учасників Товариства, тобто 75%.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів СГ ТОВ "Агропродторг" від 21.06.2017 оформленого протоколом №45, як такого, що прийняте в порушення п.5.4 статуту СГ ТОВ "Агропродторг" від 27.01.2017, тобто за відсутності необхідної кількості голосів.

Твердження апелянта про те, що рішення зборів учасників СГ ТОВ Агропродторг від 21.06.2017 не порушує права позивача є безпідставним, адже в даному випадку корпоративні права позивача на управління Товариством, шляхом участі у загальних зборах його учасників є порушеним, зокрема, право на отримання інформації щодо діяльності товариства, право на участь у загальних зборах учасників (засновників) та прийнятті рішень з питань, включених до порядку денного.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що у разі повідомлення позивача про скликання загальних зборів, він мав би можливість реалізувати своє право на внесення пропозицій щодо доповнення порядку денного загальних зборів іншими питаннями, які підлягали б обов'язковому включенню відповідно до положень Закону України "Про господарські товариства", міг виступити на зборах і можливо спромогтися прийняття учасниками іншого рішення, тощо. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах КГС ВС у справах №907/167/17, №904/6965/17, №904/6983/17).

Доводи апелянта про те, що виключений учасник не може бути стороною у корпоративному спорі про визнання недійсним рішення юридичної особи, якщо це питання прийнято в період до виходу (виключення) учасника та вимоги про недійсність мають бути обґрунтовані порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення, не приймаються судом, оскільки на момент прийняття рішення Господарським судом Волинської області від 04 грудня 2018 року у справі №903/980/17 встановлено, що позивача незаконно виключено із складу Товариства (постанова Верховного Суду у справі №903/128/17 від 27.11.2018), тому останній правомірно здійснює захист своїх порушених прав чи інтересів шляхом подання до суду відповідного позову.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини, у справі "Delcourt v. Веlgіum", зазначив, що "...стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права...".

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (право на ефективний засіб юридичного захисту) закріплено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто він повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. А тому, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, суд вважає, що задоволення позовних вимог сприятиме захисту порушених прав позивача в розумінні ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді скарги судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" на рішення Господарського суду Волинської області від 04 грудня 2018 року у справі №903/980/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "14" березня 2019 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.