Рішення

від 11.03.2019 по справі 902/25/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

"11" березня 2019 р. Cправа № 902/25/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 902/25/19

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "АВІС" (вул. Пирогова, б. 150, м. Вінниця, 21037, код 13304871)

до : Фермерського господарства "ОСОБА_1М." (вул. Героїв України, буд. 153, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600, код 34121787)

про стягнення 28 345,41 грн.

за участю:

представника позивача - адвоката ОСОБА_2 - за довіреністю б/н від 10.01.2019 року;

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

14.01.2019 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "АВІС" до Фермерського господарства "ОСОБА_1М." про стягнення 28 345,41 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 16.01.2019 року відкрито провадження у справі № 902/25/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.02.2019 року.

04.02.2019 року на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист № 59 від 01.02.2019 року на виконання ухвали суду від 16.01.2019 року та клопотання вх. № 02.1-34/947/19 від 04.02.2019 року про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката.

В засіданні 07.02.2019 року суд оголосив перерву на 06.03.2019 року. Про дату, час та місце наступного судового засідання сторони були повідомлені шляхом їх виклику ухвалою від 12.02.2019 року.

06.03.2019 року позивачем подано до суду пояснення № 134 від 05.03.2019 року на виконання ухвали суду від 12.02.2019 року щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

На визначену судом дату з'явилась представник позивача, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, витребуваних доказів не подав, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином ухвалою від 12.02.2019 року, яка йому вручена 18.02.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за вхідними номером суду № 1816 від 21.02.2019 року.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також судом враховано, що відповідач був обізнаний про розгляд судом даного спору, та мав достатньо часу подати суду для узгодження з позивачем питання укладення мирової угоди. Крім того, відповідач мав достатньо часу для виконання вимог суду щодо надання відзиву на позов.

Зважаючи на положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом, встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви, позивач в якості підстави позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки № ДА-52 від 18.03.2016 року, за яким останній отримав товар на загальну суму 251 036,00 грн. ФГ "ОСОБА_1М.", в порушення умов договору, своєчасно не розрахувався за отриманий товар в повному обсязі, здійснивши часткову його оплату на суму 231 036,00 грн.

Загальна сума вартості товару, неоплаченого відповідачем у строки, визначені договором, склала 20 000,00 грн., що стало підставою звернення з даним позовом до суду про стягнення вказаного боргу, а також 1 889,73 грн. 3% річних та 6 455,68 грн. інфляційних втрат.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів, в яких би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 18.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю-підприємством "АВІС" (позивач, постачальник) та Фермерським господарством "ОСОБА_1М." (відповідач, покупець) укладено Договір поставки № ДА-52, п. 1.1. якого визначено, що, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти і оплатити товар, а саме жмих соняшниковий (п. 1.2.).

Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру визначаються сторонами у накладних, які являються його невід'ємною частиною (п. 1.5.).

Поставка товару здійснюється на умовах FCA (п. 1.7.).

П.п. 2.1.-2.4. договору визначено, що місцем поставки товару є склад постачальника, який знаходиться за адресою: Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Куйбишева, 88. Постачальник зобов'язаний кожну партію товару забезпечити такими документами: - видаткова накладна, сертифікат якості заводу-виробника. Датою поставки товару є дата його передачі покупцю, яка зазначена у товарно-супровідних документах на цю партію товару. Моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця ж момент (дата, час) фактичної передачі партії товару покупцю з усіма необхідними документами.

Покупець зобов'язаний забезпечити своєчасне і належне приймання товару, що відповідає вимогам, визначеним щодо нього у цьому договорі, і який був поставлений в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі (п. 2.6.).

П.п. 4.1., 4.2., 4.4. передбачено, що приймання товару (за кількістю та якістю) здійснюється в порядку та на умовах визначених цим договором та у відповідності до чинного законодавства України. Партія товару вважається переданою постачальником покупцю: за кількістю: шляхом перевірки та порівняння відповідної ваги, вказаної в транспортних та супровідних документах на цю партію товару на терміналі; за якістю: відповідно до сертифікатів якості та/або відповідності заводу-виробника. Повноваження фізичної особи, яка являється представником покупця і отримує відповідну партію товару підтверджуються довіреністю, яку представник покупця передає представнику постачальника під час отримання товару.

Ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривнях з урахуванням податку на додану вартість. Загальна сума договору визначається шляхом простого арифметичного додавання грошових сум за всіма партіями товару, поставленого за увесь період дії договору. Покупець зобов'язаний оплатити постачальнику 100% вартості відповідної партії товару на умовах попередньої оплати шляхом безготівкового банківського переказу на поточний рахунок постачальника і датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.п. 3.1.-3.5).

У випадку порушення Договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України (п. 5.1.). Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушення умов, визначених змістом цього договору (п. 5.2.).

Згідно із п.п. 7.1., 7.2. усі спори, що виникають з цього договору або пов'язані із ним вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 8.1.). Строк дії договору закінчується 31 грудня 2018 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.п. 8.2., 8.3.).

Судом встановлено, що, на виконання умов договору, ТОВ-підприємство "АВІС" поставило ФГ "ОСОБА_1М." макух соняшниковий (експел) на загальну суму 251 036,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № АV000015511 від 18.03.2016 року на суму 24 380,00 грн.;

- № АV000009565 від 10.02.2017 року на суму 42 944,00 грн.;

- № АV000014845 від 09.03.2017 року на суму 45 672,00 грн.;

- № АV000023099 від 10.04.2017 року на суму 42 328,00 грн.;

- № АV000026646 від 05.05.2017 року на суму 27 936,00 грн.;

- № АV000029744 від 19.05.2017 року на суму 24 768,00 грн.;

- № АV000032305 від 31.05.2017 року на суму 43 008,00 грн.

Товар отримано ОСОБА_1 за дорученнями № 15 від 18.03.2016 року, № 13 від 10.02.2017 року, № 26 від 09.03.2017 року, № 40 від 10.04.2017 року, № 53 від 03.05.2017 року, № 62 від 19.05.2017 року, № 68 від 31.05.2017 року.

Отриманий товар відповідач оплатив частково на суму 231 036,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ-підприємства "АВІС" станом на 18.03.2016 року на суму 5 980,00 грн. та 18 400,00 грн. та платіжними дорученнями № 190 від 13.01.2017 року на суму 132 000,00грн., № 357 від 03.05.2017 року на суму 48 000,00 грн., № 1326 від 27.07.2018 року на суму 26 656,00 грн.

З урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат за отриманий товар, сума неоплаченого товару склала 20 000,00 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № ДА-52 від 18.03.2016 року позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. боргу.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Зміст спірних правовідносин становлять взаємні права та обов'язки сторін щодо належного виконання умов Договору поставки № ДА-52 від 18.03.2016 року, які також врегульовано нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За умовами укладеного сторонами Договору поставки датою поставки товару є дата його передачі покупцю, яка зазначена у товарно-супровідних документах на цю партію товару, а моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця є момент (дата, час) фактичної передачі партії товару покупцю з усіма необхідними документами. Партія товару вважається переданою постачальником покупцю: за кількістю: шляхом перевірки та порівняння відповідної ваги, вказаної в транспортних та супровідних документах на цю партію товару на терміналі; за якістю: відповідно до сертифікатів якості та/або відповідності заводу-виробника.

Як вбачається з матеріалів справи 18.03.2016 року, 10.02.2017 року, 09.03.2017 року, 10.04.2017 року, 05.05.2017 року, 19.05.2017 року та 31.05.2017 року сторонами підписано видаткові накладні на поставлений товар на загальну суму 251 036,00 грн., які свідчать про виконання позивачем умов Договору поставки № ДА-52 від 18.03.2016 року та про прийняття поставленого товару відповідачем.

Зважаючи на умови договору, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику 100% вартості відповідної партії товару на умовах попередньої оплати шляхом безготівкового банківського переказу на поточний рахунок постачальника і датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 692 ЦК України обов'язок з оплати вартості товару виник негайно після його отримання відповідачем, тобто не пізніше наступного робочого дня (21.03.2016 року, 13.02.2017 року, 10.03.2017 року, 11.04.2017 року, 06.05.2017 року, 22.05.2017 року та 01.06.2017 року відповідно).

Відповідач, всупереч умовам укладеного договору та норм законодавства, не здійснив оплату товару в повному обсязі та у визначені строки.

Враховуючи наведене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений позивачем товар в загальному розмірі 20 000,00 грн.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Розділом 5 договору сторонами погоджена відповідальність за порушення умов договору.

Зокрема, п.п. 5.1. та 5.2. визначено, що у випадку порушення Договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушення умов, визначених змістом цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Так, позивачем нараховано за порушення строків розрахунку за отриманий товар та заявлено до стягнення з відповідача 1 889,73 грн. 3% річних (за видатковою накладною № АV000029744 від 19.05.2017 року в сумі 128,92 грн. за період прострочення з 23.05.2017 по 26.07.2018 р.р.; за видатковою накладною № АV000032305 від 31.05.2017 року в сумі 1760,61 грн. за період прострочення з 02.06.2017 по 10.01.2019 р.р.) та 6 455,68 грн. інфляційних втрат (за видатковою накладною № АV000029744 від 19.05.2017 року в сумі 425,27 грн. за період прострочення з червня 2017 по червень 2018 р.р.; за видатковою накладною № АV000032305 від 31.05.2017 року в сумі 6030,41 грн. за період прострочення з червня 2017 по листопад 2018 р.р.), що є правомірним та обґрунтованим, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного Договору.

Перевіркою розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин в сукупності, позов ТОВ-підприємства "АВІС" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Крім того, судом розглянуто клопотання позивача за вх. № 02.1-34/947/19 від 04.02.2019 року, про стягнення з відповідача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126).

Ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126).

Оскільки відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, дані вимоги позивач підтверджує: Договором про надання правової допомоги № К-2 від 10.01.2019 року, видатковим касовим ордером від 10.01.2019 року на суму 5 000,00 грн. (що доводить фактичне понесення даних витрат позивачем), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000116, виданим ОСОБА_2, довідкою № 1702280700039 від 10.07.2017 року про взяття на облік платника податків - адвоката ОСОБА_2 (що підтверджує факт надання правничої допомоги саме адвокатом, який приймав участь у розгляді справи), клопотання позивача є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ОСОБА_1М." (вул. Героїв України, буд. 153, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600, код 34121787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "АВІС" (вул. Пирогова, б. 150, м. Вінниця, 21037, код 13304871) заборгованість в сумі 28 345,41 грн., з яких 20 000,00 грн. - сума основного боргу за Договором поставки № ДА-52 від 18.03.2016 року, 1 889,73 грн. - 3% річних, 6 455,68 грн. - інфляційних втрат; 1921,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, 5 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 14 березня 2019 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, б. 150, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (вул. Героїв України, буд. 153, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600)