Рішення

від 04.03.2019 по справі 908/2395/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/151/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2019 Справа № 908/2395/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720)

До відповідача: Комунального підприємства «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70410, Запорізька область, с. Лукашеве, вул. Центральна, буд. 7; код ЄДРПОУ 31880473)

про зобов'язання включити грошові вимоги в сумі 77 099,96 грн. до проміжного ліквідаційного балансу

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 25/01 від 06.07.2018 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/2395/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про зобов'язання включити грошові вимоги в сумі 77 099,96 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою суду від 04.12.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2395/18 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження - 5/151/18. Перше судове засідання з розгляду справи по суті у спрощеному позовному провадженні призначено на 27.12.2018 р. об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнати обов'язковою.

Ухвалою суду від 27.12.2018 р. відкладено розгляд справи на 22.01.2019р. об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 22.01.2019 р. відкладено розгляд справи на 04.02.2019 р. о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 04.02.2019 р. розгляд справи по суті відкладено на 28.02.2019 р. о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою. Почато розгляд справи по суті спочатку з 04.02.2019 р. В судовому засіданні 28.02.2019 р. судом оголошено перерву до 04.03.2019 р.

У судовому засіданні 04.03.2019 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

Представник позивача у судове засідання 04.03.2019 р. не з'явився. 04.03.2019 р. на адресу електронної пошти суду від позивача надійшло клопотання від 04.03.2019 р. б/н з електронним цифровим підписом, в якому позивач просить провести судове засідання без участі представника позивача у зв'язку з тим, що позивач має значну кількість судових проваджень у господарських судах у майже всіх областях України. Крім того, фактично підприємство позивача розташоване у м. Києві та позивач не має регіональних відокремлених підрозділів, зокрема, у м. Запоріжжя. Також, зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

З позовної заяви вбачається, що за результатами моніторингу сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців позивачем було встановлено, що 21.04.2018 р. засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органами Комунального підприємства "Лукашівське" Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до відповідача встановлено 19.06.2018 р. ПАТ НАК "Нафтогаз України" на адресу відповідача направлено вимогу від 06.06.2018 р. №14/7-1758 на суму 77 099,96 грн. Вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ґрунтуються на неналежному виконанні боржником взятих на себе договірних зобов'язань. Однак, відповіді від відповідача щодо розгляду вимоги до позивача не надійшло. Отже, оскільки відповідач ухиляється від розгляду кредиторських вимог Компанії, що викладені у вимозі від 06.06.2018 р. №14/7-1758, чим порушує законні права та інтереси позивача, Компанія звертається до суду та просить зобов'язати ліквідаційну комісію відповідача включити грошові вимоги Компанії у сумі 77 099,96 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві від 04.02.2019 р. на позовну заяву зазначивши, що КП Лукашівське Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області заявляє про застосування строку позовної давності у цій справі. Також вказує, що 30.11.2016 р. набув чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 р., яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. Отже, відповідно до норм закону пеня, 3% річних та інфляційні втрати не нараховуються на погашену відповідачем заборгованість. З урахуванням викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 11.04.2018 р. № 19 Про припинення комунального підприємства Лукашівське Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області , припинено юридичну особу: Комунальне підприємство Лукашівське Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (місцезнаходження: 70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Центральна, 7, код ЄДРПОУ 31880473 ) шляхом ліквідації, затверджено ліквідаційну комісію, встановлено строк заявлення кредиторами своїх вимог - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення комунального підприємства Лукашівське шляхом ліквідації.

19.04.2018 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань оприлюднено повідомлення про припинення Комунального підприємства Лукашівське Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Строк заявлення кредиторських вимог до 19.06.2018 р.

З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на адресу відповідача направлено вимогу від 06.06.2018 р. №14/7-1758 про включення суми 77 099,96 грн. до проміжного ліквідаційного балансу (а.с. 139-147), що підтверджується фіскальним чеком від 08.06.2018р. №2314 та описом вкладення у цінний лист від 08.06.2018 р. (а.с. 148, 149-151)

Однак, відповіді від відповідача на вказану вимогу не надійшло.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, а також вимог, які виникли на підставі рішення суду, а саме:

1) за договором від 28.12.2012 №13/3205-БО-13 купівлі-продажу природного газу загальна заборгованість відповідача становить 3 054,25 грн., з яких 2 301,73 грн. - пеня, 498,01 грн. - 3% річних та 254,50 грн. - сума інфляційних втрат.

2) за договором від 12.12.2014 №1193/15-КП-13 купівлі-продажу природного газу загальна заборгованість відповідача становить 127,25 грн., з яких 120,57 грн. - пеня та 6,68 грн. - 3% річних.

3) за договором від 25.02.2014 №2516/14-КП-13 купівлі-продажу природного газу загальна заборгованість відповідача становить 68,93 грн., з яких 58,96 грн. - пеня та 9,97 грн. - 3% річних.

4) за договором від 30.12.2014 №1399/15-БО-13 купівлі-продажу природного газу загальна заборгованість відповідача становить 20 921,64 грн., з яких 14 037,58 грн. - пеня, 836,37 грн. - 3% річних та 6 047,69 грн. - сума інфляційних втрат.

5) за договором від 06.12.2013 №661/14-БО-13 купівлі-продажу природного газу загальна заборгованість Відповідача становить 2 593,90 грн., з яких 1 585,23 грн. - пеня, 293,73 грн. - 3% річних та 714,94 грн. - сума інфляційних втрат.

6) за договором від 15.12.2015 №4356/16-БО-13 постачання природного газу загальна заборгованість відповідача становить 49 333,99 грн., з яких 28 976,11 грн. - сума основного боргу, 10 217,95 грн. - пеня, 2 149,13 грн. - 3% річних та 7 990,80 грн. - сума інфляційних втрат.

7) за договором від 28.08.2012 №12/1088-БО-13 загальна заборгованість відповідача становить 1000,00 грн. штрафу, яка підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 р. по справі №908/1718/16.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що грошові вимоги позивача зі стягнення штрафних санкцій виникли на підставі наступних договорів.

1) Відповідно до п. 1.2. договору від 28.12.2012 р. № 13/3205-БО-13 купівлі-продажу природного газу, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат КП «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, наданого до позовної заяви ПАТ НАК Нафтогаз України заборгованість за спожитий газ за цим договором у позивача відсутня та остаточний розрахунок за спожитий газ за вказаним договором позивачем здійснено - 31.03.2014 р.

Позивачем заявлені вимоги за договором від 28.12.2012 р. №13/3205-БО-13 купівлі-продажу природного газу на загальну суму, яка становить 3 054,25 грн., з яких 2 301,73 грн. - пеня, 498,01 грн. - 3% річних та 254,50 грн. - сума інфляційних втрат.

2) Відповідно до п. 1.2. договору від 12.12.2014 р. № 1193/15-КП-13 купівлі-продажу природного газу, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

Згідно з розрахунком штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат КП «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, наданого до позовної заяви ПАТ НАК Нафтогаз України заборгованість за спожитий газ за цим договором у позивача відсутня та остаточний розрахунок за спожитий газ за вказаним договором позивачем здійснено - 31.03.2015 р.

Позивачем заявлені вимоги за договором від 12.12.2014 р. №1193/15-КП-13 купівлі-продажу природного газу на загальну суму 127,25 грн., з яких 120,57 грн. - пеня та 6,68 грн. - 3% річних.

3) Згідно з п. 1.2. договору від 25.02.2014 р. № 2516/14-КП-13 купівлі-продажу природного газу, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

У розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат КП «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, наданого до позовної заяви ПАТ НАК Нафтогаз України заборгованість за спожитий газ за цим договором у позивача відсутня та остаточний розрахунок за спожитий газ за вказаним договором позивачем здійснено - 02.02.2015 р.

Позивачем заявлені позовні вимоги за договором від 25.02.2014 р. №2516/14-КП-13 купівлі-продажу природного газу на загальну суму, яка становить 68,93 грн., з яких 58,96 грн. - пеня та 9,97 грн. - 3% річних.

Щодо усіх вказаних договорів суд зазначає, що з 30.11.2016 р. набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» (далі - Закон України № 1730-VIII).

В преамбулі Закону України № 1730-VIII зазначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. Доказів зворотнього позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України № 1730-VIII на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, імперативною нормою ч. 3 ст. 7 Закону України № 1730-VIII встановлено заборону нарахування неустойки (штраф, пеня), інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних з дня набрання чинності цим Законом на суму боргу, якщо його погашено до набрання цим Законом чинності.

Заборона нарахування пені, 3 % річних та втрат від інфляції за змістом ч. 3 ст. 7 вказаного Закону застосовується з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 30.11.2016 р. Вказаною частиною 3 ст. 7 Закону № 1730-VIII не ставиться у залежність від будь-яких інших умов, зарахування окрім погашення заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом та використання придбаного газу для виробництва в тому числі для теплової енергії. Виконання цієї норми також не потребує включення такого підприємства до Реєстру.

Станом на 30.11.2016 р. - на дату набрання чинності Законом України №1730-VIII, заборгованість відповідача за використаний природний газ для виробництва теплової енергії була погашена у повному обсязі, остаточний розрахунок здійснений відповідачем за договором від 28.12.2012 р. № 13/3205-БО-13 купівлі-продажу природного газу - 31.03.2014 р., за договором від 12.12.2014 р. № 1193/15-КП-13 купівлі-продажу природного газу - 31.03.2015 р., за договором від 25.02.2014 р. № 2516/14-КП-13 купівлі-продажу природного газу - 02.02.2015 р. Тому суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат та пред'явлення цих вимог до ліквідаційної комісії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Закону України № 1730-VIII, та констатує, що позивач в порушення ч. 3 ст. 7 зазначеного Закону безпідставно нарахував відповідачу суми пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості за спожитий природний газ за договорами купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13/3205-БО-13, від 12.12.2014 р. № 1193/15-КП-13, від 25.02.2014 р. № 2516/14-КП-13, яка була погашена відповідачем до набрання чинності вказаного Закону, а тому заявлені позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

4) Щодо заявлених позовних вимог про включення до проміжного ліквідаційного балансу заборгованості, яка виникла на підставі договору від 30.12.2014 р. №1399/15-БО-13 купівлі-продажу природного газу на загальну суму 20 921,64 грн., з якої 14 037,58 грн. - пеня, 836,37 грн. - 3% річних та 6 047,69 грн. - сума інфляційних втрат; договору від 06.12.2013 р. №661/14-БО-13 купівлі-продажу природного газу на загальну суму 2 593,90 грн., з якої 1 585,23 грн. - пеня, 293,73 грн. - 3% річних та 714,94 грн. - сума інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.2. договору від 30.12.2014 р. № 1399/15-БО-13 купівлі продажу природного газу, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат КП «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, наданого до позовної заяви ПАТ НАК Нафтогаз України заборгованість за спожитий газ за цим договором у позивача відсутня та остаточний розрахунок за спожитий газ за вказаним договором позивачем здійснено - 31.03.2016 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2018 р. у справі №908/346/18 за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення 20921,62 грн. в задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Комунальне підприємство «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області не виконувало вчасно своїх зобов'язань щодо оплати за договором купівлі-продажу природного газу № 1399/15-БО-13 від 30.12.2014 р. за період січень 2015 року - лютий 2015 року, листопад 2015 року - грудень 2015 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 20921,62 грн., з яких пеня в сумі 14037,57 грн., 3 % річних в сумі 836,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 6047,69 грн. …

Враховуючи повну оплату заборгованості відповідачем до 30.11.2016, на момент звернення позивача до суду з позовом, що розглядається, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» , у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 14037,57 грн., 3% річних у розмірі 836,36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6047,69 грн. суд відмовляє повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду Запорізької області від 04.06.2018 р. у справі №908/346/18 апеляційну скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2018 р. у справі №908/346/18 залишено без змін.

Касаційна скарга на вказані судові рішення сторонами у справі №908/346/18 не подавались. Таким чином, рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2018 р. у справі №908/346/18 набрало чинності - 04.06.2018 р.

Згідно п. 1.2. договору від 06.12.2013 р. № 661/14-БО-13 купівлі продажу природного газу, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат КП «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, наданого до позовної заяви ПАТ НАК Нафтогаз України заборгованість за спожитий газ за цим договором у позивача відсутня та остаточний розрахунок за спожитий газ за вказаним договором позивачем здійснено - 30.12.2014 р.

Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 р. по справі № 908/344/18 за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення 2 593,09 грн. в задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування заявлених у справі №908/344/18 позивач посилався на те, що відповідач, в порушення п. 6.1 договору купівлі-продажу природного газу № 661/14-БО-13 від 06.12.2013, несвоєчасно та з порушенням визначеного строку здійснив розрахунок за природний газ, отриманий у січні-березні та листопаді-грудні 2014 року. Враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо оплати природного газу, позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 1585,24 грн., 3% річних у сумі 293,72 грн. за загальний період з 15.02.2014 по 23.12.2014 включно та інфляційні втрати у сумі 714,94 грн. за загальний період з травня по вересень 2014 р. …

Як встановлено судом, відповідач повне погашення заборгованості за природний газ, отриманий в січні та лютому 2014 року здійснив 31.03.2014, за газ отриманий в березні 2014 - 31.10.2014, у листопаді 2014 - 24.12.2014, у грудні 2014 оплату здійснено без прострочки - 30.12.2014. Вказане підтверджується, в тому числі, наданим позивачем розрахунком заявлених ним позовних вимог.

Отже, повна оплата природного газу за спірні місяці (січень, лютий, березень, листопад 2014 року) погашена останнім в повному обсязі до набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016 №1730-VIII.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2018 р. у справі №908/344/18 апеляційну скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 р. у справі №908/346/18 залишено без змін.

Касаційна скарга на вказані судові рішення сторонами у справі №908/344/18 не подавались. Таким чином, рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 р. у справі №908/344/18 набрало чинності - 19.06.2018 р.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем за договорами від 30.12.2014 р. №1399/15-БО-13 та від 06.12.2013 р. № 661/14-БО-13 купівлі-продажу природного газу нараховано суми пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості за спожитий відповідачем природний газ, яку ним сплачено до набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та вказані вимоги вже були предметом судових розглядів, в задоволенні яких було відмовлено згідно рішень господарського суду Запорізької області від 23.04.2018 р. у справі №908/346/18 та від 14.05.2018 р. у справі №908/344/18.

На підставі викладеного, в задоволенні позовних вимог за договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2014 р. №1399/15-БО-13 на загальну суму 20 921,64 грн. та за договором від 06.12.2013 р. №661/14-БО-13 купівлі-продажу природного газу на загальну суму 2 593,90 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

5) Відповідно до п.1.2. договору від 15.12.2015 р. № 4356/16-БО-13 постачання природного газу, газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат КП «Лукашівське» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, наданого до позовної заяви ПАТ НАК Нафтогаз України , позивачем нараховані штрафні санкції у розмірі 5 423,96 грн. за період січень - лютий 2016 р. Відповідачем погашена сума основного боргу за січень - лютий 2016 р. - 26.05.2016 р.

Отже, нараховані позивачем 3% річних - 319,81 грн., пені - 4 612,18 грн. та інфляційних втрат - 491,97 грн. за період з січня по лютий 2016 р. підлягають списанню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» .

Відносно позовних вимог про включення до ліквідаційного балансу заборгованості за договором від 15.12.2015 р. № 4356/16-БО-13 постачання природного газу за сумою основного боргу у розмірі 28 976,11 грн. за отриманий відповідачем природний газ у березні 2016 р. та нарахованих позивачем 3% річних на суму 1 829,32 грн. за період з 26.04.2016 р. по 07.05.2018 р., пені в розмірі 5 605,77 грн. за період з 26.04.2016 р. по 25.10.2016 р. та інфляційних втрат в сумі 7 498,83 грн. за період з травня 2016 р. по квітень 2018 р. на загальну суму 14 933,92 грн. судом встановлено, що сума основного боргу у розмірі 28 976,11 грн. за отриманий відповідачем природний газ у березні 2016 р. за договором від 15.12.2015 р. № 4356/16-БО-13 постачання природного газу відповідачем не сплачена, а вказані позовні вимоги є правомірними.

6) Крім того, позивачем заявлені вимоги за договором від 28.08.2012 р. №12/1088-БО-13 за яким існує заборгованість відповідача в розмірі 1000,00 грн. штрафу, яка стягнута за рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 р. по справі №908/1718/16.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано включено до вимоги про включення до проміжного ліквідаційного балансу підприємства відповідача лише останні дві вимоги, а саме за договором від 15.12.2015 р. № 4356/16-БО-13 на загальну суму 43 910,03 грн. та за договором від 28.08.2012 р. №12/1088-БО-13 в розмірі 1000,00 грн. штрафу.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Норми статті 16 ЦК України кореспондуються з приписами ст. 20 ГК України.

Частиною 1 статті 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її було створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч. 3 та 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

У відповідності до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною 8 ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Частина 8 статті 111 ЦК України визначає, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідачем заявлено вимогу про застосування строку позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами частин 3, 4 та 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів № 10 від 29.05.2013 р. зазначено, що частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Як встановлено судом, позивач своєчасно у строк до 19.06.2018 р. звернувся до відповідача з вимогою від 06.06.2018 р. №14/7-1758 на суму 77 099,96 грн.

Однак, відповіді про розгляд вказаної вимоги на суму 77 099,96 грн. відповідач у строк не пізніше тридцяти днів з дня отримання ним відповідної вимоги кредитора, тобто з урахуванням нормативних строків пересилання письмової кореспонденції та Інформації з сайту Укрпошти до 12.07.2018 р. не надав.

Отже, позивач маючи сподівання на отримання відповіді від голови комісії з припинення (ліквідатора) відповідача повинен був проконтролювати надходження у строк відповідної відповіді відповідача та відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор мав право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів надання відповідачем відповіді на вказану вимогу або доказів поважності причин пропуску строку позовної давності щодо звернення його до суду або належних та допустимих доказів обґрунтування коли саме позивач дізнався про відмову ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду.

Тобто, позивач мав право подати відповідний позов до суду до 12.08.2018 р. включно, однак позовна заява датована 08.11.2018 р. за вих. №14/7-1430 та надійшла до господарського суду Запорізької області лише 13.11.2018 р., а тому навіть враховуючи поштовий перебіг направлення кореспонденції, позивач мав право подати відповідний позов у будь-якому разі до 01.09.2018 р. Отже, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з даним позовом після спливу місячного строку встановленого для такого звернення в порушення вимог ч. 3 ст. 112 ЦК України.

Разом з тим, позивачем до позову не надано заяви про відновлення строку позовної давності або визнання поважними причин такого пропуску, з наданням відповідних документів, отже суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з порушенням строку позовної давності щодо заявлених вимог про включення грошових вимог до проміжного ліквідаційного балансу за договором від 15.12.2015 р. № 4356/16-БО-13 постачання природного газу щодо суми основного боргу у розмірі 28 976,11 грн. за отриманий відповідачем природний газ у березні 2016 р. та нарахованих позивачем 3% річних на суму 1 829,32 грн. за період з 26.04.2016 р. по 07.05.2018 р., пені в розмірі 5 605,77 грн. за період з 26.04.2016 р. по 25.10.2016 р. та інфляційних втрат в сумі 7 498,83 грн. за період з травня 2016 р. по квітень 2018 р. на загальну суму 14 933,92 грн., а також за договором від 28.08.2012 р. №12/1088-БО-13 на суму 1 000 грн. штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 11.03.2019 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.