Рішення

від 04.03.2019 по справі 910/16069/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 04.03.2019Справа №  910/16069/18          Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., за участі секретаря судового засідання Яценко Я. М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МОЛОКО-КРАЇНА"    (вул.Бориспільська, б.9, кім. 407-А, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 37120679) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСАНА."     (вул.Предславінська, буд.39, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42202683)                                                       про стягнення 710 873,50 грн. Представники сторін згідно протоколу судового засідання ВСТАНОВИВ: Сільськогосподарський виробничий кооператив ''МОЛОКО-КРАЇНА'' (далі – позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ''РОСАНА.'' (далі – відповідач) про стягнення 710 873,50 грн Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №1070/111 купівлі-продажу від 27.08.2018, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 686   016,58 грн - сума основної заборгованості, 22         944,85 грн - пеня за неналежне виконання грошового зобов'язання, 1     912,07 грн - 3% річних. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2018. 30.11.2018 через відділ діловодства суду разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, яка була зареєстрована 17.12.2018. 17.12.2018 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про перенесення розгляду справи та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 відмовлено у задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу ''МОЛОКО-КРАЇНА'' про забезпечення позову. 17.01.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про перенесення розгляду справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 відкладено підготовче засідання на 29.01.2019. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/16069/18 до судового розгляду по суті на 19.02.2019. 19.02.2019 через відділ діловодства суду позивачем подана заява про відмову від позову в частині позовних вимог в розмірі 44   000,00 грн., оскільки відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 19   000,00 грн – 27.11.2018, суму у розмірі 25 000,00 грн – 05.12.2018. Ухвалою від 19.02.2019 відкладено судове засідання по суті на 04.03.2019. Відповідач своїх представників у засідання суду не направив, письмового відзиву на позов у визначеному порядку не надав, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином,       докази повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 03.12.2018 (про відкриття провадження у справі), згідно повідомлення про вручення, були надіслані на адресу відповідача , вказану у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ та повернені до суду із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого терміну зберігання», тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи по суті, та вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч.1            ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2019 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. В судовому засіданні 04.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до   ст.240 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 27 серпня 2018 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «МОЛОКО - КРАЇНА» (надалі - Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСАНА.» (надалі - Відповідач, Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1070/111 (далі за текстом - договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору, Позивач зобов'язався продати (передати у власність), а Відповідач прийняти та оплатити товар. Під товаром за цим договором розуміється: молоко коров'яче базисної жирності 3,4 %, що за якістю відповідає вимогам ДСТУ 3663-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі» ветеринарним і санітарним вимогам, встановленим законодавством України. Відповідно до п. 2.2. Договору, загальна сума Договору складається з суми вартості товару, що поставляється згідно із підписаними і узгодженими Сторонами Специфікаціями до цього Договору та згідно із накладними на Товар протягом терміну дії Договору. Згідно п.1.3. Договору, місце передачі (місце поставки) Товару від Продавця Покупцеві  Тернопільська обл., Гусятинський р-н, м. Хоростків, вул. Незалежності. Відповідно до п.2.3.-2.4. Договору, розрахунки за Товар здійснюються Покупцем, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок Продавця, у національній валюті України - гривні. Оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем тротягом 3 (трьох) календарних днів після поставки Товару. Відповідно до п.4.2. Договору, покупець зобов'язаний прийняти Товар за кількістю і якістю в порядку і термін, обумовлені даним Договором та повністю провести розрахунок. Матеріалами справи встановлено, що позивачем на виконання умов Договору, за період з 27.08.2018 р. до 24.10.2018 р. здійснено поставку товару на загальну суму 2 595 028,23 грн, а відповідачем прийнято товар. Факт поставки товару підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав в зв'язку з чим виникла заборгованість  на час звернення до суду становить 686   016,58 грн.   Листом за вих. № 83 від 07.11.2018 ТОВ «Росана.» гарантував проведення оплати згідно договору, проте відповідач свої зобов'язання не виконав. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України). Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки. Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Таким чином, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк. Як вбачається з матеріалів справи(заява відповідача про відмову від позову), відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 25   000,00 грн. – 05.12.2018, що підтверджується випискою по рахунку позивача, тобто, після пред'явлення позивачем позову до суду. Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі. За таких обставин, враховуючи сплату відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 25   000,00 грн. після звернення позивача до суду з вказаним позовом, суд доходить висновку щодо закриття провадження у справі №910/16069/18 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 25   000,00 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами. Також , позивач подав відмову у частині позовних вимог в розмірі 19   000,00 грн, оскільки відповідачем сплачено частину основного боргу в розмірі 19   000,00 грн. – 27.11.2018. тобто до пред'явлення позову. Отже, на час прийняття рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 642   016,58 грн. Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості отриманого товару у сумі 642   016,58 є таким, що настав, за відсутності доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми  основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 1   912,07 грн. 3% річних за період з 25.10.2018 по 26.11.2018 прострочення виконання зобов'язання. Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що при здійсненні нарахування 3% річних  невірно вказано період прострочення. Оскільки за умовами п.2.3 договору оплата має бути здійснена на умовах відстрочення платежу  на три календарних днів, строк оплати згідно останньої накладної настав 27.10.2018, а відповідно прострочення починається з 28.10.2018, а не з 25.10.2018, як вказує позивач. Таким чином, заявлені до стягнення 1912,07 грн. 3% річних, підлягають перерахунку та задовольняються судом в частині стягнення 1902,92 грн. 3% річних за період з 28.10.2018 по 26.11.2018. Відповідно до п. 4.4. договору, за несвоєчасну оплату за отриманий товар, згідно п. 2.4. договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення , від суми боргу за кожний день прострочення платежу. Згідно з положеннями      ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч.1-2      статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Заявлені позивачем вимоги про стягнення 22   944,85 грн. пені після перевірки розрахунку судом та враховуючи п.2.3 договору, задовольняються судом частково у сумі 22   835,05 грн. пені за період з 28.10.2018 по 26.11.2018. Відповідач письмового відзиву на позов, свого контрозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 642   016,58 грн. основного боргу, 1902,92 грн. 3% річних, 22   835,05 пені. В решті позову належить відмовити. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити частково. 2.          Провадження у справі в частині стягнення 25   000,00 грн. основного боргу закрити у зв'язку із відсутністю предмета спору. 3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСАНА." (03150, м. Київ, вул.   Предславінська, буд. 39, ідентифікаційний код 42202683) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МОЛОКО-КРАЇНА" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б.9, кім.   407  А, ідентифікаційний код 37120679) 642   016,58 грн (шістсот сорок дві тисячі шістнадцять) грн. 58 коп. основного боргу, 22   835,05 грн (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 05 коп. пені та 1   902,92 грн (одна тисяча дев'ятсот дві) грн. 92 коп. – три проценти річних та 10   376,32 грн (десять тисяч шістсот шістдесят одна)   грн. 33 коп. судового збору. 4.  У іншій частині позову відмовити. 5.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України. Повне рішення складено 12.03.2019.       Суддя                                                                                                                                        Н.І. Ягічева