Рішення

від 27.02.2019 по справі 911/2586/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2019 р. м. Київ

Справа № 911/2586/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

за участю секретаря судового засідання Щербакової В.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства Комфортбуд-Люкс до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хабібібуд» , Акціонерного товариства «РВС ОСОБА_1» про визнання права власності на нерухоме майно,

за участю представників від:

позивача - ОСОБА_2 (керівник);

відповідача 1 (ТОВ Хабібібуд ) - не з'явилися;

відповідача 2 (АТ РВС ОСОБА_1 ) - ОСОБА_3 (ордер серії КР№65051 від 10.01.2019)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Комфортбуд - Люкс» (далі - ПП «Комфортбуд - Люкс» ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хабібібуд» (далі - ТОВ «Хабібібуд» ), Публічного акціонерного товариства «РВС ОСОБА_1» (далі - АТ «РВС ОСОБА_1» ) та просить суд:

- визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,2000га (вул. Лесі Українки, с. Музичі, Києво - Святошинський р-н, Київська обл), кадастровий номер 322485501:01:010:0071;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу здійснити державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку площею 0,2000га (вул. Лесі Українки, с. Музичі, Києво - Святошинський р-н, Київська обл), кадастровий номер 322485501:01:010:0071 за ПП «Комфортбуд - Люкс» .

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на протиправне позбавлення його права власності на спірну земельну ділянку, яку він набув на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2009 за реєстровим №524, про що внесені зміни до Державного акта на право власності на земельну ділянку (т.1 а.с.3-9).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2018 відкрито провадження у справі за поданим позовом, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 21.12.2018, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (т.1 а.с.1-2).

21.12.2018 відповідачем 2 - АТ «РВС ОСОБА_1» подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с.116-119), у якому відповідач заперечує щодо заявлених вимог та вказує, що правомірно набув право власності на відповідне майно. Так, відповідач зазначає, що:

- спірне майно передано в іпотеку за іпотечним договором, визнаним укладеним рішенням суду, на підставі якого зареєстровано іпотеку на спірну земельну ділянку за ПАТ «Сведбанк» , яке змінило найменування на ПАТ «Омега Банк» ;

- ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2014 у справі №43/172-28/355-б затверджено мирову угоду від 25.07.2014, укладену між ТОВ «Хабібібуд» та комітетом кредиторів, відповідно до якої задоволено вимоги кредитора - ПАТ «Омега Банк» , що забезпечені заставою нерухомого майна, шляхом обміну зазначених вимог на активи боржника, а саме шляхом передачі у власність ПАТ «Омега Банк» земельних ділянок, у т.ч. спірної;

- 08.12.2014 на підставі зазначеної ухвали здійснено реєстрацію прав за ПАТ «Омега Банк» на спірну земельну ділянку;

- АТ «РВС ОСОБА_1» є правонаступником ПАТ «РВС ОСОБА_1» , що є правонаступником ПАТ «Перехідний банк «РВС ОСОБА_1» , який є правонаступником, в частині, визначених відповідно до плану врегулювання, активів (включаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів за переданими зобов'язаннями ПАТ «Омега Банк» .

При цьому, відповідач 2 у відзиві вказує, що у позивача не виникало право власності на спірне майно, оскільки таке право не зареєстровано в передбаченому законом порядку.

21.12.2018 ухвалою, занесеною про протоколу, судом оголошена перерва у підготовчому засіданні до 23.01.2019; встановлено строки для подання відповіді на відзив та заперечення ( т.1 а.с.127-128).

10.01.2019 позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що в нього наявні всі документи, які підтверджують перехід права власності від відповідача 1 до нього на спірне майно, проте відповідно до законодавства, яке існувало до 01.01.2013, не завершена процедура його оформлення та реєстрації.

У запереченні відповідач 2 зазначає, що саме дії відповідача 1 є недобросовісними і направлені на позбавлення права власності на спірну земельну ділянку, оскільки відповідач 1 ввів в оману позивача та не повідомив його про наявність зобов'язання передати земельну ділянку в іпотеку. Так, відповідач 2 вказує, що законно та у відповідності з рішенням суду набув право власності на спірне майно (т.1 а.с.246-248).

22.01.2019 відповідачем 2 подано клопотання про витребування доказів (т. 1 а.с.215), а також клопотання про застосування позовної давності (т.1 а.с.218).

Аналогічні клопотання подані до суду відповідачем 2 (АТ «РВС ОСОБА_1» ) 24.01.2019 з доказами їх направлення іншим учасникам справи.

23.01.2019 ухвалою, яка занесена до протоколу, судом оголошена перерва у підготовчому засіданні до 04.02.2019 (т.1 а.с.225-228).

04.02.2019 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема, з кримінального провадження №12015110000000016 від 20.01.2015, клопотання про витребування яких подавалось відповідачем 2 (т.1 а.с.34-36).

Ухвалою, яка занесена до протоколу, судом продовжено відповідачу 2 строк для надання заперечень на позов; клопотання відповідача 2 про витребування документів залишено без розгляду, оскільки такі документі надані позивачем.

04.02.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.02.2019 (т.1 а.с.34-36).

Відповідач 1 у даній справі - ТОВ «Хабібібуд» відзиву по суті заявлених позовних вимог не надав, в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення на його адресу копій ухвал, які повернуті з довідками відділення зв'язку, у якій причиною повернення вказано: за закінченням строку зберігання (т.1 а.с.111-114, 136-139, т.2 а.с.39-46).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

21.11.2008 відповідачу 1 - ТОВ Хабібібуд видано державний серії ЯЗ №444964 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485501:01:010:0071.

23.04.2009 між позивачем ПП «Комфортбуд - Люкс» та відповідачем 1 - ТОВ «Хабібібуд» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено нотаріально та зареєстровано у реєстрі 23.04.2009 за №524 (т.1 а.с.15). Як вбачається з витягу з Державного реєстру правочинів від 23.04.2009 №7220107 інформація про відповідний договір внесена 23.04.2009 (далі - договір купівлі-продажу) (т.1 а.с.17).

Об'єктом купівлі-продажу за умовами відповідного договору є земельна ділянка (кадастровий номер 3222485501:01:010:0071) загальною площею 0,2000 га по вул. Лесі Українки в с. Музичі Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до акту прийому-передачі від 15.05.2009, відповідач 1 - ТОВ Хабібібуд передав, а позивач прийняв відповідну земельну ділянку (т.1 а.с.16).

Також як вбачається з відмітки на вказаному договорі, відповідний договір 07.10.2009 зареєстровано у Музичанській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області.

На відповідному державному акті на право власності на відповідну земельну ділянку нотаріусом вчинено напис про перехід права (а.с.18, зворот); право власності позивача на відповідача на вказану земельну ділянку не зареєстровано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 у справі № 27/233 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі - ПАТ Сведбанк ) до ТОВ «Хабібібуд» визнано укладеним між ПАТ Сведбанк та ТОВ «Хабібібуд» іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно - земельні ділянки загальною площею 7,0068 га, у т.ч. земельну ділянку загальною площею 0,2000 га з кадастровим номером 3222485501:01:010:0071, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Лесі Українки (т.1 а.с.19-25).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 у справі №43/172-28/355-60 про визнання банкрутом ТОВ Хабібібуд ПАТ Сведобанк визнано кредитором ТОВ Хабібібуд на загальну суму 11110808,42грн (а.с.165-166).

Рішенням річних загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 (далі - ПАТ Омега Банк ).

20.10.2014 ухвалою у справі №43/172-28/355-б від 20.10.2014 затверджено мирову угоду від 25.07.2014, укладену між ТОВ «Хабібібуд» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого та кредиторами ПАТ «Омега Банк» , відповідно до п. 4.1. якої задоволено вимоги кредитора - ПАТ «Омега Банк» , вимоги якого забезпечені заставою нерухомого майна, шляхом обміну зазначених вимог на активи боржника, а саме шляхом передачі у власність ПАТ «Омега Банк» земельних ділянок, зокрема, земельної ділянки загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер 3222485501:01:010:0071, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Лесі України.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме про реєстрацію права власності (т. 1 а.с.206-207), 08.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про проведення державної реєстрації права на земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер 3222485501:01:010:0071, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Лесі Українки, за ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК» «РВС БАНК» .

Судом встановлено, що АТ «РВС БАНК» , є правонаступником ПАТ «РВС БАНК» , яке є правонаступником майна, прав та обов'язків ПАТ «Перехідний Банк «РВС БАНК» , яке є правонаступником в частині визначеній відповідно до плану врегулювання (т.1 а.с.190-199), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 (протокол 102/15 т.1 а.с.189, а.с.200, 201), активів (включаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ «Омега Банк» , що підтверджується статутом (т.1 а.с.181-187).

Згідно акту № 18/07/2015-З приймання-передачі ПАТ «Перехідний Банк «РВС ОСОБА_1» земельної ділянки неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» від 03.07.2015 (т.1 а.с.202-203), неплатоспроможний банк передав, а перехідний банк прийняв земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер 3222485501:01:010:0071, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Лесі Українки.

08.02.2016 право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ПАТ Перехідний банк РВС ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №52810617 (т.1 а.с.206).

У подальшому найменування відповідача 2 змінено, при цьому, у статуті АТ РВС ОСОБА_1 , зазначено, що АТ РВС ОСОБА_1 є правонаступником ПАТ РВС ОСОБА_1 , яке є правонаступником ПАТ Перехідний банк РВС ОСОБА_1 (т.1 а.с.181-188).

У даній справі позивач, вважаючи себе власником відповідної земельної ділянки, просить визнати за ним право власності на відповідне майно.

Як визначено ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки за договором купівлі-продажу об'єктом є земельна ділянка, набуття права на неї врегульовано нормами ЗК України.

Зокрема, як визначено ст.125 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як визначено ч.1 ст.126 ЗК України у відповідній редакції, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Так, відповідно до ч.2 ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується, зокрема, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом. При цьому, як визначено ч.6 ст.126 ЦК України, при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених ч.2 цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки; на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.

Також, відповідною нормою визначено, що орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа.

Однак, позивач не довів факту реєстрації права на відповідну земельні ділянку після вчинення нотаріусом напису про перехід права власності на підставі договору купівлі-продажу на Державному акті на право власності на земельну ділянку. Отже, позивача не можна визнати таким, що набув відповідне право.

Окрім того, згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент реєстрації права власності на спірну земельну ділянку), державна реєстрація права власності здійснюється, зокрема на підставі ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

Право власності за особою, правонаступником якої є відповідач 2 у справі, зареєстровано на підставі судового рішення - ухвали Господарського суду м. Києва, яка набрала законної сили.

Одним із конституційних принципів правосуддя є обов'язковість рішення суду. Так, як визначено ст. 129 1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Позивач у даній справі не навів жодних фактів, які свідчать про перехід права власності на нього після прийняття ухвали Господарського суду м. Києва від 20.10.2014 №43/172-28/355-б. При цьому, оспорення законності відповідної ухвали здійснюється у встановленому чинним законодавством порядку - шляхом оскарження до суду відповідної інстанції.

В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію.

Як зазначав Європейський суд з прав людини (рішення у справах «Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95, п. 61-62; Рябих проти Росії, заява № 52854/99, п. 51-52; «Пономарьов проти України» , заява № 3236/03, п. 40; «Устименко проти України» , заява № 32053/13, п. 46) одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

З огляду на те, що станом на момент судового розгляду даної справи, ухвала Господарського суду м. Києва від 20.10.2014 у справі № 43/172-28/355-б, на підставі якої за відповідачем 2 АТ «РВС ОСОБА_1» зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, не скасована, а позивач не наводить фактів, які мали місця після її прийняття і свідчать про перехід до нього права власності на майно, заявлені вимоги щодо визнання права власності на спірну земельні ділянку не можуть бути задоволені.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про те, що Господарським судом м. Києва у справах № 27/233 та № 43/172-28/355-б не встановлено право власності на земельні ділянки першого відповідача, не досліджено докази, що підтверджують право власності, а також правомірність подальшого відчуження нерухомого майна.

Так, необгрунтованість або незаконність таких судових актів у встановленому порядку не доведена.

Також, не можуть бути задоволені і похідні вимоги щодо реєстрації відповідного права за позивачем.

Заява відповідача 2 щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності не може бути задоволена з наступних підстав.

В силу ст. 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Проте, за змістом ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише у випадку встановлення судом наявності порушення права особи, яка звернулась до суду з позовом; у разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

З урахуванням зазначеного, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства Комфортбуд-Люкс (ідентифікаційний код 35789284; 04074, м. Київ, вул. Лугова, 2, літера А) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хабібібуд» (ідентифікаційний код 35139054; 03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 49/1 літ А), Акціонерного товариства «РВС ОСОБА_1» (ідентифікаційний код 39849797; 04071, вул. Введенська, 29/58) про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання здійснити за Приватним підприємством Комфортбуд-Люкс державну реєстрацію речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485501:01:010:0071 площею 0,2000га по вул. Лесі Українки в с. Музичі Києво-Святошинського району Київської області у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.03.2019.

Суддя А.Р. Ейвазова