Ухвала

від 14.03.2019 по справі 920/754/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

14.03.2019 Справа № 920/754/17 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Котельницької В.Л., суддів: Резніченко О.Ю., Соп'яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи №920/754/17

за позовом Приватного підприємства Карла Маркса-2 , с. Мінакове Путивльського району Сумської області

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Сумській області, м. Суми

про поновлення договору оренди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати поновленим на тих самих умовах на наступні сім років строком до 01.04.2024 договір оренди землі, а саме: договір № б/н від 24.03.2010 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0022 площею 0,8541 га, а також стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 22.02.2018 зупинено провадження у справі № 920/754/17 до перегляду Верховним Судом судового рішення у справі № 920/739/17.

31.01.2019 Приватним підприємством Карла Маркса-2 , с. Мінакове, Путивльського району Сумської області подане клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 284к), відповідно до якого позивач просить суд поновити провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 11.02.2019 провадження у даній справі було поновлено, підготовче засідання призначено на 19.03.2019.

12.03.2019 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 693к) шляхом заборони ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Сумській області (40021, м, Суми, вул. Петропавлівська, 108, ідентифікаційний код 39765885) здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, зміну конфігурації, межі, склад угідь, кадастрового номеру, поділ чи об'єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельною ділянкою або поділеними частинами земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, загальною площею 0,8541 гектарів, у тому числі рілля 0,8541 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0022 або її частини; заборони Державним кадастровим реєстраторам ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108. ідентифікаційний код 39765885) здійснювати будь-які дії, спрямовані на зміну цільового призначення, зміну цільового призначення, зміну конфігурації, межі, склад угідь, кадастрового номеру, поділу чи об'єднання земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, загальною площею 0,8541 гектарів, у тому числі рілля 0,8541 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0022 у Державному земельному кадастрі, а також на скасування кадастрового номеру 5923882300:09:001:0022.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що особа, яка подала таку заяву, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову .

Проте, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає з огляду на те, що вона містить лише припущення щодо можливого вчинення дій щодо поділу спірної земельної ділянки відповідачем, або можливого виставлення на земельні торги права оренди спірної земельної ділянки, однак при цьому заявник не наводить жодного реального доказу вчинення відповідних дій окрім посилань на відомості, отримані від третіх осіб.

У спірних відносинах предметом позову є поновлення договору оренди землі шляхом визнання укладеною відповідної додаткової угоди до цього договору.

З поданих матеріалів не вбачається жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов, та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

При цьому, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що спірна земельна ділянка може бути відчужена відповідачем третім особами чи вчинено інші дії щодо цієї земельної ділянки, а також не надано будь-яких підтверджених відомостей стосовно наміру відповідача щодо вчинення зазначених дій. Натомість сам позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду докази того, що спірна земельна ділянка на даний час перебуває у його користуванні, за відповідним актом приймання-передачі відповідачеві не повернута, позивач продовжує її обробляти та сплачувати земельний податок за користування спірною земельною ділянкою. Крім того, дані про поділ земельних ділянок, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5923882300:09:001:0022 є поділеною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки не доводять факту неможливості у майбутньому виконати судове рішення через неправомірні дії відповідача.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Приватного підприємства Карла Маркса-2 про забезпечення у позову у справі №920/754/17 - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.03.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

Головуючий суддяОСОБА_2

Судді: О.Ю.Резніченко

ОСОБА_3