Рішення

від 07.05.2019 по справі 920/754/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.2019 Справа № 920/754/17 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Котельницької В.Л., суддів: Резніченко О.Ю., Спиридонової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу №920/754/17

за позовом Приватного підприємства Карла Маркса-2 , с. Мінакове Путивльського району Сумської області

до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, м. Суми

про поновлення договору оренди

За участю представників сторін:

від позивача: Кулик М.І. (довіреність № 5 від 16.04.2019)

від відповідача: Рудік А.А. (довіреність № 9-18-0.6-174/62-18 від 21.12.2018)

при секретарі судового засідання Осокіній А.М.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до якої просив суд визнати поновленим на тих самих умовах на наступні сім років строком до 01.04.2024 договір оренди землі б/н від 24.03.2010 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 загальною площею 0,8541 га, а також покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач подав відзив на позов, проти вимог позивача заперечує, вважає їх безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 22.02.2018 було зупинено провадження у справі №920/754/17 до перегляду Верховним Судом судового рішення у справі №920/739/17.

31.01.2019 Приватним підприємством Карла Маркса-2 , с. Мінакове, Путивльського району Сумської області подане клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 284к), відповідно до якого позивач просив суд поновити провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 11.02.2019 провадження у даній справі було поновлено, підготовче засідання призначено на 19.03.2019.

12.03.2019 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 693к) шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області (40021, м, Суми, вул. Петропавлівська, 108, ідентифікаційний код 39765885) здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, зміну конфігурації, межі, склад угідь, кадастрового номеру, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельною ділянкою або поділеними частинами земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, загальною площею 0,8541 гектарів, у тому числі рілля 0,8541 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0022 або її частини; заборони Державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108. ідентифікаційний код 39765885) здійснювати будь-які дії, спрямовані на зміну цільового призначення, зміну цільового призначення, зміну конфігурації, межі, склад угідь, кадастрового номеру, поділу чи об`єднання земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, загальною площею 0,8541 гектарів, у тому числі рілля 0,8541 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0022 у Державному земельному кадастрі, а також на скасування кадастрового номеру НОМЕР_3 :09:001:0022.

Ухвалою суду від 14.03.2019 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

12.03.2019 позивач також подав до суду заяву № 92 від 11.03.2019 про уточнення позовних вимог, у якій просив суд визнати поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 за № 041063300537), вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах у редакції, наведеній у поданій заяві.

14.03.2019 до суду від позивача надійшла заява № 107 від 13.03.2019 про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив суд визнати поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 за № 041063300537), вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах у редакції, наведеній у даній заяві.

У підготовчому засіданні 19.03.2019 представником позивача було заявлено усне клопотання про залишення без розгляду його заяви від 11.03.2019 про уточнення позовних вимог, відтак судом було постановлено протокольну ухвалу задоволення усного клопотання представника позивача та про залишення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 1884 від 12.03.2019), а також про прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог № 107 від 13.03.2019, яка за своїм змістом не є заявою про зміну предмету позову, а є заявою про конкретизацію предмету позову.

Відповідачем поданий відзив на заяву про уточнення позовних вимог, проти уточнених вимог відповідач заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2019 визначено наступний склад судової колегії з розгляду даної справи - головуючий суддя Котельницька В.Л., судді: Резніченко О.Ю., Спиридонова Н.О.

07.05.2019 до суду від відповідача до суду надійшло клопотання (вх. № 3511) про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження позиції відповідача (копії фіскального чеку).

Протокольною ухвалою від 07.05.2019 зазначене клопотання судом задоволено, відповідні докази долучені до матеріалів справи. Також судом було постановлено протокольну ухвалу (із її занесенням до протоколу судового засідання) про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті у даному судовому засіданні за письмовою згодою сторін.

При розгляді справи по суті судом надано вступне слово представникам сторін.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, підтримав позицію, викладену у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін з приводу обставин справи, суд встановив :

24.03.2010 між позивачем та Путивльською РДА було укладено договір оренди землі, відповідно до умов п. 1 якого Путивльська РДА як орендодавець надала, а позивач як орендар прийняв у строкове платне користування за рахунок земель державної власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Сумська область, Путивльський район, В`язенська сільська рада.

Пунктом 2 договору оренди землі від 24.03.2010 встановлено, що в оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,8541 га, у тому числі 0,8541 га ріллі.

За умовами п. 20 даного договору сторони визначили, що передача земельної ділянки орендареві здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі його укладено строком на сім років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 41 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як встановлено судом, договір оренди був зареєстрований у реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2010 за № 041063300537. Відтак суд зазначає, що строк дії договору встановлений до 01.04.2017.

Актом приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, підписаним представниками сторін та скріпленим їхніми печатками, підтверджується факт передачі об`єкта оренди позивачу.

Законом України №5245-VI від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.

В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 6 від 03.03.2015 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області повноваження Головного управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Таким чином, з 03.03.2015 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 8 укладеного договору оренди землі позивач направив на адресу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області лист-повідомлення № 76 від 31.01.2017 про надання згоди на пролонгацію спірного договору оренди землі на той же строк на умовах додаткової угоди, копію якої було додано до даного листа-повідомлення.

Вказаний лист отриманий Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області 17.02.2017, що підтверджується відтиском штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції (вхідний реєстраційний № 3190).

Представником відповідача були подані суду докази того, що 16.03.2017 відповідачем був підготовлений лист-повідомлення про прийняте рішення № 28-18-0.6-3923/2-17 із запереченнями щодо поновлення договору оренди землі від 24.03.2010. До даного листа-повідомлення відповідача, як доказ його направлення позивачеві, додана копія фіскального чека ПАТ Укрпошта , якою підтверджується, що вищезазначений лист був направлений позивачеві лише 21.03.2017, тобто з порушенням місячного строку на надання відповіді.

Матеріалами справи підтверджується, що вищевказаний лист-повідомлення відповідача про прийняте рішення отриманий позивачем 29.03.2017 за вх. № 22 (відповідна відмітка міститься на копії листа-повідомлення від 16.03.2017, долученій до матеріалів справи).

Позивач зазначає, що на даний час він продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендні платежі та не отримав заперечень орендодавця протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі від 24.03.2010.

У зв`язку з виникненням вказаних обставин, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 24.03.2010 (зареєстровано за №041063300537 від 01.04.2010), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах у редакції, наведеній заяві про уточнення позовних вимог № 107 від 13.03.2019.

Суд, розглянувши дану позовну вимогу, зазначає наступне:

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 договору оренди землі від 24.03.2010 передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі суд керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми). Тобто стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не пов`язані одна з іншою.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Законом не встановлений початок перебігу строку для надсилання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи закінчився встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов`язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце обґрунтовані заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, оскільки більш ніж за 30 днів до закінчення строку його дії направив до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом із проектом відповідної Додаткової угоди, а також інші документи. Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди землі від 24.03.2010 та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

В свою чергу, відповідач після отримання листа позивача зобов`язаний був відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору .

Натомість, як вже зазначалось вище, лист-повідомлення № 28-18-0.6-3923/2-17 від 16.03.2017 про відмову позивачеві у поновленні договору оренди землі відповідач направив йому лише 21.03.2017, що підтверджено матеріалами справи (копією фіскального чеку про відправлення) та отриманий позивачем 29.03.2017, тобто відповідачем був порушений місячний термін для повідомлення орендаря про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачу підставу розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону.

Матеріалами даної судової справи підтверджується, що позивач протягом строку дії договору оренди землі, а також у квітні-серпні 2017 року, після закінчення строку дії договору оренди, сплачував орендну плату за користування спірною земельною ділянкою та продовжує користуватись земельною ділянкою на даний час.

Доводи відповідача про те, що неможливість поновлення договору оренди землі від 24.03.2010 пов`язана з тим, що у поданих позивачем до розгляду документах (доданих до листа-повідомлення про поновлення договору оренди) відсутній Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібен для встановлення розміру орендної пати за земельні ділянки державної форми власності, суд відхиляє з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач з дотриманням строків, передбачених пунктом 8 договору, звернувся до відповідача з заявою № 76 від 31.01.2017, в якій просив поновити договір. Законодавством визначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди.

В листі-повідомленні від 16.03.2017 за № 28-18-0.6-3923/2-17, який був направлений позивачу з порушенням місячного строку, встановленого законодавством, відповідач повідомив, що не вважає за можливе поновити договір оренди через, зокрема, відсутність витягу з технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі.

В якості заперечень, відповідач всупереч нормам Закону України Про оренду землі безпідставно стверджує, що до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі позивач повинен був надати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Водночас Закон України Про оренду землі не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років (стаття 18 Закону України Про оцінку земель ).

Частинами 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України Про оцінку земель рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як убачається зі змісту договору, розмір орендної плати визначено сторонами у межах законодавства, а зміна такого розміру за відсутності погодження між сторонами може бути окремою підставою для звернення до суду. При цьому лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3923/2-17 не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.

Отже, оскільки нормативна грошова оцінка земель - основа для визначення розміру орендної плати, її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем усіх істотних умов договору, а не підставою для відмови у поновленні договору оренди саме через ненадання витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, натомість у листі-повідомленні відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Тобто, в листі-повідомленні відповідач безпідставно посилається на необхідність надання додаткових документів, при цьому, не зазначає конкретних підстав для відмови в поновленні дії договору оренди земельної ділянки. Відповідь на пропозицію позивача щодо поновлення договору не ґрунтується на нормах діючого законодавства, не є чітко висловленою і зрозумілою для іншої сторони. Аргументи відповідача не можуть вважатись відмовною позицією, а мають формуватись та направлятись в процесі узгодження з орендарем істотних умов договору.

Право відмовити орендареві у поновленні договору оренди землі через те, що ним не додано до листа-повідомлення інших документів окрім проекту додаткової угоди, у орендодавця відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі відсутнє.

Таким чином, суд дійшов висновку, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог ст.33 Закону України Про оренду землі .

Також суд приймає до уваги висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини: за обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити терміни його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов`язання, взяті ним на себе, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат; у рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором.

У ході розгляду справи судом був встановлений факт вчинення орендарем конклюдентних дій, які полягають у продовженні користування спірною земельною ділянкою, внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, що свідчить про намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі.

Так, позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов`язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись за цільовим призначенням, сплачуючи орендну плату. При цьому, відповідач у відповідь на звернення позивача рішення про відмову в поновленні договору приймав виходячи за рамки норм, зокрема як вимог так і строків, передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, відповідач не спростовував факту продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Крім того, згідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах Меллахер та інші проти Австрії від 19.12.1998 та Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії від 23.10.1991, які є джерелом права, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини , суд зазначав, що під поняттям майно розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути правомірні очікування / законні сподівання особи.

Також судовим рішенням Європейського Суду з прав людини від 26.03.2013 у справі Рисовський проти України , Європейський Суд зауважив, що державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

На думку суду, добросовісний орендар має право розраховувати на отримання рішення відповідача на поновлення договору оренди землі, тобто може вважатись таким, що набув права правомірного очікування . Позивач дотримувався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу - в строки, які встановлені договором, звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору та направив проект додаткової угоди, тобто, позивач може вважатись таким, що набув права правомірного очікування .

Також судом врахована правова позиція Верховного Суду у складі Палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в аналогічній справі № 920/739/17 за позовом Приватного підприємства Карла Маркса-2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що відповідач порушив переважне право позивача на укладання договору на новий строк, не надавши вчасно обґрунтовану відповідь на його клопотання від 31.01.2017 про поновлення строку дії договору.

Відтак, беручи до уваги законодавчі приписи ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договорів оренди землі, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, та неспростування цих фактів відповідачем, суд дійшов висновку відновити порушене право позивача шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 24.03.2010 на той самій строк та на тих самих умовах.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського кодексу України суд відшкодовує позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки б/н від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 за №041063300537), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах в наступній редакції:

ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

м. Путивль, Путивльського району, Сумської області 2017 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області в особі його голови, що дії на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області з одного боку, та

Орендар: Приватне підприємство Карла Маркса-2 , в особі Генерального директора, що діє на підставі Статуту підприємства з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, за рахунок земель державної власності В`язенської сільської ради, земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Путивльський р-он, В`язенська сільська рада.

Об`єкт оренди

2. В оренду, за рахунок земель державної власності, надається земельна ділянка загальною площею

- 0,8541 га, у тому числі 0,8541 га - рілля, з кадастровим номером 5923882300:09:001:0022. Земельна ділянка не підтопляється, ґрунти сірі опідзолені супіщані ґрунти.

3. На земельній ділянці знаходяться:

- об`єкти нерухомого майна: відсутні, а також інші об`єкти інфраструктури: немає.

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з : немає

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6432 гривень 55 копійок.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, які б могли перешкоджати ефективному її використанню за цільовим призначенням не має.

7. Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини не виявлено.

Строк дії договору

8. Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3,1 відсотки від грошової оцінки, що складає 199 гривень 41 копійок, щорічно.

10. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

11. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати в місцевий бюджет В`язенської сільської ради, на р/р № 33217812700285; код бюджетного платежу - 13050200; ГУДКУ в Сумській області; МФО 837013; код 23635161; не пізніше 10 числа, наступного, за звітним місяця.

12. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної - плати оформляється відповідними актами.

13. Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15. Земельна ділянка передається в оренду для - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код-2.1).

17. Умови збереження стану об`єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

19. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

20. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Умови повернення земельної ділянки

21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23. Поліпшення стану орендованої земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним - поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку при їх наявності.

Інші права та обов`язки сторін

28. Права орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області має право вимагати від орендаря ПП Карла Маркса-2 використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування; додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

29. Обов`язки орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зобов`язане передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендної земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

30. Права орендаря: Орендар ПП Карла Маркса-2 має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку виробничі та інші будівлі і споруди.

31. Обов`язки орендаря: Орендар ПП Карла Маркса-2 зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; у 5-денний строк подати копію цього договору у Державну податкову службу.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

Страхування об`єкта оренди

33. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії

34. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

35. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку на який його було укладено;

- придбання орендарем орендованої земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідація юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

36. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

37. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

38. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

39. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

40. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

41. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в Путивльському районному відділі сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємними частинами договору с:

план або схема земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Реквізити сторін:

Орендодавець Орендар

Головне управління Держгеокадастру Приватне підприємство Карла Маркса-2

в Сумській області 41543, Сумська обл., Путивльський район

40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108 с. Мінакове, вул. Садова, 63

Ідентифікаційний код:39765885 Ідентифікаційний код: 34264605

Підписи сторін:

Орендодавець: Орендар:

---

---

.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108; код ЄДРПОУ 39765885) на користь Приватного підприємства Карла Маркса-2 (41543, Сумська область, Путивльський район, с. Мінакове, вул. Садова, 63/3; код ЄДРПОУ 34264605) 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 11.05.2019.

Головуючий суддя В.Л. Котельницька Судді: О.Ю.Резніченко

Н.О.Спиридонова