Рішення

від 12.03.2019 по справі 922/3123/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3123/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр.Науки,4) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" (61022,м.Харків, вул. Трінклера, б.6) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 Л.(адвокат);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківський національний медичний університет, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім", про стягнення відшкодування витрат в сумі 56 702,09грн., з яких:

за період з 30.08.2016р. по 31.12.2016р.:

відшкодування витрат земельного податку - 3 137, 80 грн., відшкодування витрат за опалення - 21 017, 24 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 45, 91 грн., відшкодування експлуатаційних витрат - 376,55 грн.;

за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.:

відшкодування витрат за опалення - 31 781, 23 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 50, 86 гри відшкодування експлуатаційних витрат - 292, 50 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач з 30 серпня 2017 року по 19 грудня 2017 року користувався нежитловими приміщеннями без належних правових підстав, з огляду на визнання недісним договору оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року, внаслідок чого, позивач як балансоутримувач поніс збитки у вигляді витрат на опалення, витрат за водовідведення, експуатаційних витрат та витрат з земельного податку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3123/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадженням з повідомленням сторін, підготовче засідання призначено на 18.12.2018 о 10:00 год.

17.12.2018 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи за вх. № 35064 та відзив на позовну заяву за вх. № 35062, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги були предметом розгляду по справах № 922/878/18 та № 922/879/18 (суддя Смірнова О.В.) і рішеннями господарського суду Харківської області по справам, які набрали законної сили, Харківському національному медичному університету відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ "ІНВЕРС-ТІМ" про стягнення зазначеної суми заборгованості. Також відповідач посилається на ч. 2 ст. 785 ЦКУ, якою встановлено право наймодавця (орендодавця) вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, у разі якщо наймач (орендар) не виконує обов'язку щодо повернення речі. При цьому відповідач зазначає, що позивач не є орендодавцем - управленної стороною за договором оренди № 5936-Н від 13.07.2015р. та відповідно не має права вимагати у відповідача виконання зобов'язання за вказаним договором. Також відповідач зазначає, що ч. 1 ст. 216 ЦКУ передбачає, що визнання недійним договору оренди не створює для відповідача юридичних наслідків щодо виконання у майбутньому забов'язань за цим договором і позбавляє позивача права вимоги щодо виконання цих зобов'язань.

Клопотання та відзив долучений судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.12.2018 на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15.01.2019 о 10:30 год.

В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлено про дату та час наступного підготовчого засідання ухвалами суду від 18.12.2018.

14.01.2018 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив за вх. № 962, в якій позивач спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позов. Так, позивач зазначає, що неодноразово звертався з позовами до ТОВ "Інверс-Тім" про стягнення заборгованості за різні періоди. У справах № 922/878/18 та № 922/879/18 у задоволенні позовних вимог Харківському національному медичному унівеситету було відмовлено через те, що неправильно сформульовану предмет позову, а саме ХНМУ просив стягнути неустойку за користування державним майном, неустойку за опалення, неустойку за водовідведення, неустойку по відшкодування експлуатаційних витра та неустойку за земельний податок, при цьому суд встановив, що належним способом захисту порушеного права позивача (тобто ХНМУ) у правовідносинах, що склались між сторонами спору, є саме стягнення збитків та суд позбавлений можливості розглянути спір, змінивши самостійно предмет та підстави позову, оскільки це могло привести до порушення основоположних принципів господарського судочинства. Оскільки Харківський національний медичний університет змінив предмет та підстави позову, позивач вважає цілком правомірним подання нового позову до суду. Окрім того, позивач зазначає, що він є баласоутримувачем нежитлового приміщення, переданого в оренду за Договором оренди державного майна № 5936-Н, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ "Інверс-Тім". Пунктом 5.12 вказаного Договору був встановлений обов'язок орендаря здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. На виконання п. 5.12 вищевказаного договору оренди, між позивачем (балансоутримувачем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір № 5936-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. За умовами вказаного договору орендар (відповідач) взяв на себе зобов'язання щодо відшкодування балансоутримувачу вартості комунальних витрат (теплопостачання, злив стічних вод), експлуатаційних витрат, загальнодержавних податків (плати на землю). Враховуючи той факт, що відповідач з 30.09.2016 по 19.12.2017 користувався спірними приміщеннями без належних правових підстав, з огляду на визнання недійсним договору оренди № 5936-Н від 13.07.2015, позивач вважає, що понесені позивачем витрати за водовідведення, за опалення, земельний податок та експлуатаційні витрати за займане відповідачем приміщення є збитками, які понесено позивачем внаслідок порушення відповідачем зобов'язання з повернення майна. Посилання відповідача на ч. 2 ст. 785 ЦКУ позивач вважає необгрунтованим та таким, що не відноситься взагалі до справи, оскільки вказаною статтею встановлено право наймодавця (орендодавця) вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, у разі якщо наймач (орендар) не виконує обов'язку щодо повернення речі. Позивач звертає увагу на те, що у позові позивач просить відшкодувати саме збитки понесені університетом. Посилання відповідача на те, що визнання недійним договору оренди не створює для відповідача юридичних наслідків щодо виконання у майбутньому зобов'язань за цим договором, позивач вважає необгрунтованим, оскільки правові наслідки недійсності правочину передбачні ч. 1 та ч. 2 ст. 216 ЦКУ.

Відповідь на відзив долучена судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.01.2019 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання до 05.02.2019 о 11:30 год.

В порядку ст. 120-121 господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання ухвалами суду від 15.01.2019.

04.02.2019 від відповідача до канцелярії суду надійшла заява про відкладення розгляду справи за вх. № 2959, яка долучена судом до матеріалів справи.

05.02.2019 у судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи у судовому засіданні по суті на 12.02.2019 об 11:30 год.

В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про дату та час судового засідання по суті ухвалами суду від 05.02.2019.

В судовому засіданні 12.02.2019 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 12.03.2019 об 11:30 год.

В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про дату та час судового засідання по суті ухвалами суду від 12.02.2019.

19.02.2019 від позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення за вх. № 4406, в яких, зокрема, останній надає пояснення щодо періодів нарахування збитків та зазначає, що витрати водовідведення, експлуатаційні витрати, витрати земельного податку, витрати з опалення нараховувились балансоутримувачу - ХНМУ за місяць, а приміщення відповідачем звільнене лише 19.12.2017, відповідно позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти до 31.12.2017 включно.

Пояснення долучені судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 12.02.2019 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду 12.02.2019.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 12.03.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по цій справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

13 липня 2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" (орендар, відповідач) укладено договір оренди державного майна № 5936-Н.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. з № 1 № 23 у підвалі 3-поверхової будівлі з триповерховою набудовою у центральній частині та двома 4-х поверховими Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, інв. № 10310001, пам'ятка архітектури, реєстровий номер майна - 01896866.1.АААЛБ045 (далі - майно), загальною площею 334,35 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету (ідентифікаційний номер 01896866) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на "13" березня 2015 року і становить 1 704 400,00 грн.

За вказаним договором оренди Регіональне відділення фонду державного майна України передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: м. Харків, вул. трінклера, буд. 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету.

Згідно пункту 5.12. Договору оренди, орендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна у тому числі на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг орендарю, з наданням орендодавцю копій договорів.

13 липня 2015 року (на виконання п. 5.12 договору оренди) між позивачем (балансоутримувачем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір № 5936-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 1.1 договору, балансоутримувач - Харківський національний медичний університет (ХНМУ) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ (надалі - будівля), що знаходить за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6 загальною площею 10205,5 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Згідно договору оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року орендар користується нежитловими приміщеннями - кім. з № 1 № 23 у підвалі 3-поверхової будівлі з триповерховою надбудовою у центральній частині та двом 4-х поверховими Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, загальною площею 334,35 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6.

Балансоутримувач зобов'язався, зокрема, виконувати весь комплекс послуг, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю згідно з вимогами чинного законодавства України. Надавати орендарю до 20 числа поточного місяця рахунки на відшкодування балансоутримувачу витрат: комунальних (теплопостачання, злив стічної води), які спожиті в минулому місяці; експлуатаційних: 1) заробітна плата з нарахуваннями: робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівлі, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, прибиральника службових приміщень, прибиральника території (двірника), сторожа, слюсаря-сантехніка, ліфтера, оператора газової котельні та інших ставок у разі залучення їх для обслуговування будівель, в яких розташовані орендовані приміщення; 2) матеріальні витрати на утримання приміщень в належному стані; 3) послуги згідно договорів: на вивіз твердих побутових відходів, на послуги з технічного випробування та аналізу стічних вод, на проведення випробувань і вимір опору ізоляції силової і освітлювальної електропроводки, на послуги щодо оформлення та заповнення форм енергетичного паспорта підприємства та інші договори згідно фактичних витрат на обслуговування орендованого приміщення; загальнодержавних податків і зборів (п.п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2 договору).

За цим договором орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість комунальних витрат (теплопостачання, злив стічних вод); експлуатаційні витрат; загальнодержавних податків (плати за землю), рахунок на оплату яких надає балансоутримува разом з відповідними двосторонніми актами. Експлуатаційні витрати нараховуються згідно попередніх планових розрахунків та здійснюються їх перерахунок відповідно до фактичних витрат (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору№ 5936-Н/В, цей договір діє з 13 липня 2015 року і не довше ніж договір оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року, а в частині виконання зобов'язань щодо здійснення розрахунків - до повного їх виконання.

30 червня 2016 року, рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/1469/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 23 листопада 2016 року, визнано недійсним договір оренди державного майна № 5936-Н від 13 липня 2015 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім"; припинено зобов'язання за договором оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року на майбутнє; зобов'язано ТОВ ""Інверс-Тім" звільнити нежитлові приміщення - кімнати з № 1 по № 23 у підвалі 3-поверхової будівлі з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-х поверховими будівлями Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань Харківського медичного університету загальною площею 334,35 кв.м., які розташовані за адресою м. Харків, вул. Трінклера, 6, та повернути їх Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області.

Враховуючи, визнання недійсним договіру оренди державного майна № 5936-Н від 13 липня 2015 року, договір № 5936-Н/В від 13.07.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю - припинив свою дію.

02 листопада 2016 року, державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52803225 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 09 вересня 2016 року № 922/1469/16 щодо зобов'язання ТОВ "Інверс-Тім" звільнити нежитлові приміщення.

Однак, в ході проведення виконавчих дій відповідач систематично ухилявся від свого обовязку виконати рішення господарського суду Харківської області від 30 червня 2016 року по справі №922/1469/16 та звільнити приміщення, які були предметом оренди за недійсним договором оренди державного майна від 13 липня 2015 року № 5936-Н, що підтверджується залученими до матеріалів справи актами державного виконавця, зокрема від 13 січня 2017 року, від 13 вересня 2017 року та від 29 вересня 2017 року. Лише 19 грудня 2017 року, відповідно до акту державного виконавця приміщення були звільнені відповідачем в примусовому порядку.

Як вказує позивач у позовній заяві, у відповідача перед позивачем, як балансоутримувачем майна, за період з 30.08.2016 року по 31.12.2016 року, утворилася заборгованість по відшкодуванню витрат за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати, водовідведення та земельний податок на загальну суму 24577,50 грн.

Окрім цього, позивач вказує, що відповідача утворилась заборгованість за період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року по відшкодуванню витрат за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати та водовідведення на загальну суму 32124,59 грн.

Отже, витрати, які поніс позивач, як балансоутримувач по сплаті комунальних послуг за період з 30.08.2016 року по 31.12.2016 року та за період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року, та за які не було сплачено ТОВ "Інверс-Тім" складаються з:

за період з 30.08.2016р. по 31.12.2016р.:

відшкодування витрат земельного податку - 3 137, 80 грн., відшкодування витрат за опалення - 21 017, 24 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 45, 91 грн., відшкодування експлуатаційних витрат - 376,55 грн.

за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.:

відшкодування витрат за опалення - 31 781, 23 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 50, 86 грн., відшкодування експлуатаційних витрат - 292, 50 грн.

Всього понесені банасоутримувачем витрати складають 56702,09 грн.

11.09.2018 за вих. № 2225/03-12 та 11.09.2018 за вих. № 2226/03-12 на адресу відповідача позивачем направлені листи з вимогою сплатити заборгованість по відшкодуванню понесених витрат. Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість лишив без оплати.

Отже, враховуючи те, що з 30 серпня 2016 року по 19 грудня 2017 року відповідач користувався спірними приміщеннями без належних правових підстав, з огляду на визнання недійсним договору оренди № 5936-Н від 13.07.2015, Харківський національний медичний університет вважає, що ТОВ "Інверс-Тім" має понести відповідальність за збитки, завдані балансоутримувачу. Ці збитки полягають у сплаті ХНМУ перед відповідними підприємствами за надання комінальних послуг, оплат експлуатаційних витрат та земельного податку, відносно площі, яку займав відповідач.

На підставі вказаного, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого права та законних інстересів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно положень статті 224 Господарського кодексу України, які узгоджуються з положеннями статті 623 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначалося вище в даному рішенні суду, відповідач з 30 серпня 2016 року по 19 грудня 2017 року користувався спірними приміщеннями без належних правових підстав, з огляду на визнання недійсним договору оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року.

Вказана обставина встановлена рішеннями господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у справі № 922/877/18 та у справі № 922/876/18.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом також встановлено, що позивачем (як балансоутримувачем займаних відповідачем приміщень) понесені витрати за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати, водовідведення та земельний податок за період з 30.08.2016 по 31.12.2016, а також витрати за спожиті послуги комунальні послуги, експлуатаційні витрати та водовідведення за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 на загальну суму 56702,09 грн.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг з водовідведення, актами виконаних робіт по відпуску теплової енергії, податковою декларацією на землю, відповідними платіжними дорученнями.При цьому, судом враховано, що земельний податок розрахований з урахуванням займаної відповідачем площі, а також те, що витрати з водовідведення, експлутаційні витрати, витрати земельного податку, витрати з опалення нараховувались балансоутримувачу за місяць, а отже і період нарахувань здійснений до 31.12.2017 включно.

Отже, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати з водовідведення, експлутаційні витрати, витрати земельного податку, витрати з опалення за займане відповідачем приміщення є збитками, які понесено позивачем внаслідок порушення відповідачем зобов'язання з повернення майна.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав. Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони спростовуються доданими до матеріалів справи доказами.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже, враховуючи викладене, а саме те, що відповідач користувався майном, що знаходиться на балансі позивача, без належних правових підстав, не сплачуючи комунальні послуги в період з 30.08.2016 по 31.12.2016 та з 01.10.2017 по 31.12.2017, понесення позивачем витрат за вказані періоди у загальному розмірі 56702,09 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування витрат є обґрунтованими, не спростовані відповідачем та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 193, 224 Господарського кодексу України, ст. 16, 22, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" (61022, м.Харків, вул. Трінклера, буд. 6, код 35352461) на користь Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр.Науки,4, код ЄДРПОУ 01896866, р/р 31259284301549 в ДКСУ, МФО 820172) - відшкодування витрат в сумі 56 702,09грн., з яких:

за період з 30.08.2016р. по 31.12.2016р.:

відшкодування витрат земельного податку - 3 137, 80 грн., відшкодування витрат за опалення - 21 017, 24 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 45, 91 грн., відшкодування експлуатаційних витрат - 376, 55 грн.

за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.:

відшкодування витрат за опалення - 31 781, 23 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 50, 86 грн. відшкодування експлуатаційних витрат - 292, 50 грн.;

витрати по сплаті судового збору в сумі 1762, 00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Харківський національний медичний університет (61022, м. Харків, пр.Науки,4, код 01896866, р/р 31259284301549 в ДКСУ , МФО 820172).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" (61022,м.Харків, вул. Трінклера, б.6, код 35352461).

Повне рішення складено 14.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/3123/18