Постанова

від 12.06.2019 по справі 922/3123/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2019 р. Справа № 922/3123/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача (вх. 1135 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2019 року, ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Присяжнюк О.О., повний текст якого складено 14.03.2019 року, у справі

за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім", м. Харків,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківський національний медичний університет, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім", про стягнення відшкодування витрат в сумі 56 702,09грн., з яких:

- за період з 30.08.2016р. по 31.12.2016р.:

- відшкодування витрат земельного податку - 3 137, 80 грн., відшкодування витрат за опалення - 21 017, 24 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 45, 91 грн., відшкодування експлуатаційних витрат - 376,55 грн.;

- за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.:

відшкодування витрат за опалення - 31 781, 23 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 50, 86 гри відшкодування експлуатаційних витрат - 292, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач з 30 серпня 2017 року по 19 грудня 2017 року користувався нежитловими приміщеннями без належних правових підстав, з огляду на визнання недійним договору оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року, внаслідок чого, позивач як балансоутримувач поніс збитки у вигляді витрат на опалення, витрат за водовідведення, експлуатаційних витрат та витрат з земельного податку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.2019 року позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" (61022, м. Харків, вул. Трінклера, буд. 6, код 35352461) на користь Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр.Науки,4, код ЄДРПОУ 01896866, р/р НОМЕР_1 в ДКСУ, МФО 820172) - відшкодування витрат в сумі 56 702,09грн., з яких: за період з 30.08.2016р. по 31.12.2016р.: відшкодування витрат земельного податку - 3 137, 80 грн., відшкодування витрат за опалення - 21 017, 24 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 45, 91 грн., відшкодування експлуатаційних витрат - 376, 55 грн.; за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.: відшкодування витрат за опалення - 31 781, 23 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 50, 86 грн. відшкодування експлуатаційних витрат - 292, 50 грн.; та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762, 00 грн.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

13 липня 2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім" (орендар, відповідач) укладено договір оренди державного майна № 5936-Н.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. з № 1 № 23 у підвалі 3-поверхової будівлі з триповерховою набудовою у центральній частині та двома 4-х поверховими Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, інв. № 10310001, пам`ятка архітектури, реєстровий номер майна - 01896866.1.АААЛБ045 (далі - майно), загальною площею 334,35 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету (ідентифікаційний номер 01896866) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на "13" березня 2015 року і становить 1 704 400,00 грн.

За вказаним договором оренди Регіональне відділення фонду державного майна України передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 трінклера, буд. 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету.

Згідно пункту 5.12. Договору оренди, орендар зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна у тому числі на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг орендарю, з наданням орендодавцю копій договорів.

13 липня 2015 року (на виконання п. 5.12 договору оренди) між позивачем (балансоутримувачем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір № 5936-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 1.1 договору, балансоутримувач - Харківський національний медичний університет (ХНМУ) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ (надалі - будівля), що знаходить за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6 загальною площею 10205,5 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Згідно договору оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року орендар користується нежитловими приміщеннями - кім. з № 1 № 23 у підвалі 3-поверхової будівлі з триповерховою надбудовою у центральній частині та двом 4-х поверховими Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, загальною площею 334,35 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 6.

Балансоутримувач зобов`язався, зокрема, виконувати весь комплекс послуг, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю згідно з вимогами чинного законодавства України. Надавати орендарю до 20 числа поточного місяця рахунки на відшкодування балансоутримувачу витрат: комунальних (теплопостачання, злив стічної води), які спожиті в минулому місяці; експлуатаційних: 1) заробітна плата з нарахуваннями: робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівлі, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, прибиральника службових приміщень, прибиральника території (двірника), сторожа, слюсаря-сантехніка, ліфтера, оператора газової котельні та інших ставок у разі залучення їх для обслуговування будівель, в яких розташовані орендовані приміщення; 2) матеріальні витрати на утримання приміщень в належному стані; 3) послуги згідно договорів: на вивіз твердих побутових відходів, на послуги з технічного випробування та аналізу стічних вод, на проведення випробувань і вимір опору ізоляції силової і освітлювальної електропроводки, на послуги щодо оформлення та заповнення форм енергетичного паспорта підприємства та інші договори згідно фактичних витрат на обслуговування орендованого приміщення; загальнодержавних податків і зборів (п.п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2 договору).

За цим договором орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість комунальних витрат (теплопостачання, злив стічних вод); експлуатаційні витрат; загальнодержавних податків (плати за землю), рахунок на оплату яких надає балансоутримува разом з відповідними двосторонніми актами. Експлуатаційні витрати нараховуються згідно попередніх планових розрахунків та здійснюються їх перерахунок відповідно до фактичних витрат (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору № 5936-Н/В, цей договір діє з 13 липня 2015 року і не довше ніж договір оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року, а в частині виконання зобов`язань щодо здійснення розрахунків - до повного їх виконання.

30 червня 2016 року, рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/1469/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 23 листопада 2016 року, визнано недійсним договір оренди державного майна № 5936-Н від 13 липня 2015 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Інверс-Тім"; припинено зобов`язання за договором оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року на майбутнє; зобов`язано ТОВ ""Інверс-Тім" звільнити нежитлові приміщення - кімнати з № 1 по № 23 у підвалі 3-поверхової будівлі з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-х поверховими будівлями Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань Харківського медичного університету загальною площею 334,35 кв.м., які розташовані за адресою м. Харків, вул. Трінклера, 6, та повернути їх Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області.

Враховуючи, визнання недійсним договору оренди державного майна № 5936-Н від 13 липня 2015 року, договір № 5936-Н/В від 13.07.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю - припинив свою дію.

02 листопада 2016 року, державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52803225 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 09 вересня 2016 року № 922/1469/16 щодо зобов`язання ТОВ "Інверс-Тім" звільнити нежитлові приміщення.

Однак, в ході проведення виконавчих дій відповідач систематично ухилявся від свого обов`язку виконати рішення господарського суду Харківської області від 30 червня 2016 року по справі №922/1469/16 та звільнити приміщення, які були предметом оренди за недійсним договором оренди державного майна від 13 липня 2015 року № 5936-Н, що підтверджується залученими до матеріалів справи актами державного виконавця, зокрема від 13 січня 2017 року, від 13 вересня 2017 року та від 29 вересня 2017 року. Лише 19 грудня 2017 року, відповідно до акту державного виконавця приміщення були звільнені відповідачем в примусовому порядку.

Як вказує позивач у позовній заяві, у відповідача перед позивачем, як балансоутримувачем майна, за період з 30.08.2016 року по 31.12.2016 року, утворилася заборгованість по відшкодуванню витрат за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати, водовідведення та земельний податок на загальну суму 24577,50 грн.

Окрім цього, позивач вказує, що відповідача утворилась заборгованість за період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року по відшкодуванню витрат за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати та водовідведення на загальну суму 32124,59 грн.

Отже, витрати, які поніс позивач, як балансоутримувач по сплаті комунальних послуг за період з 30.08.2016 року по 31.12.2016 року та за період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року, та за які не було сплачено ТОВ "Інверс-Тім" складаються з:

за період з 30.08.2016р. по 31.12.2016р.:

відшкодування витрат земельного податку - 3 137, 80 грн., відшкодування витрат за опалення - 21 017, 24 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 45, 91 грн., відшкодування експлуатаційних витрат - 376,55 грн.

за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.:

відшкодування витрат за опалення - 31 781, 23 грн.; відшкодування витрат за водовідведення - 50, 86 грн., відшкодування експлуатаційних витрат - 292, 50 грн.

Всього понесені банасоутримувачем витрати складають 56702,09 грн.

11.09.2018 за вих. № 2225/03-12 та 11.09.2018 за вих. № 2226/03-12 на адресу відповідача позивачем направлені листи з вимогою сплатити заборгованість по відшкодуванню понесених витрат. Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість лишив без оплати.

Отже, враховуючи те, що з 30 серпня 2016 року по 19 грудня 2017 року відповідач користувався спірними приміщеннями без належних правових підстав, з огляду на визнання недійсним договору оренди № 5936-Н від 13.07.2015, Харківський національний медичний університет вважає, що ТОВ "Інверс-Тім" має понести відповідальність за збитки, завдані балансоутримувачу. Ці збитки полягають у сплаті ХНМУ перед відповідними підприємствами за надання комунальних послуг, оплат експлуатаційних витрат та земельного податку, відносно площі, яку займав відповідач.

На підставі вказаного, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого права та законних інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач користувався майном, що знаходиться на балансі позивача, без належних правових підстав, не сплачуючи комунальні послуги, понесення позивачем витрат підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому вимоги позивача про відшкодування витрат є обґрунтованими.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та переглядаючи справу в межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно положень статті 224 Господарського кодексу України, які узгоджуються з положеннями статті 623 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Обов`язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначалося вище, відповідач з 30 серпня 2016 року по 19 грудня 2017 року користувався спірними приміщеннями без належних правових підстав, з огляду на визнання недійсним договору оренди № 5936-Н від 13 липня 2015 року.

Вказана обставина встановлена рішеннями господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у справі № 922/877/18 та у справі № 922/876/18.

Позивачем (як балансоутримувачем займаних відповідачем приміщень) понесені витрати за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати, водовідведення та земельний податок за період з 30.08.2016 по 31.12.2016, а також витрати за спожиті послуги комунальні послуги, експлуатаційні витрати та водовідведення за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 на загальну суму 56702,09 грн.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг з водовідведення, актами виконаних робіт по відпуску теплової енергії, податковою декларацією на землю, відповідними платіжними дорученнями. При цьому, земельний податок розрахований з урахуванням займаної відповідачем площі, а витрати з водовідведення, експлуатаційні витрати, витрати земельного податку, витрати з опалення нараховувались балансоутримувачу за місяць, а отже і період нарахувань здійснений до 31.12.2017 включно.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що понесені позивачем витрати з водовідведення, експлуатаційні витрати, витрати земельного податку, витрати з опалення за займане відповідачем приміщення є збитками, які понесені позивачем внаслідок порушення відповідачем зобов`язання з повернення майна.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав. Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони спростовуються доданими до матеріалів справи доказами.

За викладених обставин, відповідач користувався майном, що знаходиться на балансі позивача, без належних правових підстав, не сплачуючи комунальні послуги в період з 30.08.2016 по 31.12.2016 та з 01.10.2017 по 31.12.2017, а позивачем понесені витрати за вказані періоди у загальному розмірі 56702,09 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача про відшкодування витрат є обґрунтованими, не спростовані відповідачем та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом не доведено користування відповідачем в період в період з 30.08.2016 по 31.12.2017 спірними нежитловими приміщеннями, колегія суддів зазначає, що вказана обставина встановлена рішеннями господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у справі № 922/877/18 та у справі № 922/876/18. При цьому, у відповідності до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем відповідачу не були надані акти здачі-приймання наданих послуг водовідведення, теплової енергії та ін., надання яких було передбачено умовами Договору № 5936-Н/В від 13.07.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у пункті 6.1 Договору № 5936-Н/В від 13.07.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю сторонами обумовлено, що цей договір діє з 13 липня 2015 року і не довше ніж Договір оренди №5936-Н від 13.07.2015 року.

Враховуючи, визнання недійсним договору оренди державного майна № 5936-Н від 13 липня 2015 року, договір № 5936-Н/В від 13.07.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю - припинив свою дію, а тому посилання відповідача на те, що лише передбачені умовами такого договору акти здачі-приймання можуть бути належними доказами отримання відповідачем таких послуг - відхиляються колегією суддів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко

Суддя М.М. Слободін