Постанова

від 12.03.2019 по справі 804/253/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №804/253/16

адміністративне провадження №К/9901/19817/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року (судді: Лукманова О.М. (головуючий), Божко Л.А., Прокопчук Т.С.) у справі № 804/253/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 7760-15 від 12 червня 2014 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2016 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2016 року у справі № 804/253/16, а позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 7760-15 від 12 червня 2014 року залишено без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

4. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) строку на звернення до суду, а поважні причини пропуску такого строку позивачем відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року.

6. У касаційній скарзі позивач посилається на необґрунтованість спірного судового рішення, необ'єктивний аналіз судом апеляційної інстанції обставин справи та оцінку поданих доказів, а також на те, що судом апеляційної інстанцій при винесенні рішення не було враховано положень статті 102 Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення.

7. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Пункт 56.18 статті 56.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

10.1. Частини перша, третя, п'ята статті 99.

Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

10.2. Стаття 100.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

10.3. Пункт 9 частини першої статті 155.

Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Приписи пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо позовну заяву буде подано особою з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, залишити таку позовну заяву без розгляду.

При цьому, суд повинен враховувати, що за приписами частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), для даних правовідносин (оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу), спеціальними нормами є положення Податкового кодексу України, якими встановлено строк звернення особи з позовною заявою до суду - 1095 днів з моменту отримання особою такого рішення контролюючого органу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач дізнався про оскаржуване у справі № 804/253/16 податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2014 року № 7760-15 - 20 червня 2014 року та звернувся до суду першої інстанції з відповідною позовною заявою 13 січня 2016 року. Колегія суддів зазначає, що позивач скористався своїм правом на оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення контролюючого органу та звернувся до суду із позовною заявою в межах встановленого для цього статтями 56, 102 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) строку, а саме - 1095 днів з моменту отримання позивачем такого рішення контролюючого органу.

13. Враховуючи зазначене, а також положення статей 56, 102 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про застосування положень частини п'ятої статті 99 Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), якою встановлено місячний строк для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Враховуючи положення пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанцій було ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

15. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

16. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі № 804/253/16 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду