Постанова

від 24.09.2019 по справі 804/253/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 804/253/16

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 р. (суддя Сидоренко Д.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №7760-15 від 12.06.2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7760-15 від 12.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що нараховуючи податкове зобов`язання зі сплати земельного податку за 2011 рік контролюючий орган керувався даними реєстру прав власників нерухомого майна, а не даними Державного земельного кадастру, як це передбачено п. 286.1 ст. 286 ПК України. Крім того, податкове забов`язання за 2011 рік визначено у 2014 році без дотримання п. 287.2 ст. 287 ПК України, відповідно до яких нарахування відповідних сум для фізичних осіб - платників податку, здійснюється щороку до 1 травня. Також позивач вказувала, що вона є власником нерухомого майна, яке перебуває у спільний власності з юридичною особою без визначення часток. Відповідач на власний розсуд визначив частку земельної ділянки, за користування якою позивач повинна сплачувати земельний податок, з чим вона не згодна.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 р. постанова суду першої інстанції скасована, позовні вимоги залишені без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 12 березня 2019 р. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 р. адміністративна справа прийнята до провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд при прийнятті рішення врахувати обставини, встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 р. у справі № 804/6285/15.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду справи, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом у відповідності до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено процесуальне правонаступництво Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25.09.2008 по справі №2-3046/2008 визнано право власності на літ. А-4, літ. А-1, літ.а, а1, а2 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративним приміщенням загальною площею 3426,2 кв.м, літ. Б навіс, літ. В навіс по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,2241 га без додаткового акту введення в експлуатацію: за ТОВ ФОРУМ ПЛАЗА , (ідентифікаційний код 35680431) на частину будівлі літ. А-4 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративними приміщеннями з прибудовою літ. А'-l, всього загальною площею 2372 кв.м., а саме: у цокольному поверсі приміщення №№3-7, 10-19, 22-26 загальною площею 848,8 кв.м.; на першому поверсі приміщення №№102-116, 126, 127, балкон І загальною площею 774,6 кв.м.; на другому поверсі приміщення №№202-227, 230, 231, балкон 1, балкон II, загальною площею 748,6 кв.м., а також ганки літ. а, а1, а2, літ. 1-1V мостіння, огорожа №1, 2, навіс літ. Б. навіс літ. В; - за ОСОБА_1 на частину будівлі літ. А-4 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративними приміщеннями загальною площею 589,1 кв.м., а саме: приміщення на третьому поверсі №№302-315, 317-329 загальною площею 584,6 кв.м, балкон І площею 4.5 кв.м., покрівля; -у спільній власності частина будівлі літ. А-4 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративними приміщеннями загальною площею 465,1 кв.м, а саме на цокольному поверсі приміщення №1, 2, 8, 9, 20, 21 загальною площею 118,5 кв.м, на першому поверсі приміщення №№101, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 128, 129 загальною площею 158,2 кв.м; на другому поверсі приміщення №№201, 228, 229 загальною площею 42,4 кв.м; на третьому поверсі приміщення №№301, 316 загальною площею 40,8 кв.м, в надбудові приміщення №№401, 402, 403 загальною площею 105,2 кв. м.

Згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року №198/8 Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у спільну оренду ТОВ Форум Плаза загальна площа земельної ділянки, на якій розташовано будівля багатофункціонального комплексу складає 0,2241 га., розмір частки земельної ділянки наданої в оренду ТОВ Форум Плаза складає 79% або 0.1770 га. На підставі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25.09.2008 року по справі №2-3046/2008 зареєстровано право власності на літ. А-4, літ. А-1, літ.а, а1, а2 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративним приміщенням загальною площею 3426,2 кв.м, літ. Б навіс, літ. В навіс по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,2241 га (Витяг у матеріалах справи). У 2014 році ОСОБА_1 за земельну ділянку площею 0,0471 га. ( із розрахунку 0.2241 га. * 21%) нараховано земельного податку за 2011 рік у сумі 41 1471,33 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №7760-15 від 15.10.2014 року за 2012 рік, податкового повідомлення-рішення №11049-15 від 15.10.2014 року за 2013 рік., та податкового повідомлення-рішення №7764-15 від 12.06.2014 року за 2011 рік (а.с.47-52).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.

Сторонами не заперечується та обставина, що позивачем не здійснювалось оформлення у встановленому законом порядку права власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна, співласником якого є позивач, а також не здійснювалась сплата земельного податку за 2011 рік.

На час виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_1 перебувала на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник земельного податку з фізичних осіб.

У 2014 році, ОСОБА_1 за земельну ділянку площею 0,0471 га. ( із розрахунку 0.2241 га. * 21%) нараховано земельного податку за 2011 рік у сумі 41 1471,33 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №7760-15 від 15.10.2014.

Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, які регулюються Податковим кодексом України (ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, зі змінами та доповненням (далі - ПКУ) земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПКУ землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно статті 269 ПКУ платниками земельного податку є (а) власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та (б) землекористувачі. Об`єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями статті 270 ПКУ є (а) земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та (б) земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287).

Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України від 25.10.2001 N 2768-III, зі змінами та доповненнями (далі - ЗКУ).

Відповідно до статті 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗКУ, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 ЗКУ). Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 202 ЗКУ). При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.

Таким чином особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.

Саме такий висновок викладено в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такій особі не оформлено ( наказ Міністерства фінансів України № 602 від 06.07.2018).

За приписами пункту 286.6 статті 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Таким чином, розмір земельного податку, що підлягає нарахуванню власникам нерухомого майна, за користування земельною ділянкою залежить від розміру площі будівлі або її частки.

Наведеним више рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2008 р. визнано право власності на нерухоме майно за позивачем та ТОВ Форум Плаза без визначення часток. Рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 198/8 Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у спільну оренду ТОВ Форум Плаза стосується виключно прав та обов`язків ТОВ Форум Плаза та не встановлює будь-яких прав та обов`язків для позивача.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання наведених норм ПК України, що є підставоб для його скасування.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції - 551,21 грн. ( а.с. 4) та судового збору за подачу апеляційної скарги - 606,33 грн. (а.с.61), всього на суму 1157,54 грн., які підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 р. в адміністративній справі №804/253/16 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7760-15, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 12 червня 2014 р .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856, 49000 м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17-а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1154,54 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят сім гривень 54 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 вересня 2019 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2019 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий