Постанова

від 12.06.2007 по справі 2/189-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

12 червня 2007 р.                                                                                  

№ 2/189-06 

Колегія суддів Вищого

господарського суду України у складі:

головуючий суддя

Муравйов О. В.

судді

Полянський А. Г. Фролова Г. М.

розглянувши

касаційну скаргу

Приватного підприємства

"Промінь"

на постанову

Житомирського апеляційного

господарського суду від 14.02.2007 року

по справі

№ 2/189-06 Господарського суду

Вінницької області

за позовом

Приватного підприємства

"Промінь"

до

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення штрафу за неналежне

виконання умов договору в сумі 3300 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача:

не з'явився

від відповідача:

не з'явився

Ухвалою від 04.05.2007 року колегії

суддів Вищого господарського суду України, касаційна скарга Приватного

підприємства "Промінь" була прийнята до провадження новоутвореною

колегією суддів у наступному тимчасовому складі: головуючий -Муравйов О.В.,

судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П., а розгляд справи був призначений на

12.06.2007 року.

У зв'язку з виходом судді Фролової

Г. М. з відпустки, справа № 2/189-06 

розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному

розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника Голови Вищого

господарського суду України, у складі: головуючий -Муравйов О. В., судді

Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Відводів зазначеному складу колегії

суддів не заявлено.

Представники сторін в судове

засідання 12.06.2007 року не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду

скарги повідомлені заздалегідь належним чином. Суд касаційної інстанції вважає,

що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги за наявними

матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України, у зв'язку з чим

повний текст постанови направляється сторонам у визначеному законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи,

Приватне підприємство "Промінь" звернулось до Господарського суду

Вінницької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 про стягнення 3300 грн. штрафу за неналежне виконання умов

договору НОМЕР_1 від 15.09.2005 року.

Рішенням Господарського суду

Вінницької області від 05.07.2006 року по справі № 2/189-06 (суддя Мельник П.

А.) позовні вимоги задоволені повністю: стягнуто з Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства

"Промінь" 3300 грн. штрафу, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Житомирського

апеляційного господарського суду від 14.02.2007р. по справі № 2/189-06

(головуючий суддя Щепанська Г. А., судді Веденяпіна О. А., Шкляр Л. Т.)

апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

задоволена, рішення Господарського суду Вінницької області від 05.07.2006 року

по справі № 2/189-06 скасовано. Постановлено нове рішення про відмову

Приватному підприємству "Промінь" в задоволенні позовних вимог

повністю.

Не погоджуючись з прийнятою по

справі постановою, Приватне підприємство "Промінь" звернулось до

Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить

постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення Господарського

суду Вінницької області -залишити без змін.

В касаційній скарзі заявник

стверджує про порушення апеляційною інстанцією норм процесуального та

матеріального права.

Відзив на касаційну скаргу

Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 не наданий, що не

перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи,

касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі

встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського

суду України дійшла наступного висновку.

Під час розгляду справи судом

апеляційної інстанції встановлено, що 15.09.2005р. між ПП "Промінь"

(Експедитор) та СПД ОСОБА_1 (Перевізник) укладено договір НОМЕР_1 "Про

організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом", предметом

якого є взаємовідносини, що виникають при плануванні, взаєморозрахунках і

здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України,

а також країн далекого і близького зарубіжжя.

В пункті 2.1 Договору вказано, що

сторони у своїх відносинах керуються діючим законодавством України, умовами

Договору та Заявками.

Згідно Заявки №ДБ-000000399 від

15.09.2005р. до Договору НОМЕР_1 від 15.09.2005р. сторони узгодили умови

перевезення вантажу за маршрутом - Нижнекамськ (Росія) - Київ (Україна).

Відповідач, як вірно встановлено

Житомирським апеляційним господарським судом, повинен був доставити вантаж

автомобілем VOLVO д/н НОМЕР_1, н/пр. В 1171XX в пункт розвантаження - м. Київ,

вул. Симиренка, 36 ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" 23 вересня 2005р. о 9 годині.

Як свідчить міжнародна

товарно-транспортна накладна А №0959836 вантаж був доставлений в Україну, на

Сумську митницю, 27.09.2005р., на Київську регіональну митницю -29.09.2005р. В

пункт розвантаження за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 36 ТОВ "Трейд

Лайн ЛТД" вантаж прибув 29.09.2005р.

Відповідно до п.5.2.3 Договору за

несвоєчасну доставку вантажу, пізніше строку вказаного в Заявці, по вині

Перевізника, останній сплачує штраф за кожну повну добу запізнення при

міжнародних перевезеннях - 550грн.

29.05.2006р. позивач, керуючись

п.5.2.3. Договору, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3300

грн. штрафу за неналежне виконання умов договору через несвоєчасну доставку

вантажу, пізніше терміну, що був обумовлений Заявкою.

Суд першої інстанції з посиланням

на п.158 Статуту автомобільного транспорту визнав, що несвоєчасна доставка

вантажу, підтверджена записами в товарно-транспортних документах, послужила

підставою для матеріальної відповідальності автотранспортного підприємства (СПД

ОСОБА_1) та стягнув з відповідача 3300грн. штрафу за порушення п.5.2.3.

Договору.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України не погоджується з висновком місцевого господарського

суду з огляду на таке.

Так, згідно роз'яснень від

10.12.1996р. №02-5/422 "Про судове рішення", рішення господарського

суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на

які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони

підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних

обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів

на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи

з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає

застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з

того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом

дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у

відповідності зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності

і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін

чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у

мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені

фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги

судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої

приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх

учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на положення статті 101

ГПК України, а також наявності в матеріалах справи обґрунтованого клопотання

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про долучення до

матеріалів справи додаткових доказів, касаційна інстанція вважає, що

Житомирський апеляційний господарський суд цілком вірно прийняв в якості

додаткових доказів по справі додаткову угоду №2 від 30.09.2005р. до Заявки

№ДБ-000000399 від 15.09.2005р., копію листа ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" від

24.01.2005р. за №0124ЯО, копію довідки ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" від

10.01.2007р. за №0110/ТО-2 про час та дату закінчення загрузки автомобіля

автопокришками та виїзду його з території заводу.

Відповідно до положень статей 908,

909 ЦК України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення,

відповідно до умов якого одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити

довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та

видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а

відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У разі порушення зобов'язань, що

випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність,

встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом,

іншими законами, транспортними кодексами (статутами)(ст.920 ЦК України).

За правилами ст. 313 ГК України,

перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк,

передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк

доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право

встановити цей строк у договорі. Перевізник звільняється від відповідальності

за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.

Житомирський апеляційний

господарський суд встановив, що з листа ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" від

24.01.2006р. вбачається, що автомобіль відповідача став під завантаження в м.

Нижньокамську (Росія) 16.09.2005р. (а.с. 39).

Довідка видана 10.01.2007р.

№0/10/ТО-2 ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" підтверджує, що найнятий згідно

заявки від 15.09.2005р. у експедиції ПП "Промінь" автопоїзд НОМЕР_1

п/п-п АВ 1171ХХ знаходився з 16.09.2005р. по 23.09.2005р. під загрузкою на

території заводу у зв'язку з відсутністю вантажу і був випущений з території

заводу 23.09.2005р.(а.с.73).

Як вже було зазначено вище,

перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці

вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.

Більш того, укладеною 30.09.2005

року між позивачем та відповідачем додатковою угодою №2 до заявки №ДБ-000000399

від 15.09.2005р., сторони змінили ставку за перевезення вантажу, збільшивши її

на 1515 грн.

Колегія суддів Вищого господарського

суду України погоджується з Житомирським апеляційним господарським судом в

тому, що однією з підстав скасування або зміни рішення місцевого господарського

суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Вирішуючи спір та покладаючи на

відповідача цивільно-правову відповідальність за порушення зобов'язань,

місцевий господарський суд, що визнається касаційною інстанцією, не дослідив чи

були у позивача підстави взагалі заявляти вимогу про стягнення з відповідача

штрафу за неналежне виконання умов договору, оскільки, як встановлено

апеляційною інстанцією, додаткова угода №2 до заявки №ДБ-000000399 від

15.09.2005 року підписана саме 30.09.2005 року, тобто пізніше встановленого

сторонами строку поставки.

Враховуючи зазначене, колегія

суддів Вищого господарського суду України погоджується з апеляційним

господарським судом в тому, що в задоволенні вимог позивачу має бути

відмовлено.

Інші доводи, викладені Приватним

підприємством "Промінь" в касаційній скарзі, не приймаються Вищим

господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених

судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи.

Оскільки встановлення фактичних

обставин справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції згідно із

ст. 1117 ГПК України, доводи заявника касаційної скарги щодо

переоцінки наявних у справі доказів колегією суддів Вищого господарського суду

України відхиляються.

На підставі викладеного, Вищий

господарський суд України вважає, що підстав для скасування постанови

Житомирського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 року по справі №

2/189-06 в даному випадку не має, а тому касаційна скарга Приватного

підприємства "Промінь" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О

В И Л А:

Касаційну скаргу Приватного

підприємства "Промінь" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського

апеляційного господарського суду від 14.02.2007 року по справі № 2/189-06

залишити без змін.

Головуючий суддя

О. В. Муравйов  

Судді

А. Г. Полянський  Г. М. Фролова