Постанова

від 12.03.2019 по справі 920/732/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р. Справа№ 920/732/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 12.03.2019,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009

на рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 (повний текст складено 27.11.2018)

у справі №920/732/18 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009

про стягнення 115 366,88 грн.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року заступник керівника Сумської місцевої прокуратури (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Сумської міської ради (далі, позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ Суми-Продресурс-2009 (далі, відповідач) про стягнення 115 366,88 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. 1-ша Заводська, 7 в м. Суми без правовстановлюючих документів.

Позов мотивований тим, що відповідач всупереч нормам земельного законодавства з моменту прийняття рішення Сумської міської ради від 27.01.2016 №265-МР про надання йому в оренду строком на 5 років земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 5910136600:06:001:0077 площею 0,2838 га під розміщеними складськими приміщеннями та встановлення орендної плати 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, з 27.01.2016 та протягом 2017 року право користування земельною ділянкою не оформив, договору оренди з Сумською міською радою не уклав, орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачував. Внаслідок зазначених дій відповідача територіальній громаді міста Суми завдано збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неотриманої за звичайних умов орендної плати за землю в загальній сумі 115 366,88 грн.: за період з 27.01.2016 по 31.12.2016 у сумі 54 001,37 грн. та за 2017 рік у сумі 61 365,51 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 у справі №920/732/18 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 на користь Сумської міської ради збитки, завдані використанням земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. 1-ша Заводська, 7 в м. Сумах, без правовстановлюючих документів, у розмірі 115366,88 грн.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 на користь Прокуратури Сумської області витрати по сплаті судового збору у даній справі у розмірі 1 762,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки відповідач з 27.01.2016 та протягом 2017 року користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, територіальній громаді міста Сум було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неотриманої за звичайних умов орендної плати за землю в сумі 115 366,88 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, 28.12.2018 (про що свідчить відмітка штемпеля Господарського суду Сумської області) Товариство з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 у справі №920/732/18 та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. У апеляційній скарзі апелянт також просив суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 у справі №920/732/18, оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), а повний текст рішення було отримано відповідачем лише 18.12.2018, а тому апелянт має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин положення статті 1166 Цивільного кодексу України, поклавши на відповідача відповідальність шляхом стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди за відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення;

- судом розглянуто позов прокурора в інтересах органу місцевого самоврядування за відсутності належного обґрунтування зі сторони прокурора необхідності подання позову в інтересах Сумської міської ради, чим порушено принцип змагальності сторін.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019 апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 у справі №920/732/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І.. Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 у справі №920/732/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 у справі №920/732/18, зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 у справі №920/732/18 на час апеляційного провадження, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки вказана справа відноситься до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

07.02.2019 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких наголосив на тому, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа об'єктів нерухомого майна складає 0,0837 га, тоді як збитки розраховані виходячи із площі земельної ділянки у розмірі 0,2838 га.

12.02.2019 заступник керівника Сумської місцевої прокуратури через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У відзиві прокурор просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін. Прокурор зазначив, що твердження відповідача про відсутність у його діях всього складу цивільного правопорушення не відповідає дійсності, оскільки відповідачу було відомо, що користування землею є платним і саме на нього покладається обов'язок вчинення певних дій з оформлення права користування земельною ділянкою. Прокурором у позовній заяві чітко зазначено, що порушення інтересів держави полягає у несплаті відповідачем плати за користування землею, що, у свою чергу, призводить до ненадходження зазначених коштів до місцевого бюджету та перешкоджає їх подальшому використанню для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 у справі №920/732/18, повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 12.03.2019.

01.03.2019 прокурор подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу.

У судове засідання 12.03.2019 з'явились представники позивача, відповідача та прокуратури.

Представник позивача та прокуратури в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги відповідача, просили її відхилити, а оскаржене рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

У відповідності до частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а позов заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради залишенню без розгляду із наступних підстав.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 набуло право власності на об'єкт нерухомого майна по вул. 1-а Заводська,7 в м. Суми.

Зазначені приміщення розташовані на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910136600:06:001:0077 площею 0,2838 га.

Рішенням Сумської міської ради від 27.01.2016 №265-МР вказану земельну ділянку передано в оренду ТОВ Суми-Продресурс-2009 строком на 5 років під розміщеними складськими приміщеннями та встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Однак, з моменту прийняття рішення міською радою з 27.01.2016 та протягом 2017 року відповідач право користування земельною ділянкою не оформив, договору оренди з Сумською міською радою не уклав, орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачував.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.01.2017 №49 (далі - Рішення) створено комісію з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Суми внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 1.4. Положення про департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 28.09.2016 №1128-МР, департамент здійснює управління майном комунальної власності територіальної громади міста Суми та забезпечує реалізацію державної політики у сфері регулювання земельних відносин у межах, визначених Сумською міською радою та цим Положенням, і є її уповноваженим органом з питань управління майном комунальної власності та земельними ресурсами.

На виконання зазначених вимог, Департаментом 08.11.2017 направлено на адресу ТОВ Суми-Продресурс-2009 листа щодо укладення договору оренди земельної ділянки по вул. 1-ша Заводська, 7, м. Суми.

Однак, відповіді чи інших дій, спрямованих на укладення договору оренди від відповідача, як зазначає позивач, не надходило.

Департаментом 24.01.2018 за вихідним номером 06.01-16/248 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ТОВ Суми-Продресурс-2009 направлено лист, яким запрошено на засідання комісії з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Суми щодо використання земельної ділянки під приміщенням, належним підприємству на праві власності, за адресою м. Суми вул. 1-ша Заводська, 7, на 07.02.2018 о 9 год. у приміщенні Сумської міської ради, кабінет №57, однак лист повернувся відправнику без вручення адресату за закінченням терміну зберігання. Відповідач на визначений час проведення засідання комісій не з'явився.

У зв'язку з цим Департаментом 26.01.2018 проведено розрахунок збитків за користування ТОВ Суми-Продресурс-2009 земельною ділянкою по вул. 1-ша Заводська, 7, м. Суми кадастровий номер 5910136600:06:001:0077 без правовстановлюючих документів за період з 27.01.2016 по 31.12.2016 у сумі 54 001,37 грн. та за 2017 рік у сумі 61 365,51 грн., а всього у сумі 115 366,88 грн.

У подальшому, актом Комісії від 07.02.2018 визначено збитки, заподіяні територіальній громаді м. Суми внаслідок використання земельної ділянки по вул. 1-ша Заводська, 7 в м. Суми ТОВ Суми-Продресурс-2009 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.04.2018 №198.

Відповідно до зазначеного Акту розмір збитків за користування ТОВ Суми-Продресурс-2009 ділянкою по вул. 1-ша Заводська, 7, м. Суми площею 0,2838 га становить 115 366,88 грн.

Після цього, 07.05.2018 виконавчим комітетом Сумської міської ради рекомендованим листом направлено повідомлення на адресу ТОВ Суми-Продресурс-2009 про проведене засідання Комісії та нараховані збитки за користування спірною земельною ділянкою. Однак, лист повернувся відправнику без вручення адресату за закінченням терміну зберігання.

В обґрунтування позову прокурором зазначено, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо укладення із позивачем договору оренди територіальній громаді міста Суми завдано збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неотриманої за звичайних умов орендної плати за землю в загальній сумі 115 366,88 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 115 366,88 грн. (упущеної вигоди) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

При поданні позову в інтересах держави в особі Сумської міської ради прокурор порушення інтересів держави обґрунтовував тим, що несплатою відповідачем коштів за використання земельної ділянки під належними їй об'єктами нерухомості позбавлено територіальну громаду міста отримання стабільного та своєчасного доходу у вигляді орендної плати (одного із основних джерел наповнення місцевого бюджету), що ослаблює фінансову основу місцевого самоврядування, позбавляє можливості своєчасно проводити виплату заробітної плати працівникам соціальної сфери, здійснювати благоустрій, використовувати кошти на інші необхідні потреби регіону, що, в свою чергу, порушує економічні інтереси держави, підриває її економічне благополуччя.

У позовній заяві прокурор зазначав, що вжиті позивачем заходи досудового врегулювання питання щодо відшкодування завданих відповідачем збитків не дали результату. Водночас, заходи, спрямовані на стягнення збитків у судовому порядку, до цього часу Сумською міською радою не вжиті, що може призвести як до пропуску строку позовної давності, так і до неможливості у подальшому виконати рішення суду.

Водночас, у відзиві на апеляційну скаргу прокурор наголосив, що позивачем неналежним чином здійснюються свої повноваження щодо захисту порушених інтересів держави, адже незважаючи на тривалість виявленого порушення позивач 2 роки за судовим захистом інтересів держави безпідставно не звертався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф. В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 N1604(2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

У даній справі прокурор обґрунтував наявність інтересів держави порушенням, на його думку, законності у сфері земельних відносин при використанні відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, оскільки плата за її використання не сплачувалася, кошти до місцевого бюджету не надходили, що перешкоджає їх подальшому використанню для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 та від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів декількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою, встановленому Законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статей 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Отже, Сумська міська рада є уповноваженим державою органом на здійснення функцій власника земельної ділянки, якою у спірний період користувався відповідач.

При цьому, Сумська міська рада є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, відповідно до положень чинного законодавства наділена правом і має можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення (у т.ч. шляхом звернення до суду).

Посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У такому разі прокурор згідно норм статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України повинен надати суду відповідні докази на підтвердження неналежного здійснення позивачем функцій держави у спірних правовідносинах (зокрема: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків). Однак, таких доказів прокурором до позовної заяви не додано.

При цьому колегією суддів із доданих до позовної заяви документів встановлено, що Сумською міською радою вживалися заходи досудового врегулювання спору щодо питання відшкодування завданих позивачу збитків.

Крім того, у матеріалах справи міститься лист Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 09.07.2018 за №06-0116/2147 на адресу керівника Сумської місцевої прокуратури, де зазначається про вжиті Департаментом заходи щодо визначення розміру збитків та про підготовку Департаментом відповідних позовних заяв щодо примусового стягнення збитків у судовому порядку.

Отже, Сумською міською радою вживались заходи щодо врегулювання спірного питання, що суперечить доводам прокурора про бездіяльність позивача.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Прокурором зазначено про повідомлення позивача про звернення до суду в його інтересах з даним позовом, на підтвердження чого надано лист від 17.09.2018 №112-11639вих08.

Водночас, як вбачається із відмітки на вказаному листі, останній був направлений позивачу 18.09.2018, тобто одночасно із поданням до суду позовної заяви у даній справі.

Також, колегією суддів встановлено, що звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради, прокурор зазначає, що Сумською місцевою прокуратурою було проведено вивчення стану законності щодо використання земель комунальної власності м. Суми без правовстановлюючих документів.

Однак, у матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення прокуратурою будь - якої перевірки стану додержання вимог земельного законодавства та повноти надходження до бюджету орендної плати за користування земельними ділянками на території Сумської міської ради.

З огляду на вказані обставини справи, сама присутність прокурора на судовому процесі на стороні позивача ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, та створює відчуття нерівності у сторони відповідача, на що він посилається в апеляційній скарзі.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з'ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

У разі вирішення спору по суті безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України.

Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність у прокурора законних підстав на звернення з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Сумської міської ради.

Доводи апеляційної скарги відповідача, які стосуються вирішення спору по суті, судом, за вищевстановлених обставин справи, не розглядалися.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Сумської міської ради, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 підлягає задоволенню частково з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови, рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 підлягає скасуванню відповідно до пункту 4 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, а позов заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради залишенню без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Прокуратуру Сумської області.

Керуючись статтею 129, пунктом 1 частини 1 статті 226, статтями 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 у справі №920/732/18 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Сумської області від 22.11.2018 у справі №920/732/18 скасувати.

Позовну заяву Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 про стягнення 115 366,88 грн. залишити без розгляду.

Стягнути з Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33; код ЄДРПОУ 03527891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Продресурс-2009 (40010, м. Суми, вул. Заводська, 1; код ЄДРПОУ 36437535) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн.00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №920/732/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.03.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова