ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
15.03.2019 м.Дніпро Справа № 908/2140/18
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Чус О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 31.01.2019р. , яке оформлено та підписано 08.02.2019 р., суддя Дроздова С.С. , у справі № 908/2140/18
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до відповідача 1: Приватного підприємства "Промресурс-Інструмент"
до відповідача 2: ОСОБА_1
про стягнення 500 000 грн. 00 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.01.2019р. у справі №908/2140/18 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства "Промресурс-Інструмент" та ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Промресурс-Інструмент" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 500 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 7 500 грн. 00 коп. судового збору.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
15.12.2017 набрав чинності новий господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VІІІ).
Згідно п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08 липня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції на час подання позовної заяви) ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.4 вказаного Закону розмір судового збору з апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Оскільки скаржником рішення суду оскаржується в повному обсязі, отже, за подання даної апеляційної скарги заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 11 250, 00 грн.
До апеляційної скарги апелянтом не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку. Проте, в апеляційній скарзі заявником зазначено клопотання щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір". Вказане клопотання обґрунтоване тим, що скаржник є фізичною особою та станом на момент розгляду справи господарським судом є пенсіонером за віком та відповідно отримує пенсію за віком. Теперішній майновий стан як пенсіонера не дозволяє сплатити судовий збір у такому розмірі, оскільки такий розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу скаржника як пенсіонера.
Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин .
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обов'язок доказування і подання доказів визначений статтею 74 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, ті інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що заявником апеляційної скарги до клопотання не було додано будь-яких доказів щодо майнового стану чи розміру річного доходу.
Відтак, оскільки скаржник - ОСОБА_1 всупереч вимогам статі 74 ГПК України не надала належних доказів наявності обставин, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Водночас судом апеляційної інстанції враховано, що при зверненні скаржником з апеляційною скаргою не надано будь-яких доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану та перешкоджання такого майнового стану сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Заява (клопотання) про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню судом у разі ненадання заявником належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір"
Відповідно до приписів частини четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
При цьому право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Отже, обставини, наведені скаржником, як підстава для звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими, не підтверджені документально та не є, з урахуванням положень Закону України "Про судовий збір", підставою для задоволення клопотання у даному випадку.
За таких обставин, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, залишається без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків.
Якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 31.01.2019р. у справі № 908/2140/18 - залишити без руху.
Повідомити скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, у строк не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя О.В. Чус
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2019 |
Оприлюднено | 15.03.2019 |
Номер документу | 80459616 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні