Постанова

від 13.03.2019 по справі 903/373/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року Справа № 903/373/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18 (суддя Шум М.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" - ОСОБА_1, м.Київ

до Малого підприємства "Сатурн", м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Ідейл"

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 довіреність від 11.02.2019

відповідача - ОСОБА_4 довіреність від 25.06.2018

третьої особи на стороні позивача - не з'явився

третьої особи на стороні відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області було відмовлено у задоволенні позову АТ "Дельта Банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, до МП "Сатурн" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Не погодившись з прийнятим рішенням Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та недоведеності тих обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також невідповідності висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги відповідь на відзив на позовну заяву, у якій ПАТ Дельта Банк було викладено свої заперечення, пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем заперечень у відзиві, враховуючи і доводи відповідача щодо пропуску позовної давності. Також, судом першої інстанції не взято до уваги обґрунтування та підстави позову ПАТ Дельта Банк , зокрема норми спеціального закону у даних правовідносинах - Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

05 листопада 2018 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" на рішення господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18 було залишено без руху.

06 грудня 2018 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було повернуто апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" на рішення господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18 .

28 грудня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" звернулось повторно до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення, прийняти до провадження апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2018 у справі №903/373/18, скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2018 у справі №903/373/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Дельта Банк" задовольнити в повному обсязі. Стягнути з МП "Сатурн" на користь АТ "Дельта Банк" понесені витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2018 у справі №903/373/18 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18, зупинено дію оскаржуваного рішення та призначено її до розгляду на 05.02.2019 об 10:30 год. Доведено до відома учасників судового процесу, що явка повноважних представників сторін в судове засідання - на розсуд сторін. Запропоновано відповідачу у строк до 15.12.2018 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а третій особі надати суду письмові пояснення щодо поданої апеляційної скарги.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2018 у справі №903/373/18 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.2 а.с. 54-57).

На виконання вимоги суду, зазначеної в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2018 у справі №903/373/18 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" надіслало на адресу суду відзив на апеляційну скаргу вих. № 27-942/19 від 17.01.2019, в якому з підстав висвітлених у ньому, просить апеляційний суд рішення Господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18 скасувати, прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк".

У судовому засіданні 05.02.2019 представники позивача та відповідача підтримали свої правові позиції та надали додаткові пояснення щодо оскаржуваного рішення.

Третя особа не забезпечила явку повноважного представника в судове засідання 05.02.2019 року, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялася у встановленому законом порядку.

За результатами судового засідання, що відбулося 05.02.2019 року, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, які мають бути встановлені та оцінені судом апеляційної інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 18.02.2019 об 11:00 год. Про місце, дату і час наступного судового засідання позивача та відповідача було повідомлено під розписку. Ухвалу про перерву в судовому засіданні надіслано третій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В судовому засіданні 18 лютого 2019 року оголошено перерву до 19 лютого 2019 року о 14:30 год.

У судовому засіданні 19.02.2019 представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на позовну заяву.

Окрім того, представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи №903/373/18 копії договору про відступлення права вимоги від 30.09.2014, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" (ЄДРПОУ 37357105) та ТОВ "Ідейл" (ЄДРПОУ 39361616), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та копію договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.05.2015, укладеного між ТОВ "Ідейл" (ЄДРПОУ 39361616) та МП "Сатурн" (ЄДРПОУ 13358720), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6

Оцінивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Ідейл" (ЄДРПОУ 39361616).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі №903/373/18 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Ідейл"; зобов'язано апелянта надіслати на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача копію позовної заяви та апеляційної скарги з додатками, докази надіслання надати суду до 11 березня 2019 року; зобов'язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Ідейл" - надати суду в строк до 11.03.2019 письмові пояснення щодо суті спору.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 19.02.2019, позивач 01.03.2019 надав суду докази надіслання третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача копію позовної заяви та апеляційної скарги з додатками (вх. № 9080/19).

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 19.02.2019 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Ідейл" надіслало на адресу суду письмові пояснення щодо суті спору. При цьому, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Ідейл" просить апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 № 01-04/95 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії у справі - ОСОБА_7, відповідно до статті 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів-членів колегії у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі №903/373/18 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" на рішення господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18 до свого провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Філіпова Т.Л.

В судовому засіданні 13.03.2019 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить задоволити вимоги апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18 - скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.03.2019 заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в їх задоволенні, а рішення Господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18 залишити без змін.

Треті особи - не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання 13.03.2019, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України, здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що 12.06.2007 між ТОВ Український промисловий банк та МП Сатурн було укладено кредитний договір №35/К-07 у відповідності до умов якого позичальнику МП Сатурн було надано кредит у формі відновлювальної кредитної лінії у розмірі 1000000, 00 грн (т.1 а.с. 22-29).

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТОВ Укрпромбанк та МП Сатурн 13.06.2007 було укладено договір іпотеки №35/Zкін-07 (т.1 а.с. 30-34).

У відповідності до умов договору в іпотеку ТОВ Укрпромбанк було передано належну на праві власності МП Сатурн земельну ділянку площею 0,800 га з цільовим призначенням для обслуговування виробничої бази, що розташована за адресою Волинська область, місто Луцьк, вул. Бринського, 4.

Договором від 02.07.2010 про передачу активів ТОВ Укрпромбанк в рахунок погашення заборгованості, укладеним між ПАТ Дельта банк та ТОВ Укрпромбанк , право вимоги ТОВ Укрпромбанк за вищевказаними договорами іпотеки та кредитним договором було передано ПАТ Дельта банк (т.1 а.с. 74-77).

Тобто, відбулась перша заміна первісного кредитора у правовідносинах між МП Сатурн та ТОВ Укрпромбанк на ПАТ Дельта Банк .

30.09.2014 між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Фінансова Компанія Надбання було укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 1162 (т.1 а.с. 84-85).

У відповідності до п.1.1 такого правочину первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимагати належного виконання зобов'язань МП Сатурн за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) №35/К-07 від 12.06.2007 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковим договором №35/1 від 31.10.2009 до кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії, а саме право вимоги щодо:

- повернення заборгованості за кредитом в розмірі 1000000,00 грн.;

- повернення заборгованості за процентами в розмірі 1023438,05 грн.

В силу положень п.1.1.1 договору про відступлення права вимоги до нового кредитора переходять права за договором, що забезпечують виконання зобов'язання, а саме: 1.2.1 права іпотекодержателя, що виникають з іпотечного договору від 13.06.2007, укладеного між ТОВ Укрпромбанк та Боржником, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №5042.

У відповідності до п.1.4. договору про відступлення права вимоги сторони домовились, що ціна відступлення права вимоги за основним договором, що підлягає сплаті новим кредитором на користь первісного кредитора становить 1200000,00 грн. без ПДВ.

У п.5.1 сторони встановили, що новий кредитор зобов'язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну відступлення права вимоги за основним договором не пізніше 01.10.2014.

Новим кредитором свої зобов'язання щодо сплати ціни відступлення права вимоги були належним чином виконані у встановлений договором строк, а саме 30.09.2014, що стверджується платіжним дорученням №39 від 30.09.2014 (т.1 а.с. 86).

30.09.2014 між ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" (ЄДРПОУ 37357105) та ТОВ "Ідейл" (ЄДРПОУ 39361616) укладено договір про відступлення права вимоги, належного виконання зобов'язань МП "Сатурн" за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №35/К-07 від 12.06.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (т.2 а.с. 81-83).

Відтак, ТОВ "Ідейл" стало новим кредитором щодо права вимоги належного виконання зобов'язань МП "Сатурн" за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №35/К-07 від 12.06.2007, зобов'язання по якому забезпечено Іпотечним договором №35/Zкін-07, укладеним між Малим підприємством «Сатурн» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» , посвідченим 13.06.2007 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №5042.

12.05.2015 між ТОВ "Ідейл" (ЄДРПОУ 39361616) та МП "Сатурн" (ЄДРПОУ 13358720) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя серія та номер 994, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6, згідно якого ТОВ "Ідейл" набув права власності на земельну ділянку площею 0,8000 га, кадастровий номер 0710100000:22:123:0009, реєстраційний номер 634328207101, що розміщена за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Бринського, будинок 4, в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №35/К-07 від 12.06.2007 (т.2 а.с. 84-89).

Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 12.05.2015 припинено обтяження на земельну ділянку площею 0,8000 га, кадастровий номер 0710100000:22:123:0009 та здійснено його реєстрацію (т.1 а.с. 89-93).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.09.2015 припинено державну реєстрацію ТОВ "ФК "Надбання" (ЄДРПОУ 37357105) в результаті ліквідації (т.2 а.с. 107-113).

11.09.2014 Правлінням Національного банку України було винесено постанову №560/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" шляхом призначення куратора", якою, зокрема, вирішено призначити куратором позивача службовця Національного банку України для забезпечення виконання функцій згідно з повноваженнями, визначеними положенням №346 від 17.08.2012.

Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до категорії неплатоспроможних" серед іншого було вирішено: - віднести позивача до категорії проблемних банків строком до 180 днів; - для стабілізації діяльності позивача та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови до кінця строку, який визначений у п.1 цієї постанови, запровадити для позивача обмеження в його діяльності, зокрема, не здійснювати кредитних операцій, у тому числі бездокументарних операцій (гарантії, авалі, акредитиви), а також не надавати порук та інших зобов'язань; не передавати в забезпечення третім особам майно на активи банку без погодження з куратором банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 Про віднесення ПАТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 02.03.2015 №51 Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк , згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк .

Виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення №71 від 08.04.2015 Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк . Згідно з даним рішенням тимчасову адміністрацію в АТ Дельта Банк запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ Дельта Банк , запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування, керуючись частиною четвертою ст.34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №147 від 03.08.2015 Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк до 02.10.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк ОСОБА_1 до 02.10.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року №664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 02.10.2015 №181 Про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку . Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ Дельта Банк , призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Дельта Банк , визначені ст.ст.37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_1 на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 20.02.2017 №619 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк на два роки до 04.10.2019. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ Дельта Банк провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_1 на два роки до 04.10.2019.

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Дельта Банк на підставі наказу №67 від 11.03.2015 було створено комісію з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.

За результатами роботи вказаної комісії, оформленої протоколом №52 від 22.09.2015, було виявлено ознаки нікчемності, передбачені ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у договорі відступлення права вимоги від 30.09.2014, укладеному між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Фінансова Компанія Надбання .

25.09.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію АТ Дельта банк ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , було направлено повідомлення про нікчемність спірного договору (№№ 9173, 9774, 9175) на адреси МП Сатурн , ТОВ ФК Надбання та приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у яких містилась вимога про повернення документів, отриманих на підставі нікчемного правочину, а також необхідність повного та належного виконання всіх умов кредитного договору, які залишені без виконання.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме договору відступлення права вимоги від 30.09.2014, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Фінансова Компанія Надбання , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 1162.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржений договір відступлення вимоги є нікчемним з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ч. 2 ст. 215 ЦК України оскільки уклавши вказаний правочин у межах річного терміну до дня введення тимчасової адміністрації, за ціною, нижчою від звичайної (сума оплати більше ніж на 40 % відрізняється від вартості майнових прав), Банк фактично відмовився від власних майнових вимог до позичальника за Кредитним договором № 35/К-07 від 12.06.2007, без зустрічного отримання коштів у відповідній сумі, у період коли в АТ Дельта Банк існували певні обмеження щодо його діяльності, передбачені постановами Правління Національного банку України № 560/БТ від 11.06.2014 та № 692/БТ від 30.10.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

В свою чергу, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, який зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.215 та ст. 216 ЦК України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Процедуру та підстави визнання нікчемними договорів Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів в одноособовому порядку чітко встановлено Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

У відповідності до ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті (частина 2 статті 38).

Так, за результатами перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, оформленої протоколом №52 від 22.09.2015, було виявлено ознаки нікчемності, передбачені ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у спірному договорі відступлення права вимоги від 30.09.2014.

Відповідно до ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію АТ Дельта банк ОСОБА_1 було направлено повідомлення про нікчемність спірного договору на адреси МП Сатурн , ТОВ ФК Надбання та приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у яких ставилась вимога про повернення документів, отриманих на підставі нікчемного правочину, а також необхідність повного та належного виконання всіх умов кредитного договору.

У відповідності до ч.5 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Враховуючи те, що повідомлені особи вимог уповноваженої особи не виконали, АТ Дельта банк звернувся з позовом до суду про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком) (пункт 3 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

У справі, що розглядається, апеляційним судом встановлено, що за спірним договором відступлення права вимоги від 30.09.2014 позивач відчужив право вимоги за кредитним договором №35/К-07 вартістю 2023438,05 грн. (заборгованість за кредитом в розмірі 1000000,00 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 1023438,05 грн.), тоді як відповідач сплатив на користь банку лише 1200000,00 грн., тобто вартість відчуженого права вимоги очевидно є на 40% більшою від суми, отриманої позивачем за договором.

Таким чином, ПАТ "Дельта Банк", уклавши договір відступлення права вимоги від 30.09.2014, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата більше ніж на 40% відрізняється від вартості майнових прав), що прямо зазначено у п.3 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб як ознака нікчемності правочину.

Таке відчуження відбулося протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Крім того, внаслідок укладення ОСОБА_10 правочину відступлення майнових прав за Кредитним договором, Банк втратив права на отримання грошових надходжень від позичальника на погашення його кредитної заборгованості на суму 2023438,05 грн. та/або можливість задовольнити свої кредиторські вимоги за рахунок забезпечення (земельної ділянки), що не могло не вплинути на фінансовий стан ОСОБА_10 та його можливості виконувати власні зобов'язання перед вкладниками і кредиторами.

Отже, за укладеним Договором відступлення, Банк, до дня визнання його неплатоспроможним, взяв на себе зобов'язання щодо відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що також стало однією з причин неплатоспроможності ОСОБА_10 та неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами, що прямо зазначено в п.2 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб як ознака нікчемності правочину.

Окрім того, ТОВ ФК Надбання на момент укладення Договору відступлення, було кредитором ОСОБА_10 за відповідними договорами банківського рахунку, на яких обліковувались належні товариству кошти.

Станом на дату оплати ціни відступлення за Договором відступлення на рахунку платника ТОВ ФК Надбання №26500002017041 в АТ Дельта Банк обліковувались кошти.

Судом встановлено, що перерахування коштів, як оплата за відступлене право, відбувалося в межах балансу АТ Дельта Банк , що є порушенням вимог постанови Правління НБУ 11.09.2014 №560/БТ щодо здійснення розрахунків в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок АТ Дельта Банк , відкритий в Національному банку України.

Постановою Національного банку України від 11.09.2014 №560/БТ Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства Дельта Банк шляхом призначення куратора до банку було встановлено особливий режим контролю, призначено куратора ОСОБА_10 - ОСОБА_11, а тому відчуження майна (шляхом припинення права на кредит та заставу за ним) без отримання погодження з куратором ОСОБА_10 є наслідком порушення режиму контролю за діяльністю ОСОБА_10.

Враховуючи вищевказане, АТ Дельта Банк відмовився від власних майнових вимог, що зазначено у п.1 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб як ознака нікчемності правочину; окремому кредитору було передано майно (майнові права) ОСОБА_10, через що кредитором отримано переваги, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами ОСОБА_10, що зазначено у п.7 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб як ознака нікчемності правочину.

Аналіз наведених норм матеріального права та встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пунктів 1, 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та є підставою характеризувати цей договір як нікчемний.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №910/5388/16.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем подано заяву про застосування наслідків закінчення строків позовної давності (т.1 а.с. 131-132).

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

За положеннями ч.3 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Частинами 3-5 ст.267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Договір про відступлення права вимоги укладений між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Надбання 30.09.2014.

Договір про відступлення права вимоги було виконано сторонами в момент його укладення, тобто 30.09.2014. Як вбачається з платіжного доручення №39 від 30.09.2014, долученого позивачем до справи (т.1 а.с. 86), набувачем майнових прав було проведено оплату вартості цих прав у розмірі 1200000,00 грн.

Як уже зазначалося, виконання договору про відступлення права вимоги розпочалось 30.09.2014, з огляду на що строк позовної давності щодо вимог про застосування наслідків нікчемності договору про відступлення права вимоги від 30.09.2014 закінчився 30.09.2017.

Із позовною вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину позивач звернувся до суду 29.05.2018, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Даний факт не заперечувався представником позивача у судовому засіданні 07.08.2018, проте останній просить визнати причини пропуску поважними з підстав наведених у відповіді на відзив (вх.№01-55/8315/18 від 06.08.2018, а.с.173) та апеляційній скарзі (т.2 а.с. 38-43).

У даній відповіді позивач вказує, що до застосування спеціальних процедур виявлення правочинів неплатоспроможного банку, які мають ознаки нікчемності, що передбачені нормами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Уповноваженій особі Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ Дельта Банк обставини щодо укладання нікчемного договору відступлення та порушення у зв'язку з цим прав АТ Дельта Банк були невідомі, що дає підстави для висновку про те, що у даному випадку перебіг строку позовної давності має відраховуватись від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення права (п.1 ст.261 ЦК України) - тобто з 22.09.2015 або будь-якому випадку свідчити про поважність причин пропуску такого строку.

Суд зазначає, що ст.261 ЦК України визначені конкретні випадки пов'язані з початком перебігу позовної давності.

Для позовів за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину перебіг позовної давності пов'язаний з початком його виконання, тому посилання позивача на іншу частину цієї статті ЦК України є безпідставним.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Водночас питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Правова позиція щодо застосування статті 267 ЦК України та необхідності з'ясування питання поважності причин пропуску позовної давності наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 13.05.2014 у справі N 3-14гс14, від 17.02.2016 у справі N 6-2471цс15.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії позовної давності.

Що ж до посилань позивача на поважність причин пропуску позовної давності, то апеляційним судом встановлено, що вказані апелянтом обставини не є такими поважними причинами та, відповідно, відсутні підстави для визнання їх поважними, оскільки вони повністю залежали від волевиявлення самого позивача (його керівників, уповноважених представників тощо), який не був позбавлений права та можливості вчасно та у відповідності до вимог чинного законодавства звернутися до суду з вимогами до відповідача за захистом свого порушеного права.

При цьому, судом враховується, що з моменту виявлених ознак нікчемності правочину до дати закінчення строку позовної давності було більше двох років часу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови Про судове рішення №14 від 18.12.2009, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді скарги судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду Волинської області від 18 вересня 2018 року у справі №903/373/18 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "14" березня 2019 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Філіпова Т.Л.