Рішення

від 12.03.2019 по справі 906/1075/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" березня 2019 р. Справа № 906/1075/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Вікарчука В.О.

за участю представників сторін:

- від позивача: Баннов М.М. - представник за дов. від 20.06.2018

- від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колбе Україна" (м. Київ)

до Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (Житомирська область, Овруцький район, с. Дубовий Гай)

про стягнення 60271,36 грн.

У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 238 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колбе Україна" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" 60271,36 грн., з яких 41993,23 грн. основного боргу, 14698,86 грн. інфляційних, 3579,27 грн. 3% річних, а також 1762,00 грн. судового збору та 2316,00 грн. витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 49/15 від 26.08.2015 на розробку лісових деревних ресурсів та додаткової угоди від 01.12.2015 щодо своєчасного виконання зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою від 04.12.2018 господарський суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи.

Ухвалою від 15.02.2019 господарський суд відклав розгляд справи, призначив наступне засідання суду на 22.02.2019 о 11:00 (а.с.57).

Ухвалою від 22.02.2019 господарський суд виправив допущені описки в ухвалах суду від 27.12.2018, від 25.01.2019 та від 15.02.2019 (а.с.67).

Ухвалою від 22.02.2019 господарський суд продовжив розгляд справи по суті по 03.04.2019, відклав розгляд справи по суті, призначив наступне засідання суду на 12.03.2019 о 10:30, зазначив сторонам надати суду необхідні документи згідно з резолютивною частиною цієї ухвали (а.с.68,69).

27.02.2019 до суду від відповідача надійшов лист вих. № 79, від 21.02.2019 разом з доданими до нього документами, які надійшли до суду 22.02.2019 електронною поштою.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не прибув.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

26.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колбе Україна" (виконавець, позивач) та Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство" (замовник, відповідач) укладено договір №49/15 про розробку лісових деревних ресурсів (далі - договір № 49/15 від 26.08.2015) (а. с. 14,15; 45-48), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується виконати на свій ризик і своїми силами розробку лісосіки за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу і оплатити її вартість згідно умов даного договору.

За п. 1.2. договору № 49/15 від 26.08.2015 сторонами погоджено, що на роботи, що виконуються за завданням замовника, складаються за встановленими формами акт приймання-передачі лісосіки, сортиментна структура лісосіки, специфікація, технологічна карта, акт виконаних робіт, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно з п. 1.4. договору № 49/15 від 26.08.2015 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі види робіт: підготовчі лісосічні роботи; звалювання дерев; звалювання дерев; обрізування гілок та сучків; розкряжування хлистів на ділові сортименти та дрова; зачищення лісосіки від порубкових залишків у відповідності до карти технологічного процесу.

Всі види робіт вказані в пункті 1.4 даного договору виконуються механізмами, засобами та транспортом виконавця (п. 1.5 договору № 49/15 від 26.08.2015).

Відповідно до п. 1.6 договору № 49/15 від 26.08.2015 робота вважається виконаною після підписання уповноваженими представниками замовника та виконавця акту виконаних робіт.

Пунктом 3.1 договору № 49/15 від 26.08.2015 сторони визначили, що вартість робіт, що виконується за цим договором становить: заготівля деревини - 110,00 грн. за 1 куб. метр ліквідної заготовленої деревини, а розрахунки за цим договором між виконавцем і замовником здійснюються у строк до 5 банківських днів з моменту підписання акту прийняття - передачі робіт (п. 3.3 договору № 49/15 від 26.08.2015).

Пунктом 3.4 договору № 49/15 від 26.08.2015 передбачено безготівкову форму розрахунків шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця.

Замовник надає виконавцю попередню оплату в розмірі 30% від суми вказаної в специфікації (п. 3.5 договору № 49/15 від 26.08.2015).

Згідно з п. 5.1 договору № 49/15 від 26.08.2015 щомісячно виконавець складає акт прийняття - передачі робіт, який підписується, за довіреністю, уповноваженими представниками сторін; у вказаному акті ставиться відмітка про передачу замовнику лісопродукції, заготовленої відповідно до умов та предмету договору.

За п.п. 5.3 - 5.5. договору № 49/15 від 26.08.2015 замовник, що прийняв роботи без перевірки, позбавляється права посилатися на їх недоліки, що могли бути встановлені при звичайному способі приймання; після виконання всього об'єму робіт по договору виконавцем складається загальний акт в якому замовником, у разі наявності, вказуються зауваження і пропозиції по їх усуненню; підписання акту прийому - передачі представником замовника є підтвердженням відсутності претензій до виконавця.

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов'язань (п. 8.1 договору № 49/15 від 26.08.2015).

01.12.2015 між замовником та виконавцем укладено додаткову угоду до договору № 49/15 від 26.08.2015 (а.с.16) відповідно до якої в розділ 4 "Права та обов'язки сторін" в п. 4.1 "Виконавець" зобов'язаний включити новий п.п. 4.1.7.

За весь строк дії договору № 49/15 від 26.08.2015 позивач виконав та здав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 306993,23 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які є в матеріалах справи (а. с. 17-24).

Однак, станом на 10.02.2016 та станом на день подання позовної заяви відповідач сплатив позивачеві лише 265000,00 грн.

Таким чином, несплаченими залишились виконані позивачем роботи на загальну суму 41993,23 грн.

За таких обставин позивач змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав про стягнення заборгованості за виконану роботу у сумі 41993,23 грн. боргу, 14698,86 грн. інфляційних втрат, 3579,27грн. 3 % річних, а також стягнення сплаченого судового збору у сумі 1762,00 грн. та 2316,00 грн. судових витрат.

22.02.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про уточнення суми розрахунку понесених судових витрат на суму 6847,55 грн., які позивач поніс станом на 22.02.2019 (а. с. 58, 59).

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч. 1 ст. 903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір про надання послуг є оплатним, відтак одним із основних обов'язків замовника є оплата їх вартості. Ціна - грошове відображення вартості послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

3. Щодо позовних вимог в частині стягнення 41993,23 грн. основного боргу.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За весь строк дії договору № 49/15 від 26.08.2015 позивач виконав та здав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 306993,23 грн., що підтверджується такими актами виконаних робіт (а. с. 17-24):

1) № 112 від 30.09.2015 на суму 24417,80 грн. з ПДВ;

2) № 117 від 30.09.2015 на суму 46627,28 грн. з ПДВ;

З) № 131 від 30.09.2015 на суму 12786,65 грн. з ПДВ;

4) № 147 від 31.10.2015 на суму 48099,29 грн. з ПДВ;

5) № 150 від 31.10.2015 на суму 18507,59 грн. з ПДВ;

6) № 152 від 31.10.2015 на суму 2575,45 грн. з ПДВ;

7) № 158 від 31.10.2015 на суму 26492,35 грн. з ПДВ;

8) № 159 від 31.10.2015 на суму 16167,77 грн. з ПДВ;

9) № б/н від 30.11.2015 на суму 26695,10 грн. з ПДВ;

10) № б/н від 30.11.2015 на суму 351,89 грн. з ПДВ;

11) № б/н від 30.11.2015 на суму 42556,49 грн. з ПДВ;

12) № б/н від 30.11.2015 на суму 3752,12 грн. з ПДВ;

13) № б/н від 30.11.2015 на суму 1393,79 грн. з ПДВ;

14) № б/н від 31.12.2015 на суму 21798,44 грн. з ПДВ;

15) № б/н від 31.12.2015 на суму 14771,22 грн. з ПДВ.

Вказані акти були складені та підписані відповідачем без будь-яких претензій та зауважень виконаних позивачем робіт.

Однак, станом на 10.02.2016 та станом на день подання позовної заяви відповідач сплатив позивачеві лише 265000,00 грн.

Таким чином, несплаченими залишились виконані позивачем роботи за двома актами виконаних робіт № б/н від 31.12.2015 на загальну суму 36569,66 грн. та п'ятьма актами виконаних робіт № б/н від 30.11.2015 на загальну суму 5423,57 грн., а всього на загальну суму 41993,23 грн.

За п'ятьма актами виконаних робіт б/н від 30.11.2015 на загальну суму 5423,57 грн. відповідач зобов'язаний був оплатити позивачеві виконані роботи в строк до 07.12.2015 (включно), а за двома актами виконаних робіт № б/н від 31.12.2015 на загальну суму 36569,66 грн. - до 07.01.2016 (включно).

Станом на дату розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи факт не виконання належним чином обов'язку з оплати виконаних позивачем робіт на підставі договору № 49/15 від 26.08.2015 та додаткової угоди до нього, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу залишок основного боргу у розмірі 41993,23 грн.

4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 14698,86 грн. інфляційних втрат та 3579,27 грн. 3% річних згідно з розрахунком позивача (а. с. 28-30).

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань (а. с. 28 -30), судом встановлено його правильність, тому суд прийшов до висновку про задоволення суми інфляційних втрат у розмірі 14698,86 грн.

Розрахунок 3% річних є також правильним, тому 3% річних підлягають задоволенню на суму 3579,27 грн.

Отже, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у сумі 3579,27 грн. та інфляційних втрат у сумі 14698,86 грн.

5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідач не надав суду доказів сплати заявленої позивачем суми заборгованості в повному обсязі.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 60271,36 грн., з яких 41993,23 грн. основний борг, 14698,86 грн. інфляційні втрати, 3579,27 грн. 3% річних.

6. Щодо виявлених при вирішенні спору недоліків в оформленні документів Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство".

Ухвалою від 25.01.2019 господарський суд зобов'язав відповідача, серед іншого, надати письмові пояснення щодо посадової особи, яка підписала договір № 49/15 від 26.08.2015 на розробку лісових деревних ресурсів, додаткову угоду від 01.12.2015 до договору №49/15 від 26.08.2015 на розробку лісових деревних ресурсів та акти виконаних робіт у зв'язку з різними підписами на них (а. с. 51).

22.02.2019 до суду від відповідача надійшов лист вих. № 79, від 21.02.2019 (а. с. 60), яким повідомив, що оригінали договору № 49/15 від 26.08.2015 на розробку лісових ресурсів деревини та додаткової угоди від 01.12.2015 знаходяться у відповідача; згідно з номенклатурами справ термін зберігання специфікації та технологічної карти три роки; до листа додано, зокрема, копію наказу № 430 від 20.12.2017 з доданим до нього переліком посадових осіб, які наділяються правом підпису первинних документів та несуть всю повноту відповідальності за такі дії, згідно з посадовими інструкціями.

У зв'язку з викладеним слід зазначити, що підпис на документі - це окремий реквізит, установлений Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) як обов'язковий для всіх без винятку службових документів. Якщо посадова особа, яка має підписати документ, відсутня, документ підписує заступник цієї посадової особи або інша особа, яка на цей час виконує її обов'язки. При цьому в документі зазначають повну чи скорочену назву посади особи, яка безпосередньо підписує документ. У разі відсутності посадової особи, назву посади, прізвище та ініціали) якої вже зазначено в проекті документа, який неможливо з будь - яких причин передрукувати, до реквізиту підпис вносять виправлення рукописним або машинописним способом: закреслюють зайву інформацію й зазначають посаду, ініціали, прізвище особи, яка підписує документ.

В той же час, судом органолептично встановлено наявність різних (відмінних один від одного) підписів директора ДП "Овруцький лісгосп" ОСОБА_1 в таких документах: договорі № 49/15 про розробку лісових деревних ресурсів (а. с. 14,15; 45-48); додатковій угоді від 01.12.2015 до договору № 49/15 про розробку лісових деревних ресурсів (а. с. 16); актах виконаних робіт (а. с. 17-24); заяві від 22.12.2018, вих. № 601 про відкладення справи (а. с. 36); листі вих. № 79, від 21.02.2019 (а. с. 54), що є порушенням вказаного Національного стандарту України.

Господарський суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Тому, господарський суд визнав за необхідне направити окрему ухвалу відповідачу для її розгляду та відповідного реагування.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 246, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (11103, Житомирська область, Овруцький район, с. Дубовий гай", код ЄДРПОУ 00991887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колбе Україна" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г, код ЄДРПОУ 36049103):

- 41993,23 грн. основного боргу;

- 14698,86 грн. інфляційних втрат;

- 3579,27 грн. 3% річних;

- 1762,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.03.2019.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (реком. з повідомл.)