Рішення

від 01.03.2019 по справі б11/013-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2019 р. м. Київ Справа № Б11/013-10

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деос-Плюс» , м. Київ

до Закритого акціонерного товариства «Київський м'ясопереробний завод» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ОСОБА_1, Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 511 117 грн. 38 коп. та влючення до реєстру вимог кредиторів

Представники сторін:

позивача - ОСОБА_2;

відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом в межах справи про банкрутство ЗАТ "Київський м'ясопереробний завод" про стягнення та включення до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги в сумі 511 117 грн. 38 коп. у першу чергу як витрати пов'язані зі збереженням майнових активів банкрута, з яких: 360 000 грн. 00 коп. - борг; 122 834 грн. 43 коп. - інфляційні втрати; 28 282 грн. 95 коп. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що ним було надано послуги з охорони ЗАТ Київський м'ясопереробний завод , проте останній не розрахувався за надані послуги.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в засідання суду не з'явився, проти позову заперечує посилаючись на те, що позовні вимоги не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів в першу чергу як витрати арбітражного керуючого, що пов'язані із утриманням та збереженням майнових активів банкрута ЗАТ Київський м'ясопереробний завод , посилаючись на ст. 45, 115 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Крім того, попереднім арбітражним керуючим ОСОБА_3 не передані документи, а до позовної заяви не додані акти звірок взаємних розрахунків.

Також відповідач подав клопотання про розгляд справи без її участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.11.2014 року постановою господарського суду Київської області було визнано банкрутом ЗАТ Київський м'ясопереробний завод , відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

Частиною 1 ст.38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом унормовано, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані.

16.11.2015 року між ЗАТ Київський м'ясопереробний завод в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_3 та ТОВ ДЕОС-ПЛЮС було укладено договір №2Д про надання послуг з охорони, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з охорони будівель та споруд, що вказані у пункті 1.2 Договору та територію майнового комплексу ЗАТ Київський м'ясопереробний завод , що знаходить за адресою Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 9, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.6 Договору про надання послуг з охорони розрахунок Замовника з Виконавцем за охорону Об'єктів здійснюється протягом п'яти календарних днів з моменту підписання ОСОБА_4 наданих послуг, але не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виставленого рахунку-фактури.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по охороні об'єктів відповідача, що підтверджується актами здачі-приймання робіт, копії яких міститься в матеріалах справи, за період з листопада 2015 року по червень 2016 року, проте відповідач не виконав обов'язок по оплаті наданих послуг, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 360 000 грн. 00 коп, що також підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом взаємозвірки.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 360 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 122 834 грн. 43 коп. - інфляційних втрат та 28 282 грн. 95 коп. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 122 834 грн. 43 коп. - інфляційних втрат та 28 282 грн. 95 коп. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Щодо вимоги про включення в першу чергу вимог кредиторів як витрати арбітражного керуючого, що пов'язані із утриманням та збереженням майнових активів банкрута ЗАТ Київський м'ясопереробний завод заявленої до стягнення суми, то суд зазначає таке:

Відповідно до п. 1 ст. 45 Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що у першу чергу задовольняються зокрема витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута.

Пунктом 4 ст. 115 Закону про банкрутство встановлено, що витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з п. 7 ст. 115 Закону про банкрутство ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагорода арбітражного керуючого та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат розглядається судом та затверджується ухвалою.

Таким чином, заявлені вимоги не можуть бути розглянуті в позовному провадженні, а мають бути розглянуті у справі про банкрутство і тільки коли арбітражний керуючий при поданні нового реєстру вимог кредиторів зазначить не ту чергу, позивач має право надати заперечення та переглянути реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Київський м'ясопереробний завод (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 9, код 05407953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕОС-ПЛЮС (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 102, корпус ЛІТ VI, код 30535796) 360 000 грн. (триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 122 834 (сто двадцять дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 28 282 (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві гривні) грн. 95 коп. 3% річних, а також 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 13.03.2019 року.

Суддя Л.Я. Мальована