ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.03.2019Справа №910/539/19
Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп"
про стягнення 14 190,77 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Медфарком-Центр" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" про стягнення 14 190,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконано свої грошові зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого згідно Договору купівлі-продажу №95-К від 03.01.2017 товару, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" виникла заборгованість перед Приватним акціонерним товариством "Медфарком-Центр" у розмірі 12 949,99 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 711,97 грн., 20% річних у розмірі 439,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 89,66 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2019 було відкрито провадження у справі №910/539/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов та роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, спір буде вирішений за наявними матеріалами справи у відповідності до приписів ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України); визначено строки для подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Вказана ухвала суду від 21.01.2019 була надіслана відповідачу 23.01.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03127, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 132.
Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 30.01.2019 у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 29.01.2019 на відповідному конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".
Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03 2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини" за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 21.01.2019 є 29.01.2019 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв'язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.
03.01.2017 між Приватним акціонерним товариством "Медфарком-Центр" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №95-к (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати й доставити власними силами (у межах України) покупцеві лікарські засоби, товари медичного призначення, дієтичні добавки та косметичні засоби (далі - товар) в асортименті й кількості, зазначеній у накладних, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар і оплатити його вартість. Продавець є платником податків на загальних підставах.
Відповідно до п.п. 1.2, 2.1 Договору загальна вартість Договору збігається із сумою по всіх накладних, виписаних на виконання даного Договору. Кількість, асортимент та найменування товару, що постачається, вказуються в додатках (специфікаціях), виходячи з наявності товару на складі продавця, та/або відображаються в накладних.
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що будь-які накладні на продаж товару, що є предметом даного Договру, які підписані сторонами протягом строку дії даного Договору, вважаються такими, що оформлені на виконання даного Договору.
Розрахунки за товари, що постачаються за даним Договором, здійснюються покупцем у такий спосіб - відстрочення платежу з моменту підписання видаткової накладної: по групі продукції лікарських засоби, товари медичного призначення, дієтичні добавки та косметичні засоби - на 7 календарних днів із моменту одержання товару (п. 5.1 Договору).
Згідно з п. 6.1 Договору у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1 Договору, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого товару за кожен день прострочення, а також, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - 20% річних. Зазначене не позбавляє покупця від обов'язку сплатити продавцеві вартість отриманого товару та відшкодувати йому всі збитки, пов'язані з порушенням строку оплати.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 (п. 8.2 Договору).
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що ним було належно виконано свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу №95-К від 03.01.2017 з поставки відповідачу товару загальною вартістю 46 262,34 грн., а відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед ПАТ "Медфарком-Центр" у розмірі 12 949,99 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з нього пеню у розмірі 711,97 грн., 20% річних у розмірі 439,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 89,66 грн.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних позивачем поставлено відповідачу товар загальною вартістю 46 262,34 грн., а саме:
- відповідно до видаткової накладної №0195645 від 16.10.2018 - товар на суму 1 966,50 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0195706 від 17.10.2018 - товар на суму 1 573,20 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0196105 від 22.10.2018 - товар на суму 3 068,76 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0196002 від 23.10.2018 - товар на суму 2 557,30 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0197008 від 30.10.2018 - товар на суму 538,20 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0197053 від 31.10.2018 - товар на суму 1 278,65 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0197374 від 02.11.2018 - товар на суму 897,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0197423 від 05.11.2018 - товар на суму 767,19 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0197683 від 06.11.2018 - товар на суму 897,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0197899 від 08.11.2018 - товар на суму 2 801,40 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0197075 від 08.11.2018 - товар на суму 1 278,65 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0198106 від 09.11.2018 - товар на суму 897,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0198525 від 15.11.2018 - товар на суму 897,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0198551 від 15.11.2018 - товар на суму 8 064,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0199125 від 21.11.2018 - товар на суму 6 049,99 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0199114 від 21.11.2018 - товар на суму 897,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0199107 від 21.11.2018 - товар на суму 2 415,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0199721 від 27.11.2018 - товар на суму 897,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0200638 від 05.12.2018 - товар на суму 2 242,50 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0201173 від 10.12.2018 - товар на суму 1 794,00 грн.;
- відповідно до видаткової накладної №0201744 від 14.12.2018 - товар на суму 4 485,00 грн.
Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, а також в них міститься посилання на реквізити Договору.
Таким чином, вказаними видатковими накладними підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором з поставки відповідачу товару на загальну суму 46 262,34 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 5.1 Договору сторонами було погоджено, що розрахунки за товари, що постачаються здійснюються покупцем з відстроченням платежу з моменту підписання видаткової накладної: по групі продукції лікарських засоби, товари медичного призначення, дієтичні добавки та косметичні засоби - на 7 календарних днів із моменту одержання товару.
Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.1 Договору відповідач зобов'язаний був оплатити поставлений позивачем товар:
- за видатковою накладною №0195645 від 16.10.2018 - товар на суму 1 966,50 грн. у строк до 23.10.2018;
- за видатковою накладною №0195706 від 17.10.2018 - товар на суму 1 573,20 грн. у строк до 24.10.2018;
- за видатковою накладною №0196105 від 22.10.2018 - товар на суму 3 068,76 грн. у строк до 29.10.2018;
- за видатковою накладною №0196002 від 23.10.2018 - товар на суму 2 557,30 грн. у строк до 30.10.2018;
- за видатковою накладною №0197008 від 30.10.2018 - товар на суму 538,20 грн. у строк до 06.11.2018;
- за видатковою накладною №0197053 від 31.10.2018 - товар на суму 1 278,65 грн. у строк до 07.11.2018;
- за видатковою накладною №0197374 від 02.11.2018 - товар на суму 897,00 грн. у строк до 09.11.2018;
- за видатковою накладною №0197423 від 05.11.2018 - товар на суму 767,19 грн. у строк до 12.11.2018;
- за видатковою накладною №0197683 від 06.11.2018 - товар на суму 897,00 грн. у строк до 13.11.2018 ;
- за видатковою накладною №0197899 від 08.11.2018 - товар на суму 2 801,40 грн. у строк до 15.11.2018;
- за видатковою накладною №0197075 від 08.11.2018 - товар на суму 1 278,65 грн. у строк до 15.11.2018;
- за видатковою накладною №0198106 від 09.11.2018 - товар на суму 897,00 грн. у строк до 16.11.2018;
- за видатковою накладною №0198525 від 15.11.2018 - товар на суму 897,00 грн. у строк до 22.11.2018;
- за видатковою накладною №0198551 від 15.11.2018 - товар на суму 8 064,00 грн. у строк до 22.11.2018;
- за видатковою накладною №0199125 від 21.11.2018 - товар на суму 6 049,99 грн. у строк до 28.11.2018;
- за видатковою накладною №0199114 від 21.11.2018 - товар на суму 897,00 грн. у строк до 28.11.2018;
- за видатковою накладною №0199107 від 21.11.2018 - товар на суму 2 415,00 грн. у строк до 28.11.2018;
- за видатковою накладною №0199721 від 27.11.2018 - товар на суму 897,00 грн. у строк до 04.12.2018;
- за видатковою накладною №0200638 від 05.12.2018 - товар на суму 2 242,50 грн. у строк до 12.12.2018;
- за видатковою накладною №0201173 від 10.12.2018 - товар на суму 1 794,00 грн. у строк до 17.12.2018;
- за видатковою накладною №0201744 від 14.12.2018 - товар на суму 4 485,00 грн. у строк до 21.12.2018.
У своєму позові Приватне акціонерне товариство "Медфарком-Центр" вказує про часткову оплату відповідачем отриманого товару на загальну суму 33 312,35 грн., на підтвердження чого до позову долучено платіжні доручення.
Зазначені платіжні доручення містять посилання на реквізити видаткових накладних, відповідно до яких позивачем відповідачу був поставлений товар за Договором.
Таким чином, матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем поставленого позивачем товару на суму 33 312,35 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача з оплати товару, поставленого позивачем становить 12 949,99 грн.
Доказів сплати на дату розгляду справи відповідачем на користь позивача грошових коштів у загальному розмірі 12 949,99 грн. (вартість поставленого товару) матеріали справи не містять, вказані обставини відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 т. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" у розмірі 12 49,99 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" суми основного боргу у розмірі 12 49,99 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 711,97 грн., нараховану Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" за неналежне виконання грошових зобов'язань у період з 24.10.2018 по 14.01.2019.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями визнаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 6.1 Договору визначено, що у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1 Договору, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого товару за кожен день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, а також зважаючи на відсутність будь-яких заперечень щодо правильності його обрахунку з боку відповідача, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" пені у розмірі 711,97 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 20% річних у розмірі 439,15 грн. та інфляційних втрат у розмірі 89,66 грн., нарахованих Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" за неналежне виконання грошових зобов'язань у період з 24.10.2018 по 14.01.2019.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1 Договору, покупець згідно ст. 625 Цивільного кодексу України виплачує продавцю 20% річних.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 20% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати товару, з урахуванням визначених позивачем періодів, а також зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог в частині вимоги про стягнення 20% річних, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 20% річних у розмірі 439,15 грн. та інфляційних втрат у розмірі 89,66 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" про стягнення 14 190,77 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 132, ідентифікаційний код 39535375) на користь Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (03142, м. Київ, вул. Крижанівського, буд. 4, ідентифікаційний код 33239630) заборгованість у розмірі 12 949 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 99 коп., пеню у розмірі 711 (сімсот одинадцять) грн. 97 коп., 20% річних у розмірі 439 (чотириста тридцять дев'ять) грн. 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 66 коп., та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 15.03.2019.
Суддя Р.В. Бойко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2019 |
Оприлюднено | 15.03.2019 |
Номер документу | 80460893 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бойко Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні