Рішення

від 14.03.2019 по справі 484/862/18

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/862/18

Провадження № 2/484/44/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання - Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка, ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною,

за відсутності сторін, їх представників згідно заяв, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив /а.с.137/, мотивуючи тим, що йому та його матері - ОСОБА_2, відповідачці у справі, на праві спільної часткової власності в порядку спадкування, після смерті 18.09.2012 року батька ОСОБА_3, на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 18.05.2016 року належить по Ѕ частині земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,8181 га: кадастровий номер 4825486300:06:000:0477 площею 0,1782 га, кадастровий номер 4825486300:06:000:0753 площею 7,5392 та кадастровий номер 4825486300:01:000:0398 площею 1,1007 га, які розташовані в межах Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Зазначені земельні ділянки перебувають в оренді у ПСП ім. Т.Г. Шевченка відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17.06.2008 року та додаткової угоди від 05.06.2012 року, укладених його батьком за життя. У 2017 році йому стало відомо, що його матір 26.05.2016 року від свого та від його імені підписала додаткову угоду до договору оренди вказаних земельних ділянок від 17.06.2008 року строком до 30.11.2025 року з правом пролонгації, передачі в суборенду, яка зареєстрована в реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.08.2017 року за № 35281688. Вказана додаткова угода була укладена без його відома та згоди. Він таку угоду не підписував і така додаткова угода не відповідає його волі. Також він не уповноважував ОСОБА_2 діяти від його імені і бути його представником. За таких обставин просить визнати недійсною додаткову угоду оренди земельної ділянки № 769 від 26.05.2016 року, укладену до договору оренди землі № 040802200353 від 17.06.2008 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПСП ім. Т.Г. Шевченка, оскільки ніколи не укладав вказаної додаткової угоди та не розписувався у ній.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

19.03.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву /а.с.43/, в якому вона просить відмовити в задоволенні, посилаючись на те, що ОСОБА_1 успадковані земельні ділянки не виділяв в натурі, він є лише співвласником таких земельних ділянок, а тому не може в односторонньому порядку від свого імені розпоряджатись ними і вимагати розірвання угоди щодо всіх земельних ділянок.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року від ПСП ім. Т.Г. Шевченка витребувано оригінал додаткової угоди оренди земельної ділянки від 26.05.2016 року, укладеної до договору оренди землі від 17.06.2008 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПСП ім. Т.Г. Шевченка.

На виконання вимог ухвали в судовому засіданні 30.05.2018 року представником відповідача надано оригінал додаткової угоди.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року в наданій справі за клопотанням представника повивача призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження в наданій справі зупинено до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 24.10.2018 року за клопотанням експерта позивача зобов'язано надати вільні зразки підпису та почерку, а також зобов'язано з'явитись до суду для відібрання експериментальних зразків.

16.11.2018 року ОСОБА_1 надано наявні в нього оригінали документів для дослідження, а також в нього були відібрані експериментальні зразки почерку та підпису.

03.01.2019 року отримано висновок судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 04.01.2019 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, надали заяву, в якій просили розглянути справу в їх відсутність на підставі наданих письмових доказів і пояснень і задовольнити позов.

Представник ПСП ім. Т.Г. Шевченка в судове засідання не з'явився. Керівник надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність представника та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги ст. 88 ЗК України та не надано доказів того, що спірні земельні ділянки виділені в натурі.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відзив на позовну заяву і докази суду не надала, проте в підготовчому засіданні повідомила, що дійсно підписала спірну додаткову угоду від імені свого сина, не маючи на це повноважень.

Вирішуючи справу на основі наявних доказів та викладених письмово позицій сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_3, який помер 18.09.2012 року, на підставі свідоцтв про право власності на спадщину за законом належить Ѕ частка спадкового майна: земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,8181 га кадастровий номер 4825486300:06:000:0477 площею 0,1782 га, кадастровий номер 4825486300:06:000:0753 площею 7,5392 га та кадастровий номер 4825486300:01:000:0398 площею 1,1007 га, які розташовані в межах Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Інша частина спадкового майна належить його матері ОСОБА_4, відповідачці у справі.

Такі обставини підтверджуються копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 18.05.2016 року, які зареєстровані в реєстрі за №№ 2-358, 2-367, 2-355, 2-364, 2-361, 2-370 /а.с.16,18,20,46-51,111,113,115,117,119/.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.05.2016 року власниками даних земельних ділянок на праві спільної часткової власності є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - по Ѕ частині за кожним.

Дані земельні ділянки перебувають в оренді у ПСП ім. Т.Г. Шевченка, що підтверджується: договором оренди землі від 26.02.2008 року, який зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Синюхинобрідській сільській раді 17.06.2008 року за № 040802200353 /а.с.100-102/ та додатковою угодою про внесення змін до договору від 05.06.2012 року /а.с.97-99/, укладених ОСОБА_5 за життя.

Земельні ділянки передані у користування ПСП ім. Т.Г. Шевченка та використовується за цільовим призначенням, що підтверджується актом приймання-передачі земельних ділянок в оренду в натурі від 17.06.2008 року /а.с.103/.

У 2017 році позивачу стало відомо, що 26.05.2016 року від його імені, ОСОБА_2 було підписано додаткову угоду від 17.06.2008 року строком до 30.11.2025 року /а.с. 81-82, 104-105/.

Довіреності, якою б він уповноважив ОСОБА_2 або іншу особу укласти угоду від його імені, він не видавав. Сам таку додаткову угоду не підписував. Згоди на укладення такої угоди не надавав.

Доводи позивача підтверджуються висновком судово-почеркознавчої експертизи № 18-947/1099 від 20.12.2018 року, згідно якого підпис в графі Орендодавець у двох оригінальних примірниках додаткової угоди № 769 від 26.05.2016 року, укладеної до договору оренди землі № 040802200353 від 17.06.2008 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою без наслідування його підпису; деяка схожість транскрипції може бути обумовлена тим, що підпис виконано людиною зі схожим прізвищем /а.с.208-218/.

Відповідно до ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними (далі Постанови), зокрема п.8 визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Отже, учасники спільної часткової власності здійснюють свої права на засадах загальної згоди. Тому жоден з учасників самостійно не має права укладати правочини щодо спільного майна без згоди інших, вони повинні погоджувати один з одним свою поведінку по володінню, користуванню і розпорядженню спільною річчю.

Додаткова угода була укладена без згоди позивача, тобто за відсутності його волевиявлення на укладення додаткової угоди оренди земельної ділянки на визначених умовах.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною другою ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктом 5 Постанови визначено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Враховуючи наведені обставини та докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані. Позивачем доведені підстави, передбачені ст. 215 ЦК України для визнання оспорюваної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, оскільки даної угоди ОСОБА_1 не підписував, тобто не укладав.

ОСОБА_2, без згоди співвласника ОСОБА_1, всупереч ст. 88 ЗК України, самостійно уклала правочин щодо майна, яке належить їм на праві спільної часткової власності, хоча не мала на це жодних повноважень. Частки земельних ділянок не виділені в натурі, а тому додаткову угоду слід визнати недійсною повністю.

За таких обставин позов підлягає повному задоволенню.

Крім того, оскільки позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка, ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди № 769 від 26.05.2016 року до договору оренди землі № 040802200353 від 17.06.2008 року - задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 769 від 26.05.2016 року оренди земельних ділянок загальною площею 8,8181 га, у тому числі ріллі богарної 7,5392 га, ріллі зрошуваної 1,1007 га, пасовища 0,1782 га, садів 0,0200 га, які розташовані в межах території Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастрові номери № 4825486300:06:000:0753, 4825486300:01:000:0398, 4825486300:06:000:0477, 4825486300:01:000:1145, укладену між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка до договору оренди землі від 26.02.2008 року, зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.06.2008 року за № 040802200353.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (ЄДРПОУ 03764005, місцезнаходження: 55234, Миколаївська область, Первомайський район, с. Синюхин Брід, вул. Городня, 2-А, р/р 26005300760910 ТВБВ № 10014/0118 МОУ АТ Ощадбанк , МФО 326461, свідоцтво № 200088641, ІПН 037640014271) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованої та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення складені 05.03.2019 року.

Повний текст судового рішення виготовлено 14.03.2019 року.

СУДДЯ: