Ухвала

від 14.03.2019 по справі 490/9694/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/9694/18

н\п 2/490/3747/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

14 березня 2019 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі - Янкевич В.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

адвоката позивача - Рехлецького Р.В.,

представника відповідача Миколаївської міської ради - Дрібко Г.В.,

представника відповідача Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради - Цибка Д.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, в якому просив зобов'язати відповідачів провести ремонтні роботи проїзної частини по пров. Дружньому в м. Миколаєві в районі будинків №5, 7 та 8 та привести проїзну частину у відповідність до діючих ДБН.

У підготовчому засіданні представником відповідача надано заяву про відвід судді Черенкової Н.П. В обґрунтування вимог заяви посилався на те, що в Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради працює ОСОБА_7, який є сином судді Черенкової Н.П. Зазначені обставини, на думку представника відповідача виключають можливість розгляду справи під головуванням судді.

Позивач та його адвокат при вирішенні заяви про відвід судді посилалися на розсуд суду.

Представник відповідача Миколаївської міської ради Дрібко Г.В. вважала заяву такою, що підлягає задоволенню.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПКУкраїни, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення у справі Де Куббера (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 13-14, п. 24).

Згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (рішення у справі Де Куббера, серія A, № 86, с. 14, п. 26).

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справ і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді

Виходячи з цих принципів, з метою усунення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді,головуючий суддя вважає необхідним задовольнити заяву представника відповідача про відвід судді по справі №490/9694/18.

Керуючись п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради Цибка Д.В. про відвід судді Черенкової Н.П. - задовольнити.

Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №490/9694/18 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова