Рішення

від 06.07.2006 по справі 6/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/188

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.07.06 р.                                                                               Справа № 6/188                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіной Л.Д.

При секретарі  Шабановой Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали  справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства “Азовліфт” м.Маріуполь, Донецької області   

до відповідача:  Приватного підприємства “Торговий дом “Електрод” м.Маріуполь, Донецької області

третьої особи

про стягнення       1 349грн. 78коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Варнаков А.В. - представник по довіреності від  21.06.2006р.

від відповідача –  не з”явився

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкритого акціонерного товариства спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства “Азовліфт” м.Маріуполь, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Торговий дом “Електрод” м.Маріуполь, Донецької області основного боргу по орендній платі у сумі 1 067грн. 02коп. та пені у сумі 282грн. 76коп. відповідно договору оренди приміщення №2/02 від 02.02.2006р. (Усього 1 349грн. 78коп.).

Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявою представника відповідача у засідання суду та для представлення сторонами додаткових документів.

Відповідач  у відзиві від 07.06.2006р. заперечив проти позовних вимог та пояснив, що листом від 03.03.2006р. сповістив позивача про припинення оренди. В цей же день, тобто 03.03.2006р. по акту прийому-передачи офісного обладнання повернувпозивачу стіл, два стула, а по акту прийому-здачи нежилого приміщення повернув орендуємоє приміщення площею 22,59 кв2. Також наполягає на тому, що в представленому акті звірки розрахунків від 13.03.2006р. позивачем не враховувана оплата відповідачем у сумі 50грн., відповідно платіжного доручення №3 від 02.06.2006р.

Ухвалою від 21.06.2006р. суд зобов”язував позивача представити розрахунок суми позову та пені; акт прийому-передачі приміщення в оренду; докази вручення, або відсилки рахунків; додаток №1 до договору оренди приміщення №2/02 від 02.02.2006р. Такі документи були представлені суду.          

7 липня 2006р. відповідач у засідання суду не з»явився, витребувані судом документи не представив.  Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд  справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив. Враховуючи вищевикладене  справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

2 лютого 2006р. між  Відкритим акціонерним товариством спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство “Азовліфт” м.Маріуполь, Донецької області  (Орендодавець) та Приватним підприємством “Торговий дом “Електрод” м.Маріуполь, Донецької області (Орендар)  був укладений договір № 2/02, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання передати в строкове платне користування відповідачу нежитлове службове приміщення під офіс вартістю з урахуванням індексації 5 873грн. 62коп., загальною площею 22,59 кв.м., розташоване за адресою: 87518, м.Маріуполь, вул.Громовой,63 та майно згідно додатку 1, який є невід”ємною частиною даного договору, а відповідач зобов”язався  щомісячно сплачувати орендну плату.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

 Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, передав в строкове платне користування відповідачу нежитлове службове приміщення під офіс вартістю з урахуванням індексації 5 873грн. 62коп., загальною площею 22,59 кв.м., розташоване за адресою: 87518, м.Маріуполь, вул.Громовой,63 та щомісяця виставляв відповідачу для сплати рахунки-фактури на загальну суму 1 067грн. 02коп. У підтвердження заявлених вимог  позивач посилається на акт прийому-передачі від 02.02.2006р., рахунки-фактури, реєстр платіжних документів та акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.04.2006р., підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками.

Пунктом 3.1 договору №2/02 від 02.02.2006р. сторони встановили, що відповідач щомісячно сплачує орендну плату в гривнях на підставі рахунки, виставленого позивачем. Перерахування коштів передбачених п.3.1. договору відповідач здійснює передоплатою до 5 числа розрахункового місяця (п.3.4). Але в порушення даних вимог договору відповідач частково здійснив оплату в розмірі 794грн.  В результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі  1 067грн. 02коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання   по оплаті   орендованого приміщення  своєчасно  не виконав.

У пункті 3.5 укладеного договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення платежів позивачу в повному обсязі розрахункового періоду відповідач повинен сплатити пеню за кожен день прострочки в розмірі 0,5% від суми рахунку, але не більш  подвійної облікової ставки НБУ

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору    №2/02 від 02.02.2006р.  і своєчасно не  здійснив оплату за орендоване приміщення,  суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 282грн. 76коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу  орендна плата за приміщення не сплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що листом від 03.03.2006р. сповістив позивача про припинення оренди з наступних підстав.

03.03.2006р. ПП ТД”Електрод” звернувся до Відкритого акціонерного товариства спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства “Азовліфт” з пропозицією розірвати договір на оренду нежитлового приміщення № 2/02 від 02.02.2006р. укладений між сторонами по справі.

Відповідно вимог п.5.4 договору встановлено, що у разі розірвання договору в  звичайному   порядку сторони зобов”язуються повідомити друг друга письмово за місяць до розірвання.

З цього вбачається, що строк дії договору  закінчується ні з 03.03.2006р., а з 03.04.2006р., тобто через місяць після подачі стороною пропозиції про розірвання договору в звичайному порядку.

Крім того, ст.188 передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. А також сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Дана пропозиція про розірвання договору позивач розглянув та про результати його розгляду повідомив відповідача 18.03.2006р., після чого в цій же день був складений акт прийому-здачі нежитлових приміщень та договір №2/02 від 02.02.2006р. був розірваний у встановлені договором і законом строки.

 З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита,  та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.526, 525, 546, 549 ЦК України, ст.ст.  33, 43, 44, 49,  75, 82,  84, 85 ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства “Азовліфт” м.Маріуполь, Донецької області до Приватного підприємства “Торговий дом “Електрод” м.Маріуполь, Донецької області  про стягнення  1 349грн. 78коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Торговий дом “Електрод” (87543, м.Маріуполь,   пр.Перемоги,16/22, п/р № 26009215043722 в Маріупольській філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334185, ЄДРПОУ 25341127) на користь Відкритого акціонерного товариства спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства “Азовліфт” (87518, м.Маріуполь, вул.Громовой,63, п/р № 260059801080 в Маріупольському відділенні “Укрсоцбанк”, МФО 334185, ЗКПО 05433956) основний борг   у сумі 1 067грн. 02коп.,   пеню у сумі 282грн. 76коп.,   витрати по сплаті держмита у сумі 102грн.  та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні  06.07.2006р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Подколзіна Л.Д.