Постанова

від 15.03.2019 по справі 325/1121/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 15.03.2019 Справа № 325/1121/18

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 325/1121/18Головуючий у 1-й інстанції Васильцова Г.А. Повний текст рішення складено 05.12.2018 року. Пр. № 22-ц/807/1090/19Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство МІФ на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 05 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство МІФ (надалі - ОК СТ МІФ ) про визнання недійсним рішення загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 2-6), який в подальшому уточнив (а.с. 54-57) та в якому просив визнати недійсними рішення загальних зборів кооперативу, які були оформлені протоколом загальних зборів членів ОК СТ МІФ № 1 від 31.03.2018 року у повному обсязі.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 07.02.2011 року ним та двома іншими особами: ОСОБА_3, ОСОБА_4 було прийнято рішення про створення обслуговуючого кооперативу МІФ для надання послуг та обслуговування членів кооперативу та інших осіб. З часу створення кооперативу він сумлінно та відповідально виконував свої обов'язки, кооператив здійснював обслуговування, як членів кооперативу, так і інших осіб, які потребували надання його послуг, зокрема енергопостачання та супровідні послуги. Однак, з початку 2018 року, ряд осіб, які не є членами кооперативу , самовільно захопили контроль за майном кооперативу та незаконно здійснили зміну голови кооперативу. Будь-які документи, рішення, протоколи засідань загальних зборів щодо обрання нового голови кооперативу та припинення його повноважень, йому надавати відмовилися. Йому було повідомлено в усному порядку про результати рішення загальних зборів, що відбулися 31 березня 2018 року. Згідно з інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань з 31.03.2018 року в ОК СТ МІФ змінився керівник та підписант - ОСОБА_5 Як йому стало відомо, підставою зміни керівника кооперативу стало рішення загальних зборів кооперативу, що було прийняте 31 березня 2018 року. Вважав, що прийняте рішення є незаконним, а тому підлягає визнанню недійсним, оскільки рішення було прийняте без своєчасного повідомлення усіх членів кооперативу та голосування відбулося за участю осіб, які не є членами кооперативу, чим порушено ст.ст. 13, 15 ЗУ Про кооперацію .

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю Приазовського районного суду Запорізької області Діденко Є.В. (а.с. 16).

Ухвалою суду першої інстанції від 30 липня 2018 року (суддя Діденко Є.В. а.с. 17-18) провадження у цій справі відкрито, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду першої інстанції від 20 вересня 2018 року (суддя Діденко Є.В. а.с. 34-35) підготовче судове засідання відкладено.

Відповідач ОК; СТ МІФ подало суду першої інстанції відзив на вищезазначений позов позивача у цій справі (а.с. 41-44).

Ухвалою суду першої інстанції від 11 жовтня 2018 року (суддя Діденко Є.В. а.с. 62) підготовче провадження у цій справі закрито , призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_2 подав суду першої інстанції відповідь на відзив (а.с. 71-73).

Ухвалою суду першої інстанції від 26 жовтня 2018 року (суддя Діденко Є.В. а.с. 77) витребувано у відповідача інформацію про загальну кількість членів кооперативу та докази членства останніх.

Відповідачем на виконання вищезазначеної ухвали суду першої інстанції наданий перелік членів кооперативу у кількості 14 осіб (а.с. 82).

Ухвалою суду першої інстанції від 16 листопада 2018 року (суддя Діденко Є.В. а.с. 86) розгляд цієї справи відкладено.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю Пантилус О.П. замість судді Діденка Є.В. у зв'язку із закінченням терміну повноважень останнього (а.с. 87-88).

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю Васильцову Г.А. у зв'язку із самовідводом судді Пантилус О.П. (а.с. 89-91).

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 05 грудня 2018 року (а.с. 103-105) позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів кооперативу, які були оформлені протоколом загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство МІФ № 1 від 31.03.2018 року в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОК СТ МІФ у своїй апеляційній скарзі (а.с. 115-121) просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 Про переведення суддів судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (а.с. 123).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 17 січня 2019 року (а.с. 124), справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с. 124).

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (а.с. 129-154).

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОК СТ МІФ не підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст.ст. 12 - 13, 81-82, 89, 141, 209, 223, 247, 263-265 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності останнього.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивачем у даній справі є фізична особа ОСОБА_2, яка не набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а відповідачем ОК СТ МІФ .

Відповідно до вимог чинного законодавства, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону , а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із Статутом ОК СТ МІФ (а.с. 10-13), а саме п. 1.1 цей кооператив створений громадянами для задоволення особистих потреб власників індивідуальних садових будинків, захисту і представлення їхніх інтересів у державних, комерційних, суспільних і інших установах організаціях без мети одержання прибутку.

Відповідно до п. 1.2 кооператив є неприбутковим добровільним об'єднанням громадян, створеним відповідно до діючого законодавства.

Тобто, ОК СТ МІФ у даному випадку не є господарським товариством та при його створенні не виникли корпоративні відносини, а члени кооперативу не володіють корпоративними правами, тому даний спір не є корпоративним в розумінні ст. 20 ГПК України, в результаті чого справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

В силу вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що спірні відносини між сторонами виникли з приводу визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу, які були оформлені протоколом загальних зборів членів ОК СТ МІФ № 1 від 31.03.2018 року (а.с. 8).

Відповідно до п. 1.2 Статуту ОК СТ МІФ членами кооперативу можуть бути інші фізичні та юридичні особи, яких буде прийнято до Кооперативу на загальних зборах (а.с.10 зворот).

Згідно із п. 3.2 Статуту громадяни вважаються членами кооперативу, зокрема, якщо вони внесені в загальний список кооперативу (а.с.11).

П. 4.2 Статуту передбачено, що член кооперативу має право, також, брати участь у керуванні справами Кооперативу, обирати і бути обраними в керівні органи Кооперативу; одержувати від посадових осіб інформацію, що стосується його діяльності (а.с.11 зворот).

Відповідно до п. 6.1 Статуту вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, які скликаються не рідше одного разу на рік правлінням або головою кооперативу. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (а.с.12).

На загальних зборах кооперативу, зокрема, обирають голову, правління і ревізійну комісію, визначають розмір оплати їх праці.

Загальні збори правомочні, якщо на ньому є присутнім більше половини членів кооперативу. Рішення зборів кооперативу про прийняття, внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього, про реорганізацію та ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 75 % членів кооперативу, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кооперативу, присутніх на зборах. Кожен член кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі.

Ч. 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно із ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Ч. 1 ст. 86 ЦК України встановлено, що непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Ст. 8 Закону України Про кооперацію встановлено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно із ст. 4 Закону України Про кооперацію одними із основних принципів, на яких базується кооперація, є принцип безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності та принцип рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу один голос).

За змістом ч.1 ст. 12 Закону України Про кооперацію до основних прав члена кооперативу належать, зокрема, право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом , право голосу на його загальних зборах.

Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів (ч. 3 ст. 12 ЗУ Про кооперацію ).

Відповідно до ст. 15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 75 відсотків членів кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим та таємним голосуванням.

Суд першої інстанції правильно зазначав, що однією з підстав позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів від 31 березня 2018 року є правильність скликання загальних зборів та повідомлення його про дату і місце проведення.

Аналізуючи докази, надані учасниками справи, та їх оцінюючи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ані Законом Про кооперацію , ані Статутом кооперативу не визначений чіткий порядок скликання загальних зборів членів кооперативу: форма повідомлення (усна чи письмова), зміст повідомлення, тощо.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідач ОК СТ МІФ та його представники не надали суду першої інстанції доказів дотримання вимог ст. 15 Закону Про кооперацію та доказів належного повідомлення позивача про час і місце проведення загальних зборів.

Також, відповідачем ОК СТ МІФ не надані докази на підтвердження обставин, викладених в його відзиві на позов стосовно повідомлення ОСОБА_2 про загальні збори, що відбудуться 31.03.2018 року, як письмову так і усно. Заяв та клопотання про виклик свідків суду не було подано.

Посилання представника відповідача ОСОБА_5 у суді першої інстанції на те, що ОСОБА_2 був присутнім під час проведення загальних зборів 31 березня 2018 року спростовується самим рішенням (а.с. 8) та протоколом реєстрації членів ОК СТ МІФ від 31 березня 2018 року, де були присутніми 8 членів кооперативу з 14, серед переліку яких відсутнє прізвище ОСОБА_2 (а.с. 68).

У зв'язку з чим, суд першої інстанції правильно виходив із загальних принципів розумності, справедливості та добросовісності, з яких повідомлення про проведення загальних зборів членів кооперативу може бути визнане належним лише у разі, якщо воно зроблено у спосіб, який дозволяє чітко й недвозначно пересвідчитись у тому, що ОСОБА_2 був особисто повідомлений про час і місце проведення загальних зборів та про порядок денний загальних зборів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач правомірно обґрунтовує свій позов вимогами ст. 15 Закону України Про кооперацію та статутними положеннями кооперативу щодо необхідності дотримання процедури і строків скликання загальних зборів та забезпечення особистої присутності на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу.

Суд першої інстанції, при цьому, також правильно зазначав, що факт неналежного повідомлення позивача про проведення загальних зборів 31.03.2018 року порушує його право, як учасника кооперативу, на участь в управлінні справами кооперативу, тим більш, що на цих зборах за відсутності останнього було вирішено питання про відсторонення ОСОБА_2 від виконання обов'язків голови даного кооперативу.

Проте, суд першої інстанції правильно вважав, що зібраними у справі доказами, підтверджується той факт, що під час ухвалення оскаржуваного рішення були присутні члени кооперативу (а.с.82), перелік яких узгоджується з переліком викладеним в договорі на участь у дольовому будівництві від 01.08.2011 року (а.с. 69-70) та з переліком протоколу реєстрації членів кооперативу, які зареєструвалися для участі у загальних зборах 31 березня 2018 року (а.с.68).

За таких обставин, на підставі поданих до матеріалів справи доказів та з урахуванням вимог вищезазначеного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача до відповідача про визнання недійсними рішень загальних зборів членів ОК СТ МІФ від 31.03.2018, що оформлені протоколом №1 від 31.03.2018 року.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОК СТ МІФ дублюють його доводи, як відповідача в його відзиві на позовну заяву позивача у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Останні також не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, викладену в його запереченнях на позов позивача у цій справі, яку він та його представники вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення від доказування відповідача ОК СТ МІФ , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Відповідач ОК СТ МІФ та його представники не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача у цій справі, зокрема в частині дотримання вимог ч. 6 ст. 15 Закону Про кооперацію , п. 6.2 Статуту кооперативу та повідомлення не пізніше ніж за 10 днів позивача ОСОБА_2, як члена цього кооперативу, про час і місце проведення загальних зборів 31 березня 2018 року (саме про перелік питань, які були фактично розглянуті).

Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОБ СТ МІФ .

Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Доказами, передбаченими ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі, які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОК СТ МІФ , є: додані відповідачем до його апеляційної скарги матеріали:

-копія листа ОК СТ МІФ від 19.03.2018 року на ім'я ОСОБА_2 з повісткою дня на збори 31.03.2018 року (а.с. 119),

-копії доказів відправлення цього листа від 19.03.2018 року та отримання ОСОБА_2 22 березня 2018 року (а.с. 120),

-копія листа ОСОБА_2 від 26.03.2018 року стосовно порушення вимог ст. 15 ЗУ Про кооперацію при призначенні цих зборів,

на які відповідач посилався у своєму відзиві на позов позивача у цій справі в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача у цій справі (а.с. 42 зворот), однак надав останні у цій справі вперше лише апеляційному суду.

Проте, останніми не спростовуються правильні висновки суду першої інстанції у цій справі про недотримання вимог та процедури при проведенні загальних зборів кооперативу ОК СТ МІФ та прийнятті рішень, оформлених протоколом № 1 від 31.03.2018 року, передбачених зокрема ч. 6 ст. 15 ЗУ Про кооперацію , на яку у тому числі як одну із підстав посилався позивач у своєму позові у цій справі та що знайшло своє підтвердження у суді першої інстанції у цій справі належними, допустимими доказами.

Так, в силу вимог ч. 6 ст. 15 ЗУ Про кооперацію чергові загальні збори кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу; позачергові збори скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради, ревізійної комісії (ревізора), органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.

Однак, судом першої інстанції у цій справі було правильно встановлено, що у матеріалах цієї справи відсутні належні, допустимі докази того, що загальні збори кооперативу ОК СТ МІФ , оформлені протоколом № 1 від 31.03.2018 року, скликались правлінням або головою кооперативу; не менше третиною його членів; спостережною ради, ревізійною комісією (ревізором), органом управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.

Крім того, пункти порядку денного загальних зборів членів ОБ СТ МІФ згідно повідомлення про збори: фінансовий звіт, обрання ревізійної комісії, звіт голови кооперативу про виконану роботу, заборгованість по внескам, розгляд и вирішення питань, які ставились у письмовому зверненні членів кооперативу Сонячна галявина - 2007 , МІФ у листопаді 2017 року (а.с. 119) не співпадають з питаннями, які фактично були розглянуті на загальних зборів членів ОК СТ МІФ 31.03.2018 року: висловлення недовіри ОСОБА_2 та відсторонення його від виконання обов'язків голови правління (п.2 рішення), обрання голови кооперативу МІФ ОСОБА_5 (п.3 рішення), надання повноважень та зобов'язання ОСОБА_5 підготувати заяви про вступ до кооперативу, протоколів загальних зборів, реєстру членів кооперативу тощо (п. 4 рішення), надання відповідних повноважень щодо реєстрації головою ОК СТ МІФ ОСОБА_5 (п.4 рішення), визначення строку до 17.05.2018 року для гаркуші С.В., ОСОБА_6, ОСОБА_7 для погашення заборгованості по членським, цільовим внескам з їх виключенням із членів кооперативу у разі невиконання рішення (п. 5 рішення), вирішено питання щодо початку процедури реорганізації ОК СТ МІФ шляхом приєднання до ОК СТ Сонячна галявина-2007 (а.с.8).

Саме про останню повістку дня ОСОБА_2 не повідомлявся за 10 днів до проведення вищезазначених загальних зборів 31.03.2018 року.

Питання реорганізації кооперативу шляхом приєднання до іншого кооперативу потребує, щоб за нього проголосувало не менше ніж 75 % членів кооперативу, на зборах було присутні лише 8 осіб із 14, що становить меншу кількість членів.

Відповідач у суді першої інстанції не заявляв, у тому числі у встановленому законом порядку, клопотання про допит свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на підтвердження обставин відвідування зборів 31.03.2018 року позивачем ОСОБА_2 та залишення зборів останнім без реєстрації через незгоду останнього із порядком денним цих зборів.

Належні допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Тому, безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню є клопотання відповідача про допит цих свідків апеляційним судом в його апеляційній скарзі у цій справі (а.с. 117).

Крім того, при вищевикладених встановлених фактичних обставинах цієї справи самі по собі обставини відвідування зборів 31.03.2018 року позивачем ОСОБА_2 та залишення зборів останнім без реєстрації у цій справі нічого не спростовують і не підтверджують.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.

Відповідач у своїй апеляційний скарзі посилався на наявність обов'язкової підстави для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі, передбаченої ст. 376 ч. 3 п. 3 ЦПК України, зокрема: розгляд 05 грудня 2018 року даної справи за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином судом першої інстанції про дату, час і місце розгляду цієї справи, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Проте, ці доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються матеріалами цієї справи, зокрема а.с. 95 - це повідомлення про вручення 20 листопада 2018 року судової повістки на 05.12.2018 року відповідачу ОК СТ МІФ .

В силу вимог ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки учаснику цієї справи - відповідачу вважається врученням повістки також її представникові, якій приймає участь у цій справі.

За змістом ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Діючим ЦПК України не передбачено обов'язку судді призначати повторно попереднє судове засідання у справі після початку розгляду цієї справи судом по суті.

У відповідача у цій справі було достатньо часу для подачі будь-яких належних, допустимих доказів у цій справі в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача у цій справі, оскільки ця справа розглядалась судом першої інстанції півроку, починаючи з липня 2018 року і до ухвалення рішення (05 грудня 2018 року).

При вищевикладених обставинах, встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

Позивач ОСОБА_2 до свого відзиву на апеляційну скаргу відповідача у цій справі також надав апеляційному суду докази, передбачені ст. ст. 367 ч.ч. 2, 3 ЦПК України, зокрема: список членів ОК СТ МІФ , що були присутні на зборах 31.03.2018 року (копія а.с. 135) та копії протоколів за листопад 2018 року допиту свідків із кримінального провадження № 12018080330000506 від 26 жовтня 2018 року ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_7 (а.с. 136-155) на підтвердження відсутності правомочності осіб, які були членами ОК СТ МІФ на зборах 31.03.2018 року, на прийняття відповідних рішень, які лише додатково підтверджують правильність висновків суду першої інстанції у цій справі в оскаржуємому рішенні від 05 грудня 2018 року, та які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача ОК СТ МІФ не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Встановлено, що хоча в оскаржуємому рішенні суд першої інстанції й послався на ст. 141 ЦПК України, однак фактично оскаржуємим рішенням суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою осіб, які беруть участь у справі, в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача у цій справі будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом. У тому числі у вигляді судового збору (а.с. 118), сплаченого ним при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство МІФ залишити без задоволення.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 05 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 15.03.2019 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.