Ухвала

від 27.02.2019 по справі 0240/3526/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

27 лютого 2019 р. Справа № 0240/3526/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Вінницькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санагросід" про скасування державної реєстрації

в с т а н о в и в :

03.10.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Вінницькій області про скасування державної реєстрації.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.11.2018 року.

Ухвалою суду від 20.11.2018 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Санагросід". Відкладено підготовче засідання на 05.12.2018 року.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 05.12.2018 року відкладено розгляд справи на 26.12.2018 року.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 26.12.2018 року закінчено підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 23.01.2019 року.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 23.01.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 05.02.2019 року.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 05.02.2019 року відкладено розгляд справи на 27.02.2019 року, у зв'язку з неналежним повідомленням третьої особи.

У судовому засіданні 27.02.2019 року судом з власної ініціативи, поставлено на розгляд питання про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо закриття провадження у адміністративній справі.

Представник відповідача не заперечував щодо закриття провадження у даній адміністративній справі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору оренди ТОВ «Сігнет-Центр» орендує земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_3, кадастровий номер 0521487200:05:002:0222 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Сокілецької сільської ради. 24.03.2015 року реєстраційною службою Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ Сігнет-Центр до 10.12.2026 року, номер запису про інше речове право 9163085.

30.01.2018 року державним реєстратором Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_4 здійснено державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487200:05:002:0069, площею 2,2575 га, що знаходиться на території Сокілецької сільської ради, при цьому спірна земельна ділянка зареєстрована в межах земельної ділянки, яку орендує позивач. В подальшому, ТОВ Санагросід зареєструвало право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0521487200:05:002:0069. З огляду на що, позивач вважає державну реєстрацію спірної земельної ділянки кадастровий номер 0521487200:05:002:0069 протиправною, оскільки порушує його право оренди, зареєстрованого раніше, що і стало підставою для звернення з позовом до суду про її скасування.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки, здійснюючи реєстрацію земельної ділянки, державний реєстратор не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав на земельну ділянку іншої особи, а не позивача. Тобто, відповідач надавав адміністративну послугу іншій особі, а не позивачу. Отже, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію, відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень лише щодо ОСОБА_3, тобто особи, за якою зареєстровано право на земельну ділянку. За таких обставин саме у відносинах із ОСОБА_5 державний реєстратор (відповідач) діяв як суб'єкт владних повноважень.

Так, відповідач як державний реєстратор речових прав на нерухоме майно за законодавством є суб'єктом владних повноважень. Наведене вбачається зі змісту пункту 1 частини першої статті 2 та статті 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Згідно із цими нормами державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. При цьому втручання будь-яких осіб, у тому числі державних органів, у діяльність державного реєстратора забороняється.

Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб'єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язанні) виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс 18).

Даний спір, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Характер спору у даній справі є приватноправовим, з огляду на таке.

За правилами пункту 1, 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Оскільки спірні правовідносини пов'язані з цивільно-правовою угодою (договором оренди землі) та захистом порушених прав ТОВ "Сігнет-Центр", суд дійшов висновку, що цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державного реєстратора, а є способом захисту його приватних інтересів, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами господарського права.

Така правова позиція відповідає висновкам ОСОБА_6 Верховного Суду, викладеним у її постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16 (провадження № 11-202апп18), від 03 жовтня2018 року у справі № 815/1595/17 (провадження № 11-525апп18) під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Таким чином, спір про скасування рішення та/чи запису про державну реєстрацію прав чи обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у якому позивачем є особа, яка не була заявником щодо вчинення відповідних реєстраційних дій, а відповідачем - державний реєстратор, що вчинив відповідні дії за заявою іншої особи, є приватноправовим.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

При цьому, згідно положень ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку повернути ТОВ Сігнет-Центр сплачений при зверненні до суду судовий збір з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 238 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Вінницькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санагросід" про скасування державної реєстрації, - закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» (вул.Заводська, 5, с. Андрушки, Попільнянський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 38180739) сплачений при зверненні до суду судовий збір згідно платіжного доручення № 526 від 26.09.2018 року в сумі 3524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні з Державного бюджету України.

Роз'яснити, що спір може бути вирішений в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 11.03.2019 року .

Суддя Дончик Віталій Володимирович