Постанова

від 05.03.2019 по справі 910/4301/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4301/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Жуков С.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оілспецсервіс",

ліквідатор - голова ліквідаційної комісії Комар Дмитро Анатолійович,

представник боржника - Грицик Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілспецсервіс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілспецсервіс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 28.10.2009 Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано як юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Оілспецсервіс" (далі - ТОВ "Оілспецсервіс") з присвоєнням ідентифікаційного коду 36703412.

2. 17.01.2014 загальними зборами учасників ТОВ "Оілспецсервіс" прийнято рішення про ліквідацію товариства та призначено головою ліквідаційної комісії Комара Дмитра Анатолійовича.

3. 05.05.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було внесено запис про припинення ТОВ "Оілспецсервіс".

4. 15.05.2014 у бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 283 (13) 2014 опубліковано повідомлення № 2355 про ліквідацію ТОВ "Оілспецсервіс".

5. 30.09.2015 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 367 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

6. 10.08.2017 проведено інвентаризацію майна ТОВ "Оілспецсервіс", про що складено протокол.

7. Як вказує ТОВ "Оілспецсервіс", під час проведення ліквідаційної процедури на підставі проміжного ліквідаційного балансу від 10.08.2017, звіту про фінансові результати, первинних фінансових та господарських документів, а також за результатами звернень кредиторів, було встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості складає 96 200 грн. Підприємством визнані кредиторські вимоги Фізичної особи-підприємця Комара Дмитра Анатолійовича у розмірі 4 200 грн та кредиторські вимоги Фізичної особи - підприємця Пашковського Дмитра Володимировича у розмірі 82 000 грн основного боргу, 8 067 грн - 3% річних, 1 033 грн - інфляційні збитки.

Загальна сума дебіторської заборгованості складає:

- 51 500 грн, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інтерком"

- 10 000 грн, боржник - Приватне підприємство "ІСІЕС".

Загальна вартість майна ТОВ "Оілспецсервіс" складає 33 878,03 грн.

8. Товариство не має своїх відокремлених підрозділів та не виступає засновником (учасником) господарських товариств, наймані працівники відсутні, нерухоме майно відсутнє. Згідно з довідкою банку № Д1-В51/62-0288 від 04.04.2017 залишок на рахунку ТОВ " Оілспецсервіс" складає 0 грн. 00 коп.

9. На підтвердження відсутності заборгованості ТОВ "Оілспецсервіс" перед Фондами боржником надано довідку Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про відсутність заборгованості за страхувальником № 344/02-13/1 від 11.07.2014 соціального страхування; довідку Пенсійного фонду про відсутність заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 698/05 від 19.08.2015; довідку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 30.07.2014 № 16.662-П; довідку Святошинського районного центру зайнятості про відсутність заборгованості від 14.05.2014 року № 06-27/2241.

10. 10.09.2017 загальні збори учасників ТОВ "Оілспецсервіс" прийняли рішення, оформлене протоколом № 12, яким прийняти звіт голови ліквідаційної комісії Товариства, діяльність голови ліквідаційної комісії Товариства визнано задовільною; затверджено проміжний ліквідаційний баланс. Також прийнято рішення звернутися до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання ТОВ "Оілспецсервіс" банкрутом. Зобов'язано голову ліквідаційної комісії підготувати та подати таку заяву.

11. У квітні 2018 року головою ліквідаційної комісії ТОВ "Оілспецсервіс" Комаром Д.А. до Господарського суду міста Києва подано заяву в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), в якій заявник просив суд порушити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Оілспецсервіс", визнати боржника банкрутом та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру, а також призначити ліквідатором ТОВ "Оілспецсервіс" Комара Дмитра Анатолійовича.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

12. 23.04.2018 постановою Господарського суду міста Києва визнано ТОВ "Оілспецсервіс" банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Комара Дмитра Анатолійовича, вирішено інші процедурні питання.

13. Суд першої інстанції вказав про недостатність майна боржника для задоволення вимог його кредиторів, а також, що пасиви боржника перевищують активи, що свідчить про його неплатоспроможність та прийшов до висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.

14. 18.06.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва було визнано кредиторами банкрута ФОП Пашковського Д.В. на суму 95 524 грн та ФОП Комара Д.А. на суму 7 724 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15. 11.12.2018 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 задоволено, скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 та прийнято нове рішення, яким провадження у справі № 910/4301/18 про банкрутство ТОВ "Оілспецсервіс" закрито.

16. Суд апеляційної інстанції встановив недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "Оілспецсервіс" в повному обсязі вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, що є порушенням вимог статті 95 Закону про банкрутство, з огляду на що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв'язку з безпідставним її порушенням.

17. Також апеляційним господарським судом зазначено, із посиланням на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/3730/16 та від 06.02.2018 у справі №908/433/17, про те, що призначення ліквідатором у даній справі голови ліквідаційної комісії Комара Дмитра Анатолійовича, який виконував повноваження ліквідатора ТОВ "Оілспецсервіс" в досудовому порядку, без вчинення у даній справі електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури ліквідатора, здійснено судом першої інстанції всупереч приписам Закону про банкрутство.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. 02.01.2019 ТОВ "Оілспецсервіс" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 повністю, а постанову Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 - залишити без змін.

19. Скаржник стверджує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 111 Цивільного кодексу України та статті 95 Закону про банкрутство.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

20. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Оілспецсервіс" порушено на підставі статті 95 Закону про банкрутство, відповідно до частини першої якої якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

23. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

24. Необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону про банкрутство, є дотримання вимог цивільного законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи. Цей порядок передбачений статтями 105, 110 та 111 ЦК України, норми яких містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання). Такими необхідними передумовами для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є зокрема: прийняття рішення учасниками (власником) або органом боржника, уповноваженим на це установчими документами, про ліквідацію юридичної особи - боржника; повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про рішення учасників (власника) або органу боржника, уповноваженим на це установчими документами, про припинення юридичної особи; проведення аналізу активів боржника шляхом здійснення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості боржника; обставини надання ліквідатором органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування первинних документів юридичної особи, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, в порядку частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України; аналіз пасивів боржника шляхом оприлюднення повідомлення про рішення учасників (власника) або органу боржника, уповноваженим на це установчими документами, про припинення юридичної особи у встановленому законом порядку; до затвердження ліквідаційного балансу складання та подача ліквідаційною комісією (ліквідатором) органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

25. За результатом перегляду в апеляційному порядку постанови господарського суду першої інстанції про визнання ТОВ "Оілспецсервіс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури апеляційним господарським судом було встановлено недотримання ліквідатором боржника приписів статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника.

26. Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що у заяві про порушення справи про банкрутство ТОВ "Оілспецсервіс" посилається на наявність у нього дебіторської заборгованості в загальній сумі 61 500 грн, боржниками за якою є ТОВ "Енергетична компанія "Інтерком" та ПП "ІСІЕС".

Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, в порушення приписів частини першої статті 111 Цивільного кодексу України головою ліквідаційної комісії ТОВ "Оілспецсервіс" не було вжито необхідних заходів, спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується та не заявлено позовів про стягнення зазначеної заборгованості. При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що пред'явлення до дебітора претензії не є доказом вжиття заходів з повернення заборгованості на користь боржника, а лише констатують наявність такої заборгованості та визнання її сторонами.

27. Відповідно до частини сьомої статті 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

28. Слід зазначити, що частина сьома статті 111 Цивільного кодексу України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію юридичної особи та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника в межах встановленого в публікації строку, перевірка фінансово - господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов'язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов'язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 915/1490/16.

29. Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази подання головою ліквідаційної комісії ТОВ "Оілспецсервіс" документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, а також звітності за останній звітній період до органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

30. Зважаючи на встановлені апеляційним господарським судом обставини, колегія суддів погоджується із обґрунтованим та правомірним висновком суду апеляційної інстанції, що місцевим господарським судом не було належним чином перевірено дотримання головою ліквідаційної комісії ТОВ "Оілспецсервіс" всіх необхідних передумов, визначених Законом про банкрутство та Цивільним кодексом України для звернення до суду із заявою про визнання боржника банкрутом, що в свою чергу призвело до передчасного та безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство.

31. Також, правомірним є і висновок апеляційного господарського суду, із посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/433/17, про недотримання місцевим господарським судом, під час призначення ліквідатором у цій справі голови ліквідаційної комісії ТОВ "Оілспецсерівс" Комара Д.А. положень статті 114 Закону про банкрутство.

32. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. При цьому ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (частина друга статті 95 Закону про банкрутство). Призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і, відповідно до частини шостої статті 95 Закону про банкрутство, несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Таким чином, законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, зокрема, в порядку статті 95 Закону про банкрутство. Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/433/17.

33. Окрім того, голова ліквідаційної комісії Комар Д.А. є визнаним ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 кредитором ТОВ "Оілспецсервіс", що виключає можливість призначення вказаної особи ліквідатором банкрута, оскільки він є заінтересованою особою у даній справі про банкрутство, відповідно до частини другої статті 114 Закону про банкрутство.

34. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із правомірними та обґрунтованими висновками суду апеляційної інстанції про закриття провадження у даній справі про банкрутство, а доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження.

35. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки щодо застосування норми права

36. Особлива процедура, що передбачена статтею 95 зазначеного Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. Необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону про банкрутство банкрутом є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи. Такий порядок передбачений статтями 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України, норми яких містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання). Встановивши недотримання головою ліквідаційної комісії юридичної особи, яка звернулася із заявою про визнання її банкрутом, вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, суд апеляційної інстанцій дійшов правомірного висновку про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство та його закриття.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова суду апеляційної інстанції у даній справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

38. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілспецсервіс" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

39. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілспецсервіс" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 910/4301/18 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

В. Погребняк