Рішення

від 06.03.2019 по справі 807/1321/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2019 року м. Ужгород№ 807/1321/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання Гулай М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНУ Експорт" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

17.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГНУ Експорт" (надалі - позивач, ТОВ "ГНУ Експорт", товариство) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №0003011401 від 07.07.2017 року, яким ТОВ "ГНУ Експорт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 5334035 (п'ять мільйонів триста тридцять чотири тисячі тридцять п'ять) гривень 00 копійок, в тому числі 4532439,00 гривень за основним платежем та 801596 гривень за штрафними санкціями та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 30 березня 2017 року по 29 травня 2017 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ГНУ Експорт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2015р. по 31.12.2016р..

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Закарпатській області складено акт №472/07-16/14-01/39796630, в якому, зокрема, встановлено порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, ст..1, п.1 ст.2, п.2 ст.3, п.3 ст.8, п.1 ст.9 п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п.2.4, п.2.15 та п.2.16 п.23 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 4532439грн. та 07.07.2017 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0003011401 від 07.07.2017 протиправним з огляду на те, що бухгалтерські та податкові документи ТОВ ГНУ Експорт за період охоплений перевіркою були вилучені працівниками Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області) під час обшуку 16.02.2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32017070000000001, суцільним порядком, без складання відповідних описів документів у протоколі обшуку від 16.02.2017 та на момент перевірки підприємству не повернуті.

Вважає, що всупереч положенням ст.77 Податкового кодексу України ТОВ ГНУ Експорт було обмежене в можливості підготовки та систематизації документів підприємства перед плановою документальною перевіркою.

Окрім того, висновки акту перевірки спростовуються банківськими та первинними бухгалтерськими документами підприємства, які в період проведення перевірки були в розпорядженні працівників СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області. Вважає, що неповне та необ'єктивне вивчення працівниками Головного управління ДФС у Закарпатській області наданих для перевірки документів призвело до невідповідності висновків перевірки даним податкового та бухгалтерського обліку підприємства, які підтверджувались документально. При цьому акт перевірки не містить повних відомостей про те, які саме документи не взято до уваги податковим органом як такі, що підтверджують понесені витрати.

Також, при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ ГНУ Експорт відповідачем не в повній мірі враховано зміст контрактів між Golden Nektar GmbH Magyarorszagi та ТОВ ГНУ Експорт , вимог Цивільного кодексу України щодо встановлення моменту переходу права власності на товар до покупця, внаслідок чого мало місце помилкове застосування відомостей, зазначених у вантажно-митній декларації від 12.08.2016 №305090006/2253 як таких, що визначають суму доходу позивача.

Враховуючи вищевикладене та те, що підприємством за період, що перевірявся було дотримано вимоги податкового законодавства України, зокрема положення ст.44, ст.138 Податкового кодексу України, вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , П(С)БО 16 Витрати , П(с)БО Дохід , позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити з мотивів викладених у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечувала у повному обсязі з мотивів наведених у письмових запереченнях. Згідно поданих заперечень відповідачем зазначено, що проведеною перевіркою було встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток, внаслідок чого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Під час перевірки слідчим відділом СБУ в Закарпатській області листом від 12.04.2017 № 58/6/1609 надано дозвіл службовим особам ГУ ДФС у Закарпатській області, які проводять планову документальну перевірку, на доступ до документів ТОВ ГНУ Експорт , вилучених СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області в ході обшуку 16.02.2017.

Окрім того, у процесі проведення перевірки, ГУ ДФС у Закарпатській області направлено на підприємство листи від 05.05.2017 № 1186/10/07-16-14-01-09 та від 03.05.2017 № 1153/10/07-16/14-01-09 щодо представлення до перевірки первинних документів. У відповідь на які підприємством надано документи, що підтверджують придбання різного роду послуг (оренда, гомогенізація, послуги ветеринарно-санітарного контролю, транспортні послуги, брокерські послуги, тощо), вартість яких підприємством відображено у складі адміністративних та інших витрат відповідних звітних періодів.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було досліджено всі наявні первинні документи, які містилися в матеріалах кримінального провадження та були надані підприємством. При цьому, перевіркою було встановлено, що у матеріалах кримінального провадження №32017070000000001 наявні документи, які перевіркою не взято до уваги, оскільки такі не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зокрема без підписів сторін, в тому числі акти здачі-приймання, або підписані однією стороною, або не підписані взагалі, відсутні всупереч умовам агентських договорів звіти комерційного агента. Окрім цього, більшість документів підписано директором ТОВ ГНУ Експорт ОСОБА_3 в м. Берегово, хоча згідно даних Державної прикордонної служби, такий у вказані дати взагалі не перебував на території України,

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила.

Розглянувши подані документи, матеріали справи, матеріали кримінального провадження №32017070000000001, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, з 30.03.2017 року по 29.05.2017 року згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст..77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2017 року на підставі наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 14.03.2017 року №219, посадовими особами Головного управління ДФС у Закарпатській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ГНУ Експорт , код ЄДРПОУ 39796630, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2015р. по 31.12.2016р.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено ОСОБА_4 від 01.06.2017р. 3472/07-16/14-01/39796630, яким встановлено наступне. (т.1 а.с.16-69)

На підставі вантажно-митної декларації від 12.08.2016 №305090006/2253 від 12.08.2016 та інвойсу від 11.08.2016 №40 ТОВ ГНУ Експорт експортовано нерезиденту Golden Nektar GmbH Magyarorszagi товарно-матеріальні цінності (мед натуральний бджолиний гомогенізований, без добавок, без ферментів і антибіотиків, без ГМО, урожай 2015 року) у кількості 20100 кг по ціні 1,40 євро/кг на загальну суму 28140 євро, що по курсу НБУ на дату здійснення операції складало 779 919 грн. Однак, по вказаній господарській операції в бухгалтерському обліку підприємством відображено дохід від реалізації продукції на загальну суму 724 210 грн.

У періоді, який перевірявся, товариство придбавало продукти бджільництва (мед та віск) на підставі укладених договорів-доручення та агентських договорів та оприбутковувало на баланс товарно-матеріальні цінності на підставі накладних та/або актів прийому передачі. При реалізації цих товарно-матеріальних цінностей ТОВ ГНУ Експорт відображало їх собівартість у складі витрат відповідних звітних періодів.

Відповідно до поданих Звітів про фінансові результати за період 2015-2016 року, товариством відображено у складі витрат собівартість реалізованих товарів на загальну суму 99 166 800 грн. При цьому, згідно з документами, представленими товариством до перевірки та документами, наявними в матеріалах кримінального провадження, встановлено, що обсяг придбання за період 2015-2016 роки склав 73 307 861 грн. Також, первинними документами, які досліджувалися під час перевірки, не підтверджено формування ТОВ ГНУ Експорт інших витрат на загальну суму 93 300 грн. та витрат на придбання товарів, робіт, послуг на загальну суму 1 236 544 грн. На підставі акта перевірки №472/07-16/14-01/39796630 від 01.06.2017, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003011401 від 07.07.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 5 334 035 грн.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення №0003011401 від 07.07.2017.

26.07.2017 ТОВ ГНУ Експорт звернулося зі скаргою до Державної фіскальної служби України в порядку адміністративного оскарження, передбаченого п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України на податкове повідомлення-рішення №0003011401 від 07.07.2017 (т.1 а.с.71).

Рішенням Державної фіскальної служби України №21698/6/99-99-11-01-01-25 від 28.09.2017 скаргу товариства залишено без задоволення (т.1 а.с.84).

Суд приходить до переконання, що вимоги позивача не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що первинні бухгалтерські та податкові документи ТОВ ГНУ Експорт вилучені працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області під час проведення обшуку 16.02.2017 року в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32017070000000001, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 08.02.2017.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року у начальника ГУ ДФС у Закарпатській області витребувано оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують взаємовідносини та проведення фінансово-господарських операцій ТОВ ГНУ Експорт .

Згідно листа від 13 листопада 2018 року, зазначені оригінали документів надійшли на адресу суду (т.3 а.а.с.151-152)

Судом встановлено, що слідчим відділом СБУ в Закарпатській області листом від 12.04.2017 № 58/6/1609 надано дозвіл службовим особам ГУ ДФС у Закарпатській області, які проводять планову документальну перевірку, на доступ до документів ТОВ ГНУ Експорт , вилучених СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області в ході обшуку 16.02.2017 (т.1 а.с.114).

ГУ ДФС у Закарпатській області направлено на підприємство листи від 05.05.2017 № 1186/10/07-16-14-01-09 та від 03.05.2017 № 1153/10/07-16/14-01-09 щодо представлення до перевірки первинних документів. У відповідь на які, підприємством надано документи, що підтверджують придбання різного роду послуг (оренда, гомогенізація, послуги ветеринарно-санітарного контролю, транспортні послуги, брокерські послуги, тощо), вартість яких підприємством відображено у складі адміністративних та інших витрат відповідних звітних періодів (т.2 а.а.с.41-49).

Відповідачем в частині перевірки повноти визначення доходів за період з 20.05.2015 року по 31.12.2016 року встановлено заниження доходів позивачем на загальну суму 55 708 грн., у тому числі за 3 квартал 2016 року.

Так судом встановлено, що за умовами контракту від 22.06.2016 №13/2016, Продавець (ТОВ ГНУ Експорт ) продає, а Покупець (Golden Nektar GmbH) придбає на умовах EXW (Берегово) мед натуральний бджолиний гомогенізований. У вартість меду включено вартість меду, митні витрати на українській стороні.

Міжнародною торговою палатою прийняті правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які введені в дію 01.01.2011 року. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Згідно з Інкотермс 2010 термін EXW Франко завод означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі, тощо).

При митному оформленні товару по МД №305090006/2016/002253 від 12.08.2016 був наданий інвойс №40 від 11.08.2016, згідно з яким ціна постановленого товару складає 28 140 євро (т.6 а.с.73).

Інвойс у міжнародній комерційній практиці - документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість та ціну, за якою вони поставлені, формальні особливості товару тощо і засвідчує фактичне постачання товару.

Згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за наступними групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів;

- інші операційні доходи, до складу яких включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо;

- фінансові доходи, до складу яких включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі);

- інші доходи, до складу яких, зокрема, включається дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених умов, а саме: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Враховуючи вищенаведене, для визначення дати отримання доходу ТОВ ГНУ Експорт від експорту меду є дата передачі товару на умовах EXW (Берегово) з відповідним документом - в даному випадку інвойсом.

Таким чином, доводи позивача про те, що при проведенні документальної планової перевірки ТОВ ГНУ Експорт контролюючим органом не враховано зміст контрактів, а також вимог чинного законодавства, внаслідок чого мало місце помилкове застосування відомостей, зазначених у МД №305090006/2016/002253 на суму 779 919 грн. як таких, що визначають суму доходу ТОВ ГНУ Експорт замість задекларованого ним розміру, спростовується матеріалами справи та матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32017070000000001 в якому містяться первинні документи, що підтверджують здійснення господарської діяльності ТОВ ГНУ експорт .

Що стосується висновку перевірки про завищення витрат ТОВ ГНУ Експорт , то суд зауважує на наступному.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, зокрема первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документу, назву підприємства, від імені якої складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704 (далі Положення), за змістом якого, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Тобто, необхідною умовою для формування витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами.

Формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати передбачено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власникам), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому, відповідно до визначень, наведених у п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Згідно з п.п.9.2 п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати не визнається витратами і не включається до звіту про фінансові результати попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

Пунктом 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати встановлено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Отже, витрати для цілей формування об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем за період з 20.05.2015 року по 31.12.2016 року задекларовано загальну суму витрат 106 092 400,0 грн.

У процесі проведення перевірки, ГУ ДФС у Закарпатській області направлено на підприємство лист від 05.05.2017 № 1186/10/07-16-14-01-09 та від 03.05.2017 № 1153/10/07-16/14-01-09 щодо представлення до перевірки первинних документів (т.2 а.а.с.45-49). У відповідь на які, підприємством надано документи, що підтверджують придбання різного роду послуг (оренда, гомогенізація, послуги ветеринарно-санітарного контролю, транспортні послуги, брокерські послуги, тощо), вартість яких підприємством відображено у складі адміністративних та інших витрат відповідних звітних періодів. При цьому, документів, які підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей, а саме - продуктів бджільництва, підприємством до перевірки не представлено (т.2 а.а.с.50-66).

30.07.2017 року заступником директора ТОВ ГНУ Експорт ОСОБА_5 надано письмові пояснення про те, що частина документів, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства відсутня у зв'язку з їх вилученням працівниками СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області.

Судом встановлено, що придбання товарно-матеріальних цінностей здійснювалось на підставі типових договорів доручення та агентських договорів (т.4 а.а.с.3-55)

Згідно з умовами типового договору доручення:

Повірений зобов'язується виконувати від імені та за рахунок Довірителя наступні дії:

1.1 За цінами, вказаними Довірителем в протоколі закупівельних цін, укладати договори та первинні документи для закупівлі меду натурального - далі Товар.

1.2. За дорученням Довірителя закуповувати товар у Товаровиробника на території України і передавати його на склад Довірителю. Розрахунок проводити за умови цього договору, не набуваючи при цьому права власності на товар і на грошові кошти, видані на заготівлю.

1.3. Списувати суми, передані довірителем йому під звіт для заготівлі товару, по факту здачі їх Довірителю, не пізніше 10-ти календарних днів з дня отримання грошових сум, А Довіритель зобов'язується виплатити Повіреному винагороду згідно акту виконаних робіт.

2.1. За виконане доручення за цим Договором Довіритель виплачує Повіреному винагороду в розмірі від 2%, але не більше 5% від цін на товар, зазначених в протоколі закупівельних цін.

2.3. Довіритель зобов'язується виплатити винагороду за цим договором Повіреному за результатами, відповідно до акту виконаних робіт.

2.4. Процентний відсоток винагороди Повіреного встановлюється Довірителем самостійно, не виходячи за межі, встановлені п.2.1. цього Договору

3.2. Повірений зобов'язується належним чином з оформленням всіх необхідних документів виконати юридичні дії, направлені на придбання, поставку і оплату товару від імені і за рахунок Довірителя у відповідності з умовами цього Договору.

3.4. Повірений зобов'язується:

- виконувати прийняті на себе зобов'язання, передбачені цим Договором, у встановленому п.3.2. строки;

- виконувати належним чином і обов'язковим оформленням всіх необхідних документів слідуючі дії:

- укладати у встановленому законодавством порядку договори купівлі-продажу товару з товаровиробниками; за дорученням Довірителя отримувати придбаний товар; звітувати перед довірителем за всі проведені дії з обов'язковим додатком звітних документів (документів, що підтверджують належне виконання умов цього Договору)

- на протязі 10 днів з дня отримання грошових коштів під звіт для виконання умов цього Договору представити Довірителю звіт про виконання з додатком передбаченим чинним законодавством України звітних документів або повернути попередньо отримані грошові кошти в касу підприємства.

- при виконанні доручення нести повну відповідальність за достовірність і правильність оформлення необхідних документів, обов'язковість оформлення яких передбачена чинним законодавством для угод, направлених на придбання товарів у товаровиробника, а саме:

При закупівлі товару у товаровиробників - юридичних осіб:

- договори купівлі-продажу і Протоколи закупівельних цін;

- накладні і податкові накладні, виписані товаровиробниками;

- при оплаті товару готівкою - квитанції до прибуткового касового ордеру.

При закупівлі товару у товаровиробників - фізичних осіб :

- договори купівлі-продажу або закупівельні відомості;

- ветеринарне свідоцтво за формою;

- копії документів, що засвідчують фізичну особу (копія паспорта, ідентифікаційного податкового номеру"

Згідно з умовами типового агентського договору:

1.1. Комерційний агент у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством в Україні, зобов'язується надати Довірителю послуги, передбачені п.1.2. цього Договору, від імені довірителя і за його рахунок.

1.2. За цим Договором Комерційний агент здійснює наступні послуги від імені Довірителя:

- здійснює пошук здавачів продуктів бджільництва, а саме меду (надалі іменується - Товар )

- складає з Продавцем закупівельні акти на придбання Товару;

- організовує процес доставки Товару до складу Довірителя

1.4. Замовлення вважається підтвердженим у разі, якщо бланк підтвердження замовлення підписаний директором або іншою уповноваженою особою товариства та відправлений агенту через електронну пошту.

2.1. Обов'язки Комерційного агента:

- вживання необхідних заходів щодо належного та реального виконання своїх обов'язків за цим Договором;

- виконувати вказівки Довірителя, що стосуються вчинених угод і інших зобов'язань, якщо ці вказівки не суперечать вимогам закону;

- надавати Довірителю звіти у формі закупівельних актів в міру виконання Договору, але не рідше один раз в місяць. До звіту Комерційного агенту повинні бути прикладені всі необхідні докази витрат, зроблених за рахунок Довірителя.

4.3. Тара, в якій упакований товар підлягає поверненню Продавцю протягом 30 календарних днів.

5.1. За виконані послуги за Договором Довіритель сплачує Комерційному агентові винагороду в розмірі від 2% але не більше 5% від цін на товар протягом 2 (двох) днів після виставлення рахунку на підставі підписаної сторонами накладної та закупівельного акту. ( т.4 а.а.с. 44-47).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тобто правовими наслідками укладення правочину, зокрема договору доручення, є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією.

Відповідно до положень статей 1003, 1004 та 1006 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності чітко визначаються юридичні дії, які належить вчинити повіреному, що є його обов'язком, а також до обов'язків повіреного відноситься: повідомлення довірителя на його вимогу всіх відомостей про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання повірений зобов'язаний негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

За умовами Договорів доручення та Агентських договорів сторони погодили, що Повірені зобов'язані надавати Довірителю звіти про виконання умов договору (п.3.4. Договору доручення, п.2.1. Агентського договору) (т.4 а.а.с 3-55).

Окрім того, зазначеними договорами передбачено доставку Товару Повіреним до складу Довірителя.

Суд вважає за необхідне вказати, що закупівельні акти, які містяться в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32017070000000001, без належним чином оформлених звітів про виконання в порядку передбаченому наведеними Договорами, не свідчать про правомірність формування позивачем валових витрат у фінансовій звітності.

Суд зазначає, що доводи позивача також спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32017070000000001 документами, які не є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV та не підтверджують задекларовані витрати позивача, зокрема на суму понад 20000000 грн.:

- накладна на повернення товару №1 від 30.09.2015, яка не підписана ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 43920 грн.(т.6 а.с.74);

- накладна №3 від 19.11.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 893069 грн.(т.6 а.с.75);

- накладна №4 від 30.10.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 417042 грн.(т.6 а.с.76);

- накладна №3 від 30.10.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 128844 грн. (т.6 а.с.77);

- накладна №3 від 19.10.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 105982 грн.(т.6 а.с.78);

- накладна від 12.09.2015, яка не підписана посадовою особою ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 20894,6 грн. (т.6 а.с.82);

- накладна №3 від 03.11.2015, яка не підписана ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 1093320 грн. (т.6 а.с.79);

- накладна на повернення товару №4 від 03.11.2015, яка не підписана ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 120620 грн.(т.16 а.с.80);

- накладна №3 від 30.10.2015, яка не підписана ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 1093320 грн. (т.6 а.с.81);

- накладна на повернення товару №1 від 26.02.2016 з копією підпису посадової особи ТОВ ГНУ Експорт 31687,50 (т.6 а.с.83);

- накладна №1 від 23.11.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 721020 грн. (т.6 а.с.84);

- накладна №6 від 15.11.2015, яка не підписана ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 611928 грн. (т.6 а.с.85);

- накладна №5 від 01.11.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 221904 грн. (т.6 а.с.86);

- накладна №6 від 08.12.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 498516,50 грн. (т.6 а.с.87);

- накладна №7 від 23.12.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 454079,50 грн. (т.6 а.с.88);

- накладна №4 від 29.11.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 771480 грн.(т.6 а.с.89);

- звіт комерційного агента від 01.04.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_9 та не підписаний посадовою особою ТОВ ГНУ Експорт (т.6 а.а.с.91-93);

- звіт комерційного агента від 01.04.2015 не підписаний посадовою особою ТОВ ГНУ експорт (т.6 а.с.98-99);

- акт прийому-передачі продуктів бджільництва від 30.08.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_9 та не підписаний посадовою особою ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 83620,25 грн. (т.6 а.с.93);

- звіт комерційного агента від 30.08.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_9 та не підписаний посадовою особою ТОВ ГНУ Експорт (т.6 а.а.с.94-95);

- звіт комерційного агента від 30.08.2015 не підписаний посадовою особою ТОВ ГНУ Експорт (т.6 а.с.96-97);

- звіт комерційного агента від 01.04.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_9 та не підписаний посадовою особою ТОВ ГНУ експорт (т.6 а.а.с.98-99);

- акт прийому-передачі продуктів бджільництва від 01.04.2015 не підписаний посадовою особою ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 892272,50 грн. (т.6 а.с.23);

- накладна на повернення товару №5 від 19.10.2015 не підписана посадовою особою ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 62064 грн.(т.6 а.с.24);

- накладна №10 від 18.11.2015, на якій міститься оригінал підпису посадової особи і печатки ТОВ ГНУ Експорт та копія підпису ФОП строй О.П. на загальну суму 407855 грн. (т.6 а.с.25);

- накладна на повернення постачальнику №55 від 10.10.2016 не підписана ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 16166,50 грн. (т.6 а.с.26);

- накладна №6 від 12.07.2016, яка не підписана ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 559813,1 грн. (т.6 а.с.27);

- накладна на повернення постачальнику №11 від 10.03.2016, яка не підписана ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 86931 грн. (т.6 а.с.28);

- копія накладної №90 від 26.01.2016 з оригіналом відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 265740 грн. (т.6 а.с.29);

- накладна на повернення постачальнику №41 від 23.07.2015, яка не підписана ФОП ОСОБА_11 на загальну суму 130730,50 грн.(т.6 а.с.30);

- накладна №244 від 08.08.2016 не підписана ФОП ОСОБА_12 на загальну суму 663165 грн. (т.6 а.с.31);

- накладна на повернення постачальнику №15 від 11.04.2016, яка не підписана ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 20844 грн. (т.6 а.с.32);

- копія накладної №211 від 25.07.2016, на якій міститься оригінал відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 228120 грн. (т.6 а.с.33);

- накладна №203 від 07.07.2016 не підписана ФОП ОСОБА_11 на загальну суму 451391,50 грн. (т.6 а.с.34);

- накладна №134 від 11.05.2016 з копією підпису ФОП ОСОБА_13 на загальну суму 269553 грн. (т.6 а.с.35);

- накладна №27 від 23.05.2016 з копією підпису ФОП ОСОБА_13на загальну суму 104230 грн. (т.6 а.с.36);

- накладна на повернення постачальнику №29 від 26.05.2016 не підписана ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 32894,40 грн. (т.6 а.с.38);

- накладна №317 від 29.09.2016 не підписана ФОП ОСОБА_13 на загальну суму 145313 грн. (т.6 а.с.39);

- накладна на повернення постачальнику №54 від 03.10.2016 не підписана ФОП ОСОБА_13 на загальну суму 188500 грн. (т.6 а.с.40);

- накладна №333 від 12.10.2016 не підписана ФОП ОСОБА_13 на загальну суму 130815 грн. (т.6 а.с.41);

- накладна на повернення постачальнику №58 від 20.10.2016 не підписана ФОП ОСОБА_13 на загальну суму 84909 грн. (т.6 а.с.42);

- накладна на повернення постачальнику №69 від 15.11.2016 не підписана ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 181350 грн. (т.6 а.с.43);

- накладна №367 від 15.11.2016 не підписана ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 649062 грн. (т.6 а.с.44);

- накладна на повернення постачальнику №55 від 10.10.2016 з копією підпису та печатки ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 16166,50 грн. (т.6 а.с.45);

- накладна на повернення постачальнику №24 від 17.05.2016 не підписана ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 182996,10 грн. (т.6 а.с.46);

- копія накладної №2 від 03.03.2016, на якій міститься оригінал підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 1671325,5 грн. (т.6 а.с.47);

- копія накладної №3 від 30.03.2016, на якій міститься оригінал підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 841663 грн. (т.6 а.с.48);

- копія накладної №8 від 05.08.2016 з оригіналом підпису у графі отримав та копією підпису ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 419905 грн. (т.6 а.с.49);

- копія накладної №9 від 12.08.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 639937 грн. (т.6 а.с.50);

- копія накладної №10 від 31.08.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 657297 грн. (т.6 а.с.51);

- копія накладної №11 від 06.09.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 816383 грн. (т.6 а.с.52);

- копія накладної №11 від 29.09.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 493540,80 грн. (т.6 а.с.53);

- копія накладної №12 від 11.10.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 677493 грн. (т.6 а.с.54);

- копія накладної №14 від 16 листопада без зазначення року з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 180258 грн. (т.6 а.с.55);

- копія накладної №14 від 22.12.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 533263 грн. (т.6 а.с.56);

- копія накладної №5 від 20.04.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 223573 грн. (т.6 а.с.57);

- копія накладної №1 від 28.12.2015 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 672936 грн.(т.6 а.с.58);

- копія накладної №2 від 25.01.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 182294 грн. (т.6 а.с.59);

- копія накладної №7 від 12.07.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 49511,60 грн. (т.6 а.с.60);

- копія накладної №4 від 08.04.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 200055,50 грн. (т.6 а.с.61);

- копія накладної №3 від 18.02.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 294827,50 грн. (т.6 а.с.62);

- копія накладної на повернення товару №2 від 26.02.2016 з оригіналом підпису посадової особи та відтиску печатки ТОВ ГНУ Експорт на загальну суму 63118 грн. (т.6 а.с.63);

- накладна №5 від 29.05.2016 з оригіналом підпису посадової особи і печатки ТОВ ГНУ Експорт та копією підпису ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 101352,5 грн. (т.6 а.с.64);

- накладна №8 від 23.12.2015 з копією підпису ФОП ОСОБА_14 на загальну суму 100000 грн. (т.6 а.с.65)

- накладна №248 від 15.08.2016 не підписана ФОП ОСОБА_15 на загальну суму 665235 грн. (т.6 а.с.66);

- накладна №332 від 12.10.2016 не підписана ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 344769 грн. (т.6 а.с.67);

- накладна на повернення товару №2 від 26.02.2016 з копією підпису ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 104990,50 грн. (т.6 а.с.68);

- накладна №9 від 30.06.2016 з копією підпису ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 445635,80 грн. (т.6 а.с.69);

- накладна №298 від 05.09.2016 не підписана ФОП ОСОБА_15 на загальну суму 664350 грн. (т.6 а.с.70);

- накладна №206 від 23.07.2016 не підписана ФОП ОСОБА_11 на загальну суму 347808 грн. (т.6 а.с.71);

Окремо суд зауважує, що в матеріалах кримінального провадження наявні в значній кількості копії документів не завірені належним чином. Такі судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Право на віднесення сум до складу витрат при обчисленні об'єкту оподаткування податку на прибуток виникає у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі витрат.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що документообіг між товариством і комерційними агентами здійснювався за допомогою електронного зв'язку, документи надсилалися на їх електронні адреси, а відтак документи, на яких міститься копія підпису постачальника та оригінал підпису посадової особи товариства є належним підтвердженням понесених витрат, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.5 п.2 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплено печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Цивільний кодекс України дозволяє використовувати при вчиненні правочинів факсимільне відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного та іншого копіювання, зокрема, за письмовою згодою сторін, у якому є зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ч.3 ст.207).

За аналогією закону щодо використання факсиміле при підписанні договору, задля використання факсиміле при підписанні первинних документів має бути укладено угоду між сторонами зі зразками власноручних підписів.

Тобто, первинні документи можуть бути оформленні за допомогою факсиміле за умови, якщо між сторонами укладено договір, в якому прописана можливість використання факсиміле та міститься зразок відповідного аналога власноручного підпису особи, аналог підпису якої планується використовувати.

Суд констатує, що п.1.4. типового агентського договору передбачено можливість відправлення через електронну пошту лише бланку підтвердження замовлення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Суд критично оцінює письмові докази, надані позивачем під час розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення №88 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл підписувати первинні документи на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Судом встановлено, що надані позивачем накладні за 2015-2016 року від імені товариства підписано п. Агеєнко О.В..

Перевіркою встановлено та позивачем не спростовано, що відповідно до наказів про прийом на роботу працівників, відомостей про нарахування заробітної плати, табелів обліку робочого часу, станом на 01.01.2016 року кількість працюючих на ТОВ ГНУ Експорт складала один працівник - директор підприємства.

У матеріалах справи міститься копія наказу ТОВ ГНУ Експорт від 22.06.2016 №2, згідно з яким ОСОБА_5 прийнято на роботу на посаду заступника директора з 23.06.2016 року (т.2 а.с.125).

Згідно з довіреністю, на якій відсутня дата видачі такої, ТОВ ГНУ Експорт , в особі директора ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_5 бути представником товариства в усіх державних, громадських та інших органах і організаціях на території України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, галузевої належності, перед усіма юридичними та фізичними особами з усіма необхідними повноваженнями з будь-яких питань господарської діяльності підприємства, в тому числі по питаннях реєстрації іноземних інвестицій.

Окрім того, йому надається право за цією довіреністю подавати, підписувати та отримувати всі необхідні для виконання цієї довіреності документи, включаючи документи фінансової звітності, дозволи, свідоцтва та інші документи, що стосуються прав та законних інтересів товариства, розписуватися за товариство, сплачувати мито збори та інші платежі, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень.

Згідно з написом у довіреності - Довіреність дійсна протягом одного року, тобто до 20.06.2017 .

Отже, у ОСОБА_5 до 20.06.2016 року не було повноважень, передбачених чинним законодавством України, необхідних для підпису первинних документів від імені ТОВ ГНУ Експорт .

Суд зазначає, що експертним висновком від 28.09.2018 №11/378 висновки Головного управління ДФС у Закарпатській області викладені в акті перевірки №472/07-16-14-01/39796630 від 01.06.2017 не спростовуються.

Представником позивача було подано рецензію на висновок експерта по судово-економічній експертизі. Разом з тим така не спростовує висновки, що містяться у висновку експерта. Окрім цього, дана рецензія є допустимим доказом та оцінюється судом критично з огляду на наступне.

Проведення рецензування висновків експертів та оформлення його результатів врегульовано Наказом Мінюсту, від 25.05.2015, № 775/5 "Про затвердження Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень . Так, згідно п. 1 рецензування висновків експертів проводиться співробітниками НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи. Відповідно до п. 2 метою рецензування висновків є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Згідно п. 3 підставами для рецензування висновків експертів є:

1) План рецензування висновків судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України;

2) Графік проведення планових перевірок організації діяльності судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих установ;

3) Договір або План щодо підготовки (стажування) фахівця, який має намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта;

4) доручення Міністерства юстиції України.

Отже, не було підстав для здійснення рецензування висновку судово-економічної експертизи.

Суд не бере до уваги доводи позивача про порушення відповідачем вимог встановлених абз.2 п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України щодо не оприлюднення на офіційному сайті ДФС України інформації про план-графік документальних планових перевірок, оскільки зазначені зміни до Податкового кодексу України внесені згідно із Законом України від 21.12.2016 року №1797-VIII і вступили в дію з 01.01.2017 року.

Відповідно до п.77.1 ст.77 Податкового кодексу (в редакції чинній до 01.01.2017 року) документальна перевірка повинна бути передбачена в плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. При цьому редакція Податкового кодексу до 01.01.2017 року не містила норми щодо оприлюднення плану-графіку планових документальних перевірок.

Враховуючи вищевикладене, вимога щодо необхідності оприлюднення плану-графіку документальних перевірок на офіційному веб-сайті до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі перевірки не розповсюджується на відносини, що мали місце у 2016 році, оскільки така редакція діє з 01.01.2017 і план-графік документальних планових перевірок на 2017 рік не міг бути оприлюднений до 25 грудня 2016 року.

Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, відповідно до Податкового кодексу України та згідно з приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на сукупність встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003011401 від 07.07.2017р. відповідає вимогам чинного законодавства, відповідач при його прийнятті діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНУ Експорт" (90202, Закарпатська область, м.Берегово,, вул.. Б.Хмельницького, буд.112/А, код ЄДРПОУ 39796630) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Волошина, буд.52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003011401 від 07.07.2017 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 15.03.2019 року.

СуддяОСОБА_16