Рішення

від 11.03.2019 по справі 560/301/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/301/19

РІШЕННЯ

іменем України

11 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.

за участю:секретаря судового засідання Голуб О.Р. представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача: ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Демарго" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ПП "Демарго" звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 16.01.2019 №22/33 про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.01.2019 перший заступник начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_4 виніс постанову №22/33 про накладення штрафу на приватне підприємство "Демарго", підставою для прийняття якої слугував акт інспекційного відвідування від 27.12.2018 №22-30/4230-ІВ.

Позивач стверджує, що інспекторами праці за результатами здійснення контрольного заходу безпідставно зроблено висновки про порушення позивачем вимог трудового законодавства, а саме про те, що ПП "Демарго" здійснило допуск ОСОБА_5 до роботи без оформлення трудового договору, оскільки дана громадянка жодного разу до робочого процесу не допускалася, вказівки щодо виконання будь-яких робіт їй не надавалися, а заробітна плата не нараховувалася та не виплачувалася.

А також перевіряючими не враховано, що 26.12.2018 директором ПП "Демарго" надано підтверджуючі документи по працевлаштуванню ОСОБА_5: заява про прийняття її на роботу від 18.12.2018, наказ №29 від 18.12.2018 про прийняття її на роботу та повідомлення про прийняття працівника на роботу, подане до ДПІ у м. Хмельницькому 18.12.2018.

Таким чином, позивач вважає, що відомості про працевлаштування ОСОБА_5 на ПП "Демарго" без оформлення трудових відносин є повністю надуманими, у зв'язку з чим ПП "Демарго" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 05.02.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представники позивача заявили клопотання про виклик в якості свідка ОСОБА_5 За результатом розгляду поданого клопотання, суд залучив ОСОБА_5 в якості свідка в даній справі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечила в повному обсязі, свою позицію виклала у поданому відзиві, де зазначає, що в ході проведення у ПП "Демарго" контрольного заходу встановлено порушення позивачем законодавства про працю. Представник відповідача стверджує, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить в задоволенні позовних вимог ПП "Демарго" відмовити в повному обсязі.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

18.12.2018 згідно п.33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі-Порядок), згідно наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області від 18.12.2018 №271, посадовими особами Управління було прийнято рішення про відвідування ПП "Демарго", що здійснює діяльність за адресою Хмельницька обл., Хмельницький район, с. Пирогівці, вул. Штена, 3.

Направлення №1209/18 від 18.12.2018 на проведення інспекційного відвідування ПП "Демарго" було вручено особисто засновнику підприємства - ОСОБА_6 18.12.2018, про що свідчить його підпис 18.12.2018 на оригіналі направлення на проведення інспекційного відвідування.

Під час відвідування інспекторами праці було встановлено, що в швейному цеху, за адресою: Хмельницький район, с. Пирогівці, вул. Штена, 3, на робочих місцях знаходився 21 працівник та власник приміщення (засновник ПП "Демарго").

Поспілкувавшись із працівниками, що знаходилися у швейному цеху, інспектори праці отримали інформацію, про те, що один працівник працює у ПП "Демарго" без належного оформлення трудових відносин.

ОСОБА_5 у письмовому поясненні від 18.12.2018 повідомила, що 18.12.2018 знаходилась у вищезазначеному швейному цеху та шила вставки. Робочий графік з 13.00 до 16.00 год. Ні трудовий ні цивільно-правовий договір не підписувала. Пояснення від 18.12.2018, додані до акта інспекційного відвідування.

ОСОБА_6 надав письмове пояснення, що директор ПП "Демарго" - ОСОБА_1 знаходиться за кордоном та не має змоги надати підтверджуючі документи по працевлаштуванню працівників.

Інспекторами праці прийнято рішення про призупинення інспекційного відвідування та складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №22-30/4230-ІВ/НД від 18.12.2018, в якому строк проведення інспекційного відвідування зупиненої до 26.12.2018, про що 19.12.2018 повідомлено ПП "Демарго".

26.12.2018 в приміщенні Управління Держпраці у Хмельницькій області директор ПП "Демарго" надала підтверджуючі документи по працевлаштуванню працівників та письмове пояснення стосовно ОСОБА_5, в якому ОСОБА_1 зазначила. що ОСОБА_5 дійсно перебувала 18.12.2018 у швейному цеху по вул. Штена 3. с. Пирогівці та "пробувала" роботу швеї. Також, ОСОБА_1 надала документи по працевлаштуванню ОСОБА_5: Заява про прийняття на роботу від 18.12.2018, Наказ "Про прийняття на роботу" №29 від 18.12.2018; Повідомлення про прийняття працівнику на роботу подане до ДПІ у місті Хмельницькому, якими зазначено, що початок роботи ОСОБА_5 становить з 19.12.2018.

Враховуючи встановлені обставини, надані документи та пояснення у ході інспекційного відвідування, уповноважені особи управління Держпраці у Хмельницькій області дійшли висновку, що трудові відносини між ОСОБА_5 та ПП "Демарго" належним чином не були оформлені. Трудовий договір у письмовій формі належним чином із вищевказаною особою як найманим працівником відповідно до вимог ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України не укладений, до початку допуску працівника до роботи своєчасно не подано.

Враховуючи викладене, керуючись п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509 перший заступник начальника управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_4 виніс Рішення №1 від 03.01.2019 щодо розгляду справи про накладення штрафу, згідно якого розгляд справи призначив на 10:00 год. 16.01.2019.

Разом з тим, відповідач виніс припис від 15.01.2019 за №22-30/4230-ІВ-П33 з вимогою усунути порушення статей 24 КЗпП, Постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", які зафіксовані у Акті інспекційного відвідування від 27.12.2018 №22-30/4230-ІВ.

16.01.2019 за наслідками розгляду справи про накладення штрафу на підставі вказаного акту перевірки, постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №22/33, за порушення позивачем вимог частини 1, 3 статті 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413, відповідальність за які передбачено абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, накладено на ПП "Демарго" штраф в розмірі 111690,00 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Як зазначено в статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 №295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку №295).

Відповідно до пп. 6 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про, зокрема: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі (пункт 8 Порядку №295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку №295).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку №295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку №295).

Пунктом 21 Порядку №295 визначено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 23, 24 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку №295).

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку №295).

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 29 Порядку №295).

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та правомірність оскаржуваної постанови відповідача на основі зазначених правових норм, суд виходить з наступного.

Оскаржуваною постановою №22/33 від 16.01.2019 встановлено порушення позивачем вимог ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, постанови КМУ №413 від 17.06.2015 "Повідомлення про прийняття працівника на роботу", яке, за твердженням відповідача, полягало у тому, що між ПП "Демарго" та ОСОБА_5 мали місце трудові відносини, які юридично не приведені у відповідність до вимог чинного законодавства, тобто ОСОБА_5 була допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу, що передбачено Постановою №413.

З вказаним висновком управління Держпраці у Хмельницькій області суд не погоджується та зазначає наступне.

Так, згідно з частиною 2 статті 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим за підстав, наведених в частині 1 статті 24 КЗпП.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП).

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" № 413 від 17.06.2015 (далі Постанова № 413).

За правилом, визначеним Постановою № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідач посилається на те, що з наданих письмових пояснень ОСОБА_5 вбачається, що вказана особа не уклала з позивачем трудового договору чи цивільно-правового договору, з дати працевлаштування - 19.12.2018.

Однак суд встановив, що ОСОБА_5 на час перевірки (26.12.2018) працювала з 19.12.2018 за трудовим договором від 18.12.2018 та повідомлення в ДФС про прийняття працівників на роботу були відправлене 18.12.2018 до моменту допуску працівника до роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме Заява про прийняття на роботу від 18.12.2018, Наказ "Про прийняття на роботу" №29 від 18.12.2018; копією повідомлення про прийняття працівника на роботу, зареєстрованим податковим органом за Вх №61378903 від 18.12.2018.

Судом критично ставиться до посилань відповідача в акті перевірки на те, що ОСОБА_5 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування надала письмові пояснення, що вона працює у позивача, оскільки даний факт відповідачем не підтверджено жодними належними доказами, натомість в матеріалах справи міститься скарга, подана ОСОБА_5 на ім'я начальника управління Держпраці у Хмельницькій області в якій вона просить притягнути до відповідальності двох інспекторів праці, які 18.12.2018 змусили її під їх диктовку написати пояснення, в якому вона повідомила неправдиву інформацію щодо своїх трудових відносин з ПП "Демарго", а оскаржувана постанова фактично спирається на пояснення ОСОБА_5 як на єдиний доказ того, що трудові відносини між нею та ПП "Демарго" не були оформлені.

Окрім того, факт оформлення трудових договорів позивача із ОСОБА_5 саме з 18.12.2018, підтвердила допитана в судовому засіданні, в якості свідка - ОСОБА_5, яка пояснила суду, що працює у ПП "Демарго" з 19.12.2018 на підставі трудового договору від 18.12.2018 - оператором швацького устаткування, за що отримує заробітну плату.

Стосовно наданих пояснень під час підготовки до інспекційного відвідування посадовим особам відповідача, а саме, щодо виникнення трудових відносин ОСОБА_5 із позивачем, свідок ОСОБА_5. пояснила, що на момент надання пояснень (18.12.2018) вона перебувала у швейному цеху з метою написання заяви про прийняття її на роботу, а також спробувала обладнання, щоб впевнитися, чи зможе на ньому працювати. Свідок також вказала, що 18.12.2018 пояснення її змусили під диктовку написати працівника управління Держпраці.

Також, суд бере до уваги надані до суду представниками позивача пояснення працівників ПП "Демарго", в яких вони пояснили, що під час проведення перевірки, жодної інформації інспекторам стосовно того, що на підприємстві працює особа без оформлення трудового договору, не давали. Тому вказані докази повністю спростовують твердження інспекторів управління Держпраці, викладене і в Акті інспекційного відвідування від 27.12.2018 №22-30/4230-ІВ, і в постанові про накладення штрафу уповноваженими особами щодо того, що при спілкуванні із працівниками ПП "Демарго", що знаходилися у швейному цеху, інспектори праці отримали інформацію, що один працівник працює без належного оформлення трудових відносин.

Як вже зазначалося, відповідно до вимог ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці несуть відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Представником відповідача до суду не надано, а судом, з матеріалів справи не встановлено жодних доказів допуску зазначеної вище особи до роботи без укладення трудового договору. Суд зазначає, що станом на момент проведення перевірки та відібрання пояснень у працівників позивача, останнім не учинялися дії, які б свідчили про допуск до роботи ОСОБА_5 без укладення трудового договору.

Враховуючи викладене, а також встановлення факту відсутності в діях позивача порушення передбаченого статтями 21, 24 КЗпП України та Постанови КМУ від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", суд вважає, що накладення відповідачем на позивача штрафу у розмірі 111690,00 грн. не може вважатись правомірним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про її протиправність та скасування.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.244 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов приватного підприємства "Демарго" до управління Держпраці в Хмельницькій області про скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Хмельницькій області від 16.01.2019 №22/33 про накладення штрафу на приватне підприємство "Демарго" в розмірі 111690,00 грн.

Стягнути на користь приватного підприємства "Демарго" сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 березня 2019 року

Позивач:Приватне підприємство "Демарго" (вул. Штена, 3, с.Пирогівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31343 , код ЄДРПОУ - 40871883) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя ОСОБА_7