Рішення

від 06.03.2019 по справі 915/1185/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Справа № 915/1185/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1 - дов.№б/н від 26.10.2018 ,

представник відповідача в судове засідання не з'явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберег - Юг» , 54042, м.Миколаїв, пр.Богоявленський, 21; 54029, м.Миколаїв, вул.Шосейна (Фрунзе),2

до відповідача: Миколаївської обласної філармонії, 54008, м.Миколаїв, вул.Маршала Василевського, 55

про: стягнення 112 985,00 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.01.2019),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберег - Юг» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою №б/н без дати (заява про уточнення позовних вимог від 17.01.2019) в якій просить суд стягнути з Миколаївської обласної філармонії заборгованості за договором на охорону об'єкта постами фізичної охорони №0201/16 від 01.01.2016 у розмірі 112 985,00 грн. з якої: 72 700,00 грн. - основний борг, 13 561,00 грн. - пеня, 18 870,00 грн. - штраф, 2 402,00 грн. - 3% річних, 5 452,00 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що між позивачем та відповідачем 01.01.2016 укладено договір №0201/16 на охорону об'єкта постами фізичної охорони. Об'єктом за договором виступає цілісний майновий комплекс колишнього кінотеатру «Іскра» , який знаходиться на балансі відповідача. На виконання умов Договору у період з 01.01.2017 по 31.03.2018 надані послуги з охорони об'єкту у повному обсязі без зауважень з боку замовника в підтвердження чого посилається на акти здачі - приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 109 500,00 грн. Однак, замовник в порушення строків оплати частково сплатив вартість послуг на загальну суму 36 800,00 грн., розмір заборгованості відповідача за надані послуги з охорони за Договором становить 72 700,00 грн., яка станом на день звернення позивача до суду не сплачена. Зазначена сума заборгованості підтверджена в акті звіряння розрахунків на 01.08.2018, підписаного відповідачем без зауважень. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивач нарахував штрафні санкції.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.11.2018 позовну заяву №б/н без дати Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберег - Юг» залишено без руху, оскільки позивачем у позовній заяві не вказано та до позову не надано доказів:- щодо знаходження на балансі Миколаївської обласної філармонії цілісного майнового комплексу колишнього кінотеатру «Іскра» та передання його під охорону; - щодо виконання позивачем послуг саме по Договору №0201/16 від 01.01.2016. Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) надані позивачем до позовної заяви не містять посилання на Договір №0201/16, а містять посилання на рахунки, які до позову не надано.Вказаною ухвалою Товариству з обмеженою відповідальністю «Оберег - Юг» надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказану ухвалу було отримано позивачем 14.11.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 34755527.

26.11.2018 від позивача до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшла заява, згідно якої позивач на виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 09.11.2018 надає рахунки за договором №0201/16 від 01.01.2016 та вказує, що з метою надання доказів знаходження на балансі Миколаївської обласної філармонії майнового комплексу колишнього кінотеатру «Іскра» , на адресу відповідача та Миколаївської обласної державної адміністрації були направлені відповідні запити №5 та №6 від 15.11.2018. Однак відповідей на вказані запити позивачем не отримано. У випадку отримання запитуваних документів, вони будуть надані до суду.

30.11.2018 від позивача до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшла заява, згідно якої позивач на виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 09.11.2018 надає документи, які підтверджують знаходження на балансі Миколаївської обласної філармонії цілісного майнового комплексу колишнього кінотеатру «Іскра» . Зазначені документи отримані 29.11.2018 від Департаменту економічного розвитку та регіональної політики.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 січня 2019 року.

Ухвалою господарського суду миколаївської області від 10.01.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04 лютого 2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/1185/18 до судового розгляду по суті на 06 березня 2019 року.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 06.03.2019 не забезпечив. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2019 відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказана ухвала була направлена відповідачеві та повернулись до суду з зазначенням причин невручення. Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

У відповідності до п.п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2019 направлена на адресу відповідача яка зазначена в позовній заяві та в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який був зроблений судом, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберег - Юг» (далі - охорона) та Миколаївською обласною філармонією (далі - замовник) було укладено Договір №0201/16 на охорону об'єкта постами фізичної охорони (далі - Договір), у відповідності до умов якого замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, під охорону постів фізичної охорони охорони , а охорона зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна замовника на об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна. Замовник зобов'язується виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату.

Згідно п.1.2 Договору, обов'язковою умовою на час укладення та дії Договору є наявність у замовника повноважень на його володіння (користування) об'єктом (у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренда, доручення тощо), відомості про що надаються охороні в завіреній замовником письмовій формі.

Відповідно до п.1.3.1 Договору, охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані замовником. У випадку встановлення замовником на об'єкті пропускного та внутріоб'єктного режимів, вони погоджуються з охороною. Сторони спільно розробляють інструкцію про порядок здійснення контролю за дотриманням на об'єкті пропускного та внутріоб'єктного режимів постами охорони.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна послуг охорони за цим Договором є договірною і зазначається сторонами у Протоколі узгодження договірної ціни Договору. Вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами, відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Очікувана сума договору на 2016 рік складає 87 600,00 грн. (п.3.2 Договору).

У відповідності до п.3.4 Договору, оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах попередньої оплати у розмірі, визначеному згідно пункту 3.2 Договору або щомісячно, в поточному місяці за послуги, надані в попередньому (звітному) місяці, протягом 5 робочих днів з моменту підписання уповноваженими представниками охорони та замовника Акту про надання послуг.

Згідно п.3.6 Договору, замовник своєчасно надсилає до охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів. Будь-яке недотримання замовником своїх зобов'язань за цим Договором щодо передачі об'єктів під охорону, не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати за цим Договором.

Відповідно до п.4.1.1 Договору, охорона зобов'язана виставляти пост (пости) охорони у кількості та у час, визначеній замовником починаючи з часу виставлення охорони на об'єкт.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, замовник зобов'язаний прийняти послуги охорони щодо хорони об'єкта у встановлений сторонами час дії Договору та своєчасно вносити плату за послуги охорони у визначеному договором обсязі і строки.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір укладається сторонами строком на 1 рік і починає дію з 01 січня 2016 року та діє до 31 грудня 2016 року. Якщо за один тиждень до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, дія Договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний місяць .

Позивач у позовній заяві зазначив, що у зв'язку з відсутністю повідомлень про припинення дії Договору, він автоматично пролонгований на 2017-2018 роки.

Позивачем та відповідачем було складено Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, згідно якого сторони досягли домовленості про договірну ціну за здійснення заходів охорони по договору №0201/16, яка становить 10,00 грн. за одну годину охорони співробітником охорони (а.с.29).

На виконання умов договору охороною у період з 01.01.2017 по 31.03.2018 надані послуги з охорони об'єкту на загальну суму 109 500,00 грн., що підтверджується актами здачі - приймання - робі (надання послуг):

- №ОУ-0000035 за січень 2017 року на суму 7 400,00 грн. (а.с.31);

- №ОУ-0000036 за лютий 2017 року на суму 7 200,00 грн. (а.с.31);

- №ОУ-0000037 за березень 2017 року на суму 7 300,00 грн. (а.с.32);

- №ОУ-0000094 за квітень 2017 року на суму 7 300,00 грн. (а.с.32);

- №ОУ-0000095 за травень 2017 року на суму 7 600,00 грн. (а.с.33);

- №ОУ-0000096 за червень 2017 року на суму 7 400,00 грн. (а.с.33);

- №ОУ-0000097 за липень 2017 року на суму 7 200,00 грн. (а.с.34);

- №ОУ-0000098 за серпень 2017 року на суму 7 400,00 грн. (а.с.34);

- №ОУ-0000099 за вересень 2017 року на суму 7 200,00 грн. (а.с.35);

- №ОУ-0000109 за жовтень 2017 року на суму 7 200,00 грн. (а.с.35);

- №ОУ-0000118 за листопад 2017 року на суму 7 200,00 грн. (а.с.36);

- №ОУ-0000140 за грудень 2017 року на суму 7 200,00 грн. (а.с.36);

- №ОУ-0000013 за січень 2018 року на суму 7 400,00 грн. (а.с.37);

- №ОУ-0000015 за лютий 2018 року на суму 7 200,00 грн. (а.с.37);

- №ОУ-0000024 за березень 2018 року на суму 7 300,00 грн. (а.с.38), які

підписані сторона без зауважень та містять печатки підприємств.

Позивачем були вистелені відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, а саме:

- Рахунок-фактура №СФ-0000035 на суму 7 400,00 грн. (а.с.70);

- Рахунок-фактура №СФ-0000036 на суму 7 200,00 грн. (а.с.70);

- Рахунок-фактура №СФ-0000037 на суму 7 300,00 грн. (а.с.71);

- Рахунок-фактура №СФ-0001130 на суму 7 300,00 грн. (а.с.71);

- Рахунок-фактура №СФ-0001131 на суму 7 600,00 грн. (а.с.72);

- Рахунок-фактура №СФ-0001132 на суму 7 400,00 грн. (а.с.72);

- Рахунок-фактура №СФ-0001133 на суму 7 200,00 грн. (а.с.73);

- Рахунок-фактура №СФ-0001134 на суму 7 400,00 грн. (а.с.73);

- Рахунок-фактура №СФ-0001135 на суму 7 200,00 грн. (а.с.82);

- Рахунок-фактура №СФ-0001145 на суму 7 200,00 грн. (а.с.74);

- Рахунок-фактура №СФ-0001156 на суму 7 200,00 грн. (а.с.74);

- Рахунок-фактура №СФ-0001178 на суму 7 200,00 грн. (а.с.75);

- Рахунок-фактура №СФ-0000013 на суму 7 400,00 грн. (а.с.76);

- Рахунок-фактура №СФ-0000015 на суму 7 200,00 грн. (а.с.76).

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач надані послуги оплатив частково в сумі 36 800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №83 від 15.03.2017, №135 від 10.05.2017, №196 від 19.06.2017, №314 від 29.09.2017, №114 від 28.03.2018 (а.с.39 - 41).

Таким чином, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 72 700,00 грн. (109 500,00 грн. - 36 800,00 грн.).

Позивач та відповідач здійснили звірку взаємних розрахунків за результатом якої склали акт звіряння за період з 01.03.2017 - 31.03.2018 в якому відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем у розмірі 72 700,00 грн. (а.с.49).

З метою отримання грошових коштів за надані послуги позивач звернувся до відповідача з претензією - вимогою №0702/18 від 07.02.2018 в якій просив погасити заборгованість за надані послуги (а.с.42,43).

Відповідач у наданій відповіді №34 від 26.02.2018 на зазначену претензію зазначив, що неодноразово звертався до Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА з проханням вирішити питання щодо фінансування послуг з охорони цілісного майнового комплексу колишнього кінотеатру Іскра . Вказане питання не вирішено.

У подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, зокрема №1603/18 від 16.03.2018, №3003/18 від 30.03.2018 в яких повідомляв про звернення до господарського суду про стягнення заборгованості та зупинення надання охоронних послуг з 01.04.2018(а.с.45, 48).

У відповідь, відповідач листом №43 від 16.03.2018 просив відкласти звернення до господарського суду та гарантував поступове погашення заборгованості починаючи з 20.03.2018 (а.с.46).

Позивач у листі №2103/18 від 21.03.2018 просив надати графік погашення заборгованості на строк до трьох місяців з обов'язковою оплатою поточних платежів (а.с.47).

У зв'язку з відсутністю відповіді на вказану пропозицію та відсутністю оплати позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги у період з 01.01.2017 по 31.03.2018 в сумі 72 700,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п.8.1 Договору, у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по Договору, замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів у межах трирічного строку позовної давності.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 13 561,00 грн. нараховану:

- по зобов'язанню січня 2017 року на суму 7 400,00 грн. за період з 08.02.2017

по 14.03.2017 у сумі 199,00 грн. ;

- по зобов'язанню лютого 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.03.2017 по 09.05.2017 у сумі 337,00 грн.;

- по зобов'язанню березня 2017 року на суму 7 300,00 грн. за період з 08.04.2017 по 18.06.2017 у сумі 145,00 грн.;

- по зобов'язанню квітня 2017 року на суму 7 300,00 грн. за період з 12.05.2017 по 28.09.2017 у сумі 700,00 грн.;

- по зобов'язанню травня 2017 року на суму 7 600,00 грн. за період з 09.06.2017 по 07.12.2017 у сумі 964,00 грн.;

- по зобов'язанню червня 2017 року на суму 7 400,00 грн. за період з 08.07.2017 по 03.01.2018 у сумі 959,00 грн.;

- по зобов'язанню липня 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.08.2017 по 05.02.2018 у сумі 963,00 грн.;

- по зобов'язанню серпня 2017 року на суму 7 400,00 грн. за період з 08.09.2017 по 08.03.2018 у сумі 1 038,00 грн.;

- по зобов'язанню вересня 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 07.10.2017 по 06.04.2018 у сумі 1 059,00 грн.;

- по зобов'язанню жовтня 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.11.2017 по 08.05.2018 у сумі 1 113,00 грн.;

- по зобов'язанню листопада 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.12.2017 по 07.06.2018 у сумі 1 154,00 грн.;

- по зобов'язанню грудня 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 10.01.2018 по 10.07.2018 у сумі 1 189,00 грн.;

- по зобов'язанню січня 2018 року на суму 7 400,00 грн. за період з 08.02.2018 по 08.08.2018 у сумі 1 250,00 грн.;

- по зобов'язанню лютого 2018 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.03.2018 по 05.09.2018 у сумі 1 231,00 грн.;

- по зобов'язанню березня 2018 року на суму 7 300,00 грн. за період з 07.04.2018 по 05.10.2018 у сумі 1 260,00 грн.

Так, за підрахунком суду здійсненого за допомогою програми Законодавство

розмір пені становить 13 794,91 грн. нарахована:

- по зобов'язанню січня 2017 року на суму 7 400,00 грн. за період з 08.02.2017

по 14.03.2017 у сумі 198,68 грн. ;

- по зобов'язанню лютого 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.03.2017 по 09.05.2017 у сумі 337,71 грн.;

- по зобов'язанню березня 2017 року на суму 7 300,00 грн. за період з 08.04.2017 по 18.06.2017 у сумі 372,00 грн.;

- по зобов'язанню квітня 2017 року на суму 7 300,00 грн. за період з 12.05.2017 по 28.09.2017 у сумі 702,80 грн.;

- по зобов'язанню травня 2017 року на суму 7 600,00 грн. за період з 09.06.2017 по 07.12.2017 у сумі 964,89 грн.;

- по зобов'язанню червня 2017 року на суму 7 400,00 грн. за період з 08.07.2017 по 03.01.2018 у сумі 948,41 грн.;

- по зобов'язанню липня 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.08.2017 по 05.02.2018 у сумі 965,20 грн.;

- по зобов'язанню серпня 2017 року на суму 7 400,00 грн. за період з 08.09.2017 по 08.03.2018 у сумі 1 038,84 грн.;

- по зобов'язанню вересня 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 07.10.2017 по 06.04.2018 у сумі 1 062,25 грн.;

- по зобов'язанню жовтня 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.11.2017 по 08.05.2018 у сумі 1 114,32 грн.;

- по зобов'язанню листопада 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.12.2017 по 07.06.2018 у сумі 1 155,74 грн.;

- по зобов'язанню грудня 2017 року на суму 7 200,00 грн. за період з 10.01.2018 по 10.07.2018 у сумі 1 191,06 грн.;

- по зобов'язанню січня 2018 року на суму 7 400,00 грн. за період з 08.02.2018 по 08.08.2018 у сумі 1 251,11 грн.;

- по зобов'язанню лютого 2018 року на суму 7 200,00 грн. за період з 08.03.2018 по 05.09.2018 у сумі 1 231,50 грн.;

по зобов'язанню березня 2018 року на суму 7 300,00 грн. за період з 07.04.2018 по 05.10.2018 у сумі 1 260,40 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягає пеня у розмірі 13 561,00 грн. який заявлений позивачем в позовній заяві.

Згідно п.8.2 Договору, у разі порушення замовником зобов'язань, визначених у пункті 3.4 Договору, він сплачує охороні (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов'язання. Якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше разів), замовник сплачує охороні штраф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно не виконаного зобов'язання.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.55) нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 18 870,00 грн. нарахований:

- за порушення оплати послуг наданих у жовтні 2017 року у розмірі 10%, що

становить 720,00 грн. (7 200,00 грн. Х 10%);

- за порушення оплати послуг наданих у листопаді 2017 року у розмірі 50%, що

становить 3 600,00 грн. (7 200,00 грн. Х 50%);

- за порушення оплати послуг наданих у грудні 2017 року у розмірі 50%, що

становить 3 600,00 грн. (7 200,00 грн. Х 50%);

- за порушення оплати послуг наданих у січня 2018 року у розмірі 50%, що

становить 3 700,00 грн. (7 400,00 грн. Х 50%);

- за порушення оплати послуг наданих у лютому 2018 року у розмірі 50%, що

становить 3 600,00 грн. (7 200,00 грн. Х 50%);

- за порушення оплати послуг наданих у березні 2018 року у розмірі 50%, що

становить 3 650,00 грн. (7 300,00 грн. Х 50%).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України ).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються на підставі ч.6 ст.231 ГК України у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до с.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі 908/1843/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 18 870,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов'язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов'язання перед кредитором. 3 % річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 2 402,00 грн. за період з 08.02.2017 по 29.10.2018.

Судом за допомогою програми Законодавство перевірений розрахунок 3% річних за період з 08.02.2017 по 29.10.2018 та визначено що розмір 3% річних становить 2 409,26 грн. , але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають 3% річних у розмірі 2 402,00 грн. які заявлені позивачем в позовній заяві.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня 2017 року по жовтень 2018 року в розмірі 5 452,00 грн.

Судом за допомогою програми Законодавство перевірений розрахунок інфляційних за період з травня 2017 року по жовтень 2018 року та визначено що розмір інфляційних становить 7 698,18 грн. , але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають інфляційні у розмірі 5 452,00 грн. які заявлені позивачем в позовній заяві.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг в строки визначених Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1762,00 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Миколаївської обласної філармонії (54008, м.Миколаїв, вул.Маршала Василевського, 55, код ЄДРПОУ 02225619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберег - Юг» (54042, м.Миколаїв, пр.Богоявленський, 21; 54029, м.Миколаїв, вул.Шосейна (Фрунзе),2, код ЄДРПОУ 36700377) основного боргу у розмірі 72 700,00 грн., пені у розмірі 13 561,00 грн., штрафу у розмірі 18 870,00 грн., 3% річних у розмірі 2 402,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 452,00 грн. та 1762,00 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 06.03.2019, повний текст рішення складено та підписано 15.03.2019

Суддя Н.О. Семенчук