Постанова

від 14.03.2019 по справі 825/870/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2019 року

Київ

справа №825/870/16

адміністративне провадження №К/9901/27812/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постановуЧернігівського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 (суддя: Лобан Д.В.) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 (колегія у складі суддів: Степанюк А.Г., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі №825/870/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Альянс Теплосервіс Груп доГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Теплосервіс Груп звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області №0001131400 від 13.04.2016.

Позов мотивований реальністю виконання господарських операцій зі спірним контрагентом, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016, адміністративний позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем доведено правомірність зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток, а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що відповідачем не подано доказів безтоварності укладеного позивачем з ТОВ Медея ЛТД договору.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з'ясовані неповно. Зокрема, посилається на відсутність у матеріалах справи документального підтвердження визначення цін на матеріали та послуги, документів, які підтверджують вартість проїзду трьох працівників туди й назад, проїзд працівників туди й назад на машині з матеріалом, проживання трьох чоловік, виїзд працівників в 2 села для доопрацювання систем опалення, затрати на харчування і проїзд робітників по містечку, а також невідповідність витрачених ТОВ Медея ЛТД людино-годин реальній тривалості робочого часу та неможливість встановлення матеріалів, які перевозилися з м. Чернігова до м. Радомишля.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у березні 2016 року податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ АТГ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.04.2013 по 31.12.2015 та іншого законодавства за період з 12.04.2013 по 31.12.2015. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 39600,00 грн., у тому числі за 2015 рік - 39600,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 25.03.2016 №117/22/38440639, на підставі висновків якого відповідачем 13.04.2016 винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0001131400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 49500,00 грн., у тому числі за основним платежем - 39600,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 9900,00 грн.

У період, що перевірявся, на формування позивачем рядка 02 декларації за 2015 рік Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності мало вплив віднесення до показників формування витрат підприємства згідно п. 2 Звіт про фінансові результати фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, поданим до ДПІ у Ріпкинському районі 29.02.2016 за №1600001454, та рахунком 93 Витрати на збут , отримані від ТОВ Медея ЛТД послуги по реконструкції та переоснащенню системи опалення нежитлових приміщень районного будинку культури в м. Радомишль.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ Медея ЛТД на підставі договору№1-05-2015 від 12.05.2015, предметом якого є виконання робіт з реконструкції та переоснащення системи опалення нежитлових приміщень районного будинку культури по вул. Соборний майдан, 16 у м. Радомишль Житомирської області, та реалізованого з метою забезпечення виконання договірних зобов'язань позивача перед відділом культури Радомишльської РДА Житомирської області (Замовник) за договором №1 від 24.04.2015, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями підсумковою відомістю ресурсів, актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, експертними звітами, декларацією про початок виконання будівельних робіт та декларацією про готовність об'єкта до експлуатації.

При укладенні договору сторонами досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Приписами розділу ІІІ Податкового кодексу України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку), визначається у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування фінансового результату наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до фінансового результату.

Інших переконливих доводів ніж зазначено в касаційній скарзі, в тому числі і в ході розгляду у судах попередніх інстанцій, на підтвердження того, що відомості у первинних документах, складенням яких були опосередковані правовідносини між позивачем та контрагентом, є недостовірними та суперечливими, податковою інспекцією не представлено.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду