Постанова

від 05.03.2019 по справі 280/4551/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4551/18

          Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

                     суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьовій Н.П.

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРОМАГ» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року

у адміністративній справі № 280/4551/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРОМАГ» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В с т а н о в и в:

30.10.2018 року ТОВ «ФЕРОМАГ» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ № 3516 від 17.10.2018 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФЕРОМАГ».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року (суддя Максименко Л.Я., м. Запоріжжя, повний текст складено 22.12.2018 року) в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФЕРОМАГ» було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ «ФЕРОМАГ» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що у податкового органу не було підстав для призначення позапланової виїзної перевірки, оскільки, позивач своєчасно сплачує обов'язкові платежі та збори. Апелянт вказував, що відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції в рішенні зазначив, що «враховуючи те, що платником податку не було надано письмових пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, надісланого у відповідності до вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України, суд доходить висновку про наявність підстав у ГУ ДФС у Запорізькій області для призначення документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої наказом від 17.10.2018 № 3516». Однак, на думку апелянта, такий висновок суду прямо суперечить фактичним обставинам, що наведені податковим органом в наказі № 3516 у якості підстав для призначення перевірки, зазначено, що «...на письмовий запит контролюючого органу від 17.10.2017№15788/10/08-01-14-09-11 (отриманий платником 13.02.2018) платником податків листом від 02.03.2018 № 02/18 (вх. 10027/10 від 06.03.2018) надано відповідь без підтверджуючих документів.» З тексту наказу вбачається, що відсутність пояснень з питань, які ставилися податковим органом у своєму запиті, не було підставою для призначення позапланової перевірки. Жодних заперечень та зауважень щодо суті та змісту самих пояснень підприємства, що містяться в листі № 02/18 від 02.03.2018 року, податковий орган, як це слідує з самого тексту наказу № 3516 від 17.10.2018 року, взагалі не має та вважає ці пояснення обґрунтованими. Згідно пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, підставою для проведення перевірки є не відсутність копій документів, які запитує контролюючий орган, а відсутність копій документів, що підтверджують пояснення, які надає платник податків. Апелянт вказував, що вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Податковий кодекс України набрав чинності з 2011 року, а отже правовідносини, що були предметом розгляду Верховного Суду України в постанові від 24.12.2010 року, не регулювалися нормами чинного податкового законодавства, в тому числі і нормами п. п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПКУ. В зазначеному випадку позивач оскаржував рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а отже правовідносини в даній справі та в справі , на яку зроблено посилання судом першої інстанції, не є подібними та мають різний предмет оскарження. Висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 24.12.2010 року, на даний час прямо суперечить приписам чинного Податкового кодексу України, які регламентують спірні правовідносини, а саме: абзацем 6 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України чітко та однозначно встановлено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час призначення документальної невиїзної перевірки податковим органом та її начальником дотримано норми податкового законодавства щодо організації та здійснення такої перевірки. Судом першої інстанції вказано, що у Головного управління ДФС у Запорізькій області були підстави виносити наказ про призначення перевірки, зважаючи на неотримання належної відповіді на свій інформаційний запит. Суд першої інстанції вказував, що підставами призначення перевірки за п. п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України є сукупність обставин: 1) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; 3) письмовий запит контролюючого органу має містити, зокрема, виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію. Суд першої інстанції дійшов висновку, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки (акт перевірки від 30.10.2018 року), у зв'язку з чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

          Матеріалами справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області надіслано ТОВ «ФЕРОМАГ» запит «Про надання інформації (пояснень та документальних підтверджень)» від 17.10.2017 року № 15788/10/08-01-14-09-11. В якості підстави надіслання запиту зазначено, що податковим органом отримана інформація в порядку п. 72.1 ст. 72 ПК України, за результатами якої виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме, ТОВ «ФЕРОМАГ» здійснювало формування податкового кредиту від ТОВ «ФЛЕШ-СТОК», стосовно якого є вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 року у справі № 200/5639/16-к. Податковий орган у запиті просив надати належним чином засвідчені копії, зокрема, але не виключно, відображення у бухгалтерському та податковому обліку взаємовідносин з ТОВ «ФЛЕШ-СТОК» за жовтень, листопад, грудень 2015 року та подальшу реалізацію придбаної у контрагента продукції.

          Встановлено, що 02.03.2018 року ТОВ «ФЕРОМАГ» листом за вих. № 02/18 повідомило Головне управлінням ДФС у Запорізькій області про те, що товариство вважає надісланий запит оформленим із порушенням вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України, а відтак платник податку звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Відповіді на запит не надано, запитувані копії документів не надано.

           17.10.2018 року заступником начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнято наказ № 3516 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФЕРОМАГ».

          Варто вказати, що наказ № 3516 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФЕРОМАГ» є реалізованим. У період з 17.10.2018 року до 23.10.2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФЕРОМАГ» за період діяльності 2015 рік з метою становлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ФЛЕШ-СТОК» за 2015 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ФЛЕШ-СТОК» за період жовтень, листопад, грудень 2015 року. За результатами перевірки складено акт № 653/08-01-14-06/39902200 від 30.10.2018 року.

          Згідно п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

          Право податкової інспекції на проведення перевірки визначено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України. Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

          Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України - про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п.п. 9, 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. Суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Варто вказати, що запит Головного управління ДФС у Запорізькій області містить обов'язкові реквізити необхідні для такого роду запитів. Запит містить перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати. Отже, такий запит можна вважати таким на який платник податків може надати відповідь. Відповіді на запит не було надано, що є підставою для призначення податкової перевірки. Контролюючий орган скористався своїм обов'язком щодо призначення перевірок, при наявності підстави передбаченої п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Норма п.78.1 ст.78 ПК України містить підстав для проведення перевірки якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. При призначенні документальної виїзної перевірки відповідачем враховано, що призначення такої перевірки можливе якщо відповідь не надана на запит в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Колегія суддів вказує, що підставою для призначення позапланової перевірки є не отримання податковим органом відповіді на запит. Однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки, згідно пп. 78.1.1, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, є ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків обґрунтованого пояснення та відповідних документів на обов'язковий запит контролюючого органу. З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. У контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Наказ № 3516 від 17.10.2018 року про призначення перевірки та самі дії по винесенню наказу є правомірними з огляду на існування підстав для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Судова колегія вказує, що судом першої інстанції вірно взято до уваги рішення Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № П/811/824/17, оскільки рішення Верховного Суду є такими, що повинні враховуватись судами при вирішенні спорів.

Верховний Суд у рішенні від 07.11.2018 року вказував на те, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків. А за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено не лише акт перевірки, а й прийняті податкові повідомлення-рішення. Податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв'язку з чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки у відповідності до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Судова колегія вказує, що наказ № 3516 від 17.10.2018 року про призначення перевірки є виконаним, реалізованим. Про його протиправність позивач почав наводити доводи вже після проведення самої перевірки, коли було виявлено порушення податкового законодавство та складено акт документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРОМАГ» – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року – залишити без змін

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя                                                                      С.В. Сафронова

                     суддя                                                                      Д.В. Чепурнов

                     суддя                                                                      В.В. Мельник