Постанова

від 14.03.2019 по справі 243/5806/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2019 року

Київ

справа №243/5806/17

адміністративне провадження №К/9901/38676/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - управління ПФУ) на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року (суддя Старовецький В.І.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (судді Ястребова Л.В., Васильєва І.А., Компанієць І.Д.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ, третя особа - структурна одиниця Публічного акціонерного товариства Донбасенерго Електроремонт (далі - СО ПАТ, ПАТ відповідно), про скасування рішення, -

встановив:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення управління ПФУ від 02 червня 2017 року № 34 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, (далі - Список № 1) відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1788-XII) та зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області постановою від 22 серпня 2017 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення управління ПФУ від 02 червня 2017 року № 34 Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту а статті 13 Закону № 1788-XII ОСОБА_1 Зобов'язав управління ПФУ призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону № 1788-XII з 28 листопада 2016 року.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 18 жовтня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував у частині зобов'язання управління ПФУ призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону № 1788-XII з 28 листопада 2016 року. В цій частині прийняв нову постанову. Зобов'язав управління ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 листопада 2017 року № 6071 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону № 1788-XII із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 01 серпня 1988 року по 06 травня 1989 року у колгоспі ім. ХХІ КПРС на посаді завідувача фермою, з 01 листопада 1996 року по 01 квітня 1999 року у ПП ВЮВ на посаді водій-комерційний агент , з 01 березня 2004 року по 31 грудня 2006 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року у ПАТ на посаді заливальника свинцево-олов'янистих сплавів. У решті постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подало касаційну скаргу про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову у задоволення позову. Зазначає, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01 червня 2017 року СО ПАТ зареєстровано у м. Миколаївка, але згоду на проведення перевірки підприємство не надало, внаслідок чого управління ПФУ не має можливості здійснити перевірку пільгової довідки від 18 листопада 2016 року № 95/05-ок, тому період роботи з 01 березня 2004 року по 31 грудня 2006 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року в СО ПАТ не зараховано до пільгового стажу по Списку № 1. До загального стажу позивача не зараховано період роботи у колгоспі з 01 серпня 1998 року по 06 травня 1989 року, бо відсутня підстава записів про відпрацьовані людино-дні та встановлений колгоспом мінімум, а також період роботи з 01 листопада 1996 року по 01 квітня 1999 року у ПП ВЮВ , так як записи про роботу у трудовій книжці не завірені печаткою підприємства. Відповідно загальний страховий стаж позивача складає 25 років 03 місяці 16 днів, стаж за списком № 1 - 07 років 10 місяців. Отже, рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії є правомірним.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій проаналізувати вимоги статей 13, 62 Закону № 1788-ХІІ, статті 48 Кодексу законів про працю України, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, належним чином дослідили всі докази та, встановивши, що у трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи для зарахування до загального стажу періодів його роботи з 01 серпня 1988 року по 06 травня 1989 року у колгоспі ім. ХХІ КПРС та з 01 листопада 1996 року по 01 квітня 1999 року у ПП ВЮВ , також і те, що з трудової книжки видно, що позивач у періоди з 01 березня 2004 року по 31 грудня 2006 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року працював у ПАТ на посаді заливальник свинцево-олов'янистих сплавів , яка зазначена у Cписку № 1, атестація робочих місць за умовами праці згідно зі списком № 1 на підприємстві проведена, дійшли обґрунтованого висновку про протиправність рішення управління ПФУ щодо відмови у зарахуванні цих періодів роботи до загального страхового стажу та спеціального пільгового страхового стажу.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як убачається з касаційної скарги, наведені в них доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій, не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення, а постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко