Рішення

від 15.03.2019 по справі 724/1413/18

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/1413/18 Провадження № 2/724/15/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

за участю:

секретаря судового засідання: Рижак П.С.

відповідача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотині Чернівецької області справу

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_1

про виділення частки земельної ділянки в натурі, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Хотинського районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справаза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділення частки земельної ділянки в натурі.

В обґрунтування позову зазначає, що їй належить 8/25 частин житлового будинку, що розташований в м. Хотині по вул. Фрунзе, 64А, інша частина вказаного будинку належить ОСОБА_1

На підставі рішення Хотинської міської ради від 02.09.2009р. №360/23/09 за позивачем та відповідачем зареєстровано право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га.

На даний час відповідач побудувала хвіртку, ворота та паркан, які повністю розділяють їхню спільну сумісну земельну ділянку. Проте, сім'я ОСОБА_1 все одно відкриваючи хвіртку і ворота, користується земельною ділянкою, що належить позивачу, тобто проходять (проїжджають) під вікнами позивача, доламують її ворота і хвіртку, які побудовані ще до купівлі будинку.

Таким чином позивач вважає, що необхідно виділити внатурі частину земельної ділянки в розмірі 0,0345 га, яка належить позивачу ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. На підставі цього позивач звернулася до ФОП ОСОБА_4 з приводу можливого поділу земельної ділянки, який запропонував такий варіант, і повністю задовольняє позивача. Також пояснює, що у відповідача є вхід до її будинку з іншої сторони, де вона фактично спорудила хвіртку та ворота.

Позивач зверталася до відповідача з пропозицією добровільно вирішити питання щодо поділу земельної ділянки, однак остання залишила її без відповіді та задоволення.

Відповідач подала відзив на позов, де позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Відповідно до п.1 договору дарування, на підставі якого відповідачу належить 17/25 частин вищезазначеного житлового будинку, до позивача також перейшло право власності на Ѕ частини огорожі (воріт, хвіртки). Через вказану частину спірної земельної ділянки позивач дійсно проходить та проїжджає, так як іншої можливості пройти та проїхати до своєї частини будинку не має. Такий порядок проходу та проїзду був встановлений ще до переходу права власності на вказаний будинок та земельну ділянку до позивача та відповідача.

Щодо можливого варіанту поділу земельної ділянки наданого ФОП ОСОБА_4, то даний варіант передбачає лише поділ спірної ділянки між сторонами, виходячи з розміру їх часток і жодним чином не передбачає варіанту можливого проходу та проїзду з вулиці на подвір'я до частини будинку відповідача.

Також, на думку відповідача не відповідають дійсності відомості зазначені в довідці КРБТІ, де вказано, що зі сторони вул. Українська для входу на земельну ділянку існує хвіртка та споруджені ворота ОСОБА_3, а також з тильної сторони вказаної земельної ділянки, яка має прохід/проїзд на вул. Шевченка та на територію Хотинського коледжу ПДАТУ існує хвіртка та ворота споруджені ОСОБА_1

Крім того, згідно з планом меж земельної ділянки тильна її сторона межує із землями Хотинської міської ради, які є землями запасу, а тому там не може бути ні проходу, ні проїзду, оскільки такі розміщуються на землях загального користування.

Додатково пояснює, що прохід та проїзд через територію майстерні Хотинського коледжу ПДАТУ взагалі не можливий, так я к ця територія знаходиться під охороною, а прохід сторонніх осіб заборонений.

Крім того, на спірній земельній ділянці є дійсно споруджена тимчасова хвіртка, яка використовується для проходу до сусіда через суміжну земельну ділянку, що відноситься до земель запасу міста.

Відносно наявності воріт, зазначених в довідці КРБТІ, звертає увагу суду, що це також тимчасові ворота, які розташовані на зовсім іншій земельній ділянці і використовуються для господарських потреб цієї земельної ділянки, а не для заїзду в двір будинку.

Враховуючи вищенаведене, запропонований позивачем варіант поділу земельної ділянки повністю позбавляє можливості проїзду та проходу з вулиці на подвір'я відповідачу, що буде порушувати її права як власника.

Таким чином, в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених в позовні й заяві, просили позов задовольнити повністю.

В судове засідання 11.03.2019р. позивач та її представники не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про розгляд справи, про причини не повідомили.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, свідків, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору від 30.12.1990р. ОСОБА_3 купила 8/25 частин житлового будинку і відповідну частину господарських споруд, загальною площею 16,80 кв.м. в м. Хотин по вул. Фрунзе, 64 А (а.с.9-10).

Відповідно до довідки Хотинської міської ради від 15.02.2018р. №872 на підставі рішення міської ради від 19.01.1993р. №91 вул. Фрунзе перейменовано на Українську (а.с.12).

Згідно з довідкою Хотинської міської ради №4455 від 12.12.2017р. за ОСОБА_3 зареєстровано у спільній сумісній власності з ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 7325010100:01:018:0092) площею 0,1000 га по вул. Українській 64 А (а.с.11).

Зі змісту державного акту на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7325010100:01:018:0092, виданого ОСОБА_1, вбачається, що співвласниками земельної ділянки, розташованої в м. Хотин, вул. Українська, 64 А площею 0,1000 га є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.13-14).

На підставі рішень Хотинської міської ради від 09.04.2009р. №313/20/19 та від 24.09.2009р. №360/23/09 передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд в м. Хотині ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по вул. Українська, 64 А (в спільну сумісну власність) площею 0,1 га (а.с.15-16).

Листом від 13.12.2017р. №131 представник позивача звернулася до ФОП ОСОБА_5, як інженера-землевпорядника з проханням провести землевпорядне дослідження вищезазначеної земельної ділянки та встановити варіанти можливого поділу земельної ділянки відповідно до часток співвласників (а.с.17).

У відповідь 10.01.2018р. ФОП ОСОБА_5 надав можливий варіант поділу спірної земельної ділянки (а.с. 18- 20).

Листом від 10.04.2018р. №75 начальник Хотинського КРБТІ повідомив представника позивача про те, що при обстеженні домогосподарства №64А по вул. Українській в м. Хотині , яке було проведено 06.04.2018р. встановлено, що є два окремих входи на горище в житловому будинку, а саме у ОСОБА_3, а у ОСОБА_1 з двору по металевій драбині. Також зі сторони вул. Українська для входу на земельну ділянку кадастровий номер 7325010100:01:018:0092 існує хвіртка та ворота споруджені ОСОБА_3, а також з тильної сторони вказаної земельної ділянки, яка має прохід/проїзд на вул. Шевченка та на територію майстерні Хотинського коледжу ПДАТУ існує хвіртка та ворота споруджені ОСОБА_1 (а.с.24).

01.03.2018р. позивач звернулася до відповідача з пропозицією поділити земельну ділянку за варіантом поділу запропонованого ФОП ОСОБА_5 (а.с.26).

Також судом встановлено, що на підставі договору дарування від 12.06.2003р. ОСОБА_1 прийняла в дар 17/25 частин житлового будинку під номером 64 А по вул. Українська, що знаходиться в м. Хотині Чернівецької області, до якого також входить Ѕ частини огорожі №1-2 (а.с.49-50).

Крім того, ОСОБА_1 на праві власності належать земельна ділянка (кадастровий номер 7325010100:01:018:0030) площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства, та земельна ділянка (кадастровий номер 7325010100:01:018:0093) площею 0,0578 га для ведення садівництва, що розташовані за адресою м. Хотин, вул. Українська, 64 А (а.с. 52-53).

Згідно з заявою №374 від 10.10.2018р. Хотинського коледжу Подільського ДАТУ територія майстерні знаходиться під охороною, тому проїзд та прохід через неї для сторонніх осіб заборонений (а.с.56).

15.11.2018р. постійною комісією Хотинської міської ради з питань житлово-комунального господарства, архітектури та земельних відносин в присутності спеціаліста І-ої категорії з земельних питань апарату міської ради, проведено обстеження земельної ділянки в м. Хотин по вул. Українська, 64 А/2 та встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 7325010100:01:018:0092 знаходиться в спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Здійснивши огляд земельної ділянки по вул. Українська, 64 А, встановлено, що ОСОБА_1 обмежений доступ до даної земельної ділянки, інші проходи та заїзди, окрім проходу з вул. Української відсутні. Згідно схематичного плану м. Хотин, заїзд з боку вул. Шевченка не передбачено (а.с. 72).

Відповідно до листа від 10.12.2018р. від 02-14-810 виконавчого комітету Хотинської міської ради заїзд з боку вул. Шевченка не передбачено. У разі виготовлення кваліфікаційним інженером-землевпорядником схеми розподілу земельної ділянки між співвласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_3 із вказаною схемою заїзду та проходу з боку вул. Шевченка. Дана схема буде розглянута постійною комісією Хотинської міської ради з питань житлово-комунального господарства, архітектури та земельних відносин (а.с.70-71).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що є колишнім чоловіком позивача, при цьому зазначив, що відповідач і члени її сім'ї проходять і проїжджають під вікнами позивача, що заважає останній. Також пояснив, що ворота з вул. Шевченка встановлені і відповідач може користуватися тим проїздом/проходом. При цьому пояснив, що прохід/проїзд завжди був з вул. Українська, однак на даний час це заважає позивачу.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що є чоловіком відповідачки, і йому відомо, що проходу з вул. Шевченка не має, а прохід та проїзд через територію майстерні коледжу взагалі неможливий. Також підтвердив, що на спірній земельній ділянці є тимчасова хвіртка, яка використовується для проходу до сусіда, а встановлені ворота використовуються для господарських потреб іншої земельної ділянки, а не для заїзду в двір будинку.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що є сестрою відповідача і проходу/проїзду з вул. Шевченка не має, завжди прохід/проїзд був з вул. Українська. Також не заперечувала, що відповідач побудувала паркан, який повністю розділяє земельні ділянки сторін, однак існує лише один прохід з вул. Українська.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що працює інженером-землевпорядником і він виготовляв документи щодо можливого варіанту поділу спірної земельної ділянки. Він визначив лише один варіант поділу, згідно заяви ОСОБА_3, інших можливих варіантів не визначалося, можливість проходу/проїзду також не визначалася.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що працює начальником Хотинського районного бюро технічної інвентаризації і він на підставі заяви ОСОБА_3 здійснював обстеження домогосподарства №64-А по вул. Українська в м. Хотині. Оглядом земельної ділянки ним було встановлено, що зі сторони вул. Українська для входу на земельну ділянку існує хвіртка та ворота, які споруджені позивачем, зі слів ОСОБА_3 Будь-яких документів на підтвердження того, що ворота і хвіртка споруджені позивачем не було надано, а тож ОСОБА_10 не перевіряв, кому вони належать згідно документації. Також, пояснив, що зі сторони вул. Шевченка також встановлені ворота, які споруджені ОСОБА_1, однак на якій земельній ділянці споруджені ці ворота він не перевіряв. Щодо можливого проходу/проїзду зі сторони вул. Шевченка на спірну земельну ділянку зазначив, що прохід можливий, однак після облаштування проїзду на підставі дозволу міської ради.

Згідно з ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Судом встановлено, що позивачу належить 7/25 частин житлового будинку, розташованого в м. Хотин по вул. Українська, 64 А, а відповідачу 17/25 частин цього ж будинку.

Відповідно до ч.1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Частинами 1, 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки (ч.ч.3, 4 ст. 88 Земельного кодексу України).

Судом встановлено, що спору між співвласниками земельної ділянки щодо розміру часток у праві власності не виникало, однак спір виник щодо можливого варіанту поділу спірної земельної ділянки.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач надала варіант поділу спірної земельної ділянки, згідно якого частка земельної ділянки позивача становить 0,0345 га, а відповідача - 0,0655 га (а.с.19).

Однак даний варіант поділу передбачає лише поділ земельної ділянки між сторонами, виходячи з розміру їх часток у праві власності на жилий будинок і жодним чином не передбачає можливого проходу та проїзду на подвір'я до частини будинку відповідача.

Безпідставними є доводи позивача, що відповідач матиме прохід/проїзд з вул. Шевченка, оскільки в судовому засіданні встановлено, що повноцінного проходу/проїзду там не має, а заїзд з боку вул. Шевченка не передбачено. Крім того, прохід та проїзд через територію майстерні Хотинського коледжу ПДАТУ взагалі не можливий так як вказана територія знаходиться під охороною, а тому прохід та проїзд через неї для сторонніх осіб заборонений (а.с.56). Також, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснив суду, відомості в довідці від 10.04.2018р. №75 (а.с.24) зазначені зі слів позивача ОСОБА_3

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Разом з цим, згідно вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог п. "г" ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно з ч.1 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004р. №7 усправах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, наданий позивачем варіант поділу земельної ділянки позбавить можливості відповідача та членів її сім'ї вільного проходу та проїзду з вулиці на своє подвір'я, тобто буде порушено право відповідача, передбачене ч. 1 ст. 319 ЦК України на вільне володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту частин першої, п'ятої, шостої та сьомої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

З огляду на зазначене, в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 141 ч.3 п. 4 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником від подача подано суду копію договору №1/10-18 від 10.10.2018р., додатку №1 до договору від 10.10.2018р., розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, квитанцію до прибуткового касового ордера №18/10/1 від 10.10.2018р. на суму 3000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_3, (вул.Українська, 64 А, м.Хотин, Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_6, (вул. Українська, 64 А, м.Хотин, Чернівецької області, РНОКПП199014669) про виділення частки земельної ділянки в натурі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, (вул.Українська, 64 А, м.Хотин, Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6, (вул. Українська, 64 А, м.Хотин, Чернівецької області, РНОКПП199014669) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.03.2019р.

Суддя: ОСОБА_11