Постанова

від 25.02.2019 по справі 201/15115/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 201/15115/16-ц

провадження № 61-27756св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ДСМ. ,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ДСМ. на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року в складі суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю ДСМ. (далі - ТОВ ДСМ. ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на утримання обслуговуючого персоналу будинку.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що між ним та відповідачем як власниками нежитлових приміщень, розташованих у будинку АДРЕСА_1 укладена угода про спільне утримання вказаного будинку та прибудинкової території.

Посилаючись на те, що за період з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2016 року ОСОБА_4 не приймала участь у спільних витратах на утримання обслуговуючого персоналу будинку, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 93 681,90 грн, яку сплачувати в добровільному порядку вона відмовляється, просило суд стягнути з відповідача на його користь 93 681,90 грн основного боргу, 3 587,79 грн 3% річних та 31 484,28 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2017 року позовні вимоги ТОВ ДСМ. задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача 93 681,90 грн основного боргу, 3 587,79 грн 3% річних та 31 484,28 грн інфляційних втрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до додаткової угоди від 30 травня 2013 року до договору про спільне утримання та експлуатацію вказаного будинку від 27 березня 2002 року відповідач зобов'язана нести спільно з ТОВ ДСМ. витрати на утримання будинку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ ДСМ. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2017 року ТОВ ДСМ. подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зазначену справу.

16 листопада 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла зазначена справа.

У травні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним та не обґрунтованим, оскільки суд, вирішуючи спір, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права. Суд не врахував, що відповідач є стороною договору, яка добровільно взяла на себе обов'язки про спільне утримання будинку та прибудинкової території, а тому зобов'язана їх виконувати. Відсутність погоджених сторонами калькуляцій на утримання обслуговуючого персоналу не звільняє сторону від оплати таких витрат.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

Заперечення/відзиви на касаційну скаргу ТОВ ДСМ. не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 27 березня 2002 року ВАТ Дніпробудмеханізація та ТОВ фірма Будпроект як власники нежитлових приміщень, розташованих у будинку АДРЕСА_1, уклали договір про спільне утримання і експлуатацію будинку та прибудинкової території.

Згодом власники нежитлових приміщень змінилися.

25 травня 2009 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_4 набула право власності на нежитлові приміщення площею 260,30 кв. му будинку АДРЕСА_1

В процесі реорганізації ВАТ Дніпробудмеханізація на підставі рішення зборів акціонерів від 14 травня 2010 року та від 12 березня 2012 року у власність ТОВ ДСМ. перейшли нежитлові приміщення площею 1070,5 кв. м у будинку АДРЕСА_1.

30 травня 2013 року ТОВ ДСМ. та ОСОБА_4 уклали додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною договору від 27 березня 2002 року, відповідно до якої сторони зобов'язалися спільно нести витрати, пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні.

Пунктом 2.3 договору від 27 березня 2002 року передбачено, що для забезпечення нормального функціонування будинку та прибудинкової території власники нежитлових приміщень приймають участь у витратах на утримання обслуговуючого персоналу. Витрати встановлюються погодженою сторонами калькуляцією витрат.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною другою 2 статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

27 березня 2013 року ОСОБА_4 та ТОВ ДСМ. уклали додаткову угоду до договору від 27 березня 2002 року про спільне утримання і експлуатацію будинку та прибудинкової території.

Пунктом 2.3 договору від 27 березня 2002 року сторони передбачили, що для забезпечення нормального функціонування будинку та прибудинкової території вони приймають участь у витратах на утримання обслуговуючого персоналу. Витрати встановлюються погодженою сторонами калькуляцією витрат.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості з оплати послуг за утримання обслуговуючого персоналу будинку ТОВ ДСМ. надало розрахунок, відповідно до якого позивач включив до заборгованості не лише витрати на обслуговуючий персонал будинку та прибудинкової території, зокрема, на прибиральницю, двірника, слюсаря-сантехніка та інших, а й витрати на бухгалтера, директора, провідного інженера.

Належних та допустимих доказів того, що витрати на утримання обслуговуючого персоналу будинку за період з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2016 року встановлювались погодженою з відповідачем калькуляцією витрат, як це передбачено пунктом 2.3 договору від 27 березня 2012 року, позивач суду не надав.

Сам по собі розрахунок заборгованості на утримання обслуговуючого персоналу будинку за відсутності погодженої сторонами калькуляції витрат, не дає підстав для висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ ДСМ про стягнення заборгованості на утримання обслуговуючого персоналу будинку у зв'язку з їх недоведеністю.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права, що виходить за межі компетенції касаційного суду.

Інші доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ДСМ. залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат