Постанова

від 11.03.2019 по справі 545/3434/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 березня 2019 року

м. Київ

справа № 545/3434/17

провадження № 61-23809св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач 1 - товариство з обмеженою відповідальністю М'ясна ярмарка Добриня - 2007 ,

відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю Лансін ,

представник відповідача 2 - ОСОБА_6,

відповідач 3 - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Полтавській області,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарина Геннадіївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Прайрент на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області у складі судді Кіндяк І. С. від 05 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Абрамова П. С., Чумак О. В. від 06 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю М'ясна ярмарка Добриня - 2007 (далі - ТОВ М'ясна ярмарка Добриня - 2007 ), товариства з обмеженою відповідальністю Лансін (далі - ТОВ Лансін ), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ШевченкоД. Г., у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: 1) визнати недійсним договір дарування нерухомого майна від 14 листопада 2017 року, укладений між ТОВ М'ясна ярмарка Добриня - 2007 та ТОВ Лансін , посвідчений та зареєстрований приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г.; 2) витребувати у ТОВ Прайрент 13/50 частини нерухомого майна - виробничої будівлі - ділянки по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 7907,8 кв. м, що складається з: контори літ. А1 площею 57,7 кв. м, автовісової літ. Б-1 , Б1-1 площею 17,6 кв. м, консервного цеху літ. Ж1 , Ж1-1 , Ж2-1 , Ж3-1 , ж , ж1 , ж2 , ж3 , ж4 , ж5 , ж6 площею 2070,3 кв. м, вбиральні літ З1 , складу літ. И-1 , И1-1 , и , и1 , и2 площею 2731,9 кв. м, мукомольного цеху літ. К1 , к площею 411,2 кв. м, складу літ. М1 площею 1079,0 кв. м, огорожі № 1, замощення І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 868421653240 та повернути його ТОВ М'ясна ярмарка Добриня - 2007 ; 3) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38129302 від 14 листопада 2017 року; 4) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39076786 від 02 січня 2018 року; 5) зобов'язати КП Реєстратор Полтавської обласної ради поновити реєстрацію права власності за ТОВ М'ясна ярмарка Добриня - 2007 на 13/50 частини вказаного нерухомого майна.

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 13/50 частини нерухомого майна - виробничої будівлі - ділянки по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 7907,8 кв. м, що складається з: контори літ. А1 площею 57,7 кв. м, автовісової літ. Б-1 , Б1-1 площею 17,6 кв. м, консервного цеху літ. Ж1 , Ж1-1 , Ж2-1 , Ж3-1 , ж , ж1 , ж2 , ж3 , ж4 , ж5 , ж6 площею 2070,3 кв. м, вбиральні літ З1 , складу літ. И-1 , И1-1 , и , и1 , и2 площею 2731,9 кв. м, мукомольного цеху літ. К1 , к площею 411,2 кв. м, складу літ. М1 площею 1079,0 кв. м, огорожі № 1, замощення І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 868421653240.

Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, так як дозволить відповідачам здійснити відчуження спірного приміщення на користь інших осіб. У зв'язку з цим, необхідно вжити заходів забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено.

До ухвалення рішення по суті у цивільній справі № 545/3434/17 накладено арешт на 13/50 частини нерухомого майна - виробничої будівлі - ділянки по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 7907,8 кв. м, що складається з: контори літ. А1 площею 57,7 кв. м, автовісової літ. Б-1 , Б1-1 площею 17,6 кв. м, консервного цеху літ. Ж1 , Ж1-1 , Ж2-1 , Ж3-1 , ж , ж1 , ж2 , ж3 , ж4 , ж5 , ж6 площею 2070,3 кв. м, вбиральні літ З1 , складу літ. И-1 , И1-1 , и , и1 , и2 площею 2731,9 кв. м, мукомольного цеху літ. К1 , к площею 411,2 кв. м, складу літ. М1 площею 1079,0 кв. м, огорожі № 1, замощення І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 868421653240.

Місцевий суд, встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання недійсним договору та витребування майна, зробив висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Прайрент залишено без задоволення, ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду, зазначив про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2018 року ТОВ Прайрент подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нову постанову про відмову у позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 545/3434/17 з Полтавського районного суду Полтавської області.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що накладаючи арешт на нерухоме майно, яке належить не відповідачам, а ТОВ Прайрент на праві власності, суд вирішив питання про права та обов'язки власника майна, який до участі у справі в якості належної особи залучений не був. ЦПК України не передбачено право суду забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно осіб, які не є стороною у справі.

Доводи осіб, які подали пояснення на касаційну скаргу

У червні 2018 року до касаційного суду надійшли пояснення ТОВ Лансін та ТОВ М'ясна ярмарка Добриня - 2007 на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на обґрунтованість касаційної скарги, просили оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що між сторонами виник спір щодо 13/50 частини нерухомого майна - виробничої будівлі - ділянки по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 7907,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

21 листопада 2017 року Полтавським районним судом Полтавської області у справі № 545/3434/17 з метою забезпечення позову вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ Лансін , а саме: виробничі будівлі, ділянки по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 7907,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

28 листопада 2017 року ТОВ Лансін оскаржило вказану ухвалу до апеляційного суду.

26 грудня 2017 року апеляційна скарга ТОВ Лансін була задоволена, ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2017 року скасовано з тих підстав, що ТОВ Лансін належить лише 13/50 частини нерухомого майна, а арешт було накладено на все майно.

Під час розгляду апеляційної скарги ТОВ Лансін здійснило відчуження нерухомого майна, яке є предметом спору в указаній справі, шляхом передачі його до статутного фонду ТОВ Прайрент .

02 січня 2018 року за ТОВ Прайрент зареєстровано право власності на спірне майно.

04 січня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на 13/50 частини спірного нерухомого майна.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи постанову про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, установив, що між сторонами існує спір щодо захисту права власності ОСОБА_4 на спірне приміщення, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, та дійшов обґрунтованого висновку щодо застосування заходу забезпечення позову.

В судових рішенннях судів попередніх інстанцій, згідно вимог процесуального закону, наведені відповідні мотиви.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Прайрент залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило