ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
11 березня 2019 року Справа №913/22/19
Провадження №16/913/22/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА Київ", м.Київ
до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 52652 грн 34 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
Секретар судового засідання - Гулевич В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув,
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу у сумі 40759 грн, 3% річних у сумі 1272 грн за період з 12.12.2017 по 28.12.2018, пені у сумі 14397,55 грн за період з 12.12.2017 по 28.12.2018 та інфляційних втрат у сумі 4073,83 грн за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року, у зв'язку з несвоєчасною оплатою послуг згідно договору-доручення про надання послуг з організації подорожувань від 02.01.2014 №10/ДСВ/14-04.
Розрахунок заявлених до стягнення сум здійснено позивачем за кожним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.01.2019 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 04.02.2019 року.
Представники сторін в судове засідання 04.02.2019 не прибули.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.02.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.02.2019.
Представники сторін в судове засідання 25.02.2019 не прибули.
Від позивача 05.02.2019 на адресу суду надійшло клопотання від 29.01.2019 №29/01/19-1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 7850,04 грн.
Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем під час здійснення розрахунку пені не враховано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та нараховано пеню понад встановлений законом шестимісячний строк.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.02.2019 закрито провадження у справі №913/22/19 в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7850,04 грн.
Ухвалою від 25.02.2019 судове засідання відкладено на 11.03.2019.
У судове засідання 25.02.2019 представники сторін не прибули.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У судовому засіданні 11.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Між приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (відповідач, довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіа-Експрес" (агент) укладено договір-доручення про надання послуг з організації подорожувань від 02.01.2014 №10/ДСВ/14-04 (далі-договір), на підставі якого довіритель доручає, а агент приймає на себе зобов'язання по організації подорожувань довірителя у відповідності до умов даного договору (п. 1.1. договору).
Підпунктом 2.1. пункту 2 сторони договору передбачили, що замовник бере на себе обв'язки, зокрема, забезпечувати бронювання та оформлення авіа- та залізничних квитків за заявками довірителя у відповідності до вимог та правил відповідних авіакомпаній, управління залізниці та діючих нормативів.
Відповідно до підпункту 2.2. договору довіритель зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату послуг агента у порядку, розмірах та у терміни у відповідності до Додатку №1 до доданого договору.
За несвоєчасну оплату послуг агента довіритель несе відповідальність у відповідності з Додатком №1 до даної угоди.
Згідно п.7.1 договору, розрахунки між сторонами проводяться у розмірах, терміни та порядку встановленому Додатком №1 до даного договору.
У Додатку №1 до договору сторони погодили, що видача представнику довірителя авіаквитків, залізничних квитків, готельних ваучерів, полісів страхування проводиться після їх оплати у повному обсязі після надання належним чином оформленої довіреності встановленого зразка. У виключних випадках можлива видача документів, обумовлених п.1 даної угоди, до їх оплати у повному обсязі.
У випадку, обумовленому в п.2 даного Додатку, довіритель зобов'язаний оплатити вартість наданих послуг на протязі 5 (п'яти) банківських днів, наступних за днем видачі документів, обумовлених в п.1. В протилежному випадку довіритель буде зобов'язаний виплатити агенту пеню в розмірі 0,1% за кожний прострочений день від суми простроченого платежу.
Додатковою угодою від 11.01.2016 було замінено сторону (агента) договору-доручення про надання послуг з організації подорожувань від 02.01.2014 №10/ДСВ/14-04 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа-Експрес" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІА Київ" (01034, м.Київ, вул.Пушкінська, 11А, офіс 1).
За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг та відповідає інституту правових норм глави 31 Господарського кодексу України "Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання".
Відповідно до ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 40759 грн, про що сторонами підписано акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), без доповнень і зауважень, а саме:
-за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2017 №АСТ-18994 на суму 19164 грн;
-за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.12.2017 №AVF-20 на суму 2295 грн;
-за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2017 №АСТ -19060 на суму 19300 грн.
Для оплати наданих послуг позивачем були виставлені рахунки-фактури:
-від 04.12.2017 №AVF-259 на суму 19164 грн;
-від 05.12.2017 №AVH-460 на суму 2295 грн;
-від 07.12.2017 №МАА-228 на суму 19300 грн.
Позивач, як кредитор, права якого порушені несвоєчасним виконанням відповідачем строків оплати наданих послуг, звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору, і просить стягнути з відповідача суму несплаченого основного боргу - 40759 грн, 3% річних у сумі 1272 грн за період з 12.12.2017 по 28.12.2018, пеню у сумі 14397,55 грн за період з 12.12.2017 по 28.12.2018 та інфляційні втрати у сумі 4073,83 грн за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позову підлягає задоволенню частково.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та позивачем виставлено рахунки-фактури, які є підставою для оплати.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором-дорученням про надання послуг з організації подорожувань від 02.01.2014 №10/ДСВ/14-04 та додатком №1, який є невід'ємною частиною договору, сторони визначили порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості отриманих послуг - на протязі 5 (п'яти) банківських днів, наступних за днем видачі документів, обумовлених в п.1 додатку №1 до договору.
Матеріалами справи підтверджено належним чином факт надання послуг позивачем на суму 40759 грн. Позивач належним чином довів суду факт отримання відповідачем рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на вказану суму боргу. Крім того, між сторонами у справі складено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період грудень 2017 року на суму 40759 грн. Таким чином, позивач виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.
Статті 901-903 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті наданих на його користь послуг, чим порушив умови укладеного з позивачем договору в частині оплати послуги і вимоги закону.
За таких підстав з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором про надання послуг з організації подорожувань від 02.01.2014 №10/ДСВ/14-04 в сумі 40759 грн.
Позов в частині заявленої до стягнення пені в у сумі 6547,51 грн за період з 12.12.2017 по 14.06.2018 слід задовольнити повністю, оскільки позивачем здійснено розрахунок відповідно приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочення виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом виявлено арифметичні помилки, проте за розрахунком суду, 3% річних є більшими, ніж заявлено до стягнення.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних слід задовольнити повністю у сумі 1272 грн за період з 12.12.2017 по 28.12.2018 на підставі правил ст.625 ЦК України. Дані вимоги цілком відповідають приписам вказаної норми права - за несвоєчасне виконання грошового обов'язку відповідач зобов'язаний сплатити борг з урахуванням інфляції та річних за весь час прострочки. Дані вимоги не є видом відповідальності для відповідача, а відображують економічні процеси в державі, в результаті яких відбувається знецінення національної валюти.
Позов в частині інфляційних нарахувань у сумі 4073,83 грн за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року слід задовольнити частково на суму 3629,94 грн за період з січня 2018 року по листопад 2018 року на підставі правил ст.625 ЦК України. Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивач, всупереч вимогам п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", включив до розрахунку інфляційних нарахувань місяці виникнення заборгованості.
Таким чином, усього до стягнення підлягає 52208,45 грн.
Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1747,15 грн слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", 93403, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 5, ід. код 33270581 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА КИЇВ", 01034, м.Київ, вул. Пушкінська, 11а, кв.1, ід. код 32212639, борг у сумі 40759 грн, пеню у сумі 6547,51 грн за період з 12.12.2017 по 14.06.2018, 3% річних у 1272 грн за період з 12.12.2017 по 28.12.2018 та інфляційні втрати у сумі 3629,94 грн за період з січня 2018 року по листопад 2018 року, витрати на судовий збір у сумі 1747,15 грн, видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.В решті вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Повний текст рішення складено і підписано 18.03.2019.
Суддя Р. Шеліхіна
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2019 |
Оприлюднено | 18.03.2019 |
Номер документу | 80493171 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Шеліхіна Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні