Ухвала

від 14.03.2019 по справі 913/760/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

УХВАЛА

14 березня 2019 року Справа № 913/760/13-г

м. Харків Провадження № 6/913/760/13-г

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Романенко Т.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" від 19.02.2019 № 49058 про заміну стягувача у справі № 913/760/13-г за позовом

Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 88 204,90 доларів США та 9 021 грн. 13 коп.

в присутності представників учасників справи:

від заявника - представник не прибув;

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

25.02.2019 до Господарського суду Луганської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" від 19.02.2019 № 49058 про заміну стягувача у справі - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

На обґрунтування заявленої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" вказує, що рішенням Господарського суду Луганської області від 04.04.2013 у справі № 913/760/13-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено та стягнуто на його користь заборгованість за кредитним договором від 11.06.2008 № 010/05-12/713 в сумі 79 561,00 дол. США (еквівалентно 635 931,07 грн.), проценти за користування кредитними коштами в сумі 8 643,90 дол. США (еквівалентно 69 090,69 грн.), пеню за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 6 087,95 грн.; пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 2 933,18 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 14 280 грн. 86 коп.

23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" був укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором від 11.06.2008 № 010/05-12/713, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корсар", перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк". Крім того, 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" був укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором від 11.06.2008 № 010/05-12/713 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Враховуючи викладене, заявник вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" набуло права кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар", у зв'язку з чим звернулось до суду з даною заявою та просить суд замінити стягувача у справі № 913/760/13-г - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.02.2019 заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Ухвалою суду від 25.02.2019 заяву прийнято та призначено до розгляду на 05.03.2019, витребувано від позивача, Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" оригінали документів, на підставі яких виникає право вимоги за кредитним договором від 11.06.2008 № 010/05-12/713, для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи.

На підставі розпорядження керівника апарату від 05.03.2019 № 93-р у зв'язку з перебуванням судді Лісовицького Є.А. у відрядженні був проведений повторний автоматизований розподіл відповідної заяви, яка розподілена судді Секірському А.В.

Учасники справи правом на участь у судовому засіданні 05.03.2019 не скористались, витребувані судом документів не надали.

Ухвалою від 05.03.2019 у зв'язку зі зміною складу суду, а також ненаданням учасниками справи витребуваних документів, розгляд заяви відкладено на 14.03.2019.

Представники учасників справи правом на участь у судовому засіданні не скористались, витребуваних судом документів не надали.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволення заяви від 19.02.2019 № 49058 про заміну стягувача з огляду на наступне.

Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів прав або обов'язків у матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких існує спір або розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснене процесуальне правонаступництво. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 24.01.2018 у справі № 41/207, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16.

Стаття 512 ЦК України передбачає випадки, в яких відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, тобто, матеріальному правовідношенні, при цьому, за змістом даної статті, правонаступництво та передання своїх прав кредитором іншій особі за правочином є окремими самостійними підставами заміни кредитора у зобов'язанні, що відрізняються як за умовами виникнення, так і їх оформленням та правовими наслідками; заміна боржника в зобов'язанні також є можливою як на підставі правочину (ст. 520 ЦЦК України), так і в силу спеціальних приписів закону (ст.ст. 104-109 ЦК України).

Приписами ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.

Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника.

Разом з тим, процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах, внаслідок заміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальних правовідносинах, тобто, спочатку має відбутися заміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснюватися процесуальне правонаступництво.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Луганської області від 04.04.2013 у справі № 913/760/13-г стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції кредитну заборгованість в сумі 79 561,00 дол. США (еквівалентно 635 931,07 грн.), проценти за користування кредитними коштами в сумі 8 643,90 дол. США (еквівалентно 69 090,69 грн.), пеню за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 6 087,95 грн.; пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 2 933,18 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 14 280 грн. 86 коп.

На виконання даного рішення Луганській обласній дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" видано наказ від 22.04.2013 № 913/760/13-г.

Доказів того, що виконавчий документ перебував або перебуває на виконанні державної виконавчої служби або приватного виконавця ТОВ "Фінансова компанія довіра та гарантія" не надано.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" протягом 2018 року 5 разів зверталось до суду із заявами про заміну стягувача у справі № 913/760/13-г.

Ухвалами суду від 09.01.2018, від 12.03.2018, від 05.04.2018, від 27.07.2018, від 06.09.2018 у задоволенні відповідних заяв відмовлено.

Ухвала від 06.09.2018 оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до суду апеляційної інстанції.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 ухвала Господарського суду Луганської області від 06.09.2018 у справі № 913/760/13-г залишена без змін.

Крім того, ухвалою суду від 26.02.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" від 19.02.2019 № 49058 про заміну сторони у справі № 913/760/13-г залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України, оскільки подана заява визнана судом зловживанням процесуальними правами.

Під час шостого розгляду заяви судом встановлено наступне.

23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (надалі - фактор) укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором від 11.06.2008 № 010/05-12/713, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корсар", перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк".

Також, 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (надалі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (надалі - фактор) укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором від 11.06.2008 № 010/05-12/713 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Договори факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н містять аналогічні за змістом умови.

Відповідно до п. 2.1 договорів в порядку та умовах, визначених в цих договорах, фактор зобов'язався передати (сплатити) клієнту загальну суму фінансування, а клієнт зобов'язався відступити (передати) факторові права вимоги, вказані в реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги.

Згідно п. 2.2 договорів загальний розмір прав вимоги визначений в реєстрі кредитних операцій до відступлення на дату укладання договору. Розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору на дату відступлення прав вимоги, фіксується в реєстрі відступлення прав вимоги. Відступлення фактору зазначених в реєстрі кредитних операцій до відступлення прав вимоги відбувається в дату відступлення прав вимоги за умовами виконання фактором умов по оплаті згідно п. 3.1 договору та з моменту підписання сторонами реєстру відступлення прав вимоги. Сторони погодили, що реєстр відступлення прав вимоги підписується сторонами не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання договору та реєстру кредитних операцій до відступлення.

З дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною кредитних договорів, зазначених в реєстрі відступлення прав вимоги, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за кредитними договорами та набуває всіх прав за ними. Права вимоги переходять до фактора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення (п. 2.3. договору).

Фактор після дати відступлення прав вимоги має право, зокрема, розпоряджатися правами вимоги на свій власний розсуд, в тому числі здійснювати наступне відступлення прав вимоги на користь третіх осіб за будь-яку ціну (п. 2.13 договорів).

У відповідності до п. 3.1 договорів сторони зазначили, що фактор зобов'язаний в рахунок відступлення прав вимоги за кредитними договорами протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладання договору сплатити клієнту загальну суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

В пункті 4.1 договорів сторони визначили, що після підписання сторонами реєстру відступлення прав вимоги, в день такого підписання, клієнт передає, а фактор зобов'язаний прийняти документацію, про що сторонами складається акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.2 договорів сторони спільно вживають заходів щодо здійснення повідомлення позичальників про відступлення прав вимоги.

Суд звертає увагу заявника, що згідно умов договорів факторингу, дата відступлення права вимоги є дата підписання відповідного Реєстру відступлення прав вимоги та внесення загальної суми фінансування по кожному договору. Водночас, заявник надав суду не Реєстри відступлення прав вимоги за договорами факторингу, а лише витяги з цих Реєстрів, в яких не міститься жодної дати.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами, відповідно до ст. 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріально-правовою підставою звернення ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" із заявою про заміну стягувача у справі № 913/760/13-г - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" стало укладення між позивачем та ПАТ "Вектор Банк" 23.08.2016 договору факторингу - портфельного відступлення права вимоги до відповідача (боржника) - ТОВ "Корсар" за кредитним договором від 11.06.2008 № 010/05-12/713, а потім наступне укладення між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" 23.08.2016 договору факторингу відступлення права вимоги. Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" вважає, що набуло права кредитора до ТОВ "Корсар" згідно положень ст.ст. 512, 514, 520 ЦК України, ст.ст. 52, 334 ГПК України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження".

В підтвердження свої вимог заявник надав до матеріалів справи копії документів, які засвідчені підписом керівника ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" Правником О.П. та печаткою товариства, зокрема:

- договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк";

- витягу з реєстру відступлених прав вимоги за договором факторингу від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк";

- договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія";

- витягу з реєстру відступлених прав вимоги за договором факторингу від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ " Фінансова компанія "Довіра та гарантія";

- платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994;

- акту-прийому-передачі документів від 23.08.2016.

Для всебічного розгляду заяви, Господарський суд Луганської області ухвалами від 25.02.2019 та від 05.03.2019 зобов'язав заявника надати суду оригінали документів, на підставі яких виникає право вимоги за кредитним договором від 11.06.2008 № 010/05-12/713, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корсар", у тому числі: договори факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н разом з усіма додатками; реєстри кредитних операцій до відступлення на дату укладання договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н; реєстри відступлених прав вимоги до договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н; реєстр боржників до договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н; акти прийому-передачі документації за формою, наведеною у додатку № 3 до договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н, які підтверджують передачу "Клієнтом" "Фактору" документації відповідно до умов договорів; деталізований розрахунок заборгованості за формою, наведеною у додатку № 8 до договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"; докази оплати згідно п. 3.1 договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н.

Крім того, на підтвердження доводів ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", викладених в заяві, суд зобов'язав ПАТ "Вектор Банк", а також ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надати суду необхідні для розгляду даної заяви документи, перелік яких зазначено в ухвалах суду від 25.02.2019 та від 05.03.2019 у справі № 913/760/13-г.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Втім, вимоги суду сторонами не виконані, у зв'язку з чим, суд не може надати належної правової оцінки укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк", а також між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" договорам.

Крім того, слід зазначити, що умови договору факторингу від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ "Райффазейн Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк", а також договору факторингу від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", не містять посилання про перехід права грошової вимоги саме за кредитним договором від 11.06.2008 № 010/05-12/713, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Корсар".

Відповідно до ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заявник всупереч приписів ст. 74 ГПК України не довів суду безспірний факт переходу права вимоги від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Вектор Банк" за договором факторингу від 23.08.2016 та від ПАТ "Вектор Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за договором факторингу від 23.08.2016.

Крім того, до заяви про заміну стягувача у даній справі ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надало копію платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994, яким підтверджує виконання ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перед ПАТ "Вектор Банк" умов по оплаті суми фінансування за договором факторингу від 23.08.2016 в сумі 4 444 000 грн. 00 коп.

Проте, із наданої копії платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994 вбачається, що факт виконання ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" умов по оплаті ПАТ "Вектор Банк" суми фінансування за договором факторингу від 23.08.2016 не можна вважати доведеним, оскільки номер коду ЄДРПОУ платника - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" та номер коду ЕДРПОУ отримувача - ПАТ "Вектор Банк" повністю співпадають та є однаковими - 38750239, що викликає у суду ґрунтовні сумніви у справжності проведення банківської операції за цим документом.

Здійсненою судом перевіркою встановлено, що згідно наявних у справі документів, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи - 38750239, який значиться в графах кодів платника та отримувача коштів у платіжному дорученні від 23.08.2016 № 1838994, присвоєно та належить ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Поряд із цим, порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється Цивільним кодексом України, законом і банківськими правилами (ч. 4 ст. 1088 ЦК України).

Таким спеціальним законом у сфері безготівкових розрахунків є Закон України від 05.04.2001 № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Він визначає загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

За платіжним дорученням банк зобов'язується переказати з рахунку платника певну грошову суму на рахунок отримувача у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ст. 1089 ЦК України).

Порядок розрахунків платіжними дорученнями і вимоги щодо їх заповнення встановлені главою 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 № 22.

За вимогами п. 32.3 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених п. 22.6 ст. 22 цього Закону.

Згідно п. 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити, зокрема, відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити, зокрема, відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу.

У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення.

Згідно ч. 2 ст. 1090 ЦК України банку заборонено вносити виправлення в платіжне доручення клієнта, якщо інше не встановлене законом або банківськими правилами.

Враховуючи зазначені положення та вимоги закону, суд дійшов висновку, що надана заявником до справи копія платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994 не може вважатись належним доказом в підтвердження факту перерахування ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" суми фінансування за договором факторингу від 23.08.2016 на користь ПАТ "Вектор Банк", оскільки зазначені в цьому платіжному документі у відповідних графах коди ЄДРПОУ платника коштів (ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія") та отримувача коштів (ПАТ "Вектор Банк") є однаковими - 38750239, що викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо прийняття взагалі цього документу до виконання банком платника коштів - ПАТ "Альфа-банк".

Жодних інших документів (відповідних банківських виписок тощо), які б достеменно підтверджували здійснення платіжних операцій згідно платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" в обґрунтування заяви про заміну стягувача не надані та у справі відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що заявником не підтверджені необхідні підстави для заміни стягувача у даній справі, оскільки не доведено факт переходу права вимоги від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Вектор Банк", а отже, відповідно, від ПАТ "Вектор Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

За таких обставин, у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" від 19.02.2019 № 49058 про заміну стягувача у справі № 913/760/13-г - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.03.2019 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строк, передбачений ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А.В. Секірський