Рішення

від 06.03.2019 по справі 303/6071/16-ц

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Стр. 1 із 5

Справа №303/6071/16-ц

2/303/505/19

Номер рядка стат. звіту - 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді Камінського С.Е.

з участю секретаря Чудіна В.М.

за участю: позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом з врахуванням збільшених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного нотаріуса Мукачівської державної нотаріальної контори Олегаш Ванди Василівни, (а відповідно до заяви про збільшення позовних вимог - до Мукачівської державної нотаріальної контори) про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом та встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_8 разом зі спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного нотаріуса Мукачівської державної нотаріальної контори Олегаш Ванди Василівни про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.07.2016 року (в подальшому інформаційна довідка), позивач ОСОБА_1 є співвласником Ѕ частки будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Дата внесення запису 15.02.2006 року. На даний час позивач зареєстрована і проживає в цьому будинку і проживала з дня свого народження. Співвласником другої Ѕ частки будинку є відповідач ОСОБА_5. Вищезазначений будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення якого, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до пункту в частини 2 статті 89 Земельного кодексу України (спільна сумісна власність на земельну ділянку) у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Позивач вважала, що їй, як співвласниці Ѕ частини будинку також належить і Ѕ частина земельної ділянки. Однак, як позивачу стало відомо із вищезазначеної інформаційної довідки, співвласниками земельної ділянки є її тітка - ОСОБА_4 та її дядько - ОСОБА_5 по Ѕ частині. Підставою реєстрації за ними права власності на земельну ділянку стало свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 2-771, виданий 23.10.2012 року державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори Олегаш В.В. Вищезазначене свідоцтво було видано з грубим порушенням глави 84 Цивільного кодексу України та Наказу Міністерства юстиції України №

Стр. 2 із 5

296/5 від 22.02.2012 року Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України .

Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про збільшення позовних вимог, а саме, крім іншого, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_8 разом зі спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини.

Свої збільшені позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_8 померла її мати - ОСОБА_8, останнє місце проживання якої на день смерті було за адресою : АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_9 померла її баба - ОСОБА_9, останнє місце проживання якої на день смерті було зареєстроване за адресою АДРЕСА_1. Тобто її мати фактично проживала у житловому будинку за вищевказаною адресою з 18 грудня 1959 року аж до дня своєї смерті, у тому числі і на день смерті своєї матері, а її баби - ОСОБА_9. З огляду на сукупність об'єктивних причин, місце проживання її матері за місцем розташування житлового будинку за вищевказаною адресою станом на ІНФОРМАЦІЯ_9 - на день смерті баби ОСОБА_9 не було зареєстроване. Підтвердити факт постійного проживання її матері - ОСОБА_8 разом з її бабою ОСОБА_9 на час відкриття спадщини після смерті останньої, тобто ІНФОРМАЦІЯ_9, можуть свідки.

Встановлення факту проживання її матері у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 на день смерті її баби - ОСОБА_9 необхідно їй для повного прийняття спадщини, яка відкривалась після смерті матері, тому має для неї юридичне значення.

Для спадкоємців же, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, нормами Цивільного кодексу України встановлена презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріуса (частина 3 статті 1268 Цивільного кодексу України). Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в пункті 23 Постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. № 7, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину. Інакше кажучи, саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що своєчасно прийняв спадщину, а не реєстрація місця його проживання за адресою реєстрації спадкодавця. Тобто, при вирішенні питання про постійне проживання її матері на день смерті її баби за однією адресою : АДРЕСА_1, не має значення реєстрація її матері за іншою адресою. Таким чином, оскільки її мати постійно проживала разом із своєю матір'ю на час її смерті - час відкриття спадщини та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявляла про свою відмову від спадщини, то в силу припису ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, її мати як спадкоємець померлого спадкодавця - ОСОБА_9 вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов з врахуванням збільшених позовних вимог підтримала у повному обсязі, з мотивів, викладених у заявах, пояснила, що є співвласником Ѕ частки будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1. На даний час вона зареєстрована та проживає в цьому будинку і проживала з дня свого народження. Співвласником другої Ѕ частки будинку є відповідач ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_9 померла її бабка - ОСОБА_9, останнє місце проживання якої на день смерті було зареєстроване за адресою АДРЕСА_1. Вона (позивач) вважала, що їй, як співвласниці Ѕ частини будинку також належить і Ѕ частина земельної ділянки. Однак, як їй стало відомо, співвласниками земельної ділянки є її тітка - ОСОБА_4 та її дядько - ОСОБА_5 по Ѕ частині. Її мама ОСОБА_8 на час смерті бабки ОСОБА_9 була зареєстрованою АДРЕСА_2, але там не проживала, а проживала разом з бабусею ОСОБА_9 по АДРЕСА_1. У той час вона (позивач) доглядала за мамою ОСОБА_8 та бабусею ОСОБА_9, які хворіли.

Стр. 3 із 5

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, вважає, що його довірителька ОСОБА_1 також має право на частку в цій земельній ділянці, як спадкоємець своєї бабки ОСОБА_10 та матері ОСОБА_8, а видача свідоцтва про спадщину за законом без врахування прав ОСОБА_1 є незаконним.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_8 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_8, останнє місце проживання якої на день смерті було за адресою : АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_9 померла баба позивачки - ОСОБА_9, останнє місце проживання якої на день смерті було зареєстроване за адресою АДРЕСА_1. Мати позивачки фактично проживала у житловому будинку за вищевказаною адресою з 1959 року аж до дня своєї смерті, у тому числі і на день смерті своєї матері, а її бабки - ОСОБА_9, фактично вона прийняла спадщину, але не оформила її.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутності та у відсутності ОСОБА_5, якого вона представляє згідно доручення. Цією заявою повідомила, що не визнає позовні вимоги, оскільки ОСОБА_8 (мати позивача) на час смерті спадкодавця ОСОБА_9 на ІНФОРМАЦІЯ_9 постійно проживала за адресою : АДРЕСА_3, де була зареєстрована починаючи з 16 вересня 1989 року і до дня своєї смерті - до ІНФОРМАЦІЯ_8.

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 проти позову заперечила, вважає його необгрунтованим, мотивуючи тим, що спадкодавець ОСОБА_9 мала трьох дітей, заповіту не залишила. Мама позивача ОСОБА_8 до нотаріальної контори про прийняття спадщини не зверталася, а звернулися лише ОСОБА_4 та ОСОБА_5, тому їм і було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Відповідач - державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори Олегаш В.В. та представник Мукачівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, задоволення позовних вимог залишають на розсуд суду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що вона була подругою мами позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_8, яка померла у листопаді 2008 року. ОСОБА_9 померла в 2006 році. На час смерті ОСОБА_9 її донька ОСОБА_8 проживала разом з нею в будинку АДРЕСА_1. Вона часто (один-два рази на тиждень) навідувала ОСОБА_8 у її будинку по АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 вона ніколи там не бачила, ОСОБА_5 бачила лише на похороні.

Заслухавши пояснення, доводи учасників судового розгляду, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які

Стр. 4 із 5

мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами :1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно вимог ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до вимог ст.81 ЦПК України, обов'язок доказування покладається на сторони.

Судом належними доказами встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є племінницею відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, цей факт визнано сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.10.2012 року, ОСОБА_4, ОСОБА_5 успадкували за своєю матір'ю ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9, земельну ділянку в рівних частках 1/2, яка розташована у АДРЕСА_1 площею 0,10 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_2, яка належала померлій ОСОБА_9 на підставі державного акту на право праві приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 25.04.2001 року, виданого на підставі рішення виконкому Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області № 124 від 25.05.2000 року, та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 858.

Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом та встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом зі спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини, зазначила про те, що на день смерті її бабусі - ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9, її мати ОСОБА_8 проживала за адресою АДРЕСА_1.

При цьому ОСОБА_1, вважаючи себе спадкоємцем 1/2 частки земельної ділянки, що належало померлій ОСОБА_9, не надала суду належних і достатніх доказів, що її мати ОСОБА_8 на час смерті спадкодавця ОСОБА_9 постійно проживала з останньою і прийняла спадщину

За таких обставин суд констатує, що ОСОБА_1 не довела, що Свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.10.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 успадкували за своєю матір'ю ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9, земельну ділянку в рівних частках 1/2, яка розташована у АДРЕСА_1 площею 0,10 га. було видано з порушенням вимог закону.

Одних лише показань свідка ОСОБА_11 є недостатньо для того, щоб зробити висновок, що ОСОБА_8 постійно проживала в будинку разом із ОСОБА_9 на час смерті останньої, а надані позивачем письмові заяви громадян ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не можуть бути прийняті судом як належні докази цього, оскільки не були перевірені безпоседедньо в судовому засіданні, так як сторони не клопотали про їх виклик і допит у якості свідків.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно вимог ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

З врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного нотаріуса Мукачівської державної нотаріальної контори Олегаш В.В. (а згідно заяви про збільшення позовних вимог - до Мукачівської державної нотаріальної контори) про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом та

Стр. 5 із 5

встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_8 разом зі спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини до задоволення не підлягають.

З врахуванням всіх обставин справи, суд прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати у даній справі необхідно віднести за рахунок позивача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.15, 16, 328, 1301 ЦК України, ст.ст.10, 76-80, 95, 141,259, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У позові з врахуванням збільшених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного нотаріуса Мукачівської державної нотаріальної контори Олегаш Ванди Василівни, (а відповідно до заяви про збільшення позовних вимог - до Мукачівської державної нотаріальної контори) про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 1/2 частки земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_2, серія та номер 2-771, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, виданого 23.10.2012 року державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори Олегаш В.В., та встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом зі спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача ОСОБА_1

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 15 березня 2019 року.

Головуючий С.Е. Камінський