1326/8163/2012
1-о/465/2/19
У Х В А Л А
судового засідання
05.03.2019 року Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові розглядзаяви заступникапрокурора Львівськоїобласті старшогорадника юстиції ОСОБА_6 ,про переглядвироку Франківськогорайонного судум.Львова від10лютого 2014року укримінальній справіпро обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4ст.190,ч.2ст.194,ч.1ст.358,ч.3ст.358,ч.4ст.358,ч.2ст.364-1,ч.2ст.366КК Українита ОСОБА_8 за ч.4ст.190,ч.2ст.364-1,ч.2ст.366 КК України за нововиявленими обставинами
за участю підсудного ОСОБА_7 ,-
В С Т А Н О В И В :
08.09.2016 року заступник прокурора Львівської області старший радник юстиції ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2014 року у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.194, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України та ОСОБА_8 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 28.11.2016 року заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
06 березня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Львівської області дану ухвалу суду залишено без змін.
Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09.11.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , задоволено частково. Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції та адвоката ОСОБА_11 в інтересах потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та є представником ТОВ «Гостинець» задоволено. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2016 року та Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 березня 2017 року скасовано та призначено новий розгляд заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами в суді першої інстанції.
Суддею Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 01.12.2018 року відкрито провадження по заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
В обгрунтування заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами заступник прокурора Львівської області старший радник юстиції ОСОБА_6 , зазначив наступне. Згідно вироку Франківського районного суду міста Львова від 10.02.2014 року, висновки суду про невинуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грунтуються на помилковому сприйнятті дати ухвали господарського суду Івано-Франківської області у справі №6/19, якою ОСОБА_8 заборонено вчиняти будь-які статутні повноваження ЗАТ «Світлиця». Вказана ухвала постановлена 06.02.2004 року, однак, суд першої інстанції, а надалі суди апеляційної та касаційної інстанцій припустилися помилки, хибно сприймали її як постановлену 16.02.2004 року, що вплинуло на рішення у кримінальній справі. Прокурор зазначає, що дана ухвала від 06 лютого 2004 року у справі № 6/19 забороняла ОСОБА_8 вчиняти будь-які статутні повноваження. Однак, вона 13.02.2004 року, діючи всупереч ухвалі господарського суду від 06 лютого 2004 року у справі № 6/19, відчужила ОСОБА_7 приміщення по АДРЕСА_1 . Суд при постановленні вироку не взяв цей факт до уваги через помилкове сприйняття дати ухвали. 24.02.2016 року прокуратурою Львівської області зареєстровано кримінальне провадження №42016141080600020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 375 КК України за фактом постановлення завідомо неправосудного рішення від 10.02.2014 року у кримінальній справі №1326/8163/2012 про обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Будучи допитаною у вказаному кримінальному проваджені 01.08.2016 року суддя Франківського районного суду міста Львова пояснила, що у томі справи №19, а.с. 81 на даний час є ухвала Господарського суду Івано-Франківської області №6/19, яка датована 06.02.2004 року, однак, дата в цьому документі містить виправлення. Коли суддя ознайомлювалась з цим документом, в такому було проставлено дату 16.02.2004 року, і хто здійснював виправлення їй невідомо. Зважаючи на те, що в кримінальній справі встановлено обставини, які не були відомі суду при ухваленні вироку, заступник прокурора Львівської області стверджує про наявність підстав для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами та ухвалення нового вироку у справі.
Виправдана ОСОБА_8 , потерпілі особи та їх представники, представники цивільного позивача в судове засідання, призначене на 05.03.2019 року о 15:00 год. не з`явилися. Однак, в попередніх судових засіданнях, зокрема і 06.07.2018 року, потерпілі ОСОБА_9 (представник цивільного позивача ТОВ "Гостинець"), ОСОБА_10 , їх представник ОСОБА_15 та представник потерпілих ( ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , цивільного позивача ТОВ "Гостинець") ОСОБА_11 висловили свою позицію щодо розгляду даної заяви. Зокрема, даними учасниками судового провадження наголошено на підставності заяви прокурора про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, зазначено перелік доказів,що підлягають дослідженню.
Частиною 2 ст.466 КПК України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
Враховуючи те, що зазначені учасники судового провадження належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду заяви, згідно вимог ч.2 ст. 466 КПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд у їх відсутності.
У судових засіданнях прокурор заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у такій.
Виправданий ОСОБА_7 та захисники в судовому засіданні вказали на необгрунтовність та безпідставність заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Просять заяву про перегляд вироку Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, вказавши, що письмовий доказ ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2004 року і, зокрема, її дата, не впливає на правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 .
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали заяви та матеріали кримінальної справи 1326/8163/2012, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, приходить до наступного висновку.
Вироком Франківського районного суду міста Львова від 10.02.2014 року ОСОБА_7 у пред`явленомуйому обвинуваченні:за ч.4ст.190КК Українивизнано невиннимта виправданоу зв`язкуз відсутністюподії злочину;за ч.2ст.194КК Українивизнано невиннимта виправданоу зв`язкуз відсутністюподії злочину;за ч.1ст.358КК Українивизнано невиннимта виправданоу зв`язкуз відсутністюв йогодіях складузлочину; за ч.3ст.358,ч.4ст.358КК Українивизнано невиннимта виправданоу зв`язкуз відсутністюподії злочину; за ч.2ст.364-1КК Українивизнано невиннимта виправданоу зв`язкуз відсутністюподії злочину. ОСОБА_8 у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.4 ст.190, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України визнати невинною та виправдати за відсутністю події злочину. Скасовано застосовані запобіжні заходи та вирішено долю речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13.06.2014 року вирок Франківського районного суду міста Львова від 10.02.2014 року залишено без змін, а апеляційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвалою колегії суддів кримінальної палати Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.05.2015 року відмовлено в задоволенні касаційних скарг прокурора та потерпілих, вирок Франківського районного суду міста Львова від 10.02.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13.06.2014 року залишено без змін.
Заявник, покликаючись на п.5 ч. 2 ст. 459 КПК України (в редакції, що діяв до прийняття Законів № 2136-VIIIвід 13.07.2017 року, № 2147-VIIIвід 03.10.2017 року) як підставу для перегляду вироку Франківського районного суду м.Львова від 10.02.2014 року вказує на наступну обставину. Зокрема, що ухвалюючи вирок, Франківський районний суд м.Львова помилявся щодо дати постановлення ухвали господарського суду Івано-Франківської області у справі №6/19, якою ОСОБА_8 заборонено вчиняти будь-які статутні повноваження ЗАТ «Світлиця» від 06.02.2014 року, вважаючи її постановленою 16.02.2004 року. Крім того, заявник вважає, що даний факт вказує на наявність інших обставин, що не були відомі суду першої інстанції на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку суду, що слід переглянути.
Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст. 459 КПК України у редакції, чинній на час звернення заявника до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Нововиявленими обставинами визначаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Виходячи з аналізу норм ст.ст. 459, 462 КПК України, нововиявленими обставинами слід вважати обставини, для яких характерною є сукупність декількох ознак: вони об`єктивно існували на момент здійснення кримінального провадження, не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, призвели до ухвалення неправильного вироку чи ухвали, що належить переглянути. При цьому обов`язковою умовою перегляду вироку за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстави для скасування вироку, повинні бути новими, раніше невідомими, тобто такими, що не фігурували в матеріалах справи та, відповідно, не досліджувались судом, а також настільки суттєвими, що доводять неправильність вироку.
Ключовою ознакою нововиявленої обставини, яка може бути підставою для перегляду чинного судового рішення відповідно до змісту п.5 ч.2 ст.459 КПК України є те, що ця обставина не була відома суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення.
Відтак, в матеріалах кримінальної справи № 326/8163/2012 наявні декілька копій ухвал Івано-Франківського господарського суду у справі №6/19, із зазначенням дати: 06.02.2004 року (а.с.99 т.11; а.с.176 т.12; а.с.81 т.19 ).
Як вбачається, з постановленого 10.02.2014 року вироку Франківського районного суду м.Львова та ухвал судів апеляційної і касаційної інстанцій, що здійснювали його перегляд, вказані ухвали Івано-Франківського господарського суду у справі №6/19 оглядались, досліджувались та таким надана правова оцінка, що зафіксовано у прийнятих рішеннях судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка суддя ОСОБА_16 пояснила, що нею 10.02.2014 року було винесено вирок у кримінальній справі, який ухвалами вищих інстанцій залишено без змін. В ході розгляду справи за правилами КПК України в редакції 1960 року нею були відібрані пояснення обвинувачених, потерпілих, свідків, неодноразово досліджувались матеріали справи, що налічували 26 томів та у нарадчій кімнаті таким надано оцінку. Свідок зазначила, що в тому числі в судових засіданнях у розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 неодноразово оглядалася та досліджувалась і ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2004 року та врахована нею при постановленні вироку. Свідок ствердила, що вона не помилялася щодо дати ухвали 06.02.2004 року. Крім того, свідок пояснила, що нею також досліджено та враховано і вирок Галицького районного суду від 11-14 травня 2007 року, що набрав законої сили. Зазначила, що даним вироком Галицький районний суд м.Львова надано оцінку діям ОСОБА_8 з приводу заборони здійснювати статутні повноваження, накладеної ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2004 року. Вирок був відносно ОСОБА_8 , яка була виправдана за ч. 5 ст. 191 КК України. Свідок заперечила наявність нововиявлених обставин, що стали б підставою для перегляду ухваленого нею вироку.
Крім того,як встановлено,ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02 березня 2004 року у справі № 6/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 від 10 лютого 2004 року на дану ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2004 року.
Частиною 3 ст. 67 ГПК України (в редакції чинній станом на 06 лютого 2004 року) передбачено можливість оскарження ухвали про забезпечення позову. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Згідно із ч.5 ст. 85 ГПК України(в редакції чинній станом на 06 лютого 2004 року) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Чинні на момент розглядуваних правовідносин норми ГПК України та Закону України «Про виконавче провадження» не передбачали негайного виконання рішень суду про забезпечення позову.
Отже, станом на 13.02.2014 року, тобто на момент відчуження ЗАТ «Світлиця» в особі ОСОБА_8 . ОСОБА_7 приміщення по АДРЕСА_1 ухвала Господарського суду Івано-Франківської області у справі №6/19 від 06.02.2004 року не набрала законної сили.
Крім того повноваження ОСОБА_8 на укладення договору купівлі-продажу від 13 лютого 2004 року, вже були предметом розгляду в кримінальній справі №1-13 2007, яка розглядалася Галицьким районним судом міста Львова. Зокрема, ОСОБА_8 обвинувачувалася у тому, що вона діючи всупереч повноваженням, в тому числі всупереч Ухвалі Господарського суду від 06 лютого 2004 року у справі № 6/19), відчужила ОСОБА_7 приміщення по АДРЕСА_1 , тим самим здійснила привласнення, заволодіння, та розтрату чужого майна - нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Вироком Галицького районного суду від 11-14 травня 2007 року (а.с.43-71 т.11), який вступив в законну силу, ОСОБА_8 виправдана за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Галицький районний суд у вказаному Вироку прийшов до висновку, що обмежень на укладення договору від 13 лютого 2004 року не існувало і ОСОБА_8 мала законні підстави на укладення такого договору.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що суду першої інстанції, а також і заявнику було відома дата ухвали господарського суду Івано-Франківської області у справі №6/19 - 06.02.2004 року.
Відтак, суд вважає, що обставина зазначена заявником не є нововиявленою обставиною в контексті п. 5 ч.2ст.459КПК України (в редакції, що діяв до прийняття Законів № 2136-VIIIвід 13.07.2017 року, № 2147-VIIIвід 03.10.2017 року).
За таких обставин, підстав для скасування вироку Франківського районного суду м.Львова від 10.02.2014 року за нововиявленими обставинами суд не вбачає.
Даний висновок також узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «жодна сторона не має вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру» (п.п.42-44 рішення від 09.06.2011, заява № 4994/04, у справі «Желтяков проти України» (Zheltyakov v. Ukraine).
А тому, заяву заступника прокурора Львівської області про перегляд вироку Франківського районного суду м.Львова від 10 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.369, 376, 459-467 КПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Заявузаступника прокурора Львівської області старшого радника юстиції ОСОБА_6 , про перегляд вироку Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2014 року у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.194, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України та ОСОБА_8 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України за нововиявленими обставинами- залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ухвали, можуть оскаржити її протягом семи днів з отримання копії ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 13 березня 2019 року.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2019 |
Оприлюднено | 15.02.2023 |
Номер документу | 80499229 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами |
Кримінальне
Франківський районний суд м.Львова
Мартьянова С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні