Рішення

від 28.02.2019 по справі 177/655/17

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/655/17

Провадження № 2/177/31/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 лютого 2019 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Маракуца І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО , третя особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, про відшкодування моральної шкоди працівнику у разі ушкодження його здоров'я, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди в зв'язку із ушкодженням здоров'я в загальному розмірі 69120,00 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що він працював електромонтером на ДП "КРИВОРІЗЬКЕ "РАЙАГРОПРОМЕНЕРГО".

09.06.2008 внаслідок протиправної поведінки роботодавця з позивачем стався нещасний випадок.

Актами розслідування нещасного випадку, підтверджена вина відповідача. Первинною довідкою МСЕК встановлено 25% втрати професійної працездатності

Довідкою МСЕК серії 018740 встановлена 20 % ступінь втрати професійної працездатності.

Внаслідок нещасного випадку на виробництві позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування.

У зв'язку з нещасним випадком було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, у позивача постійно виникають складнощі у зв'язку із загальною слабкістю, втомою, постійними болями.

Перебуваючи на лікуванні, ОСОБА_2 не міг і не може вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначилося і позначається на душевному та фізичному стані, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутися до суду.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, до початку розгляду справи представник позивача надав клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач працював електромонтером на ДП КРИВОРІЗЬКЕ РАЙПРОМЕНЕРГО , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО (а.с. 119-131), де 09.06.2008, з ним стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, про що свідчить акт № 1 затверджений 12.06.2008 (а.с.3-5).

Відповідно до акта розслідування нещасного випадку на виробництві № 5 (а.с.6-8), комісією з розслідування нещасного випадку, встановлена вина підприємства, правонаступником якого є відповідач, яка призвела до нещасного випадку на виробництві, внаслідок якого позивач отримав ушкодження здоров'я.

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК ДНА-02 № 026291 (а.с.9), первинно позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності, після чого, відповідно до довідок про визначення ступеня втрати професійної працездатності (переогляд) (а.с.10, 80-86), відповідачу станом на 2016 рік встановлено 20% втрати професійної працездатності.

Наявність трудового каліцтва у позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданою випискою з історії хвороби № У-7446/238 (а.с. 8).

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Стаття 13 Закону України Про охорону праці передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Частиною першою ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Доводи відповідача, які викладені в запереченнях та відзиві на позовну заяву, щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, суд вважає безпідставними, оскільки нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним трудових обов'язків, а ст. 13 Закону України Про охорону праці передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно - правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог.

За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на відповідача в силу ст. 1172 ЦК України, та виходячи зі змісту ст.ст. 153, 173 КЗпП України, Закону України Про охорону праці .

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої трудовим каліцтвом, повинен вирішуватися не лише на підставі норм КЗпП України, а й у відповідності до ст. 1172 ЦК України, яка в даному випадку є спеціальною нормою.

Судом встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивачу заподіяна шкода, він втратив працездатність в розмірі 20%. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманого каліцтва, позивачу порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки, у зв'язку з чим останній переносить моральні страждання та переживання.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з урахуванням роз'яснень, наданих у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин, та з урахуванням встановлених обставин характеру спричиненої шкоди, віку позивача та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, та беручи до уваги незворотність наслідків від отриманого каліцтва, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 15000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переносить на теперішній час, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України Про охорону праці передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно ст. 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 640,00 гривень.

Керуючись ст. 268, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 141, 259-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО , третя особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, про відшкодування моральної шкоди працівнику у разі ушкодження його здоров'я - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО (код ЄДРПОУ 41647355, місцезнаходження: 53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Коломійцеве) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пров.Партизанський, 4, ІПН НОМЕР_1 - 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО (код ЄДРПОУ 41647355, місцезнаходження: 53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Коломійцеве) на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: