Ухвала
від 18.03.2019 по справі 440/849/19
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 березня 2019 рокум. ПолтаваСправа №440/849/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в особі державного реєстратора про скасування записів,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 11 березня 2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в особі державного реєстратора, у якому позивач просив:

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності від 11.09.18 індексний номер 27940543 про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою в особі Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на земельну ділянку площею 9,63 га з кадастровим номером 5320284000:00:003:1274;

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про відкриття розділу з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1645110653202 на земельну ділянку площею 9,63 га з кадастровим номером 5320284000:00:003:1274.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивач на підставі державного акта на право приватної владності на землю серії ІІІ-ПЛ №033059, виданого Подільською сільською радою народних депутатів 3.09.99, є власником земельної ділянки площею 2,73 га. У липні 2018 року позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру для присвоєння кадастрового номера згаданій земельній ділянці, однак отримав відмову, що мотивована посиланням на реєстрацію у ДЗК земельної ділянки з кадастровим номером 5320284000:00:003:1274, що перетинається із земельною ділянкою позивача.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового розгляду.

Крім того, суб'єктом владних повноважень згідно зі статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг, при цьому ці управлінські функції чи адміністративні послуги суб'єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

ОСОБА_2 Верховного Суду у постанові від 2.10.18 у справі №911/488/18 зазначила, що у випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних відносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1.07.04 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як визначено частиною першою статті 12 названого Закону, державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Разом із тим, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Якщо ж, на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою - суб'єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи.

Позивачем до позовної заяви додано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.09.18 індексний номер 137924217 про реєстрацію права власності за територіальною громадою в особі Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на земельну ділянку з кадастровим номером 5320284000:00:003:1274.

При цьому, за твердженням позивача, дана земельна ділянка поглинає земельну ділянку, що належить позивачу на праві власності на підставі державного акта на право приватної владності на землю серії ІІІ-ПЛ №033059, виданого Подільською сільською радою 3.09.99.

З урахуванням наведеного, повідомлені ОСОБА_1 обставини та надані на їх підтвердження письмові докази свідчать про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом на захист порушеного (на його думку) права власності на вказану ним земельну ділянку, тобто, даний спір виник із майнових відносин приватноправового характеру, а його існування не залежить від додержання вимог законодавства при здійсненні запису про реєстрацію права суб'єктом державної реєстрації прав.

Спір публічно-правового характеру між позивачем та відповідачем відсутній, у зв'язку з чим дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, у відкритті провадження у справі за даним позовом належить відмовити.

Керуючись статтями 4, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в особі державного реєстратора про скасування записів.

Роз'яснити позивачу право звернутись з даним позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Кукоба

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.03.2019
Оприлюднено19.03.2019
Номер документу80505538
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —440/849/19

Постанова від 17.05.2019

Адмінправопорушення

Буський районний суд Львівської області

Мельник С. Р.

Ухвала від 24.04.2019

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

О.О. Кукоба

Ухвала від 18.03.2019

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

О.О. Кукоба

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні