Постанова

від 12.03.2019 по справі 816/3344/15

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 р.Справа № 816/3344/15 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року, головуючий суддя І інстанції: Р.І. Молодецький, м. Полтава, повний текст складено 20.10.15 року по справі № 816/3344/15

за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

до Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс"

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що перебувають на розрахункових рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" (далі по тексту - відповідач, ПБП "Технікс"), в якій, з урахуванням уточнень, просив суд накласти арешт на кошти та інші цінності, про перебувають на розрахункових рахунках Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" у розмірі 23 033 220 грн. 21 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року по справі №816/3344/15 адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" про накладення арешту на кошти та інші цінності, про перебувають на розрахункових рахунках платника податків, задоволено.

Накладено арешт на кошти та інші цінності Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс", що знаходяться в банку, на суму 23 033 220, 21 грн.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року по справі №816/3344/15 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначив, що суд першої інстанції виносячи постанову № 816/3344/15 від 13 жовтня 2015 року посилався на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 р. по справі №816/5072/14 та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 р. по справі №816/5074/15 та не звернув уваги на доводи відповідача стосовно того, що данні рішення оскаржуються в Вищому адміністративному суді України. Вказує, що на день подання апеляційної скарги податкове повідомлення- рішення №0000532308 від 05.11.2014 p., яким Приватному багатопрофільному підприємству Технікс збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 12 562 473,00 грн. (в т.ч. основний платіж 8 374 982,00 грн., штрафні санкції 4 187 491,00 грн.) є неузгодженим. На підставі вищевикладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 р. зупинено провадження у справі № 816/3344/15 за апеляційною скаргою Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 р. по справі № 816/3344/15 до набрання законної сили рішеннями по справах № 816/5072/14 та № 816/5074/14.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 р. поновлено провадження у справі № 816/3344/15 за апеляційною скаргою Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 р. по справі № 816/3344/15.

Від відповідача, Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс", до суду надійшла заява, про розгляд справи за відсутності відповідача.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПБПП "Технікс" (ідентифікаційний код 31174870), зареєстроване як юридична особа 12 жовтня 2000 року та перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві.

За даними ДПІ у м. Полтаві за ПБПП "Технікс" рахується податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 17 739 097 грн. 35 коп., який виник у зв'язку із несплатою узгодженого податкового боргу згідно податкового повідомлення - рішення № 0000532308 від 05 листопада 2014 року на суму 12 562 473 грн. 00 коп.

Платник податків не погодився з вказаним податковим повідомленням - рішенням та оскаржив його до суду. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, по справі № 816/5072/14, у задоволенні адміністративного позову Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.

З огляду на приписи статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/5072/14 набрала законної сили 19 травня 2015 року. В матеріалах справи містяться докази узгодження вказаного податкового повідомлення - рішення (а. с. 27-35).

Відповідачем вказаний податковий борг частково погашено за рахунок самостійної сплати у розмірі 27 773 грн. 90 коп.

Податковим органом за порушення відповідачем строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 1 448 491 грн. 25 коп.

Відповідно до позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 293 612 грн. 96 коп., яка виникла у зв'язку з донарахуванням сум податкового зобов'язання податковими повідомленнями - рішеннями № 0001712310 від 12 грудня 2014 року у розмірі 3 745 070 грн. 00 коп. № 0001722310 від 12 грудня 2014 року на суму адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510 грн. № 0001702310 від 12 грудня 2014 року у розмірі 5 495 676 грн.

Відповідачем вказаний податковий борг частково погашено за рахунок самостійної сплати у розмірі 660 611 грн. 57 коп., 137 грн. 86 коп., 36 грн. 81 коп.

Податковим органом за порушення відповідачем строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 463 190 грн. 65 коп.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України податкові органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

На виконання зазначених положень, ДПІ у м. Полтаві 19.06.2015 сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 19 червня 2015 року № 1169-23 (а. с. 12).

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Станом на дату судового засідання відповідачем наявна заборгованість сплачена не була.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Відповідна обставина повинна бути підтверджена під час судового розгляду.

При цьому така відсутність відповідного майна має бути саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів.

В свою чергу, відповідно до пункту 95.2 ПКУ право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту пункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

ДПІ у м. Полтаві направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу.

За даними листа Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтава та Полтавського району Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 11/2-3761 від 15 вересня 2015 року, транспортні засоби за ПБПП "Технікс" не зареєстровані.

Листом Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 29 вересня 2015 року № 01-14/1833 повідомлено, що техніка за ПБПП "Технікс" не реєструвалась.

Також, відсутня інформація у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно наявності у ПБПП "Технікс" нерухомого майна.

Разом з тим, відповідно до довідки ДПІ у м. Полтаві від 19 серпня 2015 року (а. с. 10-11) у ПБПП "Технікс" відкриті рахунки № 26007010078828 (українська гривня) в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, № 2600422911 (російський рубль) в ПАТ "Укргазпромбанк", МФО 320843, № 2600422911 (долар США) в ПАТ "Укргазпромбанк", МФО 320843, № 2600422911 (євро) в ПАТ "Укргазпромбанк", МФО 320843, № 2600422911 (українська гривня) в ПАТ "Укргазпромбанк", МФО 320843, № 26043022911 (українська гривня) в ПАТ "Укргазпромбанк", МФО 320843, № 26049016412271 (українська гривня) в Ф-я АТ "Укрексімбанк", МФО 331649, № 37514000058625 (українська гривня) в Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, № 26005016412271 (російський рубль) в Ф-я "Укрексімбанк", МФО 331649, № 26005016412271 (долар США) в Ф-я "Укрексімбанк", МФО 331649, № 26005016412271 (євро) в Ф-я "Укрексімбанк", МФО 331649, № 26005016412271 (українська гривня) в Ф-я "Укрексімбанк", МФО 331649, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Згідно з пунктом 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція), обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Відповідно до п. 10.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Згідно з п. 10.3 Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Згідно підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі з приводу того, що суд першої інстанції виносячи постанову № 816/3344/15 від 13 жовтня 2015 року посилався на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 р. по справі №816/5072/14 та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 р. по справі №816/5074/15 та не звернув уваги на доводи відповідача стосовно того, що данні рішення оскаржуються в Вищому адміністративному суді України, та те, що відповідачем до суду надавалась копія рішення про продовження розгляду скарги на податкову вимогу ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області та рішення про опис майна в податкову заставу, таким чином зазначає, що суд першої інстанції не врахував що податкове повідомлення - рішення № 0000532308 від 15.11.2014р. є неузгодженим, а податкова вимога від 19.06.2015р. № 1169-23 та рішення про опис майна в податкову заставу перебуває в процесі адміністративного оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

На момент розгляду судом першої інстанції даної справи рішення по справам №816/5072/14 та по справі №816/5074/15, у відповідності до ст. 254 КАС України ( в редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) набрали законної сили.

Стосовно доводів про те, що податкова вимога від 19.06.2015р. № 1169-23 та рішення про опис майна в податкову заставу перебувало в процесі адміністративного оскарження, то дані посилання не впливають на вирішення справи по суті, оскільки вимога та рішення про опис майна на час прийняття рішення є діючою та не скасована.

Як вже було зазначено вище, сума грошового зобов'язання платника податків обчислюється ним самостійно та зазначається у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, або розраховується контролюючим органом. Узгодженими є суми грошового зобов'язання нараховані платником податків самостійно, або розраховані контролюючим органом шляхом надсилання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення, щодо якого набрало законної сили судове рішення.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Приймаючи рішення по суті, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку наявні судові рішення, а саме: постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року по справі № 816/5074/14, а також постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року по справі № 816/5072/14, якими підтверджено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень, на підставі яких і виникла заборгованість відповідача, і які набрали законної сили. Отже податкові повідомлення - рішення, які стали передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, визначених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є узгодженими.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 р. по справі № 816/5072/14 касаційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 816/5072/14 залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 29.11.2016р. по справі № 816/5072/14 у задоволенні заяви приватного багатопрофільного підприємства Технікс відмовлено.

Також постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2015р. по справі № 816/5074/17 касаційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 у справі № 816/5074/14 скасовано. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 № 0001702310 в частині збільшення приватному багатопрофільному підприємству "Технікс" грошового зобов'язання з податку на прибуток на 660 612 грн. за основним платежем та на 165 163 грн. за штрафними санкціями. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області з внесення до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів змін на підставі акта від 03.11.2014 № 6098/16-01-22-07-12/31174870 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2013, з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.08.2014, інших податків, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.08.2014 та зобов'язати відповідача поновити відповідні показники податкової звітності приватного багатопрофільного підприємства "Технікс". В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, вчинених під час проведення перевірки та оформлення акта від 03.11.2014 № 6098/16-01-22-07-12/31174870 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2013, з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.08.2014, інших податків, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.08.2014 , а також в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2014 № 0001722310 відмовлено. В решті справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного суду від 10.09.2018р. по справі № 816/5074/14 заяву Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області задоволено частково. Постанову Вищого адміністративного суду України від 18.11.2015 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області з внесення до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів коригування показників податкового кредиту Приватного багатопрофільного підприємства Технікс з податку на додану вартість на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 03.11.2014 № 6098/16-01-22-07-12/31174870 та зобов'язання відповідача поновити відповідні показники податкової звітності підприємства, вилучити з інформаційних баз даних податкового органу інформацію про результати податкової перевірки, оформленої зазначеним актом, скасовано та залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2015 про відмову в задоволенні таких позовних вимог. У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області щодо перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 18.11.2015 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2014 № 0001702310 про визначення податку на прибуток в сумі 660 612 грн за основним платежем та в сумі 165 163 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2015р. по справі № 816/5074/17, яке набуло законної сили, встановлені обставини, що мають значення для розгляду даної справи, а саме те, що відповідачу скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 № 0001702310 в частині збільшення приватному багатопрофільному підприємству "Технікс" грошового зобов'язання з податку на прибуток на 660 612 грн. за основним платежем та на 165 163 грн. за штрафними санкціями.

Таким чином, судовим рішенням, яке набуло законної сили, встановлено безпідставність збільшення приватному багатопрофільному підприємству "Технікс" грошового зобов'язання з податку на прибуток на 660 612 грн. за основним платежем та застосування 165 163 грн. штрафних санкцій.

Враховуючи вищенаведене, те, що постанову Вищого адміністративного суду України від 18.11.2015р. по справі № 816/5074/17 скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 № 0001702310 в частині збільшення приватному багатопрофільному підприємству "Технікс" грошового зобов'язання з податку на прибуток на 660 612 грн. за основним платежем та на 165 163 грн. за штрафними санкціями, колегія суддів приходить до висновку про зменшення розміру податкового боргу підприємства на суму 825 775 грн. (сума податку на прибуток 660 612 грн. за основним платежем та 165 163 грн. штрафних санкцій), та як наслідок зменшення суми розміру накладеного арешту на кошти і цінності, що перебувають на рахунках приватному багатопрофільному підприємству "Технікс".

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції та доводи позовної заяві в цій частині є помилковими.

Колегія суддів зазначає, що на момент винесення рішення судом першої інстанції постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року по справі № 816/5074/14 набрали законної сили, однак наступне їх скасування тягне за собою визнання помилковими висновків суду першої інстанції.

Також колегія суддів не погоджується з доводами позивача та рішенням суду першої інстанції в частині включення до суми податкового боргу підприємства суми вартості майна ПБП "Технікс", яке перебуває у податковій заставі на суму 168 587, 04 грн.

Відповідно до пунку 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стаття 88 Податкового кодексу України передбачає, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів зазначає, що ДПІ у Полтавській області винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 19.06.2015р. №2284/10/16-01-25-02-30. Загальна балансова вартість майна становить 168 587, 04 грн.

Враховуючи вищенаведене, те що рішенням ДПІ у Полтавській області від 19.06.2015р. №2284/10/16-01-25-02-30 майно товариства винесено у податкову заставу, колегія суддів приходить до висновку про помилковість включення ДПІ у Полтавській області суми вартості майна підприємства до суми розміру накладеного арешту на кошти і цінності, що перебувають на рахунках приватному багатопрофільному підприємству "Технікс".

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині накладення арешту та інші цінності, що перебувають на рахунках приватному багатопрофільному підприємству "Технікс" на суму 168 587, 04 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач при зверненні до суду з апеляційною скаргою, згідно платіжного доручення № 9987 від 04.12.2015р, яка міститься в матеріалах справи (а.с.178), сплатив судовий збір в сумі 4141 грн. 20 коп. Таким чином, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, положення ч. 5 ст. 139 КАС України з Державного бюджету України на користь Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" підлягає стягненню 210 грн. 33 коп. витрати по сплаті судового збору .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року по справі № 816/3344/15 скасувати в частині накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс", що знаходяться в банку, на суму 994 362,04 грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. по справі № 816/3344/15 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" 210 грн. 33 коп. витрати по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Л.В. Тацій Повний текст постанови складено 18.03.2019 року