Постанова

від 13.03.2019 по справі 1840/2804/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 р.Справа № 1840/2804/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 13.11.18 року по справі № 1840/2804/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській, в якій просить: визнати протиправними дії відповідача щодо складання та направлення запиту від 11.07.2018 р. №12701/10/18-28-14-07-17 про витребування у позивача пояснень та їх документальних підтверджень.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу, вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення , при ухваленні рішення порушено норми матеріального права, а саме: неправильно застосовано норму ст.73 Податкового Кодекс України, зокрема пункти 1 і 3 абзацу третього пп.73.3 ст.73 Податкового Кодексу України. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Головне управління ДФС у Сумській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає, що судом першої інстанції об'єктивно досліджено всі обставини даної справи, рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги , залишити рішення Сумського окружного адміністративного суду без змін.

Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Головне управління ДФС у Сумській області складено запит від 11.07.2018 №12701/10/18-28-14-07-17 про витребування у ТОВ "ПВП Стандарт" пояснень та їх документальних підтверджень господарських відносин із СВК "Гірниківський" (код 853091), ТОВ "ОСОБА_1 Інвест" (код 40743126), ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД" (код 40847557), ТОВ "Комерційна фірма" Лавс" (код 41124145), ТОВ "Євро ОСОБА_3" (код 41336945), ТОВ "Західенерго Трейд" (код 40452638), ТОВ "Марселл" (код 40626381), ПП "Майстербудсервіс" (код 33982474), ТОВ "Престиж-2015" (код 39816159) за червень-серпень 2017 року (а.с. 8-11).

Позивач вважає, що відповідач під час складання та направлення запиту діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того , що запит Інспекції був сформований із дотриманням вимог глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, містив чітке посилання на обставини (отримання податкової інформації), а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними дії відповідача щодо складання та направлення запиту від 11.07.2018 р. №12701/10/18-28-14-07-17 про витребування у позивача пояснень та їх документальних підтверджень не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Відповідно до підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно до підпунктів 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Також, за приписами п. 74.3 ст. 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Отже, в розумінні вищезазначених норм права законодавець пов'язує факт отримання та опрацювання податкової інформації з можливістю реалізації контролюючими органом єдиної державної податкової та митної політики, у тому числі і шляхом формування відповідних інформаційних запитів до платників податків.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 02.03.2018 року по справі № К/9901/4288/17.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінет ОСОБА_4 України від 27.12.10р. № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Отже, запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства, а вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

При цьому підпунктами 78.1.1, 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Кодексу встановлено термін для надання платниками податків пояснень на запит контролюючого органу - 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та вимоги до його змісту.

З матеріалів справи вбачається, що запит ГУ ДФС у Харківській області № 24041/10/20-40-14-11-18 від 14.11.2017 року містить вказівку на:

- фактичну підставу направлення запиту, до якої відноситься: аналіз податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст. 72-74 ПК України стосовно порушень контрагентами позивач вимог чинного законодавства, перелік якої чітко зазначено в запиті про надання інформації;

- юридичну підставу направлення запиту: підпункти 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 1 абз.3 п.п. 73.3 ст. 73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України;

- опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують та які слід надати до контролюючого органу.

Зокрема, контролюючим органом у вказаному запиті вказано , що за результатами аналізу показників податкових декладарцій з ПДВ з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) товару, а саме (насіння соняшника, пшениця м'яка, пшениця врожаю 2017 року, соняшник), оскільки у контрагентів - постачальників СВК «Гірниківський» код ЄДРПОУ 853091, ТОВ «ОСОБА_1 Інвест» код ЄДРПОУ 40743126, ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» код ЄДРПОУ 40847557. ТОВ «Комерційна фірма»Лавс» код ЄДРПОУ 41124145, ТОВ «Євро ОСОБА_3» код ЄДРПОУ 41336945, ТОВ «Західенерго Трейд» код ЄДРПОУ 40452638 , ТОВ «Марселл» код ЄДРПОУ 40626381 ПП «Майстербудрівне» код ЄДРПОУ 33982474, ТОВ «Престиж - 2015» код ЄДРПОУ 39816159, відсутні будь - які можливості для виробництва с/г продукції через відсутність фізичних, технологічних, матеріальних та інших можливостей.

Також, за результатами аналізу інформаційних баз даних ДФС України встановлено, що вказані контрагенти постачальники не мають основних засобів для придбання, зберігання та реалізації с/г продукції в адресу контрагента - покупця ТОВ «ГІВП «Стандарт» код ЄДРПОУ 38867768., а тому неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій.

Відтак, формою реалізації повноважень податкового органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

З матеріалів справи встановлено, що запит, направлений Інспекцією на адресу Товариства, містили вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункт 78.1.4., 78.1.1 пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Запити містили опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання відповідної інформації.

При цьому, позивач відповідних документів на запит податкового органу не надав.

З огляду на наявні в матеріалах справи письмовий запит, суд не встановив його невідповідність вищенаведеним вимогам законодавства, що надавало б позивачу можливість не надавати відповідь на такий обов'язковий запит та відмовити у цьому.

Окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов'язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 820/437/18, від 06.03.2019. у справі № 816/ 4376/17.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Щодо посилання позивача на позицію викладену в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №813/1573/17, колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення у спорах, предметом оскарження в яких є накази про проведення перевірок, суди надають оцінку обставинам справи в кожному конкретному випадку, оцінюючи надані сторонами докази, в тому числі і письмовому запиту податкового органу про надання інформації, який не містив підстав, передбачених абзацом 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, для їх надіслання, а також вказівки на виявлену недостовірність даних. В зв'язку з чим колегія суддів відхиляє посилання позивача на вказане рішення Верховного Суду, оскільки вони ухвалені за інших, ніж в даній справі, обставин.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами податкового законодавства України.

При цьому, доводи апелянта про те, що в запиті податкового органу про надання інформації містяться лише загальні фрази без зазначення відповідних доказів, а в наказі про призначення перевірки вказано лише абстрактну підставу, спростовуються матеріалами справи, на чому наголошено вище.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року по справі № 1840/2804/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 18.03.2019 року