Постанова

від 12.03.2019 по справі 0440/5190/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/5190/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представників відповідача: Орешкіної Н.І., Потапова О.О., Живолуп Л.П., Лашкун А.І..

представника позивача: адвоката Федоришина О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю КПД , Офісу великих платників податків ДФС

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року, (суддя суду першої інстанції Ільков В.В.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі №0440/5190/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КПД до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

10 липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005444617, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 383682,50 грн. (з яких 308953 грн. - за податковим зобов'язанням та 74729,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005484617, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 3554026,00 грн. (з яких 2843221,00 грн. - за податковим зобов'язанням та 710805,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року № 0005454617, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.06.2018 року форми "Р" №0005444617, №0005484617 та форми "ПС" № 0005454617, винесені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 року, є протиправними. Позивач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи висновки акта перевірки від 29 травня 2018 року №50/28-10-46-17-31911363. Зазначає, що господарські операції позивача з Alex TL (Чехія), Galleon consulting S.R.O. (Чехія), ТОВ "Таффі-Груп", ТОВ "ТД "Агрохім", ТОВ "Інтерпампс Груп" носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Щодо висновку контролюючого органу відносно обліку в частині безоплатно отриманих товарів, позивач зазначає, що у лютому ТОВ "КПД" отримало від Компанії "SOREMA" запчастини на загальну суму 55000 євро, які були оприбутковані та відображені на наступних рахунках: Дт 207 "Запасні частини" та Кт 632 "розрахунки із зарубіжними постачальниками" на загальну суму 1576722 грн. У лютому 2016 року у бухгалтерському обліку ТОВ "КПД" відображено за Дт 683 "Внутрішні розрахунки" та Кт207 "Запасні частини" передачу отриманих запчастин від Компанії "SOREMA" на Фастівську філію, в зв'язку з чим, оприбуткування на баланс ТОВ "КПД" безоплатно отриманих запчастин - є доходом отриманим товариством у періоді, що перевірявся. Також, позивач посилався на помилковість висновків податкового органу, стосовно відсутності підстав у позивача для включення до складу витрат вартості паливно-мастильних матеріалів. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з суттєвим порушенням приписів законодавства України без відповідних правових та фактичних підстав та підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005444617, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "КПД" грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 12072,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 2625,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005484617, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "КПД" грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2829967,24 грн. за податковими зобов'язаннями та 707491,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Крім того, із посиланням на судову практику Верховного суду позивач зазначає, що відсутність інформації по ланцюгу постачання, певні недоліки ТТН та інших документів, відсутність сертифікатів якості не можуть свідчити про відсутність господарської операції, за наявності підтвердження реальних змін в майні та капіталі підприємства. Позивач зазначає, що надані до матеріалів справи первинні документи в повному обсязі підтверджують факт здійснення господарських операцій. Також, позивач зазначає, що штрафні санкції, передбачені п. 119.2 ПК України, можливо застосувати лише в разі наявності у платника умислу щодо заниження ПДФО, позивачем же було допущено певні технічні помилки, за що відповідальності у вигляді фінансових санкцій не передбачено. Також, позивач зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо заниження доходу підприємством при отримання запасних частин, оскільки позивачем такі запчастини було одразу використано для проведення ремонту потужностей товариства.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача та доповнення до відзиву, в яких він зазначає, що в лютому 2016 року ТОВ КПД отримано від Компанії SOREMA запчастин на загальну суму 55 000 євро (1756 722 грн. згідно вантажно-митних декларацій). Запчастини оприбутковано та відображено за рахунками: за Дт 207 Запасні частини та Кт 6321 розрахунки із зарубіжними постачальниками на загальну суму 1 576 722 (55 000 євро). Згідно пояснень головного бухгалтера в лютому 2016 року помилково оприбутковано за проводкою Дт207 Запасні частини Кт 6321 розрахунки із зарубіжними постачальниками , замість правильного відображення бухгалтерської проводки за Дт 207 та Кт 718 дохід від безоплатно отриманих оборотних активів . Тобто, зараховання на баланс ТОВ КПД безоплатно отриманих запчастин - є доходом отриманим товариством у І кварталі 2016 року, який необхідно було включити до складу фінансового результату підприємства та складу Декларації з податку на прибуток за І квартал 2016 року. Також, відповідач зазначає, що при формування податкового кредиту позивачем допущено порушення вимог норм ПК, а саме: включено суми ПДВ по господарським операціям, реальність здійснення яких не підтверджена у визначеному Законом порядку. Так, в ході перевірки не було підтверджено постачання товару по ланцюгу, з'ясовано, що первинні документи подані позивачем містять дефекти та невідповідності, що обґрунтовано послугувало підставою для прийняття ППР. Також. відповідач зазначає, що підприємством було подано податкову звітність з ПДФО з недостовірними даними про платника податку, що призвело до зміни платника, внаслідок чого до підприємства відповідно до вимог ПК було застосовано фінансові санкції.

Відповідачем також подано апеляційну скаргу на рішення суду, яка обґрунтована тим, що позивачем в порушення вимог ПК позивачем було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені з наслідками господарських операцій, які не підтверджені належними первинними документами, та по яким не підтверджено поставку товару по ланцюгу постачання. Крім того, заявник зазначає, що матеріалами перевірки Фастівської філії ТОВ КПД встановлено, що до складу витрат товариства за період, що перевірявся включено вартість паливно-мастильних матеріалів, які використані підзвітними особами на здійснення поїздок без належного документального підтвердження на загальну суму 67 063 грн.. Вказані витрати не підтверджені документально у визначеному законом порядку, тому податковий орган дійшов правильного висновку про заниження ТОВ КПД суми витрат.

Від позивача на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу Офісу великих платників податків, в яких він зазначає, що правомірність формування ПДВ, в оскаржуваній відповідачем частині правильно встановлена судом першої інстанції на підставі первинних документів. Відповідачем під час перевірки неповно встановлено обставини господарських операцій, внаслідок чого зроблено помилкові висновки про завищення сум ПДВ позивачем за перевіряємий період. Також, позивач зазначає, що операції з придбання та використання паливно - мастильний матеріалів справи підтверджені документально у визначеному законом порядку, що свідчить про відсутність підстав для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання.

Від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення до матеріалів справи, в яких він зазначає про правомірність висновків акту перевірки по взаємовідносинам ТОВ КПД з ТОВ Таффі-Груп , ТОВ Інтерпампс Груп , ТОВ ТД Агрохім , також відповідачем до суду надано висновок експертизи, проведеної на замовлення податкового органу, щодо відповідності висновків акту перевірки про заниження позивачем податкових зобов'язань по взаємовідносинам з Alex TL (Чехія) та Galleon consulting S.R.O. (Чехія).

Також, під час судового засідання від представника позивача надано додаткові пояснення, в яких він заперечує проти прийняття судом висновків експерта в якості доказу у даній справі. Зазначає про поверхневість експертного висноку та невідповідність питань поставлених експерту висновкам акту перевірки.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 31.01.2018 року по 14.05.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "КПД" (код ЄДРПОУ31911363) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 29 травня 2018 року № 50/28-10-46-17-31911363, у висновку якого зазначено про встановлення порушень:

1) - п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755- VI, (в редакції чинній на момент порушення, із змінами та доповненнями), з урахуванням положень пп. 14.1.13, 14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу;

- п.5, п.7, п.21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 під №860/84153;

- ст.1, 3, 8, 9, 11 Закону України від 16.07.1999 р. №995-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями;

- п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зі змінами та доповненнями;

- розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 893/4186, п. 3.10 "Методичних рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності", затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 №433, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 308953 грн., у тому числі: за 2015 рік у сумі 10035 грн., за 2016 рік у сумі 294370 грн., в т.ч. за І квартал 2016 року - 284941 грн., за півріччя 2016 року 2016 року -289286 грн., за три квартали 2016 року - 292598 грн., за три квартали 2017 року у сумі 4548 грн., в т.ч. за І квартал 2017 року - 617 грн., за півріччя 2017 року - 4232 грн.;

2) абз. "б" п. 185.1 ст.185, абз. "ж" п. 186.3 ст.186, абз. "г" п. 198.5 статті 198, п. 44.1 п. 44.6 ст.44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.п. 192.1.1 п.192.1 ст. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2843221,29 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2015 року - 177093,32 грн., лютий 2015 року - 89430,45 грн., березень 2015 року - 667,89 грн., липень 2015 року - 925,99 грн., листопад 2015 року - 498,04 грн., лютий 2016 року - 155,11 грн., березень 2016 року - 1256,47 грн., квітень 2016 року - 2319,31 грн., травень 2016 року - 1105,04 грн., червень 2016 року - 1386,82 грн., липень 2016 року - 1672,97 грн., серпень 2016 року - 849,07 грн., вересень 2016 року - 1466,05 грн., жовтень 2016 року - 954,23 грн., грудень 2016 року - 1014,47 грн.; січень 2017 року - 207005,76 грн., лютий 2017 року - 141160,52 грн., березень 2017 року - 241805,84 грн., квітень 2017 року - 341468,03 грн., травень 2017 року - 430349,88 грн., червень 2017 року - 246591,29 грн., липень 2017 року - 382150,02 грн., серпень 2017 року - 256599,45 грн. вересень 2017 року -315295,27 грн.

3) п.51.1 ст.51 та пп. "б" п.176.2 ст.176 ПК України та пп.3.1.13 п.3.1 ст.3 Порядку №4 заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплачено) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку з недостовірними даними про платника податку, а саме невірно вказані реєстраційні номери, що призвело до зміни платника податку.

На підставі акту перевірки від 29 травня 2018 року № 50/28-10-46-17-31911363 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 23.06.2018 року №0005444617, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 383682,50 грн. (з яких 308953 грн. - за податковим зобов'язанням та 74729,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 23.06.2018 року №0005484617, яким ТОВ "КПД" визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 3554026,00 грн. (з яких 2843221,00 грн. - за податковим зобов'язанням та 710805,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 23.06.2018 року № 0005454617, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п".

Правомірність вищенаведених податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є предметом даної адміністративної справи.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства внаслідок чого допущено заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток), за наслідками господарських відносин із ризиковою групою контрагентів, а також безоплатним отриманням оборотних активів та їх не відображенням в якості прибутку. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях позивача ознак порушення, передбаченого ст. 119 ПК України, та у зв'язку з чим, дійшов висновку про обґрунтованість висновків податкового органу про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 510 грн.. Також, суд першої інстанції зазначив, що господарськи операції з надання на користь позивача транспортно-експедиційних послуг Alex TL (Чехія) та Galleon consulting S.R.O. (Чехія), підтверджені первинними документами, тому висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 2 816 554.70 грн. є необгрунтованими. Також, суд визнав необґрунтованими висновки податкового органу щодо нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з підстав неправомірності віднесення позивачем до складу витрат витрати з паливно-мастильних матеріалів.

Вирішуючи спір між сторонами суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 135.1. статті 135 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать, що ТОВ "КПД" уклало договір про транспортно-експедиторські послуги від 09.01.2015 № 09/01 з Компанією Alex TL s.r.o (Чехія).

Предметом договору є надання Експедитором за винагороду транспортно-експедиторських послуг.

Підтвердження факту надання послуг є акт виконаних робіт та оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою вантажовідправника, перевізника, отримувача вантажу та митних органів.

У ході перевірки ТОВ "КПД" для підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг Alex TL надано акти виконаних робіт. Згідно зазначених актів нерезидентом надано транспортно-експедиційні послуги з доставки вантажу у міжнародному сполученні автомобілем по маршруту: м. Газіантел (Туреччина) - ПП Іллічівськ (Україна) - м. Дніпропетровськ (Україна). Перевезення підтверджується наданими в ході перевірки міжнародними товарно- транспортними накладними (CMR).

Згідно актів виконаних робіт Alex TL за перевіряємий період надано транспортно- експедиторських послуг на суму 693 335,59 гривень.

Підприємством у деклараціях з податку на додану вартість нараховано ПДВ з вищезазначених послуг відповідно до "б" 185.1. ст.185 Податкового Кодексу у розмірі 29815,46 грн., в тому числі січень 2015р. - 6677,82 грн., лютий 2015р. - 20398,1 грн., березень 2015р. 2739,54 гривень.

Також, позивачем укладено договір про транспортно-експедиторські послуги від 18.12.2014 № 18/12 з Компанією Galleon consulting S.R.O (Чехія).

Предметом договору є надання Експедитором за винагороду транспортно-експедиторських послуг.

Підтвердження факту надання послуг є акт виконаних робіт та оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою вантажовідправника, перевізника, отримувача вантажу та митних органів.

У ході перевірки ТОВ "КПД" для підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг з компанією Galleon consulting S.R.O надано акти виконаних робіт. Згідно зазначених актів нерезидентом надано транспортно-експедиційні послуги з доставки вантажу у міжнародному сполученні автомобілем по маршруту: м. Газіантел (Туреччина) - ПП Чорноморськ (Україна) - м. Дніпропетровськ (Україна). Перевезення підтверджується наданими в ході перевірки міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR).

Згідно актів виконаних робіт Galleon consulting S.R.O за перевіряємий період надано транспортно-експедиторських послуг на суму 13726 440,86 гривень.

Підприємством у деклараціях з податку на додану вартість нараховано ПДВ з вищезазначених послуг відповідно до "б" 185.1. ст. 185 Податкового Кодексу у розмірі 37585,13 грн., в тому числі січень 2015р. - 37585,13 гривень.

На підтвердження виконаних експедиційних послуг за вказаними вище договорами від 09.01.2015 № 09/01 з Компанією Alex TL s.r.o (Чехія) та від 18.12.2014 № 18/12 з Компанією Galleon consulting S.R.O (Чехія), в ході перевірки позивачем надано додатки до актів виконаних робіт (надання послуг), згідно яких Galleon consulting S.R.O та Alex TL s.r.o надавали послуги: перевезення від складу відправника до митного оформлення та далі до порту відправлення порома, від порту до митної очистки та далі на склад отримувача в м. Дніпропетровськ (Україна); перевезення поромом; замитнення вантажу в порту; оформлення в порту та стоянка; експедиторська винагорода.

Податковий орган дійшов висновку, що послуги у додатку до актів виконаних робіт (надання послуг) не відповідають послугам відображених у актах виконаних робіт та не підтверджені первинними документами, в зв'язку з чим порушено абз. "б" п. 185.1. ст.185, абз "ж" п.186.3 ст.186 Податкового Кодексу:

- за договором від 09.01.2015 № 09/01 з Компанією Alex TL s.r.o (Чехія) ТОВ "КПД" занижено об'єкт оподаткування з податку на додану вартість на 544 258,29 грн. (Додаток № 12). В результаті вищезазначеного, ТОВ "КПД" занижено податок на додану вартість на 108 851,66 грн.;

- за договором від 18.12.2014 № 18/12 з Компанією Galleon consulting S.R.O (Чехія) ТОВ "КПД" занижено об'єкт оподаткування з податку на додану вартість на 13 538 515,16 грн. (Додаток № 12) В результаті вищезазначеного, ТОВ "КПД" занижено податок на додану вартість на 2 707 703,04 гривень.

Суд апеляційної інстанції вважає доводи податкового органу неправомірними з огляду на наступне.

Факт перевезення вантажів в міжнародному сполученні підтверджується складеними накладними (CMR), які є міжнародним перевізним документом, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, в свою чергу, з огляду на положення підпункту "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, зокрема, міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом в сукупності з системним аналізом положень статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" , статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та вантажу, статті 9 Закону "Про транспортно-експедиторську діяльність" .

Суд погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.

Аналогічна правова позиція викладена і в наказі Державної податкової служби України Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності № 610 від 06 липня 2012 року.

У перевіряємий період ТОВ "КПД" було сплачено за послуги, що надавались нерезидентом за міжнародними маршрутами, що підтверджено єдиними перевізними документами - міжнародними автомобільними накладними (CMR).

Відтак, до бази оподаткування (транспортно-експедиційних послуг, визначених у актах виконаних робіт, рахунках-фактурах) має застосовуватись нульова ставка до вартості послуг з міжнародного перевезення та основна ставка з податку на додану вартість до суми винагороди експедитора. На інші послуги, які надаються при перевезенні, зокрема на ті, які надає експедитор, а саме винагорода експедитора визначена за основною ставкою - 20%, зауваження у податкового органу відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року в адміністративній справі №818/594/17.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження ТОВ КПД суми податку на додану вартість на 2 816 554,7 грн., за рахунок заниження об'єкту оподаткування при отриманні транспортно-експедиторських послуг від нерезидента.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наданий відповідачем висновок експерта не спростовує правомірність висновків суду першої інстанції, з урахуванням позиції Верховного Суду, стосовно правомірності формування позивачем сум ПДВ за рахунок господарськиї відносин з Компанією Alex TL s.r.o (Чехія) та з Компанією Galleon consulting S.R.O (Чехія), оскільки як вже зазначалось, факт надання послуг підтверджується єдиними міжнародними перевізними документами.

Стосовно доводів податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу витрат за період, що перевірявся включено вартість паливно-мастильних матеріалів, які використані підзвітними особами на здійснення поїздок без належного документального підтвердження на загальну суму 67 063 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (абз. 11 ст. 1 Закону).

Судом першої інстанції вірно враховано, що наказ Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, яким було затверджено типову форму подорожнього листа, втратив чинність згiдно із наказом Мiнiстерства iнфраструктури України, Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi України вiд 10.12.2013 № 1005/1454.

Відповідно до п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Таким чином, при відсутності затвердженої форми первинного документа, документування може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків при наявності обов'язкових реквізитів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Встановлені обставини справи свідчать, що на виконання вищевказаних норм, наказом директора Фастівської філії ТОВ "КПД" № 43 від 31.12.2014 року прийнято наказ "Про затвердження форми подорожнього листа".

Судом досліджено надані позивачем до матеріалів справи накази директора Фастівської філії ТОВ "КПД" "Про затвердження форми подорожнього листа", звіти про використання коштів, виданих на відрядження, або під звіт (авансові звіти), звіти про списання палива щодо використання автомобілів для використання службових обов'язків, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, накази про відрядження, посвідчення про відрядження, фіскальні чеки про придбання паливно-мастильних матеріалів та рахунки/чеки, містять усі обов'язкові реквізити, які дають можливість встановити зміст та обсяг господарської операції (в тому числі щодо кількості використаного пального та періоду його використання), а наявність недоліків у їх складанні не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного використання пального та понесених витрат.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу безпідставного нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12072,00 грн. та з ПДВ у розмірі 13412,54 грн., в тому числі штрафних санкцій на суму 3353,14 грн.

Стосовно господарських операцій ТОВ "КПД" з Компанією "SOREMA" суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до контракту №V1182 від 05.11.2013 Компанія "SOREMA", підрозділ Previero N.s.r.I., корпорації, зареєстрована у відповідності з Італійським законодавством, зареєстрована за адресом: вул. Cavolto 17 Citi 22040 Anzano del Parco (Como), країна Італія (Продавець) та ТОВ "КПД" (Покупець) уклали контракт, згідно якого Продавець зобов'язується виготовити та поставити обладнання (дробильно-мийну лінію) на загальну вартість 1030 000 євро.

Відповідно до Додаткової угоди №5 від 30.09.2015 до контракту №V1182 від 05.11.2013 Продавець погодився з Покупцем, щодо безоплатної поставки компонентів дробильно-мийної лінії загальною вартістю (тільки для митних цілей) 35 000 євро.

Відповідно до Додаткової угоди №6 від 30.09.2015 до контракту №V1182 від 05.11.2013 р. Продавець погодився з Покупцем, щодо безоплатної поставки компонентів дробильно-мийної лінії (запчастини) загальною вартістю (тільки для митних цілей) 20 000 євро.

У лютому 2016 року ТОВ "КПД" отримано від Компанії "SOREMA" запчастин на загальну суму 55 000 євро (1 576 722 грн.), згідно наступних вантажно-митних декларацій (далі - ВМД):

- ВМД №202560 від 05.02.2016 на суму 580 307 грн. (20 000 євро);

- ВМД №202243 від 03.02.2016 на суму 706 262 грн. (25 000 євро);

- ВМД №202534 від 03.02.2016 на суму 290 153 грн. (10 000 євро).

У бухгалтерському обліку ТОВ "КПД" отримані запчастини від Компанії "SOREMA" оприбутковані та відображені на наступних рахунках: за Дт 207 "Запасні частини" та Кт 632 "Розрахунки із зарубіжними постачальниками" на загальну суму 1 576 722 грн. (55 000 євро).

У лютому 2016 року у бухгалтерському обліку ТОВ "КПД" відображено за Дт 683 "Внутрішні розрахунки" та Кт 207 "Запасні частини" передачу отриманих запчастин від Компанії "SOREMA" на Фастівську філію.

За нормами п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 (далі П(С)БО 15), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 під №860/84153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Тобто, оприбуткування на баланс ТОВ "КПД" безоплатно отриманих запчастин - є доходом отриманим товариством у періоді, що перевірявся.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Отже, під час збільшення активу підприємства, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, визнається дохід такого підприємства.

У разі збільшення активу підприємства на суму безоплатно отриманих оборотних активів, що зумовлює зростання його власного капіталу, підприємство зобов'язане віднести до складу інших доходів від безоплатного отримання оборотних активів (товарів).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "КПД" отримані від Компанії "SOREMA" запчастини передала на Фастівську філію (лютий 2016 року), де вони обліковувались до 01.09.2017 року, а у вересні 2017 року ТОВ "КПД" здійснило списання заборгованості перед нерезидентом проводкою Дт "Розрахунки із зарубіжними постачальниками" та Кт 441 "Нерозподілені прибутки" у сумі 1563243,22 грн., тоді як Фастівська філія здійснила списання вартості запчастин проводкою Дт 441 "Нерозподілені збитки" та Кт 207 "Запасні частини" у сумі 1563243,22 грн.

Таким чином, в порушення вимог закону позивачем занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) за 2016 рік у загальній сумі 1 576 722 грн., в т.ч. І квартал 2016 року - 1 576 721 грн., за рахунок не відображених у складі доходів безоплатно отриманих оборотних активів.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року № 0005454617, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п", суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 119.2 статті 119 ПК України встановлено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Аналіз змісту п. 119.2 ст. 119 ПК України у викладеній редакції дає підстави для висновку, що відповідальність за вказаною нормою наступає, зокрема, у випадку, якщо податкова звітність подана з недостовірними відомостями або з помилками, що призвели до зміни платника податку.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) за період, який перевіряється надавались ТОВ "КПД" до СДПІ своєчасно, без порушень термінів надання розрахунків. ТОВ "КПД" надано щоквартальні Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2015 - І-ІІІ кварт. 2017 р. своєчасно, але з помилками, а саме перевіркою встановлено:

- невідповідність ознаки пільги до ознаки доходу " 127" за реєстраційними номерами облікової картки платника податків - НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (повідомлення про допущені помилки №1614981128 від 15.11.16 за ІІІ квартал 2016 року, тип помилки- " 90"). ТОВ "КПД" надано уточнюючий розрахунок від 21.09.17 № НОМЕР_4, в якому виключено ознаку пільги;

- невідповідність ознаки пільги до ознаки доходу " 127" за реєстраційним номером облікової картки платника податків-3327516162 (повідомлення про допущені помилки №1700890162 від 03.02.17 за ІV квартал 2016 року, тип помилки- " 90"). ТОВ "КПД" надано уточнюючий розрахунок від 21.09.17 № НОМЕР_5, в якому змінено ознаку доходу " 127" на " 101", що не вплинуло на розмір податку на доходи фізичних осіб.

Також, Позивачем до контролюючого органу було подано лист від 25.10.2017 р. №19, яким повідомлено, що при поданні звітності за березень-травень 2017 року була допущена технічна помилка, а саме невірно вказаний ОКЗО ОСОБА_7 НОМЕР_6, замість вірного - НОМЕР_6. Помилка виправлена коригуючим звітом від 24.10.2017 року.

Відповідно до п.51.1 ст.51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Відповідно до абз. 1 п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, з урахуванням того, що позивачем було допущено помилки при направленні звіту про нарахування суми доходу та утриманого з нього податку, однак в строки визначені ПК України, самостійно уснуто помилки поданими коригуваннями, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відповідача станом на час перевірки були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення - рішення від 23.06.2018 року № 0005454617 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510 грн..

Аналогічна позиція правозастосування викладена в постанові Верховного Суду від 02.11.2018 року в адміністративній справі №826/6376/16, що враховано судом відповідно до ст. 242 КАС України.

Стосовно господарських відносин ТОВ КПД з ТОВ "Таффі-Груп", ТОВ "Інтерпампс Груп", ТОВ "ТД Агрохім" суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлені обставини справи свідчать, що з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, постачальниками ТОВ "КПД", у квітні 2016 року було ТОВ "Таффі-Груп", у березні 2017, квітні 2017 року ТОВ "Інтерпампс Груп" та ТОВ "АД "Агрохім" у лютому 2015 року.

На підтвердження господарських операцій з вище вказаними постачальниками, позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, накладна про внутрішнє переміщення матеріалів, експрес-накладні "Нової Пошти", товарно-транспортні накладні, додаткові угоди до договору поставки.

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ, сплачених в ціні товару, поставленого на адресу позивача .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час проведення перевірки, податковим органом фактично не встановлено порушень та недоліків в первинних документах, що підтверджують факт виконання означених договорів сторонами, висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблено лише на підставі аналізу податкової інформації про відсутність інформації щодо походження імпортованого товару .

Крім того, в акті перевірки податковий орган зазначає насутпне, що згідно службової записки ОУ Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 08.09.2017 №6204/8/20-31-21-03, повідомлено, що ТОВ "Таффі-Груп" (податковий номер 40153814) встановити за місцезнаходженням не надалось можливим. Суб'єкт господарювання ТОВ "Таффі-Груп" не знаходиться за податковою адресою.

Також вказує, що від ГУ ДФС у м. Києві отримано відповідь №14154/7/26-15-21-0915 від 20.03.2018 де зазначено, що ТОВ "Інтерпампс Груп" (код за ЄДРПОУ 39014581) виявлено як "Суб'єктів фіктивного підприємництва" (далі - СФП), 21.07.2016 р. співробітниками ГУ ДФС у м. Києві, обліковано картка СФП вих. №1938/26-15-21-08 від 04.07.2017, допитано гр. ОСОБА_8 про реєстрацію товариства за грошову винагороду без наміру провадити фінансово - господарську діяльність, к/п №32017100000000091. Докази ознак фіктивності зазначених вище підприємств знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

Також, в акті зазначено, що відносно підприємства ТОВ "ТД "АГРОХІМ" наявне кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №32014270000000022 від 25.12.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 205 Кримінального кодексу України.

Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС було направлено запит до ГУ ДФС у Чернігівській області від 14.03.2018 №11062/7/28-10-46-17-12 "Про надання інформації". Від ГУ ДФС у Чернігівській області отримано відповідь №1116/7/25-01- 21-03 від 20.03.2018 де зазначено, що 08.09.2014 до ЄРДР за №32014270000000022 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України відносно гр.ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_10, які з метою прикриття незаконної діяльності створили та придбали ряд суб'єктів господарської діяльності, в тому числі ТОВ "ТД "АГРОХІМ" (код за ЄДРПОУ 36677105), ТОВ "Агропромтехтранс" (код за ЄДРПОУ 35811246), та до АІС "СФП".

Крім того, відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) ТОВ "ТД "АГРОХІМ"; за 1 кв. 2015 року, водій, якій зазначений у товарно-транспортній накладній на перевезення товару ТОВ "ТД "АГРОХІМ" у лютому 2015 року, не є працівником зазначеного підприємства.

На підставі викладеного податковий орган робить висновок про те, що господарські операції позивача з його контрагентами у перевіряємий період не мають характеру реального настання наслідків ними обумовлених.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Так, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах І ""Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція викладена і у п.38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява №803/02), а саме: "… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відтак, наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях.

Фіктивність господарських операцій може бути встановлена лише судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на час проведення податкової перевірки ТОВ КПД , винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, розгляду справи в суді, у відповідача відсутня інформація щодо наявності відповідних вироків судів, що набрали законної сили, по наведеним кримінальним провадженням, в яких було б встановлено обставини щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що мали місце у перевіряємий період.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції відповідачем не доведено факту порушення позивачем вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з його контрагентами.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що можливе недотримання контрагентами позивача трудової дисципліни щодо оформлення факту роботи своїх робітників, відображення продукції по ланцюгу постачання контаргентів, не може мати негативні наслідки для позивача у вигляді невизнання задекларованих ним сум ПДВ за наслідками господарських відносин з придбання роботі та послуг.

Суд враховує, що відповідачем не було фактично досліджено та встановлено факту неможливості проведення господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами у періоді, що перевірявся, з урахуванням обсягу та змісту операцій, потужностей підприємств, податковий орган посилається лише на отриману ним інформацію та не зазначає чому конкретно операції є безтоварними та чим це безумовно підтверджується, відтак відповідачем не доведено факту безтоварності операцій, що мали місце між ТОВ КПД та ТОВ "Таффі-Груп", ТОВ "Інтерпампс Груп", ТОВ "ТД Агрохім".

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наданими до перевірки та до суду первинними документами в повній мірі підтверджено правомірність формування позивачем податкової звітності та сплати податкових зобов'язань, тому висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та податку на суму 13071 грн. податку на додану вартість всього на суму 15 127.54 грн, в тому числі за основним 12 102 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3 025.54 грн..

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005484617 в частині нарахованих зобов'язань на суму 15 127.71 грн, в тому числі за основним 12 102.17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3 025.54 грн., податкового повідомлення - рішення від 23.06.2018 року №0005444617 на суму 13071 грн., та податкового повідомлення - рішення від 23.06.2018 року № 0005454617 про накладення штрафних санкцій у розмірі 510 грн. та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог. В іншій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд, не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. (ч. 3 ст. 139 КАС України)

Позивачем оскаржено судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ціна позову у цій частині становить 1 096 179.26 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частини на суму 28 708.71 грн.. Відтак сума судового збору, яку слід стягнути на користь позивача за рахунок відповідача становить 1 768.51 грн. (1096179.26грн./28708.71 грн.х100% = 2.61%, 8686 грн. +59 073.28 грн. х2.61%)

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю КПД - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року в адміністративній справі №0440/5190/18 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.06.2018 року №0005484617 в частині нарахованих зобов'язань з податку на додану вартість на суму 15 127.71 грн, в тому числі за основним платежем на суму 12 102.17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3 025.54 грн., податкового повідомлення - рішення від 23.06.2018 року №0005444617 про нарахування зобов'язання з податку на прибуток на суму 13071 грн., та податкового повідомлення - рішення від 23.06.2018 року № 0005454617 про накладення штрафних санкцій у розмірі 510 грн. та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005484617 в частині нарахованих товариству з обмеженою відповідальністю КПД зобов'язань з податку на додану вартість на суму 15 127.71 грн, в тому числі за основним платежем на суму 12 102.17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3 025.54 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005444617 в частині нарахованих товариству з обмеженою відповідальністю КПД зобов'язань в податку на прибуток на суму 13071 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року№ 0005454617 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю КПД штрафних санкцій у розмірі 510 грн..

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року в адміністративній справі №0440/5190/18 - залишити без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю КПД за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби суму судового збору у розмірі 1 768 (однак тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 51 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридяцяти днів.

Постанова в повному обсязі складена 18.03.2019 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай