Постанова

від 12.03.2019 по справі 826/17924/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17924/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О., Парінова А.Б.

за участю секретаря Антоненко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року

у справі №826/17924/17 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Текс України

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текс Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 року № 0049611404.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 року № 0049611404 прийнято відповідачем безпідставно, оскільки відповідачем не ураховано усі обставини справи, а висновки в Акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване ППР, не відповідають дійсності, усі господарсько-економічні відносини між позивачем та його контрагентом підтвердженні документально.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 № 0049611404, прийняте на підставі акта від 05.09.2017 № 608/26-15-14-04-04/24538332.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у місті Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що фактично ТОВ Текс Україна проведено господарські операції з контрагентом шляхом формального складання первинних документів, які не супроводжувалися фактичним здійсненням операцій між вказаними суб'єктами господарювання.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ Текс Україна зареєстровано Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 23.08.2006, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 10691020000008373, на податковий облік взято 29.08.2006.

На підставі Наказу ГУ ДФС у місті Києві від 18.08.2017 № 8008 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Текс країна з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Перевірка проводилась з 21.08.2017 по 29.08.2017 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ Омікрон плюс (код 39670909) за вересень-листопад 2015 року.

Посадовими особами контролюючого органу встановлено, що позивач здійснював фінансово-господарські операції з ТОВ Омікрон плюс щодо надання кур'єрських послуг.

За результатами перевірки складено відповідний акт від 05.09.2017 № 608/26-15-14-04-04/34538332.

Позивачем, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті, подано скаргу на акт податкової перевірки, яку було залишено відповідачем без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 № 0049611404, відповідно до якого зазначено про порушення п.198.1 п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та вказано про збільшення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 164 251 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням податкового органу, позивачем подано скаргу та 08.12.2017 отримано Рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 06.12.2017, яким оскаржуване ППР від 27.09.2017 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи, що висновки акту перевірки, покладені в основу оскаржуваного повідомлення-рішення від 27.09.2017, не відповідають дійсним обставинам справи та чинному законодавству України, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до матеріалів справи надано достатньо первинних документів, що підтверджують дійсність проведення товарно-господарських операцій між ТОВ Текс Україна та його контрагентом ТОВ Омікрон Плюс .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Пунктом 79.2. статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Податковим кодексом України; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 (далі також - Порядок №727), факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 5 розділу ІІ Порядку №727). Згідно підпункту 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У відповідності до підпункту 17 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727 в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація щодо наявності контрольованих операцій та повноти їх відображення у поданій платником звітності, в акті перевірки відсутні дані про контрольовані операції.

Розділом ІV Порядку №727 визначено, що залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: розрахунок податкового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) або звіту, відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового (грошового) зобов'язання, бюджетного відшкодування, від'ємних значень об'єктів оподаткування, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання (крім перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи); пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки; інші матеріали, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; оригінали або завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у разі їх отримання; опис отриманих копій документів; документи, що підтверджують вилучення документів (їх копій), якщо вилучення мало місце, у випадках та в порядку, передбачених законом; інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення (вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій) та вжиття інших заходів за результатами перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та його контрагентом ТОВ Омікрон Плюс укладено Договір, відповідно до якого Замовник (позивач) зобов'язується оплатити, а Виконавець (контрагент позивача) зобов'язується надати платні послуги з кур'єрської доставки Відправлень фізичним особам. Надання платних послуг з доставки Відправлень виконується власними силами Виконавця або шляхом залучення третіх осіб-виконавців на розсуд Виконавця.

Виконавець зобов'язується також доставити за вказаною адресою замовлення, доручені йому Замовником, надати точну і конкретну інформацію про дату доставки, вагу, вартість, ПІБ одержувача, а Замовник оплатити послуги Виконавця за надані послуги.

Сторони домовились, що Замовник оплачує послуги Виконавця в розмірі та на підставі фактично виконаних робіт, згідно Акта виконаних робіт та виставлених Виконавцем розрахунків.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.08.2015 до Договору про надання кур'єрських послуг від 10.08.2015 № 5-08.2015, Замовник зобов'язується оплатити, а Виконавець зобов'язується надати платні послуги з кур'єрської доставки Відправлень Замовника зі складу Замовника.

На підтвердження виконання умов договору та здійснення господарських операцій позивачем надано: Договір № 5-08.2015 про надання кур'єрських послуг, укладений між ТОВ Омікрон плюс (Виконавець) та ТОВ Текс Україна (Замовник) та Додаткову угоду № 1 до договору про надання кур'єрських послуг від 10.08.2015 № 5-08.2015, підписані Директорами від Виконавця Яковець В.М. та від Замовника Директором Ільченко А.П. Також, вказаний документ має засвідчення підписів Директорів відбитками печаток відповідних товариств.

Також, позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні: від 12.02.2015 року № 141, від 14.10.2015 року № 142, від 16.10.2015 року № 143, від 21.10.2015 року № 144, від 21.09.2015 року № 182, від 23.09.2015 року № 183, від 25.09.2015 року № 184, від 16.11.2015 року № 270, від 18.11.2015 року № 271, від 20.11.2015 року № 272, від 24.11.2015 року № 273, від 24.11.2015 року № 273, від 29.09.2015 року № 454, від 29.09.2015 року № 455, від 30.09.2015 року № 456, від 30.09.2015 року № 457, від 29.11.2015 року № 647, від 29.11.2015 року № 648, які мають усі необхідні реквізити та підтверджують товарно-грошові відносини позивача з його контрагентом ТОВ Омікрон Плюс . Крім цього, позивачем надано квитанції, відповідно до яких вказані податкові накладні відправлено на адресу податкового органу та прийнято останнім.

Додаткового надано наступні експрес-накладні: № Т000100911134 від 30.11.2015 року, № Т000100911123 від 27.11.2015 року, № Т000100911122 від 27.11.2015 року, № Т000100911114 від 26.11.2015 року, № Т000100911113 від 26.11.2015 року, № Т000100911104 від 25.11.2015 року, № Т000100911100 від 24.11.2015 року, № Т000100911093 від 23.11.2015 року, № Т000100911092 від 23.11.2015 року, № Т000100911080 від 20.11.2015 року, № Т000100911079 від 20.11.2015 року, № Т000100911073 від 19.11.2015 року , № Т000100911072 від 19.11.2015 року, № Т000100911069 від 18.11.2015 року, № Т000100911057 від 17.11.2015 року, № Т000100911056 від 17.11.2015 року, № Т000100911048 від 16.11.2015 року, № Т000100911047 від 16.11.2015 року, № Т000100911039 від 13.11.2015 року, № Т000100911038 від 13.11.2015 року, № Т000100911033 від 12.11.2015 року, № Т000100911026 від 11.11.2015, № Т000100911022 від 10.11.2015, № Т000100911014 від 09.11.2015 року, № Т000100911008 від 06.11.2015 року, № Т000100911007 від 06.11.2015 року, № Т000100911003 від 05.11.2015 року, № Т00010091094 від 04.11.2015 року, № Т00010091093 від 04.11.2015 року, № Т00010091092 від 04.11.2015 року, № Т00010091085 від 03.11.2015 року, № Т00010091084 від 03.11.2015 року, № Т00010091071 від 02.11.2015 року, № Т00010091066 від 30.10.2015 року, № Т00010091051 від 29.10.2015 року, № Т00010091042 від 28.10.2015 року, № Т00010091035 від 27.10.2015 року, № Т00010091027 від 26.10.2015 року, № Т00010091026 від 26.10.2015 року, № Т00010091022 від 23.10.2015 року, № Т00010091011 від 22.10.2015 року, № Т00010091001 від 21.10.2015 року, № Т0001009093 від 20.10.2015 року, № Т0001009082 від 19.10.2015 року, № Т0001009081 від 19.10.2015 року, № Т0001009077 від 16.10.2015 року, № Т0001009068 від 15.10.2015 року, № Т0001009067 від 15.10.2015 року, № Т0001009061 від 14.10.2015 року, № Т0001009055 від 13.10.2015 року, № Т0001009048 від 09.10.2015 року, № Т0001009044 від 08.10.2015 року, № Т0001009039 від 07.10.2015 року, № Т0001009027 від 06.10.2015 року, № Т0001009020 від 05.10.2015 року, № Т0001009019 від 05.10.2015 року, № Т0001009011 від 02.10.2015 року, № Т0001009004 від 01.10.2015 року, № Т0001008989 від 30.09.2015 року, № Т0001008988 від 30.09.2015 року, № Т0001008971 від 29.09.2015 року, № Т0001008950 від 28.09.2015 року, № Т0001008949 від 28.09.2015 року, № Т0001008942 від 25.09.2015 року, № Т0001008941 від 25.09.2015 року, № Т0001008922 від 24.09.2015 року, № Т0001008921 від 24.09.2015 року, № Т0001008912 від 23.09.2015 року, № Т0001008911 від 23.09.2015 року, № Т0001008902 від 22.09.2015 року, № Т0001008901 від 22.09.2015 року, № Т0001008889 від 21.09.2015, № Т0001008888 від 21.09.2015, № Т0001008887 від 21.09.2015 року, № Т0001008882 від 18.09.2015 року, № Т0001008881 від 18.09.2015 року, № Т0001008868 від 17.09.2015 року, № Т0001008867 від 17.09.2015 року, № Т0001008866 від 17.09.2015 року, № Т0001008859 від 16.09.2015 року, № Т0001008849 від 15.09.2015 року, № Т0001008848 від 15.09.2015 року, № Т0001008844 від 14.09.2015 року, № Т0001008831 від 11.09.2015 року, № Т0001008826 від 10.09.2015 року, № Т0001008817 від 09.09.2015 року, № Т0001008816 від 09.09.2015 року, № Т0001008811 від 08.09.2015 року, № Т0001008802 від 07.09.2015 року, № Т0001008781 від 04.09.2015 року, № Т0001008780 від 04.09.2015 року, № Т0001008767 від 03.09.2015 року, № Т0001008766 від 03.09.2015 року, № Т0001008745 від 02.09.2015 року, № Т0001008744 від 02.09.2015 року, № Т0001008715 від 01.09.2015 року, № Т0001008714 від 01.09.2015 року, зазначені експрес-накладні підтверджують відправлення вантажів.

Крім того, до матеріалів справи надано наступні Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 144, № 143, № 142, № 141, № 648, № 647, № 273, № 272, № 271, № 270, № 457, № 456,№ 455, № 454, № 184, № 183 та № 182, що підтверджують виконання кур'єрської послуги та її прийняття Замовником, вказаний документ має усі необхідні реквізити та підписи Сторін з відбитками печаток товариств.

Також, до вказаних Актів надано наступні рахунки-фактури: № 144 від 21.10.2015 року, № 143 від 16.10.2015 року, № 142 від 14.10.2015 року, № 141 від 12.10.2015 року, № 648 від 29.11.2015 року, № 647 від 29.11.2015 року, № 273 від 24.11.2015 року, № 272 від 20.11.2015 року, № 271 від 18.11.2015 року, № 270 від 16.11.2015 року, № 457 від 30.09.2015 року, № 456 від 30.09.2015 року, № 455 від 29.09.2015 року, № 454 від 29.09.2015 року, № 184 від 25.09.2015 року, № 183 від 23.09.2015 року та № 182 від 21.09.2015 року, відповідно до яких Постачальником (ТОВ Омікрон Плюс ) надано кур'єрські послуги, а Одержувачем (ТОВ Текс Україна ) сплачено відповідні кошти за такі послуги.

Звіти по рахунку: з 10.11.2015 року по 10.11.2015 року, з 16.11.2015 року по 16.11.2015 року; з 18.11.2015 року по 18.11.2015 року, з 19.11.2015 року по 19.11.2015; з 30.11.2015 року по 30.11.2015 року, вказані виписки підтверджують надходження коштів за надання кур'єрських послуг.

Також, надано виписки по рахунку: № 26002010287119 з 01.10.2015 року до 31.10.2015 року, № 26004222534100 з 02.11.2015 року до 02.11.2015 року, № 26004222534100 з 09.11.2015 року до 09.11.2015 року, № 26004222534100 з 10.11.2015 року до 10.11.2015 року, № 26004222534100 з 11.11.2015 року до 11.11.2015 року, № 26004222534100 з 16.114.2015 року до 16.11.2015 року, № 26004222534100 з 19.11.2015 року до 19.11.2015 року, № 26004222534100 з 20.11.2015 року до 20.11.2015 року, № 26004222534100 з 20.11.2015 року до 20.11.2015року, № 26004222534100 з 30.11.2015 року до 30.11.2015 року, № 26004222534100 з 30.09.2015 року до 30.09.2015 року, № 26004222534100 з 28.09.2015 року до 28.09.2015 року , № 26004222534100 з 25.09.2015 року до 25.09.2015 року, № 26004222534100 з 24.09.2015 року до 24.09.2015 року, № 26004222534100 з 23.09.2015 року до 23.09.2015 року, № 26001013001870 з 22.09.2015 року до 21.09.2015 року, № 26004222534100 з 30.10.2015 року до 30.10.2015 року, № 26004222534100 з 29.10.2015 до 29.10.2015, № 26004222534100 з 28.10.2015 до 28.10.2015, № 26004222534100 з 27.10.2015 року до 27.10.2015 року, № 26004222534100 з 23.10.2015 року до 23.10.2015 року, № 26004222534100 з 22.10.2015 року до 22.10.2015 року, № 26004222534100 з 21.10.2015 д року о 21.10.2015 року, № 26004222534100 з 20.10.2015 року до 20.10.2015 року, № 26004222534100 з 19.10.2015 року до 19.10.2015 року, № 26004222534100 з 16.10.2015 року до 16.10.2015 року, № 26004222534100 з 15.10.2015 року до 15.10.2015 року, № 26004222534100 з 13.10.2015 року до 13.10.2015 року, № 26004222534100 з 09.10.2015 року до 09.10.2015 року, № 26004222534100 з 08.10.2015 року до 08.10.2015 року, № 26004222534100 з 06.10.2015 року до 06.10.2015 року, № 26004222534100 з 02.10.2015 року до 02.10.2015 року, № 26004222534100 з 01.10.2015 року до 01.10.2015, року № 26001799976996 з 28.10.2015 року по 28.10.2015 року, № 26006012837807 з 30.10.2015 року до 29.10.2015 року, № 26006012837807 з 26.10.2015 року до 23.10.2015 року, що мають відбиток печатки банків, які видали відповідні виписки та підтверджують дійсність факту надходження грошових коштів оплати послуг згідно Договору, укладеного між позивачем та його контрагентом ТОВ Омікрон Плюс .

Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано Реєстри прийому-передач на доставку реклами, документи, вантаж за вересень, жовтень та листопад 2015 року, які підписані Сторонами, засвідчені відбитками печаток товариств, що засвідчують регіони, в які доставлялись посилки, найменування одержувачів, вагу, кількість місць та грошові суми, що також свідчить про проведення товарно-грошових відносин між позивачем та його контрагентом.

В доповнення, представником позивача надано до матеріалів справи Додаткову угоду № 1 до Договору про надання кур'єрських послуг від 10.08.2015 № 5-08.2015, укладеного 10.08.2015, відповідно до якого Замовник (ТОВ Текс Україна та Виконавець (ТОВ Омікрон Плюс ) домовились про наступне:

Вартість послуг, зазначених в п.1.1 Основного договору визначається Сторонами на підставі підписаних Замовником щоденних реєстрів Виконавця із розрахунку 1 кг.- 2,50 грн.

Вказана Додаткова угода має усі необхідні реквізити. Засвідчена підписами директорів Виконавця та Замовника.

До матеріалів справи долучено Довіреність, видану на працівників ТОВ Омікрон Плюс для здійснення ними забору в ТОВ Текс Україна та доставки реклами, документів, вантажу у міста згідно з реєстрами прийому -передачі, зазначена Довіреність дійсна до 31.12.2015.

Також, позивачем надано Специфікації на доставку реклами, документів, вантажу за вересень, жовтень та листопад 2015 року, які підписані посадовими особами контрагента позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем до матеріалів справи надано достатньо первинних документів, що підтверджують дійсність проведення товарно-господарських операцій між ТОВ Текс Україна та його контрагентом ТОВ Омікрон Плюс .

Крім того, відповідачем не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Також колегія суддів зазначає, що під час апеляційного розгляду справи позивачем додатково було надано пакет документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій зокрема, картки рахунків з контрагентом ТОВ Омікрон Плюс за період з 01.08.2015 по 31.03.2018, копії договорів про надання кур'єрських послуг з контрагентами позивача, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період вересень-листопад 2015 року та копії актів звірки взаєморозрахунків з контрагентами позивача за період вересень-листопад 2015 року.

Дослідивши надані первинні документи позивача, колегія суддів дійшла висновку, що вони в повній мірі підтверджують факт, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. На момент здійснення вказаних спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Щодо доводів апелянта про те, що відсутність товарно-транспортних накладних є свідченням нереальності господарських операцій колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16.

Посилання апелянта на ту обставину, що п'ятим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФРР ГУ ДВС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018100050000020 від 30.01.2018 колегія суддів також не бере уваги.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів зауважує на те, що під час розгляду справи податковим органом не надано вироку суду відносно посадових осіб ТОВ Омікрон Плюс , яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємства з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди, що в свою чергу могло б підтвердити нездійснення господарських операцій позивачем із вказаним контрагентом.

А сама наявність доданих документів бухгалтерського обліку, є беззаперечним доказом на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з придбання товару та правомірності формування позивачем податку на додану вартість за перевіряємий період.

Відтак, первинна документація ТОВ Текс Україна оформлена у встановленому податковим і фінансовим законодавством порядку та в повному обсязі відображує суть господарських операцій між ТОВ Текс Україна та ТОВ Омікрон Плюс .

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: І.О. Лічевецький

А.Б. Парінов

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2019 року.