УХВАЛА
15 березня 2019 року
Київ
справа №820/4273/18
касаційне провадження №К/9901/6223/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 у справі №820/4273/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логан Трейд" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Логан Трейд" у червні 2018 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.04.2018 № 668555/40759749, № 668556/40759749, № 668557/40759749, № 668558/40759749, від 27.04.2018 року № 669588/40759749, № 669589/40759749, № 669590/40759749, № 669591/40759749, № 669592/40759749, № 669593/40759749, № 669594/40759749, № 669595/40759749, № 669596/40759749, № 669597/40759749, № 670000/40759749, № 670001/40759749, № 670002/40759749.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16.08.2018 позовні вимоги задовольнив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.02.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 залишив без змін.
Головне управління ДФС у Харківській області 27.02.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 201 Податкового кодексу України.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.
Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відповідачем безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, оскільки у квитанціях про реєстрацію податкової накладної від 15.08.2017, відповідач послався лише на пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК, тобто, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
В даному випадку, при вирішенні позовних вимог у справі №820/4273/18, судами попередніх інстанцій підтримана правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (К/9901/62472/18).
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 1 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018, необґрунтованою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 1 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Харківській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 у справі №820/4273/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логан Трейд" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішень.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2019 |
Оприлюднено | 19.03.2019 |
Номер документу | 80509724 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні