Рішення

від 07.03.2019 по справі 675/3353/18

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/3353/18

Провадження № 2/675/212/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2019 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., за участю: секретаря судового засідання - Гук-Миронюк Ю. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Теліжинецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької областіпро визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його сестра ОСОБА_6 За життя спадкодавцю належало право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Горького с. Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області, в розмірі 3,19 га в умовних кадастрових гектарах. Позивач є її спадкоємцем за заповітом, після смерті сестри прийняв спадщину, проте позбавлений можливості належним чином оформити свої спадкові права у зв'язку з тим, що сертифікат на земельну частку (пай), який був виданий ОСОБА_6, втрачений.

ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на земельну частку (пай) із земель КСП ім. Горького с. Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області площею 3,19 в умовних кадастрових гектарах у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6

Ухвалою суду від 23 січня 2019 року замінено у даній справі первісного відповідача Ізяславську районну державну адміністрацію Хмельницької області належним відповідачем Теліжинецькою сільською радою Ізяславського району Хмельницької області та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача Теліжинецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області у судове засідання не з'явилася, надала суду письмове клопотання, у якому просить справу розглянути без її участі.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Стефанишин О. Л. до суду не прибув, у поданих письмових поясненнях просить розглянути спір без його участі та застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, з'ясувавши позиції учасників справи та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого Теліжинецькою сільською радою Ізяславського району Хмельницької області ІНФОРМАЦІЯ_3, встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

За життя 02 січня 2003 року ОСОБА_6 склала заповіт, за яким заповіла все своє майно позивачу по справі ОСОБА_1, що підтверджується заповітом, посвідченим секретарем виконкому Теліжинецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області Троц Л. Л. та зареєстрованим у реєстрі за № 3.

Згідно з рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 08 серпня 2018 року, яке набрало чинності 11 вересня 2018 року, встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є рідними братом та сестрою.

За змістом довідки Теліжинецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 01 вересня 2015 року № 225, після смерті ОСОБА_6, яка постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2, фактично в управління спадковим майном вступив ОСОБА_1, який взяв під охорону спадкове майно померлої.

За положенням ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною п'ятою Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, за змістом указаних норм відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-138цс13.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно з ст. 549 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Оскільки ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, до даних правовідносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з даними повідомлення державного нотаріуса Ізяславської державної нотаріальної контори Довбиш В. П. № 2124/02-14 від 28 листопада 2018 року, а також копії спадкової справи № 522/2017 вбачається, що в Ізяславській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу за № 522/2017. Свідоцтво про право на спадщину на належну спадкодавиці земельну частку (пай) не видавалось у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно - сертифікату серії НОМЕР_3, виданого Ізяславською районною державною адміністрацією 15 листопада 1996 року.

Крім того, з повідомлення відділу в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 07 листопада 2018 року вбачається, що ОСОБА_6 дійсно належало право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Горького у с. Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області, в розмірі 3,19 в умовних кадастрових гектарах.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, виданий на ім'я ОСОБА_6, був втрачений, що підтверджується оголошенням у газеті Партнер , випуск від 05 жовтня 2017 року.

Таким чином, як встановлено судом, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, прийняв спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, проте позбавлений можливості належно оформити свої спадкові права у зв'язку з втратою сертифікату на право на земельну частку (пай), який був виданий сестрі.

За таких обставин, суд вважає, що з метою захисту прав позивача слід визнати за ним право на спірну земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом.

Разом з тим, не підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спірне майно, оскільки спадкодавцю належало лише право на земельну частку (пай) без визначення цієї частки в натурі, і саме це право входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6

Суд не погоджується з доводами представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо необхідності застосування наслідків спливу строку позовної давності у даній справі.

За змістом ст. 76 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У відповідності до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року, який підлягає застосуванню до даних правовідносин, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Норми ЦК УРСР від 18 липня 1963 року не передбачали обов'язку спадкоємця одержати свідоцтво про право на спадщину у конкретно визначені строки. Тому, враховуючи, що спадкодавцю позивача ОСОБА_6 за життя належало право на земельну частку (пай), вказане право входить до спадкового майна, яке було успадковане позивачем після смерті останнього.

Це право у відповідності до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року належить ОСОБА_1 з моменту відкриття спадщини, з того часу воно припинено не було та ніким не порушувалося, тому відсутні законні підстави вважати, що позивачем пропущений строк позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Горького у с. Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області, в розмірі 3,19 в умовних кадастрових гектарах.

У задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1: місце проживання - АДРЕСА_1, рнокпп - НОМЕР_1.

Відповідач Теліжинецька сільська рада Ізяславського району Хмельницької області: місце знаходження - с. Теліжинці, вул. Центральна, 1 Ізяславського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04406800.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області: місце знаходження - м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ - 39767479.

Повне судове рішення складене 15 березня 2019 року.

Суддя: В. І. Столковський