Ухвала

від 19.03.2019 по справі 13/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

19.03.2019Справа № 13/127

За скаргою Концерну "Техвоєнсервіс"

на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві

та

За заявою Концерну "Техвоєнсервіс"

про відстрочення виконання рішення суду

За первісним позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

до Концерну "Техвоєнсервіс"

про стягнення 13.803.062,33 грн.

За зустрічним позовом Концерну "Техвоєнсервіс"

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

за участю третьої особи Міністерства оборони України

про розірвання договору № 225/К/112-06-9 від 11.08.06.

Головуючий суддя Ващенко Т.М.

Суддя Спичак О.М.

Суддя Мудрий С.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

від військового прокурора: не з'явився

від позивача за первісним позовом: не з'явився

від відповідача за первісним позовом (скаржника): Мохналь М.М.

від ВДВС: не з'явився

від Міністерства оборони України: Бульдяк М.Р., Яценко С.Й.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні колегії суддів Господарського суду міста Києва у складі: Дідиченко М.А. (головуючий), судді Спичак О.М., Нарольський М.М., перебувала справа № 13/127 за первісним позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" до Концерну "Техвоєнсервіс" про стягнення 13.803.062,33 грн. та за зустрічним позовом Концерну "Техвоєнсервіс" до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", третя особа - Міністерство оборони України про розірвання договору № 225/К/112-06-9 від 11.08.06.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.09. у справі № 13/127 в задоволенні первісних позовних вимог та зустрічних позовних відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.09., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.09.09., вищевказане рішення Господарського суду міста Києва скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" до Концерну "Техвоєнсервіс" про стягнення 13.803.062,33 грн. задоволено повністю, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

08.02.19. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Концерну "Техвоєнсервіс" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить суд постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м. Києві Амборського Андрія Вікторовича від 24.01.19. у виконавчому провадженні № 55003446 про розшук майна боржника - Концерну "Техвоєнсервіс", про арешт коштів боржників - Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод", Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Львівський автомобільний ремонтний завод", Філії "Науковий центр" Концерну "Техвоєнсервіс", Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Логістик-Центр", Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "99 автомобільна ремонтна база" Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Центральний ремонтний завод засобів зв'язку" - визнати неправомірними та скасувати.

Також у поданій скарзі Концерн "Техвоєнсервіс" на підставі ст. 331 Господарського процесуального кодексу України виклав заяву, відповідно до якої просить суд до дати набрання законної сили вироком у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.15. за № 4215000000000092, відстрочити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.04.09. у справі № 13/127 (залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.09.09.), якою з Концерну "Техвоєнсервіс" на користь Державного підприємства "Житомирський ремонтно-механічний завод" стягнуто 12.257.088,38 грн.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.02.19. № 05-23/252 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ" та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.19. для розгляду зазначеної скарги визначений наступний склад суду: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Спичак О.М., суддя Мудрий С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.19. розгляд скарги та заяви Концерну "Техвоєнсервіс" призначено на 26.02.19., зобов'язано Концерн "Техвоєнсервіс" у строк до 25.02.19. надати суду всі матеріали виконавчого провадження № 55003446, встановлено сторонам строк для подачі додаткових письмових доказів, клопотань, заяв, пояснень.

18.02.19. до суду надійшли письмові пояснення відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в яких державний виконавець просить суд повністю відмовити у задоволенні вимог скарги Концерну "Техвоєнсервіс" та залишити без розгляду скаргу на дії відділу примусового виконання рішень.

В обґрунтування заперечень проти скарги державний виконавець посилається на те, що рахунки, на які державним виконавцем був накладений арешт, не є рахунками із спеціальним режимом використання; вказує, що до зведеного виконавчого провадження № 58302875 входять виконавчі провадження з примусового виконання рішень загальних судів про стягнення з Концерну заробітної плати на користь фізичних осіб; стосовно відстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.09. у справі 13/127 державний виконавець вважає, що це питання не є предметом розгляду скарги на дії державного виконавця. Також зазначає про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.19. у справі №13/127 вже призначено до розгляду скаргу Концерну "Техвоєнсервіс" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (головуючий суддя Чинчин О.В., судді Сівакова В.В., Спичак О.М.).

25.02.19. Концерном "Техвоєнсервіс" подано клопотання про витребування у відділу примусового виконання рішень матеріалів виконавчого провадження, яке мотивоване тим, що у Концерну відсутні матеріали виконавчого провадження № 55003446.

Представник скаржника у судовому засіданні 26.02.19. не підтримав вказане клопотання про витребування доказів та просив суд залишити його без розгляду.

У судовому засіданні 26.02.19. суд без виходу до нарадчої кімнати на підставі ст. 216 ГПК України постановив ухвалу про відкладення судового засідання до 19.03.19.

27.02.19. до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на скаргу, в яких позивач за первісним позовом зазначає про недоведеність Концерном того факту, що банківські рахунки, на які накладено арешт державним виконавцем мають виключно цільове призначення на виплату заробітної плати; зауважує про безпідставність вимоги Концерну про відстрочення виконання судового рішення.

18.03.19. державний виконавець подав до суду клопотання про залишення скарги без розгляду, в якому зазначає про те, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває зведене виконавче провадження № 58302875 про стягнення боргу з Концерну "Техвоєнсервіс" на загальну суму 15.009.933,77 грн.; вказує про правомірність винесення державним виконавцем постанови про розшук майна боржника та постанов про арешт коштів боржника, яким не доведено, що рахунки, на які накладено арешт, є рахунками із спеціальним режимом використання; вважає, що питання про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.09. у справі № 13/127 не є предметом розгляду скарги на дії державного виконавця.

Також відмічає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.19. у справі № 13/127 вже призначено до розгляду скаргу Концерну "Техвоєнсервіс" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (головуючий суддя Чинчин О.В., судді Сівакова В.В., Спичак О.М.), а тому, на думку державного виконавця, скаргу слід залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України та вирішити питання про застосування до керівників боржника заходів процесуального примусу.

У судовому засіданні 19.03.19. скаржник підтримав подану ним скаргу на дії державного виконавця та заяву про відстрочення виконання судового рішення, представники Міністерства оборони України підтримали подану скаргу та заяву.

Державний виконавець, представник ДП "Житомирський бронетанковий завод" та військовий прокурор у судове засідання 19.03.19. не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України).

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення присутніх в судовому процесі представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, встановив:

На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває зведене виконавче провадження № 58302875 про стягнення боргу з Концерну "Техвоєнсервіс" на загальну суму 15.009.933,77 грн., до якого входять виконавче провадження з виконання наказу № 13/127 від 30.04.09. та провадження щодо примусового виконання судових рішень про стягнення заборгованості із заробітної плати та щодо інших вимог, пов'язаних із трудовими правовідносинами.

Тобто, у вказаному зведеному провадженні об'єднано виконання судових рішень ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

У постанові від 14.03.18. у справі № 660/612/16-ц (провадження 14-19цс18) Велика Палата Верховного Суду виклала наступну правову позицію.

Ні в ЦПК України, ні в ГПК України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є Закон України "Про виконавче провадження".

Детально дії виконавця на час вчинення виконавчих дій регламентувалися Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5 (далі - Інструкція), а саме підпунктами 3.8.1 - 3.8.8 пункту 3.8 розділу ІІІ.

При виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням.

Суд такими повноваженнями не наділений.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Водночас статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п'ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п'ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.03.18. у справі № 660/612/16-ц (провадження 14-19цс18) зробила висновок про необхідність оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, у порядку адміністративного судочинства, скарга Концерну "Техвоєнсервіс" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З підстав закриття провадження по розгляду скарги по справі № 13/127, клопотання скаржника про витребування доказів, не підтримане скаржником, залишається судом без розгляду.

Клопотання державного виконавця про залишення скарги Концерну "Техвоєнсервіс" без розгляду з тих підстав, що скаржником подано до Господарського суду міста Києва дві однакові скарги на дії державного виконавця не підлягає задоволенню, оскільки за змістом п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Разом з тим, які свідчить зміст скарг Концерну "Техвоєнсервіс", вони подані з різних підстав.

Суд роз'яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги в порядку ст. 344 ГПК України не здійснюється, оскільки нормами Закону України "Про судовий збір" не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов'язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено.

Вирішуючи заяву Концерну "Техвоєнсервіс" про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.09. у справі № 13/127 до дати набрання законної сили вироком у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.12. за № 4215000000000092, суд виходить з такого.

Як передбачено ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Отже, розгляд цієї заяви віднесено до юрисдикції Господарського суду міста Києва як суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За своїм змістом відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Частиною 4 ст. 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

В порушення вимог ст. 74 ГПК України заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які є підставами для відстрочення виконання рішення суду і свідчать про неможливість виконання рішення суду.

Натомість, як свідчать матеріали справи, станом на час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення, постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2009 року у справі № 13/127 залишається невиконаною.

Обставини, на які посилається Концерн "Техвоєнсервіс" у заяві про відстрочення виконання рішення суду, не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять таке виконання неможливим в розумінні ст. 331 ГПК України.

Крім цього, відстрочка виконання рішення суду надається на конкретно визначений строк, який відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, а тому відстрочка виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.09. у справі № 13/127 до дати набрання законної сили вироком у кримінальному провадженні № 4215000000000092 суперечить вищенаведеним нормам законодавства та порушує баланс інтересів стягувача та боржника.

За таких обставин подана Концерном "Техвоєнсервіс" заява про відстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 123, 231, 234, 235, 342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження по розгляду скарги Концерну "Техвоєнсервіс" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві по справі № 13/127.

2. У задоволенні заяви Концерну "Техвоєнсервіс" про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2009 року у справі № 13/127 відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили 19.03.19. та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/

Повну ухвалу складено 19.03.19.

Головуючий суддя Т.М. Ващенко

Суддя О.М. Спичак

Суддя С.М. Мудрий