Ухвала

від 14.03.2019 по справі 589/4050/16-к

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №589/4050/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/103/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 589/4050/16-к за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 червня 2018 року, за яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 (зареєстрований по АДРЕСА_2 ), раніше судимий

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 і ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та мешканець АДРЕСА_3 , раніше судимий

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 і ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та мешканець АДРЕСА_4 , раніше судимий

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_11

захисника адвоката ОСОБА_12 ,

ВСТАНОВИЛА:

В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_6 просить змінити вирок суду у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через суворість і пом`якшити призначене ОСОБА_11 покарання із застосуванням ст.69 КК до 3 років обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Апеляційного суду Сумської області від 30.05.2017, визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців. Вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що обвинувачений є особою молодого віку, позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має міцні родинні зв`язки та на момент вчинення злочину не мав судимостей.

Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.06.2018 визнані винними у вчиненні злочинів: ОСОБА_13 ч.2 ст.185 і ч.3 ст.185 КК; ОСОБА_14 ч.2 ст.185 і ч.3 ст.185 КК; ОСОБА_11 ч.3 ст.185 КК. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 призначене покарання кожному: за ч.2 ст.185 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч.3 ст.185 КК із застосуванням ст.69 КК у виді обмеження волі на строк 5 років. На підставі ч.1 ст.70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначене покарання у виді обмеження волі на строк 5 років кожному. На підставі ч.4 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Апеляційного суду Сумської області від 30.05.2017 у виді 3 років обмеження волі, більш суворим за даним вироком, призначене остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 5 років кожному. Зараховано відбуту частину покарання за попереднім вироком з 19.06.2017 по 18.06.2018 кожному. ОСОБА_11 призначене покарання за ч.3 ст.185 КК із застосуванням ст.69 КК у виді обмеження волі на строк 4 роки 9 місяців. На підставі ч.4 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Апеляційного суду Сумської області від 30.05.2017 у виді 3 років обмеження волі, більш суворим за даним вироком, призначене остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки 9 місяців. Зараховано відбуту частину покарання за попереднім вироком з 19.06.2017 по 18.06.2018. Стягнуто: з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 на користь держави судові витрати в сумі 703,68 грн., а також на користь ПП «Агрофірма «Надія» 69731,90 грн. і ФГ «Колеснік» 45250 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на користь держави судові витрати в сумі 967,56 грн. та на користь Кролевецького міжрайонного управління водного господарства 24952,40 грн.

Відповідно до вироку суду, в ніч з 13 на 14 березня 2015 року ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , за попередньою змовою між собою, з шлюзу руслового № 2 ПК201+90 о/с «Івотка» на річці Івотка поблизу с. Антонівка Ямпільського району Сумської області таємно викрали 2 лебідки, редуктор та 2 вали вартістю 12476,10 грн., чим завдали шкоди Кролевецькому міжрайонному управлінню водного господарства. В ніч з 06 на 07 квітня 2015 року ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , повторно, за попередньою змовою між собою, з шлюзу руслового № 2 ПК201+90 о/с «Івотка» на річці Івотка поблизу с. Антонівка Ямпільського району Сумської області таємно викрали 2 лебідки, редуктор та 2 вали вартістю 12476,10 грн., чим завдали шкоди Кролевецькому міжрайонному управлінню водного господарства. 23.04.2015 близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , повторно, за попередньою змовою між собою, проникли до приміщення майстерні в с. Антонівка Ямпільського району Сумської області, звідки таємно викрали майно ПП АФ «Надія» на загальну суму 18400 грн. В ніч з 03.06.2015 на 04.06.2015 ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , за попередньою змовою між собою, а ОСОБА_13 та ОСОБА_14 також повторно, проникли до ангару на території с. Білиця Ямпільського району Сумської області, звідки таємно викрали майно ФГ «Колеснік» на загальну суму 49250 грн. В період з 09.06.2015 по 11.06.2015 в нічний час ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , повторно, за попередньою змовою між собою, проникли до приміщення складу в с. Антонівка Ямпільського району Сумської області, звідки таємно викрали майно ПП АФ «Надія» на загальну суму 29588 грн. В період з 07.02.2016 по 16.02.2016 в нічний час ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , повторно, за попередньою змовою між собою, проникли до приміщення складу в с. Антонівка Ямпільського району Сумської області, звідки таємно викрали майно ПП АФ «Надія» на загальну суму 21743,90 грн.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_12 , які підтримали апеляційну скаргу, просили змінити вирок суду та пом`якшити призначене покарання, доводи прокурора ОСОБА_10 про залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК, за обставин, викладених у вироку, в апеляційній скарзі захисника не оскаржуються.

Що стосується доводів апеляційної скарги про суворість призначеного ОСОБА_11 покарання, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і не ґрунтуються на вимогах закону України про кримінальну відповідальність.

Так, положеннями ст.ст.50 і 65 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Зазначені загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання

З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті Особливої частини КК, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов`язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру, в тому числі й ті положення, що передбачені ч.1 ст.69 КК, згідно яких за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 покарання, суд першої інстанції, дотримуючись вимог кримінального закону, врахував як ступінь тяжкості вчиненого останнім злочину, який згідно ст.12 КК є тяжким злочином, так і обставини, які його пом`якшують, зокрема щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. Також враховано кількість епізодів злочинної діяльності, розмір завданої шкоди, а також дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він має молодий вік, міцні родинні зв`язки, постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не має негативних характеристик та на момент вчинення злочину був не судимий.

Взявши до уваги усі зазначені обставини, в тому числі й ті, на які посилається захисник у своїй апеляційній скарзі, особу винного, його відношення до вчиненого, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому основного покарання із застосуванням положень ст.69 КК шляхом переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.185 цього Кодексу, зокрема у виді обмеження волі на строк 4 роки 9 місяців. При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_11 позитивно характеризується, є необґрунтованими, оскільки об`єктивно не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Також слід зазначити, що остаточне покарання обвинуваченому визначене на підставі ч.4 ст.70 КК із застосуванням принципу поглинення менш м`якого покарання за попереднім вироком, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком.

Враховуючи вказані вище обставини кримінального провадження та вимоги ст.65 КК, будь-яких законних підстав для призначення ОСОБА_11 ще більш м`якого покарання із застосуванням положень ст.69 КК у виді обмеження волі на строк 3 роки колегією суддів не встановлено, оскільки при визначенні обвинуваченому виду та розміру покарання, суд першої інстанції дотримався загальних засад призначення кримінального покарання, зокрема принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, в повній мірі врахував ст.ст.65-66, 69 і 70 КК, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів, тому призначене покарання відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, характеру й тяжкості вчиненого діяння, є справедливим за своїм видом і розміром, а також необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_11 і попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких законних підстав для зміни вироку суду, як про це поставлене питання в апеляційній скарзі захисником, оскаржене судове рішення є належним чином обґрунтованим та вмотивованим, внаслідок чого воно підлягає залишенню без змін, а сама апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 червня 2018 року відносно ОСОБА_15 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на цей вирок без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4