Рішення

від 14.03.2019 по справі 440/215/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/215/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

представника позивача - Тіщенко О.М.,

представника відповідача - Яловець М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Градіка" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2019 року Приватне підприємство "Градіка" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 12 листопада 2018 року №ПЛ2464/584/АН/П/ПТ/ТД-ФС на ПП "Градіка" у розмірі 111690,00 грн.

Ухвалою суду від 21.01.2019 позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з невідповідністю її вимогам статей 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

07.02.2019 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 21.01.2019.

У зв'язку з цим, ухвалою суду від 21.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Позовні вимоги підприємство мотивує тим, що оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття. Зазначає, що підприємство не допускало порушення частини 3 статті 24 КзпП України в частині допущення до роботи працівника ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оскільки взаємовідносини між підприємством та громадянином ОСОБА_3 ґрунтувалися на укладеному між ними цивільно-правовому договорі про надання послуг. Правовідносини сторін договору носили несистематичний характер і виникали в залежності від виробничої необхідності. Відносно ОСОБА_3 підприємством не велися табелі обліку робочого часу, він не входив до штату підприємства, не підпорядковувався внутрішньому трудовому розпорядку і розпорядженням керівництва ПП "Градіка". Висновки інспектора праці щодо наявності між підприємством та ОСОБА_3 трудових відносин побудовані виключно на його припущеннях та на довільному тлумаченні положень цивільно-правових договорів. В ході інспектування у ОСОБА_3 інспектором не відбиралися письмові пояснення щодо характеру взаємовідносин між останніми. Крім того, в порушення вимог чинного законодавства під час розгляду справи про накладення штрафу не заслуховувалися доводи підприємства, не надавалося слово його представнику, постанова була прийнята завчасно, до безпосереднього розгляду.

01.03.2019 від Управління Держпраці у Полтавській області до суду надійшов відзив на позов (а.с. 92-94), у якому останнє просить суд відмовити в задоволенні позову ПП "Градіка", посилаючись на те, що інспекційне відвідування відносно підприємства було призначено та проведено у зв'язку з надходженням до управління листа Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області з переліком страхувальників, у яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та відносно яких слід провести перевірку на предмет дотримання ними вимог законодавства про працю. За результатами проведеного інспектування було виявлено порушення підприємством вимог частини 3 статті 24 КЗпП України щодо допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. Так, інспектор встановив приховані трудові відносини між підприємством та громадянином ОСОБА_3, зокрема: - ОСОБА_3 виконував чіткі завдання, які йому давало керівництво підприємства; - роботи виконувалися на території підприємства; - ОСОБА_3 отримував подорожні листи; - працював за режимом роботи підприємства, оскільки для того, щоб підіймати на автогідропідіймачі ЗИЛ 431410 ВС працівників, які виконували роботи по покрівлі будинків, треба було діяти в робочий час підприємства та працівників; - щомісячно ОСОБА_3 отримував оплату по актах виконаних робіт, незважаючи на те, коли відповідні роботи ним були виконані, при цьому, самі умови цивільно-правового договору також передбачали здійснення виплати винагороди ОСОБА_3 в кінці місяця в день виплати заробітної плати на підприємстві. Таким чином, правовідносини між підприємством та ОСОБА_3 носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.

13.03.2019 управлінням до суду подані пояснення (а.с. 138-139), у яких останнє наполягає на наявності між підприємством та ОСОБА_3 саме трудових відносин, так як надані до інспектування цивільно-правові договори підприємства з ОСОБА_3 мали систематичний характер та були довготривалими. Видача подорожніх листів ОСОБА_3 свідчить про те, що останній не сам організовував свою роботу і виконував її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувався відповідним посадовим особам підприємства. Також за змістом наданих до інспектування актів виконаних робіт останні не містять строків, обсягів робіт на автогідропідіймачі, а також кількості виїздів.

14.03.2019 підприємством до суду подано відповідь на відзив (а.с. 141-145), у якій останнє наявність подорожніх листів пояснило необхідністю підтвердження кількості годин, відпрацьованих ОСОБА_3 на автогідропідіймачі. Крім того, кожен подорожній лист містив завдання замовника, назви, адреси об'єктів надання послуг. Таким чином, оформлені між ПП "Градіка" та ОСОБА_3 цивільно-правові договори, а також виписані подорожні листи містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою та підтверджують цивільно-правові відносини між ПП "Градіка" та ОСОБА_3

В судовому засіданні 22.02.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.

Заслухавши вступне слово представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На адресу Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області від 25.01.2018 №2274/10/09 (а.с. 96), з переліком страхувальників, у яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та відносно яких слід провести перевірку на предмет дотримання ними вимог законодавства про працю, серед яких значилося ПП "Градіка" (а.с. 96-97).

24.10.2018 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 видано наказ №209П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю, зокрема, ПП "Градіка" щодо дотримання ним вимог законодавства про працю у зв'язку з надходженням листа Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області від 25.01.2018 №2274/10/09 (а.с. 98-100).

25.10.2018 за номером №2164 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_5 оформлено направлення на проведення заходу державного контролю, яким проведення невиїзного інспектування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ПП "Градіка" доручено заступнику начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_6 (а.с. 95).

Копію вказаного направлення директором ПП "Градіка" ОСОБА_7 отримано 26.10.2018, про що свідчить підпис останньої на направленні (а.с. 95).

У період з 26 по 29 жовтня 2018 року інспектором праці ОСОБА_6 проведено невиїзне інспектування ПП "Градіка", юридична адреса: вул. Київська, 46, м. Кременчук, код ЄДРПОУ 13951978, за наслідками якого складено акт №ПЛ2464/584/АН від 29.10.2018, яким, зокрема, зафіксовано порушення підприємством частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору (а.с. 101-115).

01.11.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ2464/584/АН/П, пунктом 1 якого приписано підприємству у строк до 27.11.2018 усунути порушення законодавства про працю, що виразилося у допущенні працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника, шляхом укладення трудових договорів з найманими працівниками (а.с. 118).

Примірник припису про усунення виявлених порушень від 01.11.2018 №ПЛ2464/584/АН/П вручено директору ПП "Градіка" 01.11.2018 (а.с. 118 зі звороту).

12.11.2018 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ2464/584/АН/П/ПТ/ТД-ФС, якою на ПП "Градіка" накладено штраф у розмірі 111690,00 грн (а.с. 31).

Позивач не погоджується з прийнятою постановою, в зв'язку з чим оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини першої якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №350/403/16-ц.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Якщо фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам цивільного договору.

Як слідує з матеріалів справи, в оренді у ПП "Градіка" знаходиться автомобіль ЗІЛ, модель 431410 ЗНГ, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується нотаріально посвідченим договором найму оренди автомобіля від 27.03.2015 (а.с. 47-48).

У зв'язку з технічною можливістю орендованого позивачем автомобіля забезпечувати здійснення висотних робіт, протягом квітня та травня 2018 року позивачем було укладено ряд договорів на надання послуг автогідропідйомником ВС-322, а саме: 01.04.2018 з ТОВ "Фірма "Благоустрій" (а.с. 49), 16.04.2018 з ТОВ "ДП "Житлорембудсервіс" (а.с. 50) та 01.05.2018 з ТОВ "Градосфера" (а.с. 51-52).

У подальшому, враховуючи необхідність забезпечити вказаний автомобіль водієм, між ПП "Градіка" (замовником) та фізичною особою ОСОБА_3 (виконавець) були укладені цивільно-правові договори про надання послуг, а саме:

- від 01.05.2018 №32, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання керувати автомобілем ЗІЛ 431410, реєстраційний номер НОМЕР_1, за надані послуги згідно договору замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 6500,00 грн, термін дії договору з 01.05.2018 по 31.05.2018 (а.с. 35);

- від 01.06.2018 №36, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання керувати автомобілем ЗІЛ 431410, реєстраційний номер НОМЕР_1, за надані послуги згідно договору замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 6500,00 грн, термін дії договору з 01.06.2018 по 30.06.2018 (а.с. 37);

- від 01.07.2018 №37, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання керувати автомобілем ЗІЛ 431410, реєстраційний номер НОМЕР_1, за надані послуги згідно договору замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 6500,00 грн, термін дії договору з 01.07.2018 по 31.07.2018 (а.с. 39);

- від 01.08.2018 №41, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання керувати автомобілем ЗІЛ 431410, реєстраційний номер НОМЕР_1, за надані послуги згідно договору замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 6500,00 грн, термін дії договору з 01.08.2018 по 31.08.2018 (а.с. 41);

- від 01.09.2018 №42, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання керувати автомобілем ЗІЛ 431410, реєстраційний номер НОМЕР_1, за надані послуги згідно договору замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 4875,00 грн, термін дії договору з 01.09.2018 по 21.09.2018 (а.с. 43).

Відповідно до пункту 2.1 вказаних договорів підставою для підписання документа, який підтверджує надання послуг виконавцем за договором є акт про надання послуг.

На виконання пункту 2.1 цивільно-правових договорів про надання послуг результати виконаних ОСОБА_3 на користь ПП "Градіка" робіт оформлені відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018 та від 21.09.2018 (а.с. 36, 38, 40, 42, 44).

Під час розгляду справи управління в якості обґрунтування доводів про наявність між позивачем та ОСОБА_3 трудових відносин посилалося на те, що надані до інспектування акти виконаних робіт не містять строків, обсягів робіт на автогідропідіймачі, а також кількості виїздів.

Судом відхиляються вказані доводи, оскільки правові норми, що регулюють договір про надання послуг, на відміну від договору підряду (глава 61 Цивільного кодексу України ст. 837, 853 та 882), не передбачають передавання, прийняття, здачу послуг, оформленням акту, так як послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 Цивільного кодексу України) і не має матеріального результату.

На законодавчому рівні форма акту прийняття-здачі послуг не регламентується.

В той же час, сторони вільні у врегулюванні договірних умов з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 3, 6, 627 Цивільного кодексу України).

Отже, сторонами було погоджено оформляти фактичне надання послуг актом про надання послуг, про що свідчить зміст пункту 2.1 цивільно-правових договорів від 01.05.2018 №32, від 01.06.2018 №36, від 01.07.2018 №37, від 01.08.2018 №41 та від 01.09.2018 №42.

Таким чином, в актах виконаних робіт від 31.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 21.09.2018 до цивільно-правових договорів від 01.05.2018 №32, від 01.06.2018 №36, від 01.07.2018 №37, від 01.08.2018 №41 та від 01.09.2018 №42 зафіксовано кінцевий підсумок - виконання виконавцем робіт відповідно до цивільно-правових договорів про надання послуг.

За змістом пояснень ОСОБА_3, що викладені у заяві від 12.11.2018, цивільно-правові угоди між ним та ПП "Градіка" на надання послуг з керування автомобілем НОМЕР_2 укладені за власним бажанням, свідомо, у відповідності до фактичних правовідносин, без порушення його прав та інтересів (а.с. 45).

Наявні у матеріалах справи акт звіряння взаємних розрахунків за період травень-вересень 2018 року між ПП "Градіка" та громадянином ОСОБА_3 (а.с. 46), а також розрахунково-платіжні відомості за травень-вересень 2018 року (а.с. 53-57) свідчать про отримання ОСОБА_3 від підприємства винагороди за послуги, надані згідно спірних цивільно-правових договорів, в повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі табелі обліку робочого часу працівників ПП "Градіка" за травень-вересень 2018 року судом встановлено, що підприємством відносно ОСОБА_3 табелі обліку робочого часу не велися (а.с. 58-62).

До штату підприємства ОСОБА_3 також не входив, що підтверджується відповідними штатними розписами ПП "Градіка" та наказами про введення змін до штатних розписів (а.с. 68-69).

У відзиві на позовну заяву управління, як на підставу, що свідчить про наявність між підприємством та ОСОБА_3 саме трудових відносин, вказувало на видачу останньому подорожніх листів, які фактично свідчать про те, що останній не сам організовував свою роботу і виконував її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувався відповідним посадовим особам підприємства.

З цього приводу суд вважає да доцільне зазначити, що складанню актів виконаних робіт передувало обчислення обсягу наданих ОСОБА_3 на користь підприємства послуг згідно з даними подорожніх листів вантажного автомобіля типової форми №2. Вказана форма подорожніх листів крім обліку пального, давала можливість підрахувати час роботи автомобіля (графа 17 подорожнього листа), тобто час керування автомобілем НОМЕР_2 для визначення кількості годин, протягом яких виконавець ОСОБА_3 надавав послуги за цивільно-правовими договорами від 01.05.2018 №32, від 01.06.2018 №36, від 01.07.2018 №37, від 01.08.2018 №41 та від 01.09.2018 №42.

Відповідно до подорожніх листів, оформлених ПП "Градіка" на автомобіль ЗІЛ, державний номер НОМЕР_1, час роботи виконавця ОСОБА_3 відповідає обсягу годин, передбачених у спірних цивільно-правових договорах: - 130 годин згідно договору від 01.05.2018 №32; - 138 годин згідно договору від 01.06.2018 №36, 146 годин згідно договору від 01.07.2018 №37, 160 годин згідно від 01.08.2018 №41 та 115 годин згідно договору від 01.09.2018 №42 (а.с. 146-195).

Поряд з цим, вказані подорожні листи містять завдання замовника ПП "Градіка" виконавцю ОСОБА_3, оскільки у них зазначені назви, адреси об'єктів надання послуг автогідропідіймача.

Отже, відомостями, що містяться у подорожніх листах, по суті спростовуються доводи відповідача у відзиві на позов щодо виконання ОСОБА_3 робіт на користь ПП "Градіка" безпосередньо на території підприємства.

Посилаючись на те, що оформлення подорожніх листів підтверджує трудові відносини між підприємством та ОСОБА_3, управління не наводить будь яких документальних обґрунтувань цьому, а відтак, враховуючи, що подорожні листи не являються документами суворої звітності, застосовуються у довільній формі, не є первинними документами обліку робочого часу, а є в даному випадку підставою для обліку відпрацьованого часу автогідропідіймача та витраченого пального для взаєморозрахунків між виконавцем та замовником послуг за цивільно-правовими договорами, суд доходить висновку про безпідставність вказаних посилань управління.

Крім того, суд зауважує, що відповідач у спірному випадку не вказав правову норму, яка б визначала обов'язок позивача виписувати подорожні листи виключно на своїх працівників за трудовими договорами.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відносини між ПП "Градіка" та фізичною особою ОСОБА_3 у період травень-вересень 2018 року виникли на підставі волевиявлення сторін за цивільно-правовими, а не трудовими, договорами і не порушили ані права останнього, ані інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, суд доходить висновку, що відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ПП "Градіка" не було порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 12.11.2018 №ПЛ2464/584/АН/П/ПТ/ТД-ФС на ПП "Градіка" у розмірі 111690,00 грн є правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Градіка" (вул. Київська, буд. 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, ідентифікаційний код 34169837) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 12 листопада 2018 року №ПЛ2464/584/АН/П/ПТ/ТД-ФС.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Градіка" (ідентифікаційний код 34169837) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн 00 коп (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 березня 2019 року.

Суддя О.В. Гіглава