Рішення

від 17.12.2018 по справі 0440/6250/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Справа № 0440/6250/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №0440/6250/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

17.08.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" (далі - ТОВ Ліра Стоун , підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України із позовними вимогами щодо:

визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №739898/41311035 від 30.05.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 20.04.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 20.04.2018р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" за датою її подання - 20.04.2018р.;

визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №774601/41311035 від 08.06.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 02.05.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 02.05.2018р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" за датою її подання - 02.05.2018р.;

визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №774602/41311035 від 08.06.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 02.05.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 02.05.2018р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" за датою її подання - 02.05.2018р.

Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 0440/6250/18 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Павловському Д.П.

Ухвалою від 22.08.2018р. суд (суддя Павловський Д.П.) ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №0440/6250/18 за вищезазначеним позовом.

16.10.2018р. за розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2684д від 16.10.2018р. було призначено повторний автоматизований розподіл справи судді Павловського Д.П.

У зв'язку з повторним автоматизованим перерозподілом адміністративна справа №0440/6250/18 була передана для розгляду судді Барановському Р.А.

17.10.2018р. суд (головуючий суддя - Барановський Р.А.) ухвалив прийняти до провадження адміністративну справу №0440/6250/18 та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №0440/6250/18 у спрощеному провадженні.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Ліра Стоун зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до контролюючого органу податкові накладні, які згідно квитанцій отримано податковим органом, однак реєстрацію зупинено з огляду на виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Позивач зазначає, що вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких підприємством виписано відповідні податкові накладні, які надіслано для реєстрації, однак відповідачем 1 було прийнято рішення, якими у реєстрації виписаних ТОВ Ліра Стоун податкових накладних - відмовлено. В якості підстав для відмови у реєстрації податкових накладних позивача зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства , тобто, як зауважує позивач, із спірних рішень не вбачається конкретних підстав для відмови у реєстрації відповідних накладних, оскільки не зазначено які конкретні документи надані до податкового органу складено із порушенням вимог законодавства як і норм такого законодавства, у зв'язку з чим підприємство вважає, що прийняті відповідачем рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позиція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відображена у відзиві на адміністративний позов, в якому відповідач зазначив, що згідно документів наданих ТОВ Ліра Стоун Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було цілком обґрунтовано прийнято рішення про відмову у реєстрації поданих підприємством податкових накладних. Так, відповідач 1 зауважує, що ТОВ Ліра Стоун віднесено до переліку ризикових згідно Протоколу засідання Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації або відмову в такій реєстрації №1 від 22.03.2018р. Відповідач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало направлення позивачем копій документів в електронному вигляді у форматі, в якому відсутня можливість перегляду документів для здійснення обґрунтованого висновку, оскільки документи не відкрились, що суперечить вимогам листа ДФС України №19915/7/99-99-08-04-01-17 від 27.07.2017р. З огляду на викладене, контролюючий орган вважає оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації - правомірними і обґрунтованими та такими, що прийняті виключно в межах чинного законодавства, оскільки надані платником податків копії документів, складені з порушенням законодавства.

Позиція Державної фіскальної служби України відображена у відзиві на адміністративний позов, в якому відповідач 2 зауважив, що позовні вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних виписані позивачем податкові накладні - задоволенню не підлягають, оскільки вчинення дій по реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями Державної фіскальної служби України, в які не допускається будь-яке втручання, оскільки є виключною компетенцією уповноваженого органу. Крім того, відповідач 2 зазначив, що з урахуванням змісту та доводів, викладених у позовній заяві, зважаючи на те, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації складених позивачем податкових накладних прийняті відповідною комісією, що створена у контролюючому органі на регіональному рівні у Дніпропетровській області, Державна фіскальна служби України не вчиняла протиправних дій, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки ТОВ Ліра Стоун , у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову ТОВ Ліра Стоун слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Ліра Стоун (код ЄДРПОУ 41311035) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 28.04.2017р.

Видами економічної діяльності позивача (за КВЕД) є:

Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (основний);

Код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;

Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права;

Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючих органах від 03.05.2017р. за №046417130128.

Оскаржуваними рішеннями відповідач 1 відмовив у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) виписаних ТОВ Ліра Стоун податкових накладних, а саме:

-податкової накладної за №6 від 20.04.2018р. (згідно квитанції податкова накладна прийнята контролюючим органом - 15.05.2018р. о 14:32:10; реєстраційний номер документу - НОМЕР_1);

-податкової накладної за №5 від 02.05.2018р. (згідно квитанції податкова накладна прийнята контролюючим органом - 31.05.2018р. о 09:47:48; реєстраційний номер документу - НОМЕР_2);

-податкової накладної за №7 від 02.05.2018р. (згідно квитанції податкова накладна прийнята контролюючим органом - 31.05.2018р. о 09:47:03; реєстраційний номер документу - НОМЕР_3).

Судом встановлено, що вищезазначені податкові накладні виписано ТОВ Ліра Стоун за наслідком наступних господарських операцій.

Так, у позовній заяві підприємство зазначає, що ТОВ Ліра Стоун є юридичною особою приватного права, що було зареєстровано відповідно до діючого законодавства України в м.Дніпро 28.04.2017р.

Профільним видом діяльності підприємства є діяльність у сфері будівництва, інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування та проектування в цих сферах (код ДКПП: 43.99.9; 77.32; 71,12; 71.12.17).

Специфіка зазначених напрямків господарської діяльності підприємства полягає в тому, що для забезпечення функціонування ТОВ Ліра Стоун надає послуги щодо спеціалізованих робіт будівельного спецтранспорту (зокрема, автокранів, гусеничних екскаваторів, автонавантажувачів і ін.) на об'єктах промисловості, оренди та лізингу будівельних та інженерно-будівельних машин і устаткування, спеціальної вантажної техніки та приладів, витратних матеріалів та обладнання (металопродукція, бетон, пиломатеріали тощо), інженерні послуги щодо проектування у виробничих і переробних галузях промисловості, тощо.

Позивач стверджує, що за результатами проведеної перевірки контрагента на предмет його податкової надійності та економічної спроможності керівництвом ТОВ Ліра Стоун було прийнято рішення щодо укладення із ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ МЕТКОМ ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 37007132) договору підряду на виконання проектних робіт №0418/1 від 05.04.2018р., а саме: ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг . Реконструкція (відділення безперервного розливання сталі з установкою комплексу машин безперервного лиття заготовок №2 та №3. Інженерні системи головного корпусу ВБРС. Відділення підготовки промковшів і головної трансформаторної підстанції. Робоча документація .

На виконання основних положень даного Договору та специфікації №1 до нього на адресу ТОВ БК МЕТКОМ ІНВЕСТ (замовник) позивачем (виконавець) було надано послуги з виконання зазначених проектних робіт, що підтверджується наданими до суду копіями:

- акта здачі-приймання робіт №39 від 20.04.2018р. на суму 2 642 640,00 грн з ПДВ;

- акта здачі-приймання робіт №37 від 02.05.2018р. на суму 4 724 720,00 грн з ПДВ;

-акта здачі-приймання робіт №38 від 02.05.2018р., на суму 2 642 640,00 грн з ПДВ.

З метою забезпечення виконання Договору №0418/1 від 05.04.2018р. ТОВ Ліра Стоун було укладено із ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (код ЄДРПОУ 41708700) договір підряду на виконання проектних робіт №0418 від 03.04.2018р. на загальну суму 10 000 000, 00 грн з ПДВ.

Відповідно до Договору №0418/1 від 05.04.2018р. проектні роботи були виконані та передані виконавцем ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ в повному обсязі, що підтверджується підписаними між ТОВ Ліра Стоун і ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ наданими до суду копіями:

-акта здачі-приймання робіт №4 від 19.04.2018р.;

-акта здачі-приймання робіт №3 від 02.05.2018р.;

-акта здачі-приймання робіт №5 від 02.05.2018р.

Вищенаведені господарські операції у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку, а сам0 оборотно-сальдова відомість по рахунку 361, оборотно-сальдова відомість по рахунку 231 за січень-червень 2018 року.

Також позивач акцентує увагу суду на те, що реальність виконання вищезазначених господарських операцій підтверджується наявністю у ТОВ Ліра Стоун орендованої матеріально-технічної бази (зокрема: виробничого приміщення загальною площею 450 кв.м., 28 одиниць спеціальної гусеничної техніки і автотехніки, екскаваторів, кранів, автонавантажувачів та іншого обладнання, загальною вартістю 16 740 777, 60 грн, офісним приміщенням, штатною чисельністю постійного складу працівників до 30 осіб, що підтверджується штатним розкладом, договором оренди №01/11ПП від 01.11.2018р., договором оренди спецтехніки і обладнання № 2609М-3 від 26.09.2017р.

При цьому, як зауважує позивач, ТОВ БК МЕТКОМ ІНВЕСТ по даному ланцюгу постачання є кінцевим споживачем послуг.

Так, зі змісту позовної заяви слідує, що ТОВ Ліра Стоун в рамках дії одного договору №0418/1 від 05.04.2018р. було виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України податкову накладну №6 від 20.04.2018р., податкову накладну №5 від 02.05.2018р., податкову накладну №7 від 02.05.2018р., однак реєстрацію даних податкових накладних відповідачем 1 було зупинено.

Підставами для зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних вказано про виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.04.2018 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивач стверджує, що також не заперечується відповідачем, що ТОВ Ліра Стоун засобами електронного зв'язку направлено Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №4 від 25.05.2018р. та №9 від 06.06.2018р. із відповідними поясненнями та документальним підтвердженням господарських операцій.

Натомість, комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено у реєстрації відповідних накладних позивача, а саме:

- рішенням від 30.05.2018р. за №739898/41311035 відповідачем 1 відмовлено в реєстрації виписаної ТОВ Ліра Стоун податкової накладної №6 від 20.04.2018р.

-рішенням від 08.06.2018р. за №774601/41311035 відповідачем 1 відмовлено в реєстрації виписаної ТОВ Ліра Стоун податкової накладної №5 від 02.05.2018р.

-рішенням від 08.06.2018р. за №774602/41311035 відповідачем 1 відмовлено в реєстрації виписаної ТОВ Ліра Стоун податкової накладної №7 від 02.05.2018р.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ Ліра Стоун оскаржило дані рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Сторонами підтверджується факт, що відповідачем 2 були прийняті рішення (зокрема, згідно зі змістом відзиву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №12588/41311035/2 від 18.06.2018р., №13795/41311035/2 від 22.06.2018р., №13413/41311035/2 від 21.06.2018р.), якими скарги платника залишено без задоволення, а оскаржувані рішення комісії - без змін;

З огляду на вищенаведене, не погодившись із рішеннями Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ Ліра Стоун звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 19-1.1 статті 19 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; вживають заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Згідно із п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Положеннями статті 72 Податкового кодексу України встановлено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

У відповідності до приписів п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом ОСОБА_2 України.

Відповідно до п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_2 України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246).

Положеннями п. 2 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно із п.3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п.4 Порядку №1246 - до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п.п. 200-1.3, 200-1.9 ст. 200-1 та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з п.8 Порядку №1246 - податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Відповідно до п.10 Порядку №1246 - після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Постачальник (продавець), що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Пунктом 11 Порядку №1246 визначено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Положеннями пункту 12 Порядку №1246 встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п.14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Пунктом 15 Порядку №1246 визначено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Положеннями п. 17 Порядку №1246 врегульовано, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

У відповідності до положень пункту 18 Порядку №1246 - на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно із п.19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.20 Порядку №1246 - у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України №117 від 21.02.2018р. (далі - Порядок №117).

Пунктом шостим Порядку №117 встановлено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.7 Порядку №117 - у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.12 Порядку №117 - у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.15 Порядку №117 - письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Відповідно до п.16 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями п. 19 Порядку №117 визначено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктом 20 Порядку №117 встановлено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із п.21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п.24 Порядку №117, комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Пунктом 27 Порядку №117 передбачено, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями п. 28 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Так, в якості підстави прийняття оскаржуваних рішень Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації зазначено Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України №117 від 21.02.2018р. (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які складено з порушенням законодавства мають бути перелічені у графі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи) , однак спірні рішення відповідача 1 такого переліку з посиланням на конкретні документи підприємства, які, на його думку, складені з порушенням законодавства, як і не містять жодних обґрунтувань щодо того в чому полягають порушення при складанні первинних документів, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

З вищенаведеного слідує, що оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації рішень №739898/41311035 від 30.05.2018р., №774601/41311035 від 08.06.2018р., №774602/41311035 від 08.06.2018р. - не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про необґрунтованість винесених відповідачем 1 рішень.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані позивачем, податковий орган не мав правових підстав для прийняття рішень про відмову у реєстрації відповідних податкових накладних ТОВ Ліра Стоун .

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем 1 по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих оскаржуваних рішень.

Так, суд зазначає, що відповідач в оскаржуваних рішеннях підтверджує надання копій документів за вичерпним переліком, не встановлює ненадання таких документів відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а зазначає про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, відповідач 1 ані в оскаржуваних рішеннях не зазначив, ані під час розгляду справи не аргументував жодним чином порушення позивачем законодавства при складенні поданих документів та не зазначив в чому полягає недостатність наданих підприємством документів, для наявності у контролюючого органу підстав прийняти рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Відсутність даної інформації свідчить про необґрунтованість рішень відповідача, враховуючи те, що платником податків надано відповідачу 1 у достатньому обсязі документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких позивачу було відмовлено.

Тобто, платником податків надано перелік документів, що були достатніми для прийняття відповідачем позитивних рішень про реєстрацію виписаних позивачем податкових накладних.

Факт зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд також зазначає, що оскаржувані рішення відповідача 1 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Отже, з огляду на те, що оскаржувані рішення контролюючого органу не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, в той час як платником податків було надано всі необхідні документи, які засвідчують підстави для реєстрації виписаних ТОВ Ліра Стоун податкових накладних №6 від 20.04.2018р., №5 від 02.05.2018р., №7 від 02.05.2018р., суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ Ліра Стоун в частині скасування рішеньКомісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №739898/41311035 від 30.05.2018р., №774601/41311035 від 08.06.2018р., №774602/41311035 від 08.06.2018р. - є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням положень ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо заявлених ТОВ Ліра Стоун позовних вимог стосовно зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 20.04.2018р., №5 від 02.05.2018р., №7 від 02.05.2018р., що складені ТОВ "Ліра Стоун" датою їх подання - слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДФС України.

Згідно п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплені в п. 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України №117 від 21.02.2018р.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної фіскальної служби України.

У відзиві на адміністративний позов Державна фіскальна служба України зазначає, що вчинення дій по реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями, в які не допускається будь-яке втручання (в т.ч. й суду), оскільки є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Стосовно вищенаведених тверджень, слід зазначити наступне.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету ОСОБА_2 Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом ОСОБА_2 Європи 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» , суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі №1486/12/13-13 від 24.10.2013р., у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв'язанні спорів, пов'язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати таке.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Відповідно до п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Отже, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246, в редакції станом на момент виникнення правовідносин), якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, нормами Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Таким чином, правильним способом захисту порушеного права позивач буде саме зобов'язання відповідача 2 зареєструвати виписані підприємством податкові накладні в ЄРПН.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16.09.2015р. №21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ТОВ Ліра Стоун за №6 від 20.04.2018р., №5 від 02.05.2018р., №7 від 02.05.2018р.

Разом з тим, порядок реєстрації податкових накладних визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, якою визначено наступне. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Приписами статей 2 та 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За приписами частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії та/або інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), п.п. 28 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а нетеоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Так, судом в ході розгляду даної адміністративної справи встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних позивача шляхом прийняття відповідних рішень.

При цьому, слід зауважити, що приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено у якості підстави для застосування штрафних санкцій до платника ПДВ, зокрема, порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, з метою дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, а також з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що в рамках даного адміністративного спору належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ТОВ Ліра Стоун за №6 від 20.04.2018р., №5 від 02.05.2018р., №7 від 02.05.2018р. за датою їх подання та фактичного прийняття контролюючим органом.

З огляду на вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ліра Стоун до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду ТОВ Ліра Стоун понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 10 572, 00 грн., що документально підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №798 від 13.08.2018р. на суму 1762, 00 грн., №799 від 13.08.2018р. на суму 1762, 00 грн., №800 від 13.08.2018р. на суму 1762, 00 грн., №801 від 13.08.2018р. на суму 1762, 00 грн., №802 від 13.08.2018р. на суму 1762, 00 грн., №803 від 13.08.2018р. на суму 1762, 00 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ТОВ Ліра Стоун - задоволено, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 10 572, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким винесено оскаржувані рішення, якими порушено права позивача, що виступав відповідачем 1 у справі №0440/6250/18 (Головне управління ДФС у Дніпропетровській області).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" (зазначене позивачем у позовній заяві місцезнаходження: 49051, м.Дніпро, вул. Курсантська, 26; код ЄДРПОУ 41311035) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, площа Львівська, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №739898/41311035 від 30.05.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 20.04.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 20.04.2018р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" за датою її подання та фактичного прийняття - 20.04.2018р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №774601/41311035 від 08.06.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 02.05.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 02.05.2018р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" за датою її подання та фактичного прийняття - 02.05.2018р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №774602/41311035 від 08.06.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 02.05.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 02.05.2018р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" за датою її подання та фактичного прийняття - 02.05.2018р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" (код ЄДРПОУ 41311035) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській (код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 10 572, 00 грн. (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1