Ухвала

від 14.03.2019 по справі 826/9104/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14 березня 2019 року м. Київ № 826/9104/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Шевченко Н.М., за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий шлях до Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр Реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашової Яни Олександрівни, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Олійник Ірини Миколаївни, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення,

за участі учасників справи:

представника позивача - Кобзара С.М.,

представника третьої особи 2 - ОСОБА_2,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Чистий шлях (далі по тексту - позивач, ТОВ Чистий шлях ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр Реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашової Яни Олександрівни (далі по тексту - відповідач 1), Державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Олійник Ірини Миколаївни (далі по тексту - відповідач 2), треті особи: ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа 1, ОСОБА_5.), ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа 2, ОСОБА_1.), ОСОБА_6 (далі по тексту - третя особа 3, ОСОБА_6.), про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

07.02.2019 до суду від представника третьої особи 2 ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що спір у даній справі має приватно-правовий характер, оскільки виник з приводу права користування нерухомим майном, з огляду на що спір не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

14.03.2019 у підготовчому засіданні представник третьої особи 2 ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити, а провадження у справі закрити.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Інші учасники справи в підготовче засідання не з'явились, причину неявки не повідомили.

Як убачається з матеріалів справи, 30.12.2010 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендодавець) та позивачем укладено договір оренди нежитлових приміщень №01, згідно з умовами якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар взяти в оренду нежитлові приміщення з характеристиками, зазначеними в пунктах 1.4, 1.5, 1.6 вказаного договору, на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що приміщення передаються в оренду для розміщення та експлуатації автомийки з косметичним салоном для автотранспорту та мототранспорту, пункту технічного обслуговування автотранспорту та мототранспорту, шоу-мийки, мийки для тварин, шиномонтажу, сезонного зберігання колісних дисків та гуми автотранспорту та мототранспорту, приміщень для відвідувачів, адміністрації та обслуговуючого персоналу орендаря, продажу супутніх товарів та послуг.

Відповідно до пункту 1.3 договору термін оренди становить 10 років з дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в оренду.

Згідно з пунктом 1.4 договору приміщення знаходяться в будинку, розташованому за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Щорса, буд. 32-Г.

Зі змісті пункту 1.6 Договору вбачається, що приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень №252) мийка для автомобілів, загальною площею 167,30 кв.м, що розташовані в м. Києві по вул. Щорса, 32-Г, що належать орендодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності серія САВ №869484, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 23 квітня 2008 року, на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва №605-В від 23 квітня 2008 року, яке зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у реєстрову книгу №164п-5 за реєстровим №8724-п від 24.10.2008 та зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.12.2010, реєстраційний номер майна - 32454167.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №28469194 від 23.12.2010, виданого Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, реєстраційний номер майна: 32454167, номер запису: 8724п в книзі: 164п-5, вартість приміщень становить 850 145,00 грн.

Вказаний вище договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №9593.

Витягом з Державного реєстру правочинів підтверджується внесення до реєстру відомостей про укладений договір оренди нежитлових приміщень.

Матеріалами справи також підтверджується, що 30.12.2010 між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено та підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду.

У подальшому, 01.03.2017 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір дарування нежилих приміщень, відповідно до якого до ОСОБА_1 перейшло право власності на приміщення.

При цьому, ОСОБА_1 передала вказані приміщення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Людюр (код ЄДРПОУ 41195530).

11.09.2017 за рішенням ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Людюр право власності на приміщення знову було зареєстровано за ОСОБА_1, а ще пізніше, 02.02.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю Людюр було припинено шляхом ліквідації за рішенням власника.

При цьому, як указує позивач, підстав для припинення або скасування державної реєстрації права оренди не було, як немає і зараз. Договір оренди нежитлового приміщення з позивачем не розірваний та не припинений.

25.05.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про те, що 11.05.2018 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашовою Я.О. прийнято рішення №41036364, відповідно до якого проведено державну реєстрацію іншого речового права, права користування (найму (оренди) на нежитлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_1, приміщення 252, за ОСОБА_1

Також, 14.05.2018 державним реєстратором - приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Олійник І.М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №26129899 о 17:17:37 годині про речове право: безоплатне користування приміщенням, наймач, користувач - ОСОБА_6, орендодавець - ОСОБА_8 Запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41078361 від 14 травня 2018 року о 17:21:19.

Незгода позивача із даними рішеннями зумовила його звернення до суду з відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши обставини, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, вислухавши думку учасників справи, суд вважає що клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України)

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Варто зазначити, що не допускається поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом розгляду- акт індивідуальної дії.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Приватно - правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового. особистого інтересу учасника. Спір має приватно - правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно - правових відносин.

Як установлено судом, предметом позову є визнання протиправними рішень державних реєстраторів, а саме: рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашової Я.О. №41036364 від 11.05.2018 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №41078361 від 14.05.2018 державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Олійник І.М. №26129899.

Позивач вказує, що внаслідок прийняття рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашової Я.О. №41036364 від 11.05.2018 зник запис про державну реєстрацію права оренди позивача. При цьому позивач стверджує, що договір оренди не розірваний та не припинений, а тому підстав для припинення державної реєстрації права оренди не було.

Крім того, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41078361 від 14.05.2018 державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Олійник І.М. №26129533 було зареєстроване право ОСОБА_6 безоплатного користування спірним приміщенням.

При цьому позивач вказує, що дане рішення протиправне, оскільки суперечить правам позивача, як орендаря приміщення.

Також позивач стверджує, що внаслідок оспорюваного рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашової Я.О. №41036364 від 11.05.2018 його було позбавлено права запису оренди користування приміщенням.

Тобто, позивач вказує, що приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Олійник І.М. не встановила відповідність заявлених прав та, на його думку, наявним речовим правом користування нерухомим майном, яке зареєстровано за позивачем, внаслідок чого зареєструвала право користування за ОСОБА_6, чим обмежила право користування позивача нерухомістю.

Таким чином, вимоги про скасування записів щодо реєстрації права користування спірним нерухомим майном фактично спрямовані на відновлення прав позивача, у зв'язку з незаконним, на його думку, відчуженням спірного майна та пов'язані з намаганням відновити своє порушене право на це майно.

Отже, у даній справі заявлено позов на захист приватного інтересу шляхом скасування записів про державну реєстрацію права власності спірним нерухомим майном. Здійснення такого захисту судом напряму залежить від вирішення питання, кому саме належить право власності на спірне нерухоме майно (нежилі приміщення), і відповідно правомірності набуття такого права.

Таким чином, усунення перешкод у реалізації права власності на спірне майно залежить від вирішення судом питання про правомірність такого права відповідно до норм цивільного законодавства, а оскаржувані дії реєстраторів є лише наслідком реалізації сторонами у справі прав на спірне нерухоме майно, тобто є похідними вимогами, у зв'язку з чим, ураховуючи суб'єктний склад спірних правовідносин, така справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються права учасників справи на об'єкт нерухомого майна, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 552/9255/15-а та від 13 червня 2018 року у справі № 265/2828/17.

Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України).

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч.1 ст. 239 КАС України).

Суд роз'яснює позивачу, що розгляд даних позовних вимог має здійснюватися місцевим судом за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Також, суд наголошує на тому, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись статтями 173, 180,238, 239, 241-243, 248, 250, 256, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1.Клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі задовольнити.

2.Провадження у справі №826/9104/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий шлях до Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр Реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашової Яни Олександрівни, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Олійник Ірини Миколаївни, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення закрити .

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст ухвали складено 18.03.2019.